КИЇВ (QHA) -

Радник голови Меджлісу кримськотатарського народу, експерт робочої групи Конституційної комісії з підготовки змін до розділу 10 Арсен Жумаділов розповів журналістові Едуарду Солодовнику в ефірі Радіо Hayat про теперішню ситуацію у Криму.

Радіо Hayat: Почнімо з тривожних подій, які відбуваються в Криму. Тривають репресії з боку окупаційної влади, знову висуваються надумані звинувачення. Як ви сприймаєте ці події?

Арсен Жумаділов: Звісно, ми сприймаємо ці події з осудом російської окупаційної влади, із болем за наш народ. Єдине, що тішить, що за три роки окупації подібні дії окупанта не справили враження на кримськотатарський народ. Він як не сприймав цей режим, так і продовжує його не сприймати.

Радіо Hayat: Нещодавно Київ відвідав президент Туреччини Ердоган. Як ви вважаєте, цей візит і позиція очільника Туреччини щодо кримських татар, сприяє на дипломатичному фронті тому, що ми рухаємося вперед в подальшому вирішенні проблем корінного народу?

Арсен Жумаділов: Тут є дві новини: перша – хороша, друга – не дуже. Хороша новина в тому, що президент Турецької республіки знову підкреслив свою позицію щодо невизнання незаконної анексії Криму і щодо підтримки кримськотатарського народу. Негативна новина в тому, він не привіз із собою якогось готового рецепту, що робити в цій ситуації.

Представники кримських татар на чолі з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим мали спілкування з Ердоганом, і дискусія точилася навколо того, що реалістичне сприйняття того, що відбувається, має бути закладене в основу наших очікувань. Насправді, окупація – це та даність, з якою багато хто в світі рахується. Є санкційний режим, але ми бачимо приклади країн, які багато років знаходяться під санкціями, але вони не демонтовані як держави. Це і Іран, і Північна Корея. Тому ми маємо покладатися на себе, в першу чергу, і на дуже широке коло в усьому світі. А це і західні країни, і Туреччина, і вирішувати наші проблеми крок за кроком.

Радіо Hayat: Нещодавно був підписаний закон «Про освіту» зі скандальним пунктом №7. Як ви вважаєте, чи не порушує він права національних меншин і корінного народу?

Арсен Жумаділов: Я не буду говорити про національні меншини, це їхня справа, нехай вони за себе говорять. Як представник корінного кримськотатарського народу можу сказати, що наші інтереси і права цим законом забезпечуються, як на мене, в повній мірі. Є норма в цьому законі стосовно корінних народів, що мови корінних народів використовуються в середній освіті від початку і до вищої школи. Тобто мається на увазі, що дитина може провчитися з 1 по 12 клас повністю кримськотатарською мовою.

Радіо Hayat: На півострові відбуваються певні репресивні дії щодо кримських татар. Моніторити цей процес дуже складно. Чи достатніх зусиль прикладають наші правозахисні організації, наше зовнішньополітичне відомство для того, щоб захистити права представників корінного народу, які не згодні з позицією окупаційної влади в тому, що Крим – не є Україною?

Арсен Жумаділов: Якщо ми поговоримо про неурядові правозахисні організації, то я хочу підкреслити їхню важливу позитивну роль в питаннях висвітлення подій в Криму, в питанні лобіювання прав і законних інтересів кримськотатарського народу на національному і міжнародному рівнях. Ми маємо віддати належне їм за те, що вони роблять. Це і Крим-SOS, і УГСПЛ, і Кримська польова місія, і Кримська солідарність.

Якщо ми говоримо про міжнародні організації, то тут є багато недоробок, на мій погляд. Вони могли більш наполегливо, більш системно і регулярно порушувати питання щодо того, щоб дійсно запрацювали регулярні моніторингові місії в Криму. Як на мене, вони для цього не роблять все можливе, вони, як виявилося, не готові до тих подій, що розгортаються з 2014-го року.  Деякі з них вважають за можливе спілкування із Росією так, ніби нічого не сталося. І це є проблема. Вирішення її - в нашій системній нудній роботі щодо лобіювання наших інтересів.

Радіо Hayat: Як ви ставитеся до того, що голова Меджлісу запропонував закрити в Україні представництво російського агентства «Росспівробітництво»?

Арсен Жумаділов: Ми вже три роки в стані незрозуміло чого із Російською Федерацією. З одного боку, ми кажемо, що в нас війна з агресором, з іншого боку, ми бачимо, що триває торгівля, що не розірвані відносини по багатьох питаннях.

В деяких аспектах ми віддаляємося, намагаємося переорієнтуватися на Захід, але при цьому ми не пориваємо наші зв’язки з РФ. Мені хотілося б вірити, що за цим стоїть далекоглядна та мудра позиція нашого керівництва держави, але я не знаю, чи за цим стоїть така політика, чи це просто інституційна неповороткість.

Те, що голова Меджлісу кримськотатарського народу порушив це питання, є дуже важливим, воно вказує на більш системну проблему.

