КИЇВ (QHA) -

Директор інформагентства QHA і Радіо Hayat, член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель розповіла журналістам Едуарду Солодовник та Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про діяльність Курултаю, Меджлісу, а також про ситуацію у Криму.

Радіо Hayat: Наша тема сьогодні — 100-річчя проведення Першого Курултаю кримських татар, який відбувся 26 листопада 1917 року. Я свого часу жив у Севастополі, але ми якось у школі не вивчали ці дати. Що це за подія, і чому вона важлива сьогодні, і чому ми святкуємо цю дату на всеукраїнському рівні?

Гаяна Юксель: Ви сказали, що ви не дуже добре вивчали ці події, і у школі про них не говорили, і, можливо, не було спеціальної літератури. На жаль, і ми, кримські татари, які не вивчали ці події. Зараз вже, по закінченні довгих років після повернення на батьківщину після депортації, ми знову звертаємося до нашої історії і намагаємося уважніше проаналізувати ті події. Перший Курултай 1917 року, який за старим стилем розпочався 26 листопада, — це дійсно значуща подія в історії кримських татар. Це показник самоорганізації, показник зрілості нації, народу, показник того, що цей народ гідний того, щоб мати власну державність.

Історичні події, які відбувалися тоді в колишній Російській імперії, а вона на той момент вже припиняла своє існування, були досить спонтанними, вакханальними, було присутнє насильство в багатьох регіонах, а кримські татари зуміли організуватися на виборній основі і провести Курултай. Ще 25 березня 2017 року збираються 1500 голів у Бахчисараї, проходить з'їзд, формується Тимчасовий кримський мусульманський виконавчий комітет, завдання якого — взяти контроль над ситуацією в регіоні, не допустити вакханалії, провести реформи в різних сферах: освіта, культура, матеріальні, економічні питання і так далі. Також одним із основних завдань Тимчасового кримського мусульманського виконавчого комітету було проведення Курултаю, на якому демократичним шляхом мав бути проголошений парламент, затверджена Конституція і заявлено про державність. Тобто вже в той час, 100 років тому, кримські татари демонстрували високий рівень самосвідомості і самоорганізації. Нічого дивного в цьому немає, тому що традиції державності притаманні нашому народові: у нас було Кримське ханство, у нас був Перший Курултай, дуже високоорганізованим був національний рух. Але, ймовірно, історія розпорядилася так, що зараз ніякої державності у кримських татар немає. Можливо, це в силу того, що ми живемо на такій землі, яка завжди була місцем зіткнення різних геополітичних інтересів, і яка завжди привертала увагу.

Радіо Hayat: 1917 року серед членів Курултаю було аж 7 жінок, і це в той час, коли навіть у Європі не всі країни мали рівне виборче право. Розкажіть трохи про них і про постать Номана Челебіджихана та його прибічників.

Гаяна Юксель: Наскільки я знаю, серед делегатів першого Курултаю 1917 року було 4 жінки. Серед них була Шефіка Гаспринська — дочка Ісмаїла Гаспринського, була Аніфе Боданинська — мама нашого відомого письменника Ешрефа Шем'ї-Заде і бабуся Айдина Шем'ї-Заде. Але тут не настільки важлива кількість, а сам факт участі жінок у такому заході. Це говорило про великі зміни і про вирішення жіночого питання. Взагалі жіноче питання в національному русі кримських татар — це дуже серйозний пласт, яким ніхто не займався. Так, ми знаємо ці імена і цих жінок, але серйозно до цієї теми ніхто не підходив, я думаю, це тема для майбутніх досліджень.

Я пам'ятаю, коли проходив Курултай 2013 року року і були оголошені кандидати до Меджлісу, з 250 делегатів було 87 кандидатів, але вибирали всього 37. Цим 87 кандидатам давали кілька хвилин на виступ, і коли виступала я, то сказала, що половина кримських татар це жінки, вони разом зі своїми братами, батьками, чоловіками несуть тяготи дійсності на своїх плечах. Але найголовніше, що вони виконують святий обов'язок виховують дітей і бережуть свої сім'ї. Тому в Курултаї і в Меджлісі обов'язково повинні бути жінки.

Що стосується особистості Номана Челебіджихана, то це одна з видатних особистостей в історії кримськотатарського народу, і не тільки. В історії тюркських народів, в мусульманському світі і в історії України ця людина посідає гідне місце. Сам факт того, що він прожив усього 32 роки, і за 32 роки встиг так багато зробити. Це автор національного кримськотатарського гімну, це людина, яка була дуже ерудована, дуже різнобічно розвинена. Серед учасників національного руху, а тоді це було оформлено в політичну партію або організацію, він користувався безсумнівним авторитетом, і саме тому став головою Тимчасового виконавчого комітету, а пізніше був обраний головою парламенту. Звісно ж, цією людиною можна пишатися, і дуже багато представників нашої кримськотатарської молоді беруть з нього приклад і намагаються дотримуватися його заповітів.

