КИЇВ (QHA) -

Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник розповіла журналістам Олександру Вороніну та Едуарду Солодовніку у студії Радіо Hayat про діяльність організації.

Радіо Hayat: Усіх гостей, хто у нас вперше в студії, ми питаємо, що для них Крим?

Ольга Скрипник: Для мене Крим – це рідний дім, моя родина і все моє життя, яке окупація  розділила на “до” та “після”. Я росла в Криму, навчалася в Кримському гуманітарному університеті, потім я працювала там викладачем на кафедрі історії та права. У нас була своя громадська правозахисна організація “Центр просвіти “Альменда”. Ми займалися просвітою серед молоді і наданням безоплатної правової допомоги людям, які не могли витрачати кошти на адвокатів.

Радіо Hayat: Тобто ви юрист за освітою?

Ольга Скрипник: Не зовсім. За освітою я викладач історії та правознавства.

Радіо Hayat: Наскільки ефективні зусилля правозахисників щодо захисту українських громадян в Криму? Наскільки їхня діяльність допомагає вирішувати реальні проблеми українців, кримських татар на тимчасово окупованих територіях нашої держави?

Ольга Скрипник: Якщо говорити про сьогоднішній стан, то нам дійсно дуже важко там працювати. Коли сталася окупація, більшість правозахисників вже залишили Крим. Ми були одними з перших. Переслідування почалися ще за часів Майдану. Наших студентів, нашу організацію почали переслідувати ще з грудня 2013 року. Це був тиск на роботі, звільнення, намагання виключити студентів з університету.

Радіо Hayat: У вас теж були неприємності?

Ольга Скрипник: Так, це дійсно було. Це була відома в Криму справа. Про це писали  кримські ЗМІ. Це була спроба незаконного звільнення колишнім ректором Кримського гуманітарного університету Олександром Глузманом. Коли ми проводили акцію на підтримку Євромайдану, на підтримку того, чому не спитали людей про відмову від євроінтеграції, ми зі студентами вийшли до нашої адміністрації в місті, але ректор прибув на цю мирну акцію і сказав, що я буду звільнена. Це дуже брутальне порушення трудових прав, бо не можна за свободу переконань, за свободу зібрань звільняти з роботи. Почався тиск на мене, на моїх колег, на моїх студентів. Я звернулася до прокуратури України, яка була в Криму. 9 березня 2014 року я отримала підтвердження, що проти Олександра Глузмана відкрита кримінальна справа за порушення Трудового кодексу України. Але вже була активна фаза окупації,  тому ця справа, ймовірно, лежить. Я думаю, що Олександра Глузмана зараз не переслідують у такому порядку, бо він підтримав окупацію, приводив людей, які є проросійськими, намагався зупинити тих, хто виступав проти окупації, використовував для цього свій адміністративний тиск.

 

Радіо Hayat: За ці 3,5 роки анексії півострова є якась статистика щодо характеру правопорушень, які там здійснюються?

Ольга Скрипник: Так, ми ведемо таку статистику. Якщо ми говоримо про кримінальні справи, то це політичні в’язні. Серед них є і кримські татари, і українці. Зараз це щонайменше 40 людей, які перебувають за ґратами за сфабрикованими справами, тобто політично мотивованими. Далі це 10 людей, які вже отримали якісь вироки, передусім умовні, або великі штрафи.  І ще 10 людей перебувають під слідством. Щонайменше 60 людей зараз в Криму перебувають під політично мотивованими кримінальними справами. Якщо брати адміністративні справи, то вони зараз дуже популярні, на людей накладають величезні штрафи. Одні з найбільших – 300 тисяч рублів, 150 тисяч рублів. Людей, які постраждали від адміністративних арештів, від адміністративних штрафів, уже більше 500.

Радіо Hayat: Ви особисто нев’їзна?

