КИЇВ (QHA) -

Народний депутат України, голова підкомітету з питань держслужби в органах місцевого самоврядування комітету Верховної Ради Альона Шкрум розповіла журналістам Едуарду Солодовнику та Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про проблеми навколо прийняття судової реформи.

Радіо Hayat: Пропоную одразу перейти до судової реформи та до тієї скандальної поправки Лозового – в чому вона полягає?

Альона Шкрум: Те, що зараз називають судовою реформою, раніше називали диктаторськими законами Януковича. Тому що дуже правильні ідеї з напрацювання нових кодексів, нових процесуальних кодексів, з напрацювання чіткої визначеної юрисдикції справ зроблені в абсолютно неправомірний і неправильний спосіб. Замість того, щоб розглядати кожен кодекс окремо, вперше в історії України всі кодекси подали однією купою, щоб одразу домовитися за всі голоси.

Насправді, це велике порушення регламенту і інших нормативних актів, тому що кодекс розглядається окремо, до нього є окремі прикінцеві положення, тому ми розглядали цей законопроект тиждень, і опрацьовували один кодекс в один день.

Ми намагалися своїми правками разом  із фракцією «Батьківщина», «Самопоміч» і позафракційними депутатами прибрати ті запобіжники, які погіршують ситуацію в судовому процесі стосовно позивачів і звичайних громадян. Щось вдалося зробити, щось – ні. Наприклад, вдалося відбити автоматичний арешт коштів на рахунках за борги по газу, по електроенергії, коли банк, порушуючи закон про банківську таємницю, мав видавати ці історії.

Та багато чого не вдалося – протягом тижня всі наші поправки не були прийняті, депутати нас майже не слухали. І не вдалося відбити на засіданні Верховної Ради можливість закриття судового процесу, можливість узурпації судового процесу, коли суддя при якихось необґрунтованих порушеннях може заборонити людям приходити на засідання, і заборонити присутність журналістів. Суддя чомусь стає суддею Конституційного суду, і утворюється декілька тисяч «конституційних судів», тому що кожен суддя по кодексах зможе не використовувати положення закону, щодо якого прийшов споживач, якщо він вважає, що цей закон суперечить Конституції. Але в нас є Конституційний суд, який єдиний може сказати, що щось суперечить Конституції.

Також там дуже багато лазівок, які розуміють юристи, і які можна використовувати проти громадян. Наприклад, створюється якась нова історія, коли суд може запросити чи одна зі сторін може заплатити платному експерту, який розкаже, як треба застосовувати певну норму права. І на основі його розповіді суд прийме рішення. Насправді, це суддя має бути експертом з питань права.

Також, на жаль, не прибирається ручне управління судами, є зловживання в автоматичному розподілі справ по суддях. Ви знаєте, що зараз в нас це зловживання присутнє, коли на конкретного суддю розподіляють конкретні справи. І цього, на жаль, не скасовано. Насправді, там ще багато речей, і по кожному кодексу можна говорити годинами.

Але найболючішою стала поправка Лозового. Це зміни, які взагалі не мають відношення до Кримінального процесуального кодексу, а їх всунули так, щоб були непомітно в кінці. Судді можуть зупиняти розгляд по особливо тяжким злочинам і закривати досудові розслідування по таким злочинам на основі того, що Лозовий в своїй поправці попросив скоротити терміни досудового розслідування. Зараз в нас процедура така: кримінальне провадження вноситься в єдиний реєстр і починаються слідчі дії. І далі – не регламентовано, тому справи можуть тривати роками, як справа по злочинах Майдану чи тяжка корупційна справа, де навіть допомагають слідчі ФБР. За кордоном слідчі не мають обмеженого терміну проведення слідчих дії. Вони в цей час не можуть нікому винести підозру, вони тільки збирають докази та здійснюють інші слідчі дії. А вже коли вони виносять людині підозру, тоді є певний термін, скільки людина може сидіти в СІЗО чи інше. В нас пан Лозовий говорить, що ще до оголошення підозри слідчі дії після внесення даних в єдиний реєстр про початок кримінального провадження, можуть здійснюватися три місяці, по особливо важким справам – шість місяців. А продовжуватися можуть тільки за рішенням суду або генерального прокурора, і тільки на шість місяців. Тобто якщо під час Майдану вже були внесені дані в реєстр, відкриті кримінальні справи, шість місяців пройшло, потім на шість місяців продовжили – слідство має бути завершене. В нас після Майдану пройшло вже понад три роки, і слідство триває.

Навіщо це взагалі робити? Очевидно, що тут особиста історія і історія взагалі Опозиційного блоку.  Він мав дати приблизно 10-11 голосів, проте так склалося, що Опозиційний блок дав за цю реформу 20 голосів. Цікаво, а що в нас Опозиційний блок почав підтримувати незалежний суд? Ясно, що ні, там немає незалежного суду, але там є поправки пана Лозового і поправки самого Опозиційного блоку від пана Долженкова, де теж є речі, які допомагають уникнути відповідальності дуже багатьом злочинцям в нашій державі.

