КИЇВ (QHA) -

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні вже майже чотири роки висвітлює українські реалії у своїх щоденних звітах та на щотижневих брифінгах. Переважно ми чуємо і читаємо про події у зоні "гарячого" російсько-українського конфлікту на Донбасі. Але СММ ОБСЄ так само системно моніторить і ситуацію поблизу ще однієї української території, окупованої Росією — на адмінмежі між Херсонщиною і Кримом (до самого окупованого Криму Росія спостерігачів не пускає, хоча мандат місії поширюється зокрема і на окуповані українські території). Інформація про такі патрулювання переважно потрапляє у звіти під меседжем "патрулювали  відзначили спокійну обстановку". 

Про те, чим відрізняється моніторинг біля Криму від зони конфлікту на Донбасі, що саме відстежують спостерігачі на Херсонщині, з ким і про що спілкуються, і чи завжди там так тихо і спокійно, як може здатися на перший погляд  розповів агентству QHA у письмовому інтерв'ю керівник моніторингової команди СММ ОБСЄ у Херсоні Пітер Чілверс.

QHA: Пане Чілверс, у щоденних звітах Місії увага здебільшого приділена конфлікту на сході України. А от ситуація поблизу іншої окупованої української території  Криму, висвітлюється досить скупо, хоча у Херсоні працює місцева команда ОБСЄ. Розкажіть детальніше про характер роботи місії в цьому районі. Як часто СММ ОБСЄ поводить патрулювання на Херсонщині? Скільки осіб бере участь у патрулі і які об’єкти відвідуються? Чи ведеться цілодобове спостереження за допомогою технічних засобів, як у зоні АТО, чи воно не потрібне?

Пітер Чілверс: У Херсонській області щомісяця здійснюється в середньому 40 патрулювань, під час яких проводяться зустрічі з державними посадовцями та представниками громадських організацій, а також моніторинг ситуації на адміністративній межі між Херсонською областю і Кримом. Ми стараємося щотижня здійснювати по 2 патрулювання вздовж адмінмежі, кожне з яких триває по 2 дні. Таким чином спостерігачі присутні на адміністративній межі 4 дні на тиждень.

Цілодобового спостереження у цьому районі немає, так само як і камер для дистанційного спостереження та БПЛА, які Місія застосовує на сході. Ситуація у цьому районі інша, оскільки і безпекове середовище тут також відрізняється. Проте ми забезпечуємо присутність у режимі «24 на 7» та готові невідкладно відреагувати на зміну обстановки.

QHA: А на що саме спостерігачі звертають увагу поблизу адмінмежі, перш ніж написати, що «відзначили спокійну ситуацію»? Скажімо, на Донбасі Місія спостерігає за виконанням Мінських домовленостей, фіксує порушення режиму припинення вогню, відведення важкого озброєння, гуманітарні проблеми, сприяє встановленню «вікон тиші» для ремонту інфраструктури тощо. А що робить СММ в районі адміністративної межі з Кримом?

Пітер Чілверс: Ми спілкуємося з прикордонниками, місцевими жителями (тими, хто перетинає адміністративну межу, та тими, хто мешкає поблизу неї), представниками громадських організацій, цивільних об’єднань, поліції та СБУ на адміністративній межі та у прилеглих районах, головами районних адміністрацій, релігійними лідерами та членами військових підрозділів. Ми слухаємо їхні коментарі та питаємо про можливі інциденти та події, зокрема й ті, які можуть бути пов’язані зі злочинами, що впливають на ситуацію вздовж адмінмежі, включаючи обмеження на переміщення товарів через неї. 

Ми також спостерігаємо за ситуацією з ВПО та меншинами, зокрема спільнотою кримських татар, які мешкають поблизу адміністративної межі. Крім того, Місія здійснює моніторинг спричинених конфліктом проблем з безпекою та верховенством права. Серед зафіксованих інцидентів — 2 випадки мінування автомобілів поблизу адмінмежі, затримання людей у зв’язку із подіями, які відбулися у Криму 2014 року та під час конфлікту. Ми також відстежуємо усі повідомлення про можливе порушення прав. Аналогічним чином ми розглядаємо та перевіряємо повідомлення щодо безпекових інцидентів вздовж адміністративної межі.

QHA: Чи спілкуються спостерігачі з людьми на КПВВ з Кримом? Якщо так, то про що саме? Чи охоче люди йдуть на контакт зі спостерігачами? Які основні проблеми озвучуються в розмові?