Ольга Скрипник: Прямої заборони немає. Я думаю, що ФСБ Росії буде дуже рада, якщо я зможу до них завітати, але я знаю, що проти мене буде порушена кримінальна справа, тому я не ризикую. Проти моїх колег, які також працюють в Кримській правозахисній групі, також є кримінальні справи. Багато хто з них є або кримським журналістом, або активістами та правозахисниками. Але є інші колеги, які можуть збирати інформацію. Вся наша група – це кримчани. Є також декілька людей, які працюють з нами, вони є переселенцями з Донбасу. Всі є людьми, які пережили цю трагедію. Оскільки ми є кримчанами, то у нас є зв’язки, які допомагають нам збирати інформацію там. По-друге, є люди в Криму, які також допомагають збирати інформацію.  Наша особливість у тому, що ми якраз працюємо в полі, ми намагаємося перевіряти інформацію в Криму, зустрічатися з жертвами, зустрічатися зі свідками, збирати інформацію, фото-, відеодокази. Більш детально про це небезпечно говорити публічно.

Але ми моніторимо і відкриті джерела, і російське законодавство, яке де-факто діє в Криму. Всі ці свідчення ми також збираємо. Ми їх аналізуємо і передаємо не лише до українських ЗМІ або публікуємо в своїх звітах. Ми їх також передаємо до відповідних міжнародних організацій. Наприклад, до ООН, Ради Європи, ОБСЄ. Також певні наші матеріали та докази використовуються в міжнародних судах. Наприклад, у квітні цього року. Міжнародний суд ООН справедливості зараз розглядає злочини дискримінації на території Криму. Ми збирали прямі докази такої дискримінації. Ми зібрали докази і передали їх за допомогою офісу омбудсмена про те, як люди дискримінуються у мовному питанні. Здебільшого використовується лише російська мова, не кримськотатарська, не українська, вони не використовуються в Криму рівнозначно. Це дискримінація. Другий приклад про те, що Олександр Сєдов зробив аналітику, яка використовувалася в Міжнародному суді, про доступ до української освіти, де він показав, що кількість українських класів за період окупації зменшилася в 36 разів.

 

Радіо Hayat: Як ви оцінюєте останній закон про освіту, який підписав Порошенко?

Ольга Скрипник: Це точно буде дискусійним питанням, це точно буде питання, яке будуть завжди ставити Україні на міжнародних майданчиках. Ви вже бачили певну реакцію різних лідерів, і дипломатів, і політиків, які заявляють, що також цей закон може містити дискримінацію. Тому Україні треба чітко розуміти, що якщо там будуть ознаки дискримінації, то це буде використовуватися і Росією як аргумент проти України. Я не готова зараз повністю проаналізувати цей закон, але Україна повинна залишити можливості для вивчення української та мов малих народів, або корінних народів, щоб у всіх були рівні можливості. Якщо буде знайдено нерівні можливості, то це буде аргумент проти України.

Радіо Hayat: Ви також згадали про Міжнародний суд ООН. Росія мала вжити запобіжні заходи. Чомусь я не чув, щоб Росія була готова скасувати заборону Меджлісу.

Ольга Скрипник: На жаль, ви не почуєте нічого, що зробила РФ. У квітні цього року Міжнародний суд ООН виніс рішення про запобіжні заходи. Це не рішення за позовом. Позов України проти Росії буде розглядатися ще впродовж двох років. Але Росія проігнорувала всі заходи, які призначив Міжнародний суд. Вона не скасувала заборону Меджлісу. Переслідування членів Меджлісу продовжуються. Уже є приклади, коли людей притягали до відповідальності за те, що вони сказали в публічних постах, наприклад в соціальних мережах, про Меджліс, але не вказали, що це “екстремістська організація”.

Радіо Hayat: А ви координуєте свою діяльність з іншими правозахисними структурами, російськими колегами?

Ольга Скрипник: Передусім ми співпрацюємо і координуємося з українськими правозахисними організаціями, які також допомагають в питаннях Криму. Це як суто кримські організації, так і всеукраїнські, наприклад Українська Гельсінська спілка. Є організації, з якими ми координуємось. У нас є спільні кампанії, коли ми разом виступаємо, наприклад, на захист Руслана  Зейтуллаєва, Володимира Балуха.