Радіо Hayat: Перейдемо до законопроекту № 7163 про реінтеграцію Донбасу. Чому так сталося, що так довго ми говорили про реінтеграцію окупованих територій, і в законопроект забули вставити Крим?

Арсен Жумаділов: Ми вже три роки чекаємо на визначення того, що відбувається в нас на сході. А те, що про Крим не було загадано в першій редакції цього законопроекту, не є зрадою. Тому що по Криму, на відміну від Донбасу, в нас є чітка нормативна база, а саме закон про права і свободи громадян на тимчасово окупованій території АРК і міста Севастополь, який був ухвалений ще в квітні 2014-го року. Там чітко вказано про те, що Крим є тимчасово окупованою територією, і саме цей закон ліг в основу всього того, що ухвалювалося потім на міжнародному рівні по Криму.

А президентський закон був спрямований на те, щоб чітко визначити, що ж в нас відбувається на сході.

Радіо Hayat: Зараз є прагнення внести зміни до Конституції і надати кримським татарам автономію. Чому так пізно схаменулася влада і зрозуміла, що кримські татари – це союзники і стратегічні партнери?

Арсен Жумаділов: У 2005-му році президент Ющенко, на якого ми покладали великі надії і за якого ми відстоювали перший Майдан, зустрівся із Меджлісом кримськотатарського народу всього один раз. На відміну від Леоніда Кучми, який щороку зустрічався з кримськими татарами і намагався підтримувати їх в питаннях облаштування. Так от, коли Ющенко зустрівся з кримськими татарами, його головною вимогою було – скасувати нашу декларацію про національний суверенітет. Це було для нас шоком. Коли людина, замість того, щоб оцінити і зрозуміти, що кримські татари є єдиним продержавницьким чинником в Криму, пропонує їм відмовитися від сенсу існування на своїй землі. Ми говоримо зараз не про створення держави, а про створення державності. Ми завжди декларували, що це має бути національна територіальна автономія кримськотатарського народу, де захищені наші права. А саме: гарантоване представництво в місцевих органах влади, статус кримськотатарської мови, яка має бути вжита і застосовна в усіх сферах суспільного життя. Насправді, це нескладний рецепт, який можна було реалізувати ще в 2005-му році. Якби ми тоді пройшли цей шлях, то це дуже серйозно ускладнило б Путіну можливість захоплення Криму.

Те, що сьогодні президентом Порошенком ініційовано створення робочої групи щодо підготовки змін до розділу №10, є свідченням того, що йде переоцінка, і краще пізно, аніж ніколи. Хочу повідомити, що ми плідно і продуктивно працюємо, готовий текст буде орієнтовно за два-три тижні. Тому ми сподіваємося, що ще на цій сесії президент України встигне внести його у сесійну залу для голосування в першому читанні. Це важливо, адже зміни до Конституції – це є довготривала процедура, вони мають спочатку проголосуватися на першій сесії в першому читанні, далі мають бути надіслані до Конституційного суду для отримання висновку, а потім на іншій сесії вони будуть внесені на друге читання.

Радіо Hayat: Вам належить вислів, що за всі наслідки подій 26-го лютого 2014-го року має відповідати Могильов. Які ваші аргументи?

Арсен Жумаділов: Дуже прості. Коли Могильов був прем’єр-міністром, він, на мій погляд, не відреагував адекватно на все те, що відбувалося в Криму. Якби Анатолій Могильов застосував усі свої владні важелі впливу для того, щоб зібрати силовиків, щоб взяти контроль над ситуацією в свої руки, це ускладнило б можливості для маневрів загарбника, це дало б час українським військовим на те, щоб вони адекватно зреагували в тій ситуації. Він був першою посадовою особою в Криму на той час, а прем’єр-міністр несе відповідальність за збереження законності та порядку на ввіреній йому території. Він цю відповідальність з себе зняв 27 лютого, в той день, коли всі почули про захоплення. Про яку позицію державного службовця ми можемо говорити? Коли людина просто здала свої позиції в складній ситуації.

Зараз, наскільки мені відомо, він абсолютно нормально себе почуває в Києві, проти нього навіть не відкриті кримінальні провадження стосовно зради, і стосовно того, що він навіть до 26 лютого не впроваджував заходи, які б попередили окупацію Криму. Я думаю, що він був зайнятий тим, щоб організовувати людей на Антимайдан і щоб підтримувати режим Януковича. І випустив з уваги те, що в Криму більшає агентів російського впливу, що в Криму ситуація стає схожою на те, що ми незабаром матимемо захоплення влади. Ті люди, які були в Криму, мали про це чіткі сигнали вже в десятих числах лютого.

Радіо Hayat: 14 жовтня в Криму більше сотні кримських татар вийшли на вулиці із плакатами «Кримські татари – не терористи». Законопроект про підтримку політв’язнів в достатній мірі реагує на ті проблеми, які створені у зв’язку з ув’язненням багатьох кримських татар?