Радіо Hayat: Ви сказали, що серед делегатів Першого Курултаю була дочка Гаспринського, а я знаю, що Ісмаїл Гаспринський і для азербайджанців є знаковою постаттю. Що об’єднує кримських татар і азербайджанців в цьому контексті?

Гаяна Юксель: В цьому контексті об'єднує діяльність Гаспринського. Він був дуже різнобічно розвиненою особистістю, людиною, яка зуміла в кінці XIX — на початку XX століття організувати газету «Терджиман», яка була цікава в усьому світі. Якщо підійти з точки зору маркетингу і спробувати оцінити дане видання, то ми побачимо, що воно виходило протягом 33 років. До певного періоду газета виходила раз на тиждень, а потім перейшла на щоденний формат. Виходила двома мовами — кримськотатарською, а пізніше, після 1905 року окремі публікації були російською. Уявіть собі географію від Балкан до Японії, тираж 5000! Якщо брати тюркські народи колишньої Російської імперії, то це однн із найвдаліших заходів  створення даної газети.

Крім того, Гаспринський говорив про необхідність освіти, про необхідність реформування школи, про необхідність дотримання прав жінок-кримських татарок, про те, що кримські татари повинні у своїх сподіваннях грунтуватися на релігії, але дивитися на прогрес і науку. Це була дійсно видатна людина. Його газета видавалася в Азербайджані, і зрозуміло, що Азербайджан має право на інтерес до особистості Ісмаїла Гаспринського. Крим і Азербайджан може об'єднувати діяльність Гаспринського і його ідея об'єднання всього тюркського світу.

Радіо Hayat: Номан Челебіджихан був розстріляний більшовиками і відкрив низку репресій в 20-30 роки, потім депортація, та й зараз репресії не припиняються.

Гаяна Юксель: Ви знаєте, вважається, що низка сталінських репресій почалася з арешту і смерті Велі Ібраімова, був такий глава ЦВК Криму, 1928 року його заарештували і розстріляли. Його доля дуже показова і трагічна в тому плані, що це був один з кримських татар, який співпрацював з радянською владою і обіймав досить високу посаду. З його смерті починається низка сталінських репресій, яка пройшлася по всьому Радянському Союзу. Немає жодного народу, я думаю, що і жодної родини, по якій би не пройшлися розпеченим залізом сталінських репресій. У кримських татар це також сильно відчувається. Одним з вінців репресій стало 17 квітня 1938 року, коли у сімферопольській в'язниці НКВС розстріляли представників кримських татар.

Що стосується Номана Челебіджихана, то його доля досить трагічна. Пройшов Курултай, далі були плани про співпрацю з іншими політичними силами на території півострова. Їхні підтримка і схвалення теж були необхідні, бо кримські татари на той момент вже становили меншість на півострові. Планів було багато, але, на жаль, лідер, та людина, яка була обрана головою директорії або парламенту, була заарештована. Подробиці його смерті дуже трагічні — він був розстріляний у Севастопольській в'язниці, і його тіло було викинуте в Чорне море. Але, незважаючи на це, пам'ять про нього живе, і його діяльність, його думки, його промови заслуговують на дуже пильну увагу.

Радіо Hayat: Пропоную повернутися до подій 26 листопада 1917 року, і окреслити декілька штрихів. По-перше, на обранні Курултаю було приблизно 10 тисяч кримських татар, по-друге, кримських татар охороняли так звані ескадронці, які влаштували парад перед делегатами Курултаю. Були привітання від представників різних національностей, тобто це була багатонаціональна подія. Також було отримано багато телеграм від усіх тюрксько-татарських національностей Росії, що підтверджує те, що майбутній СРСР був дуже багатонаціональною територією. Проводячи паралелі з Другим Курултаєм, який проводився 1991 року, які особливості були його проведення, я маю на увазі геополітичні зрушення на мапі СРСР?

Гаяна Юксель: Другий Курултай розпочав роботу 26 червня 1991 року у Сімферополі. Це був дуже важливий захід в тому контексті, що в кінці 80-х років почався стихійний спонтанний процес повернення кримських татар з місць депортації на історичну батьківщину. Це був дуже складний процес — люди кидали насиджені місця, роботу, кар'єру, якийсь достаток і їхали до Криму тільки тому, що це була їхня історична батьківщина. Дуже трагічні історії були, дуже складний процес повернення, і не завжди радісно зустрічали кримських татар. Постійно йшла інформація про те, що землі у Криму немає, що місця для кримських татар на півострові немає. Я сама в 90-і роки була 13-річною дівчинкою, яка вчилася у школі, мої предки з Євпаторії, і ми пам'ятаємо, як у міській раді нам говорили, що для нас немає у Криму місця. Хоча зараз біля Євпаторії виросло селище Ісмаїл-бей, в якому проживає 10 тисяч сімей. Тобто місця було достатньо, але для кримських татар створювалися всілякі перепони.