Разом з нашими колегами ми ведемо не тільки список політв’язнів, а й список тих, хто несе відповідальність за переслідування. Наприклад, ми створили список людей, які незаконно засудили Володимира Балуха, передали цей список до всіх посольств. Такі ж списки ми готуємо і щодо Чийгоза, і щодо Ільмі Умерова. Разом з нашими колегами ми намагаємося тиснути на міжнародну спільноту, щоб проти цих людей запроваджувалися санкції, а у нас в Україні відкривали кримінальні провадження, бо це різні заходи.

 

Радіо Hayat: Я відстежую питання призову, який відбувається на території окупованого і анексованого Криму. Нещодавно була інформація, що 2 тисячі новобранців будуть призвані до лав Збройних сил Росії, частина з них не буде проходити службу на території Криму. 8 людей знаходяться у розшуку, на 4-х заведені карні справи. Чи розглядається допомога цих чотирьом з боку вашої організації?

Ольга Скрипник: Питання у тому, що призов до російської армії українських громадян є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права. Це предмет для розгляду в Міжнародному кримінальному суді. Важливо, щоб ці факти документувалися і передавалися. Що стосується людей, то вони зараз є заручниками цієї ситуації. Найперше, що вони можуть встигнути зробити, це залишити Крим. Що стосується людей, які підпали під відповідальність, якщо це “уклоністи”, як їх називає Росія, то це кримінальна відповідальність. Якщо ці люди перебувають на території Криму, то вони можуть потребувати допомоги. Передусім це буде питання правової допомоги. Їм потрібні правові консультації. До нас уже звертаються. Ми намагаємось надавати правові консультації. Зрозуміло, що у нас немає можливості зупинити призов. Але ми це використовуємо. Ми зверталися до ООН і будемо далі тиснути, щоб хоча б вимагали від РФ зупинити призов на території Криму. Росія може це зробити. Це не проблема для неї.

Це просто політичне рішення.

Друге порушення полягає в тому, що вона не просто забирає до армії, а перевозить цих людей з Криму на територію РФ. Є навіть інформація про те, що ці люди служать за межами РФ. Вона їх відправляє на якісь військові операції. Це заборонено міжнародним гуманітарним правом, але Росія знову це ігнорує.

Радіо Hayat: Наскільки я знаю, у Криму відбуваються процеси перерозподілу власності.

Ольга Скрипник: Право на майно – одне з фундаментальних прав. Ми якраз займаємося моніторингом фундаментальних прав. У 2014 році ми намагалися вести так звану статистику “націоналізації”. Зараз захистом і питанням моніторингу права на майно займаються наші колеги з Регіонального центру з прав людини, Українська Гельсінська спілка. Вони випускали тематичну доповідь з цих питань. Право на власність порушується. Наприклад, щодо колишніх українських військових. Також є порушення права власності Української православної церкви Київського патріархату. Уже захопили кілька храмів, зараз намагаються забрати центральний собор.  Є також порушення щодо малого бізнесу. Є навіть порушення, пов’язані з тим, що Росія зараз скасовує рішення українських органів самоврядування (так звані держакти на землю). У Гурзуфі намагаються забрати громадський пляж у людей і побудувати там щось для московських чиновників. Люди виходили проти, але їх розігнали. Журналістам, які намагалися зняти сюжет про це, заборонили це випускати.

 

Радіо Hayat: Хочу зачепити скандальні законопроекти 6674 і 6675. Чому під егідою боротьби з корупцією намагаються певним чином обмежити діяльність громадських організацій?

Ольга Скрипник: У нас уже є коаліція організацій. Туди входять організації, які займаються Кримом, Донбасом, антикорупційними розслідуваннями. Ми були в шоковому стані, коли це побачили. Це жорстка спекуляція і маніпуляція, тому що мова йшла про те, щоб чиновники прозоро показували всі свої доходи. Замість цього Порошенко спочатку пропонує ввести так звані антикорупційні норми стосовно людей, які займаються антикорупційними розслідуваннями. Це було обурення. Замість цього він начебто запропонував компроміс, але насправді замість цього він намагається ввести абсолютно ненормальну звітність для всіх громадських організацій. Те, що ми не звітуємо, є відвертою брехнею. Ми звітуємо до фіскальної служби, до статистики, донорам. Президент намагається ввести ще публічну звітність. Для багатьох організацій, які займаються допомогою на окупованих територіях, це дуже небезпечно. Ця звітність стосується навіть підприємців, які надають певні послуги громадським організаціям. Наприклад, послуги транспорту.

