КИЇВ (QHA) -

Правозахисник і журналіст Олександр Подрабінек народився 1953 року в Москві. З початку 1970-х років брав активну участь у демократичному русі в СРСР. Він став одним з ініціаторів створення Робочої комісії з розслідування використання психіатрії у політичних цілях Московської групи «Гельсінкі». Всі зібрані матеріали увійшли до написаної ним книги «Каральна медицина», за яку його двічі судили за статтею 1901 «Поширення свідомо неправдивих вигадок, що ганьблять радянський державний і суспільний лад». Вперше його засудили на 5,5 років посилань у сибірські табори, а повторно — на 3,5 років з відбуванням покарання у виправно-трудовій колонії. У пострадянський час він головний редактор щотижневої газети «Экспрес-Хроника», оглядач «Новой газеты», радіожурналіст на RFI, Polskie Radio, «Эхо Кавказа». Автор книг «Каральна медицина», «З жовтої безмовності», «Дисиденти».

Починаючи з 7 червня у «Сімферопольському районному суді» почався розгляд по суті справи одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова. Олександр Подрабінек став одним із захисників у цьому сфабрикованому російською окупаційною владою процесі.

Агентство QHA зустрілося із паном Олександром, щоб поспілкуватися про деякі деталі майбутнього захисту у справі Умерова.

QHA: Кримінальну справу Ільмі Умерова почали розглядати по суті, і «кримський суд» дозволив Вам бути ще одним захисником. Чи можете Ви, як колишній дисидент, порівняти суд над Ільмі Умеровим з радянськими процесами, що спільного між ними?

Олександр Подрабінек: Дійсно, мене суд допустив бути захисником Умерова поруч із трьома професійними адвокатами.

Я можу сказати, що справа, яку зшито проти Умерова, багато в чому нагадує радянські дисидентські справи. Людину судять за те, що вона висловила свою думку про те, що Крим має повернутися під українську юрисдикцію. Їй це інкримінується як провина. Це подібно до того, як за радянських часів говорили про те, що той чи інший фігурант «виступав проти соціалізму». Для них (радянського керівництва — ред.) це було таким залізним доказом вини, що більше нічого не було потрібно. Чому він виступав проти соціалізму? Чим йому соціалізм не подобався? У всі ці деталі суд ніколи не вдавався.

Те ж саме відбувається у кримських судах  якщо судити за одним першим засіданням. За попереднім слідством видно, що обвинувачення не намагається проаналізувати, а що ж кримінального в тому, що Умеров сказав про те, що Крим повинен повернутися під юрисдикцію України? У чому злочин? Тут немає ніяких доказів, немає ніякої бази і справа насичена якимсь обвинувальним сміттям, протоколами безглуздих допитів, довідками про незначущі факти. Наприклад, Умеров перетнув кордон тоді-то, в такий-то час і за таких обставин. Так він і не заперечує цього. Так, він їздив до Києва, і він виступав на каналі ATR, і говорив те, що він говорив.

Вони починають збирати по крупицях, як їм здається, докази, супутні цій події. Все це виглядає досить смішно.

QHA: Які супутні факти ще з'явилися, крім тих, що Ви вже озвучили?

Олександр Подрабінек: Наприклад, оперативно-розшукові заходи, які називаються «ідентифікація особистості» — це значить, що ФСБ-опер подивився відеозапис виступу Умерова на телеканалі ATR і побачив, що це саме Ільмі Умеров, зробивши відповідну позначку. А це вже протокол і є одним із доказів, але доказом чого? І мені абсолютно незрозуміло, навіщо це потрібно.

Я думаю, що їм туди ще можна присобачити довідку курсу валют, дані про погоду в цей день. Все, що завгодно, для того, щоб скласти справу з трьох томів подібних доказів.

Найголовнішого там немає: чому заклики до повернення Криму під юрисдикцію України є порушенням територіальної цілісності Росії?