Пітер Чілверс: Так, ми розмовляємо з людьми на пунктах пропуску. Ми питаємо в них про їхній досвід перетинання адміністративної межі. Ми цікавимося в них про причини перетину, серед яких можуть бути, наприклад, отримання документів (новий паспорт/свідоцтво про шлюб чи народження), вирішення пов’язаних із роботою питань, отримання медичних чи освітніх послуг та інше. Люди здебільшого перетинають адмінмежу, щоб відвідати родичів на протилежному боці чи поїхати у відпустку. Проте кількість тих, хто перетинає адміністративну межу, наразі менша порівняно з минулими роками. Якщо у людей при перетині виникають певні труднощі, ми намагаємося дізнатися про їхню причину та про те, що саме відбувається. Ми також намагаємося дослідити вплив ситуації, що склалася вздовж адмінмежі, на життя людей.

QHA: На Донбасі СММ спілкується з цивільними людьми і військовими по обидва боки лінії зіткнення (сприяє встановленню «вікон тиші», обміну полоненими тощо). Чи є така співпраця з російською окупаційною владою по той бік адмінмежі з Кримом? Чи СММ взагалі не контактує, скажімо, з російськими прикордонниками? Якщо так, то чому?

Пітер Чілверс: Ми не контактуємо з російськими органами влади та персоналом по інший бік адміністративної межі. Як вам відомо, мандат СММ ОБСЄ було ухвалено усіма 57 державами-учасницями ОБСЄ у березні 2014 року на основі консенсусного рішення, проте консенсусу щодо присутності СММ у Криму досягнуто не було. У додатку до рішення, у якому прописаний наш мандат, містяться інтерпретаційні положення України, Канади, США та Російської Федерації з цього приводу.

Патруль СММ ОБСЄ на адмінмежі між Херсонщиною та Кримом (фото СММ).

QHA: Чи могли б Ви узагальнити спостереження СММ щодо змін ситуації на адміністративній межі з Кримом за останні кілька років? Якими були найяскравіші чи найнестандартніші моменти патрулювань?

Пітер Чілверс: Спочатку там була повністю відсутня інфраструктура, тож ситуація була доволі напруженою. Так було до кінця 2015 року, коли активісти організували неофіційну «блокаду», що призвело до зростання напруженості між ними та місцевою громадою. Підрив ліній електропостачання, що обслуговували Крим, став апогеєм цієї напруженості. Тоді ж було заблоковано дороги та розбито табори біля адміністративної межі. Активісти здебільшого згорнули свою діяльність тоді, коли уряд почав обмежувати переміщення товарів через адмінмежу. У серпні 2016 року напруженість знову зросла у зв’язку із заявами щодо того, що українська диверсійно-розвідувальна група нібито проникла до Криму і вбила російського прикордонника. Херсонську команду було посилено спостерігачами з Донецька терміном на 6 тижнів. Ми щоденно здійснювали по чотири патрулювання вздовж адміністративної межі, намагаючись сприяти зниженню рівня напруженості та встановлювати факти про те, що відбувалося там насправді. У Херсонській області спостерігалося нарощування військової присутності. Приблизно тоді ж у Новоолексіївці стався вибух замінованого автомобіля, внаслідок чого одна людина загинула, а ще четверо отримали поранення. Пізніше ще одну бомбу, закладену в авто, було виявлено у Генічеську.

QHA: Чи спостерігає херсонська команда СММ ОБСЄ за станом довкілля/екологією в районах, прилеглих до адмінмежі з окупованим Кримом?

Пітер Чілверс: Так, але лише певною мірою. Особлива увага приділяється заводу «Титан», який розташований у Криму одразу за адміністративною межею. Він виробляє кислотні відходи, які відкачуються у довкілля, утворюючи озера по той бік адмінмежі. Одним із наслідків існування таких озер є забруднення довкілля, і ми фіксували в минулому, як це впливає на життя місцевого населення. Крім того, звучала інформація про нібито значний рівень радіоактивних викидів зазначеного підприємства.

Ми також проводили певну моніторингову діяльність (з відповідними обмеженнями) щодо уточнення заявленої інформації про незаконне використання природних ресурсів (перевищення ліміту вилову риби, нелегальні лісозаготівлю та видобуток піску), під час якої ми враховували аспекти дотримання прав людини, верховенства права та забезпечення безпеки, а також вплив та наслідки конфлікту на сході України, наприклад, через розповсюдження зброї із зони конфлікту, повідомлення про диверсійно-розвідувальну діяльність та причетність до терористичних актів.

Підготувала Тетяна Іваневич

QHA