Арсен Жумаділов: Те, що є такий законопроект, це вже хороша новина. В законопроекті, що зареєстрований на сайті Верховної Ради, йдеться про тих, в кого вже є вирок. Щодо тих людей, до яких застосовується обмеження волі у вигляді арешту у досудовому слідстві, то вони ще в цей список не включені.

В будь-якому разі, це є добрий крок, і якщо законопроект проголосується, можна буде внести зміни і доповнення для того, щоб зобразити ситуацію, яка буде на той час в Криму. Це є один з кроків назустріч до наших громадян в Криму, який українська влада реально може зробити.

Радіо Hayat: На теренах ЄС ми чуємо різні висловлювання, зокрема чеського президента, який розмірковує про Крим як про завершену справу. Чому останнім часом активізувалися намагання зам’яти проблеми в Україні? Це якась масована атака друзів Путіна?

Арсен Жумаділов: Заклики до примирення із Путіним – не нове, ми це бачили ще в 2014-му році та у передвиборчих програмах кандидатів в президенти багатьох країн, коли вони казали, що варто сісти і домовитися з Путіним щодо Криму. Це те, з чим ми маємо працювати довго, нудно і системно. На кожну таку заяву ми маємо реагувати адекватно, і реакція має бути дуже болісною в дипломатичному сенсі. Ті, хто собі таке дозволяє, мають розуміти, що для них це великі втрати у політичному сенсі, що Україна про це не забуде, тому краще про це не казати і навіть не думати.

Радіо Hayat: Чому окупаційна влада вбачає в Меджлісі найбільшу загрозу з тих людей, які зараз мешкають в Криму? Яскравим прикладом цього є вироки Ахтему Чийгозу та Ільмі Умерову.

Арсен Жумаділов: Взагалі Меджліс для Російської Федерації – щось незрозуміле і нове, вони не знають, як з ним працювати. Вони звикли працювати за лекалами ФСБ, які були ще напрацьовані в 90-ті роки на північному Кавказі, коли місцеве населення було неорганізоване, коли людей можна було купити посадами або грішми, щоб вони в своїх спільнотах стали церберами. Ми бачимо це на прикладі багатьох республік в Російській Федерації.

Коли вони увійшли в Крим, то не знали, хто такі ці кримські татари, вони плутали нас із татарами Поволжя, із татарами Казані, і думали, що все те, що застосовано в Казані, запрацює і тут. Як виявилося, вони помилялися. Саме тому перші люди, проти яких вони налаштували всю свою репресивну машину, були лідери Меджлісу. Ми пам’ятаємо заборону на в’їзд до Криму Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову. Потім судові справи проти Ахтема Чийгоза, проти Ільмі Умерова. Тобто вони, не знаючи, що робити із Меджлісом, вирішили його знищити і персонально, і як організацію.

Вони намагаються приглушити у кримських татар те, що закладено в нашому генетичному коді. Це наша самоорганізація, наша солідарність і підтримка один одного. В них це не вийде.

Радіо Hayat: Ми бачимо, що привладна сила потроху розпадається в Криму. Поклонська поїхала до Москви, Заура Смірнова звільнено. Залишилися Аксьонов і Константінов. Як ви вважаєте, і вони врешті-решт будуть усунуті, як «Моторола» і «Гіві»?

Арсен Жумаділов: Насправді, як я розумію, Кремль оцінює Аксьонова раціонально, суто в площині його корисності і його вміння владнати ситуацію. Мабуть, одним з головних його недоліків є те, що він все ж таки не впорався з кримськими татарами. І зараз для того, щоб йому мати відповідь перед Москвою за те, що трапилося, він і зняв Смірнова. Йому було потрібно відвести блискавку від себе.

Але коли знов станеться така потужна протестна хвиля і в Кремлі стане очевидно, що з кримськими татарами не впоралися і весь світ це бачить, мабуть, в Аксьонова вже не буде, на кого вказати пальцем і сказати, що він недопрацював. Мабуть, тоді ми побачимо, що питання може постати і по Аксьонову.

Але, насправді, вони всі маріонетки і не такі важливі, якщо говорити про долю кримськотатарського народу і Криму в цілому.  Доля кримськотатарського народу і Криму в цілому не в руках Аксьонова. Вона в руках Всевишнього і сильних цього світу. А це країни Заходу та наші друзі на Сході, які, я сподіваюся, разом дотиснуть Російську Федерацію до того, щоб вона відмовилася від окупації Криму і повернулася в межі міжнародного права. Чи то буде за президента Путіна, чи ні, - невідомо. Ми маємо набратися терпіння, працювати над тим, щоб зберегти свою ідентичність у цих непростих обставинах для того, щоб, коли Крим буде повернуто, ми змогли реалізувати ту автономію, про яку я казав. Яка буде реалізована у складі неподільної України, де будуть захищені права і законні інтереси кримськотатарського народу.

Джерело: Радіо Hayat

QHA