Вони могли б, якщо б у них трохи краще працювала голова, навести ту нормативну базу, на яку вони могли б послатися. Документи, що закріплюють Крим у складі Росії, такі загальновідомі, як договір між Росією і незалежним Кримом, який проіснував одну добу, і закон про ратифікацію вступу Криму до складу Російської Федерації. Там навіть цього немає, тобто вони не переймаються тим, щоб довести щось по-справжньому. Але з іншого боку, їх можна зрозуміти, бо якщо почнуться розмови про доказову базу — про те, чи є вихід Криму зі складу Росії порушенням територіальної цілісності, то тут можна посперечатися. Тому що є міжнародні договори і міжнародні зобов'язання Росії, укладені в 90-і роки, які закріплюють непорушність кордонів між Росією та Україною.

QHA: Тобто «кримські суди» фабрикують всі справи, як це було в Радянському Союзі у 30-40 роках?

Олександр Подрабінек: Рівень фабрикації справи проти Умерова та рівень фабрикації справ проти дисидентів досить схожі. І в тому, і в іншому випадку влада і органи попереднього розслідування не обтяжують себе якимось правовим справжнім аналізом подій. Тобто наявне повне нехтування правом і повне нехтування тими законами, які існують зараз у Росії і були в Радянському Союзі. Все це залишається не висловленим. І поки звинувачення оперує тільки емоційними міркуваннями про те, що він взагалі екстреміст, і хотів, щоб Крим відокремили від Росії. Ну хотів, і що?

QHA: Те, що Ільмі Умеров — член Меджлісу, може якось негативно відобитися на подальшому розгляді його справи у суді?

Олександр Подрабінек: Так, зрозуміло, через той факт, що він член Меджлісу — він уже може вважатися екстремістом. Але я не знаю, чи є рішення від якихось наглядових органів, генпрокуратури про те, щоб занести його до списку екстремістів.

QHA: Він вже є в цих списках...

Олександр Подрабінек: Можливо, він є. Це така загальна доля у багатьох, адже в Росії цей список росте і росте, і скоро в ньому буде все населення Росії, за винятком Володимира Путіна.

Але якщо взяти з точки зору закону, то це не повинно вплинути. Йому ж не висунуто звинувачення в екстремізмі, а — звинувачення у закликах до порушення територіальної цілісності. І суд не може вийти за рамки цього звинувачення за законом. А по факту вони можуть сказати що завгодно і дати будь-яку характеристику, заявивши, що він ворог народу, людства, монстр, як це було в 30-ті роки, коли говорили про ворогів народу в такій тональності.

QHA: Як Ви плануєте побудувати лінію захисту у кримінальній справі Ільмі Умерова?

Олександр Подрабінек: Захист вважає його невинним і вимагає припинення справи. Робитимуться конкретні кроки, і ми це побачимо в ході судового засідання. Я не поспішатиму розповідати про те, що буде.

QHA: Олександр, можете розповісти деякі деталі, відкриття яких не вплине на хід справи?

Олександр Подрабінек: Захист представить альтернативний варіант експертизи. Слідство провело судову лінгвістичну експертизу, з якої випливає, що Умеров закликав до порушення територіальної цілісності Росії. Але захист представить іншу експертизу, з іншими висновками, яку провели висококваліфіковані фахівці.

QHA: Як поводяться під час судового засідання прокурор і суддя? Чи були неприємні прецеденти з їхнього боку?

Олександр Подрабінек: Прокурор поводився досить спокійно через свою флегматичність, і він особливо не реагує навіть на гострі висловлювання на адресу звинувачення.

Суддя поводиться стримано, і слід віддати йому належне, що він не виявляє жодних емоцій типу судового вишкіру: «Всім мовчати! Нікому нічого не говорити!». Буває таке жорстке ведення судового процесу, але тут суддя досить спокійно поводиться. Мене він, наприклад, допустив як свідка, незважаючи на заперечення прокурора.