Радіо Hayat: В майбутньому законодавець може виправити такі недолугі пропозиції?

Альона Шкрум: Так, я думаю, що може. Якщо законопроект буде підписаний президентом, ми будемо вимагати, щоб президент його повернув з одним цим зауваженням. Все інше ми будемо виправляти, тому що президент цього не виправить, адже йому потрібні ручні суди. Але тут, якщо президент не «кришує» колишніх регіоналів і не хоче дивитися в очі родинам загиблих Небесної сотні, то він змушений буде повернути цей законопроект, прибравши звідти принаймні поправку Лозового. І Рада за нього швиденько проголосує, бо це зараз набуло великого розголосу.

Радіо Hayat: Аресен Аваков теж виступає проти такого скорочення досудового розслідування, і наполягає на тому, що багато розслідувань не будуть і починатися у зв’язку з такою нормою.

Альона Шкрум: Саме так. По-перше, в нас слідчі страшенно перезавантажені, вони не отримують достойної заробітної плати, на них скидають всі кримінальні справи. Тому слідчі взагалі не будуть починати важкі кримінальні справи, адже розуміють, що таку справу за шість місяців розслідувати неможливо. По-друге, ми формуємо новий пласт корупції в державних структурах, коли рішення про те, щоб продовжувати на три чи шість місяців досудове слідство, буде прийматися або прокурором, або суддею. Хіба ми не розуміємо, що це означає в нашій державі? Відкрили, наприклад, справу проти якогось колишнього депутата або високопосадовця. Хочеш, щоб я справу закрив – мільйон доларів.

Крім того, я знаю, що Комітет з правоохоронної діяльності давно дивиться на цю норму. Ми просто сподівалися, що ця норма не буде прийнята, тому ми її ставили на підтвердження і провалили як Верховна Рада, аж раптом пан Князевич за три секунди до голосування її озвучив знову з голосу, і вона була прийнята. Тому Комітет з правоохоронної діяльності ще скаже свою думку з цього приводу, чи не суперечить ця норма ще й нашим міжнародним зобов’язанням.

Радіо Hayat: Що було сьогодні на засіданні вашого комітету?

Альона Шкрум: В нас сьогодні був комітет з місцевого самоврядування та державного будівництва. І сьогодні ми вже розглядали зміни до бюджету, які мають відбуватися для місцевого самоврядування, для реформи державної служби. В нас був присутнім віце-прем’єр-міністр з регіональної політики пан Зубко, і ми формували зауваження від комітету по тому фінансуванню, яке не є правильним. Знову не профінансовані великі обсяги того, що має бути профінансовано на місцеві бюджети, тому ми будемо  намагатися це виправляти.

Радіо Hayat: Якщо стисло – що таке реформа державної служби?

Альона Шкрум: Я вважаю, якби в країні повноцінно відбулися дві реформи, то ми  б побачили іншу країну в незалежності від політиків, які були б при владі. Це реформа децентралізації, коли з верхів забираються гроші і повноваження і віддаються на місця, і реформа держаної служби. Хто б не був президентом, саме реформа державної служби не дозволяє авторитарний стиль управління та не дає можливості працювати на самозбагачення. В США так працюють державні інституції, що самого Тампа і його сина викликають на засідання сенатської комісії, де він має доповідати, звідки він брав гроші на фінансування своєї політичної кампанії.

Тому державна служба – це те, що утримує будь-якого політика від того, щоб він ділив країну між олігархами, як це відбувається зараз.

Головне і перше в державній реформі – це нові державні інституції та нові структури. Друге – нові люди, а третє – нові процеси, тобто як працюють нові люди в нових структурах. Ми почали з людей. Ми знали, що треба починати з реформи інституцій, з реформи Кабінету Міністрів, з реформи виконавчої влади та її оптимізації, але на той час в уряді Яценюка не було бажання навіть говорити про якусь реформу виконавчої гілки влади. Тому ми почали з людей, і прийняли новий закон про державну службу, який дав можливість через конкурс потрапити на державну службу. Ми дали людям не з системи прийти на державні посади. Хтось скористався цим, десь прийшли нормально конкурси і прийшли нові люди. Хтось не скористався і просунув через конкурси своїх людей, так в нас завжди роблять. Але навіть нові люди, які попали в старі структури, не справилися, більшість пішло з посад.

Радіо Hayat: У вересні почалася нова сесія, і перед депутатами стоїть завдання прийняти багато суттєвих законів. Як би ви охарактеризували стан їх прийняття?

Альона Шкрум: Єдина реформа, за яку я голосувала, і в яку я дозволяю собі вірити, це реформа освіти. Ми проголосували за освітню реформу, хоча ми в опозиції. І ми дуже раді, що нас почули, адже в нас були конкретні вимоги, і пані Гриневич до нас дослухалася. Наприклад, поправкою «Батьківщини» було підвищення мінімальної заробітної плати вчителям в три рази. Зараз вони це не в повній мірі фінансують в бюджеті, ми будемо вимагати, щоб тепер вони під це дали гроші.