Це дивно, тому що корупція стосується грошей з бюджету.

Громадські організації об’єдналися і запропонували президенту піти на робочу групу, щоб ми допрацювали. Те, що зараз запропонував президент, є практикою Росії та Казахстану. Давайте візьмемо європейську практику, але не російську. Цей законопроект, якщо його приймуть, дозволить заблокувати діяльність будь-якої організації. Якщо ви або інший орган, який повинен, вчасно не подали звітність, вас одразу позбавляють статусу неприбутковості. Без цього ми не можемо продовжувати свою діяльність, бо ми є неприбутковими організаціями. Якщо організація комусь не сподобалася, можна просто заблокувати її.

Радіо Hayat: Чи є різниця між українським та російським законодавством щодо діяльності ЗМІ? Чи доступні в Криму українські медіа?

Ольга Скрипник: Що стосується доступу до інформації, то він дуже обмежений. Тут використовують російське законодавство. В липні цього року наші монітори провели в 5 містах моніторинг і виявили, що 22 українських ЗМІ заблоковані на території Криму. З них лише 5 заблоковані за рішенням Роскомнагляду. Чому заблоковані інші? Незрозуміло. На території Росії більше доступу до українських ЗМІ.

Радіо Hayat: Я знаю, що ви співпрацюєте з омбудсменом Лутковською. Розкажіть про її поїздку до Криму у 2016 році.

 

Ольга Скрипник: За можливості ми співпрацюємо з офісом омбудсмена. Ми якраз співпрацювали у квітні щодо передачі доказів до Міжнародного суду. Що стосується поїздки, то вона була у грудні 2016 року. Пані Лутковська та її офіс разом з керівником секретаріату не вперше намагалися потрапити до Криму. Як омбудсмен вона може говорити лише про права людини, а Росія постійно намагається накинути якісь політичні вимоги. Все ж таки ця поїздка відбулася. Ми допомагали у тому, що збирали інформацію про людей, які є незаконно засудженими або перебувають в СІЗО та скаржаться на певні проблеми зі здоров’ям, харчуванням. Вона подавала велику заявку, яка містила понад 30 людей, але їй дали можливість зустрітися лише з трьома. Вона планувала провести там весь день, але перевірки на так званому “кордоні” тривали дуже довго. Вона поспілкувалася з Алі Асановим та Мустафою Дегерменджі. Потім російський омбудсмен поїхала до території материкової України, тобто це був певний ультиматум. Але з правами людини так не можна. Це була єдина така поїздка до Криму.

Радіо Hayat: Була інформація, що частину кримських в’язнів перевезли на територію Росії.

Ольга Скрипник: Цих людей документують. Те, що їх переміщують з Криму до Росії, є злочином. Статистику вести важко, тому що отримати інформацію від російських колоній не так просто. Тому здебільшого ми отримуємо інформацію від родичів. Майже всі політв’язні, які отримали реальні строки понад три роки (Сенцов, Чірній, Кольченко, Костенко, Коломієць), переведені. Наші колеги говорять, що таких людей загалом понад 2 тисячі. В Криму немає жіночих колоній, тому всіх жінок, які отримали вирок, переводять до РФ. Ми навіть не знаємо, яка це цифра.

Умови страшні. Володимир Балух, який є українським політв’язнем, відмовився їсти в СІЗО. Його харчування – це лише передачі від друзів та родичів.

Санітарні умови жахливі. Це клопи, комахи, бруд. Уже є випадки, коли українські громадяни загинули в СІЗО Сімферополя або в російських колоніях саме через те, що їм не надали медичної допомоги. Ідеться про всіх в’язнів, не тільки політичних. Навіть так звана кримський омбудсмен, призначена Кремлем, визнала, що понад 30 людей щонайменше загинули в таких установах Росії. Навіть Росія визнає, що люди там гинуть.