Але це оманливий спокій, адже те, як суддя веде процес, не має жодного відношення до того, який буде вирок. І взагалі я думаю, що суддя винесе той вирок, який йому звелять винести.

QHA: В Росії зараз практично немає виправдувальних вироків, і тільки іноді можуть його пом'якшити. На Вашу думку, Ільмі Умерову можуть винесуть хоча б пом'якшувальний вирок?

Олександр Подрабінек: Я думаю, що ми маємо дуже низькі шанси, що вирок буде виправдувальним. Ні, звісно він буде обвинувальним. Всіх більше хвилює те, якими будуть санкції за вироком, і чи буде це реальний термін позбавлення волі, умовний або якась інша міра. Це, звісно, істотно, враховуючи стан здоров'я Ільмі Умерова, але з моєї точки зору, дуже важливий і сам факт вироку. І якщо він буде обвинувальним, то Росія зробить ще один крок на шляху обмеження громадянських свобод.

QHA: Чи може поганий стан здоров'я Ільмі Умерова вплинути на остаточне рішення суду щодо зменшення терміну позбавлення волі, або що йому дадуть умовний?

Олександр Подрабінек: Це напевно ніяк не вплине на їхнє рішення, але це може бути використано як привід для того, щоб винести порівняно м'який вирок.

Реально вони не звертають увагу ні на пом'якшувальні обставини, ні на обтяжувальні обставини. Тут взагалі немає правосуддя, і вони зачитують те рішення, яке їм буде спущено згори. І так було в усіх політичних процесах.

Але якщо їм треба буде якимось чином виправдати м'який вирок, то вони наберуть гарних характеристик, дітей, стан здоров'я, державні нагороди тощо. А якщо винесуть жорсткий вирок, то вони скажуть, що він погано поводився в побуті, хуліганив і у нього маса недоліків, підбираючи відповідні факти.

QHA: На Вашу думку, скільки розглядатимуться справа?

Олександр Подрабінек: Зараз судове слухання проходить щосереди за постановою судді. Я це називаю «Умерівські середи», що проходять у Сімферополі за такою адресою і в такому залі засідання.

Але з огляду на таку швидкість, то я думаю, що це затягнеться не менше, ніж на місяць, а може, і на два.

QHA: Чи багато людей прийшло на перше засідання суду у справі Умерова?

Олександр Подрабінек: Людей прийшло багато, але всі до зали засідання не вміщаються, і частина людей залишається на вулиці. Зала не дуже велика, але і не дуже маленька, і за російськими масштабами там вміщається людей 40-50. Також навколо будівлі стоїть багато ОМОНу.

Зараз немає такого, як було в радянські часи, коли зала заповнювалася так званою спецпублікою: партійними активістами, комсомольцями та іншою шушваллю. Вони збиралися і демонстрували свою єдність із партією народу. А зараз до зали проходять ті, хто зацікавлений у захисті Умерова.

QHA: Ви бачите певну схожість у застосуванні методів фабрикації в сучасній Росії у справі Умерова і Вашої за радянських часів, де Вас звинуватили ву наклепі на радянський лад, засудивши на п'ять років заслання у сибірські табори?

Олександр Подрабінек: Здебільшого судили за те ж саме. Тільки це були не телевізійні виступи, хоча іноді були прецеденти, що могли загребти за інтерв'ю для західного радіо, але найчастіше це був самвидав, якісь листи, заяви, книги. Мене судили, наприклад, за книгу, написану і видану за кордоном, а його судять за виступ «за кордоном» (в Україні, — ред.)

Подібностей багато, та й взагалі тоталітарні режими дуже схожі своєю реакцією на громадянські свободи. Скрізь реакція зрозуміла, особливо на ті випадки, коли люди намагаються висловити свою незгоду з політикою уряду. Така ж реакція була і в нацистській Німеччини, і в сталінські та брежнєвські часи, і в сьогоднішній Північної Кореї. Тоталітарні режими всюди виявляють себе однаково.

Далі буде...

Спілкувалася Еліна Сулима

QHA