КИЇВ (QHA) -

Про незаконні вибори в Криму, відновлення Національної гвардії, комунікацію з правозахисниками, посиленням парламентського контролю та майбутнє парамілітарних утворень в інтерв’ю для радіо «Hayat» розповів радник міністра МВС України Зорян Шкіряк.

Радіо "Hayat": Нещодавно відбулися незаконні вибори в анексованому Криму, яку оцінку діям нелегітимної влади півострова у зв’язку із цим ви можете дати?

Зорян Шкіряк: Безумовно, я думаю, що ні для кого не є таємницею, що сьогодні це надзвичайно серйозний виклик для усього цивілізованого світу — я маю на увазі незаконна, брутальна, ганебна анексія півострова. Після чотирьох років окупації жителі Криму, які ще донедавна з російськими триколорами палили українські паспорти зрозуміли, що відбувається насправді.

Росія перетворює Крим на військову базу, сьогодні, за останніми оцінками, там вже розташовано більше 40 тисяч військовослужбовців регулярної російської армії, так звана влада (Криму — ред.) нашпиговує півострів новітнім озброєнням радіоелектронної боротьби. Також є інформація про наявність там тактичної ядерної зброї, що є дуже серйозним викликом не тільки для самих людей, а й усієї світової спільноти. Окрім того, на півострові склалася абсолютно нищівна ситуація щодо фактичного знищення екологічно чистої території, санаторно-курортної, рекреаційної зони.

Окреме питання, ті жахливі політичні репресії, які застосовуються у першу чергу до наших братів і сестер — кримських татар. Тому ми маємо усвідомлювати, що рано чи пізно ми звільнимо Крим. Російські окупанти підуть з нашої землі, яка є історичною Батьківщиною кримських татар. Варто також усвідомлювати аксіому про те, що поневолення інших народів у росіян в крові, це хронічний імперський діагноз. І на це потрібно зважати для того, щоб у майбутньому світ міг заздалегідь передбачати кроки, які можуть здійснювати російське керівництво.

Користуючись нагодою, хочу низько вклонитися та висловити свою повагу нашим братам і сестрам кримським татарам та власне жителям Криму, серед яких є етнічні росіяни, українці, представники інших національностей, які проігнорували вибори Путіна. Вони здійснили мужній крок, з певним ризиком для себе не підтримавши переобрання президента держави-агресора на новий термін на анексованому півострові 18 березня цього року.

Радіо "Hayat": Україна пам’ятає, як проіснувавши 9 років у період з 1991 — 2000 рр. Нацгвардія була розформована. Але у березні 2014 року цю структуру відновили через анексію Криму та окупацію Донбасу. Як ви оцінюєте рівень боєготовності гвардійців, які протистоять російським агресорам на сході нашої країни?

Зорян Шкіряк: Ви знаєте, у 2014 році правоохоронна система та військова складова були у катастрофічному стані, до анексії Криму та окупації Донбасу їх системно знищували під час режиму Януковича, але це відбувалося і раніше. Українська армія просто розпродувалася, була гола й боса, непідготовлена до активних бойових дій, опинилася у жалюгідному становищі. Маю на увазі всю правоохоронну систему, в тому числі внутрішні війська, на базі яких згодом була відновлена Національна гвардія України.

Реформи правоохоронної системи України, СБУ, які, по факту, до 2014 року керувалися та були повністю під контролем російської розвідки, були проведені. За час війни ми зробили фактично неможливе, кажу це з усією відповідальністю, нема бажання бравади чи патетики. Тому, за оцінками експертів, сьогодні Нацгвардія України є одним з найбоєздатнійших військових правоохоронних формувань на території Європейського союзу.

До ефіру телефоном долучається керівник адвокаційного центру Українсько-гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров.

Радіо "Hayat": Пане Борисе, чи завжди налагоджується порозуміння між українськими правоохоронцями та правозахисниками?

Борис Захаров: Здебільшого консенсус між ними знаходиться, є багато позитивних зрушень у МВС, і реформа правоохоронної системи триває. Є певні зміни, але присутні окремі негативні моменти, які можна вирішувати у робочому порядку. Наприклад, дуже важливо змінити систему показників у діяльності Міністерства внутрішніх справ України з розкриття на як раз задоволення громадянами від роботи органів. Це значно посилить саме дотримання прав людини, щоб не натягувалися показники. У цьому зацікавлено суспільство та Національна поліція.

Зорян Шкіряк: Я хочу підтримати Бориса абсолютно і вважаю, що зміна такої стратегії щодо визначення ефективності роботи правоохоронних органів, зокрема Національної поліції України, є адекватною тій ситуації, в якій ми зараз перебуваємо. Більше того, дякую Борису за активну позицію, об’єктивну критику.

Радіо "Hayat": Пане Зоряне, у чому важливість нового закону про національну безпеку, який посилює парламентський контроль за діяльністю правоохоронних органів України?

Зорян Шкіряк: По-перше, цей закон необхідно негайно ухвалювати, у мене щодо цього жодних сумнівів немає. Якщо бути відвертим та об’єктивним, то це треба було робити, як то кажуть, на вчора. Взагалі, певний дуалізм, який сьогодні існує в українській владі особисто мене турбує. Я є категоричним прихильником парламентсько-президентської моделі держави і безперечно виступаю за посилення парламентського контролю за усіма органами державної влади, у тому числі, що стосується силового блоку.

Але на сьогодні потрібна справжня фахова дискусія. На жаль, через те, що нардепи активно включилися до передвиборчої боротьби, сьогодні огульна критика влади значно зручніша, ніж конструктивна робота у парламентських комітетах, які визначають подальшу долю таких важливих для України законопроектів.

Радіо "Hayat": МВС України сьогодні виступає стабілізуючим фактором у нашій державі, але для підтримання порядку, наприклад, зараз відновлюють так звані національні дружини, якісь неофіційні утворення. Якщо врахувати, що через АТО на сході в Україні існує обіг незаконної зброї, існують певні ризики. Зокрема того, що усі перераховані фактори сприятимуть порушенню принципу, коли лише держава має так звану монополію на застосування сили.

Зорян Шкіряк: Наша позиція проста — жодних парамілітарних утворень в Україні не має бути і не буде. Я хочу, щоб ми не намагалися розганяти якусь чергову зраду. Є питання, які ми маємо вирішувати винятково у рамках Закону, існування будь-яких громадських формувань має відбуватися винятково у межах відповідних Законів.

Ми сьогодні кажемо про зброю, насправді, нажаль, це той сумний фактор, який пов'язаний з об’єктивними чинниками, зокрема, війною на сході нашої держави. Сьогодні є питання перенасичення зброї (в Україні — ред.) цього ніхто не замовчує, Нацполіція та інші органи влади вживають заходи для нейтралізації існуючих ризиків та роблять це достатньо ефективно.

Інтерв’ю провели Едуард Солодовник та Олександр Воронін

QHA