Радіо Hayat: Анексований Крим виділяється на фоні загальної ситуації в Росії щодо прав і свобод?

 

Ольга Скрипник: Ми не порівнюємо з Росією, тому що Крим є українською територією, але є певні моменти, про які треба говорити в контексті Криму. Наприклад, це російське законодавство, яке змінилося саме через анексію Криму. В травні 2014 року Росія прийняла нову правку і нову статтю до свого Кримінального кодексу. Це саме та стаття, за якою засудили Ільмі Умерова, Миколу Семену. Це стаття 280.1 (заклики до порушення територіальної цілісності Росії). Це прямий наслідок того, як анексія Криму вплинула на Росію. Ви можете просто послатися на резолюцію ООН від березня 2014 року або грудня 2016 року, яку визнає Росія, оскільки вона є членом ООН, але в Криму вас за це засудять.

Радіо Hayat: Як ви гадаєте, коли буде чергове переобрання Володимира Путіна, будуть певні послаблення чи посилення репресій?

Ольга Скрипник: Мені важко аналізувати Росію, але можна очікувати, що буде ще більше закручування гайок, хоча я вже не знаю, куди ще більше. Це можуть бути нові політичні справи проти опозиціонерів.

Радіо Hayat: Навесні ви були на так званому адміністративному кордоні з Кримом. Була така ситуація, що вас затримали ФСБшники.

Ольга Скрипник: Ситуація була неприємною, але завершилася більш-менш нормально. Це було пов’язано з моніторингом українських КПВВ, ми не їздили на територію, яку де-факто контролює Росія. Трапилося так, що за виїздом з українського КПВВ починається територія, яку де-факто контролює ФСБ Росії. На той момент вони зняли російський прапор, тому ми бачили тільки український прапор і були впевнені, що знаходимось на території, яка контролюється Україною, але вийшло так, що ми зайшли трошки далі. ФСБшники визнали, що знімали прапор. Вони сказали, що нібито змінювали його на новий. Ми були незаконно затримані. Зараз проводиться розслідування з боку українських правоохоронних органів. Ситуація для нас була дуже небезпечною. Я і мій колега розуміли, що проти нас може бути сфабрикована кримінальна справа, і додому ми не повернемося, але було втручання міжнародних організацій, різних країн, була дуже швидка і масштабна реакція. Ми провели у ФСБшників кілька годин.

Радіо Hayat: 6 жовтня з’явилося повідомлення, що Європарламент ухвалив важливу резолюцію щодо Криму. Чи брали ви участь у її розробці?

 

Ольга Скрипник: Ми не можемо писати цей текст, бо це текст Європарламенту, але є певна заслуга українських правозахисних організацій та об’єднання родичів політв’язнів, тому що у нас було кілька зустрічей з делегацією ЄС в Україні. Також ми були на семінарі в Брюсселі, де озвучували всі наші пропозиції представникам Європарламенту. На нещодавній зустрічі з головою місії ЄС в Україні ми говорили з родичами політв’язнів і внесли декілька пропозицій. Наприклад, про необхідність присутності представників ЄС на так званих судових процесах проти політв’язнів. Це є в резолюції. Друга рекомендація полягає у тому, що не можна перевозити наших кримських в’язнів з території Криму до Росії. Також там є поіменний список політв’язнів, що важливо для самих родичів. З цієї резолюції випливає можливість прийняття нових санкцій.

Радіо Hayat: Чи є у вас надія, що стратегія буде розроблена, Крим повернеться до України?

Ольга Скрипник: Питання стратегії – це суто наше внутрішнє питання. Для міжнародної спільноти те, що зробила Росія, є викликом для сьогоднішньої системи безпеки. Це прецедент, який говорить, що  агресор піде далі, якщо не знайти шляхи, як його зупинити. Треба визнати, що виклик є, і визнати, що треба щось змінювати, посилювати санкції. Це питання не лише для України, а для всього світу.

Джерело: Радіо Hayat

QHA