Пенсійна реформа, на жаль, не є реформою, я відмовляюсь навіть  використовувати це слово. Адже реформа – це щось, що має покращувати життя людей з точки зору фінансового становища. А коли в нас реформою називається піднятті цін на газ, підвищення пенсійного віку, підвищення стажу, необхідного для виходу на пенсію, це не реформа. Чи треба реформувати нашу пенсійну систему? Звичайно. Чи треба підвищувати для цього пенсійний стаж? Ні, не треба. Тому ми за неї не голосували.

Щодо бюджету, ми зараз його вивчаємо. Я сподіваюсь, що буде прозорий бюджет щодо внесення поправок першого, другого і третього читання. Головна проблема цього бюджету і цього уряду – філософська. Наша країна знаходиться в стагнації. Тому що 2,5% зростання ВВП при інфляції в 11-15%  - це стагнація. Всі країни в регіоні ростуть швидше за нас, і мають більше грошей. В нас величезна частина економіки в тіні, і ми не зможемо поповнити бюджет, поки не покажемо точки зростання економіки і не попросимо людей вийти з тіні. Інакше ми будемо рухатися оцими маленькими кроками – по 2-3% зростання, якщо не буде обвалу, а гривню вони вже заклали по 30,5 за долар.

Потрібна економічна стратегія, якою мав би займатися прем’єр-міністр. Мені не потрібно, щоб він займався ніякими реформами, а потрібно щоб він думав про стратегію розвитку держави. Коли він назве три кроки, завдяки яким наше ВВП за два роки зросте на 20%, тоді це – економічна стратегія. Це було в усіх країнах світу, які виходили з кризи.

І в бюджеті я цю економічну стратегію маю побачити в цифрах. В нас лімітований бюджет, в нас немає грошей. Значить, ми виділяємо гроші на армію, і виділяємо гроші на економічні і інфраструктурні проекти, і наприклад, знижуємо податки для малого і середнього бізнесу до мінімуму, якщо треба, даємо можливість задекларувати свої доходи, щоб люди вийшли з тіні і почали платити податки. І це може бути одна стратегія.

Другою стратегією може бути розвиток туризму по аналогії з Грузією та Іспанією. Іспанія зараз генерує 25% ВВП від туризму. Це стратегія? Так. Ми можемо теж відкрити кордони, приймати міжнародні виставки, презентувати Одесу, Херсон, і таким чином за 5 років досягнути 25% ВВП.

В цьому бюджеті, як і в попередньому бюджеті пана Гройсмана, немає стратегії розвитку, а є бюджет проїдання: ми всім видаємо потрошку, нікому не вистачає, немає пріоритетів. Дуже сильно фінансується силовий блок, тому що, по-перше, влада боїться, що їх доведеться все ж захищати. Я погоджуюсь з фінансуванням армії, але коли дається додаткових 10 мільярдів на Міністерство внутрішніх справ, коли даються додаткові кошти на Нацгвардію, на прикордонну службу, на еміграційну службу, то це погано пахне. Або вони бояться людей, тому посилюють силовий блок, або треба поділитися з «Народним фронтом», який і представляє силовий блок, бо тоді вони не проголосують за бюджет, а коаліції немає.

Радіо Hayat: Якими є, на вашу думку, шляхи деокупації Криму та Донбасу?

Альона Шкрум: В тому законі від президента, який був сьогодні поданий до парламенту, який умовно можна назвати «Закон про реінтеграцію Донбасу», взагалі не згаданий Крим. У мене було півтори години на те, щоб подивитися, що там зареєстровано, і там Крим не згаданий ні в чому. Так само, як він не згаданий в Мінських угодах. Я думаю, що це стратегічна проблема, тому що тим самим ми відрізаємо Крим на державному рівні, а цього робити не можна. Я говорила і раніше, що ми повертаємося до будапештського формату переговорів, і про це треба говорити.

Я не буду критикувати міністра закордонних справ, адже я не знаю, чи змогла б я працювати на такій відповідальній посаді. Але в нас у фракції є пан Тарасюк, якому я дуже сильно довіряю в цих питаннях, адже він був двічі міністром закордонних справ у важких ситуаціях в нашій державі. І він називав чіткі кроки, які можна було б зробити як в публічній дипломатії, так і в закритій. Наприклад, сказати, що Крим – така сама історія, як і Донбас, і ми не можемо вже ділити мапу України. Підіймати на міжнародних майданчиках питання Криму ми маємо так само, як підіймали питання Донбасу всі ці 3,5 роки. Інформація про порушення прав людини в Криму повинна звучати на кожній Генеральній Асамблеї, в ООН і в усіх міжнародних організаціях. І ми не можемо писати закон, де не згадується про Крим. Тут потрібно змінювати владу, міністра закордонних справ і ті підходи, які влада використовувала 3,5 роки. 

Джерело: Радіо Hayat

QHA