І в цьому контексті проведення Курултаю 1991 року було дуже важливим, бо необхідно було заявити, що ми повертаємося. І ми повертаємося не просто як громада або співплемінники, як нас люблять називати, а ми повертаємося як народ. І у нас є наші представницькі органи — Курултай, Меджліс, ми збираємося і заявляємо про це. Також 1991 року відбувся референдум, який кримські татари бойкотували, бо процес ішов, і не всі сім'ї поки могли повернутися.

Радіо Hayat: Це той референдум, який комуністична влада провела в січні 1991 року?

Гаяна Юксель: Абсолютно точно, і кримські татари бойкотували його, грунтуючись на тому, що не всі кримські татари перебувають зараз на території Криму і мають можливість висловити свою думку. І в цьому плані проведення Курултаю 26 червня 1991 року було дуже важливим.

За 23 роки, які минули з того моменту до окупації 2014 року, відбувся Шостий Курултай, і останній — напередодні окупації 2013 року.

1991 року кримські татари заявили про самовизначення, про створення власної автономії у складі України. Тобто підвалини того питання, яке зараз стоїть на порядку денному, було закладено ще 1991 року.

Радіо Hayat: І представники Меджлісу на Курултаї 2013 року обиралися в демократичний спосіб.

Гаяна Юксель: Так, 2013 року відбувся дуже визначний Курултай, тому що вперше кримські татари після повернення додому обирали представницькі органи шляхом прямого таємного голосування. До цього система була іншою: в регіонах вибиралися представники, вони збиралися на конференцію, там обиралися регіональні Меджліси, і за таким самим принципом формувався і центральний Меджліс. А тут право вибрати людей, право бути представленим було дано самим кримським татарам. І цифри дуже красномовні: на той момент з 280 тисяч кримських татар у виборах Курултаю взяли участь 95-100 тисяч. Значна частина кримських татар, які мають право голосу, брала участь у цих виборах. Тобто це був не якийсь містечковий захід, де зібралися і щось повирішували, це був захід, в якому були задіяні всі кримські татари і усі регіони Криму.

Радіо Hayat: Напередодні 1991 року взагалі не визнавали, що проблема кримських татар існує. І було надіслано листа до Горбачова, за два місяці була створена комісія, про яку в жодному ЗМІ не було згадано. Цю комісію очолив Громико. Це була реакція на заяву кримських татар, що вони вийдуть на Червону площу у Сімферополі на акцію протесту. Лише після цього вийшов певний документ, який визнавав, що проблема кримських татар існує, і її треба вирішувати.

Крім того, коли проводився Курултай 1991 року, місцева влада говорила, що існує загроза існування паралельної влади, і не допускали іноземців, зокрема громадян Туреччини, які намагалися потрапити на Курултай, їх пропускали лише за умови, що вони не поїдуть на цей Курултай.

І ще питання в тому, що якби у січні 1991 року правильно було сформоване питання на референдумі, все могло скластися інакше.

Йшлося про те, що влада намагалася подати все так, ніби кримським татарам потрібне територіальне утворення, а насправді, вони наполягали на національному аспекті цього питання.  

Гаяна Юксель: На жаль, про кримських татар було створено величезну кількість міфів, неправильно витлумаченої інформації, яка спотворювала принципи національного руху і взагалі бачення і оцінку дійсності самими кримськими татарами. Тобто в нас бачили сепаратистів, які хочуть створити свою державність, і з цією державністю або мати незалежність, або отримати можливість бути приєднаними до інших держав. І за ці 23 роки нас так і не почули. І ті події, які відбувалися 2014 року, просто зруйнували цей міф і продемонстрували неспроможність цих теорій. І це лише тільки один з аспектів, а їх було дуже багато.

Я іноді міркую, з урахуванням досвіду минулих років, що можна ж було абсолютно спокійно конструктивно вирішувати питання повернення кримських татар на історичну батьківщину. Це цілком могла бути державна програма, розподіл ресурсів, розумний підхід. Держава постійно хизується тим, що ми, мовляв, виділяли кошти на кримських татар і так далі. Але один із прикладів: два колгоспи, які були створені після повернення кримських татар у 90-ті роки — "Ветан" і "Сари-Баш" були створені не там, де була інфраструктура, не у передмісті, а у степу, далеко, там, де неможливо ні ростити дітей, ні вчитися, ні займатися бізнесом, ні піднімати своє господарство, там не було навіть води. Але колгоспи були створені.

Ті заяви, які ми робили, кажучи, що ми корінний народ Криму, були витлумачені так, що ми нібито вимагаємо для себе якихось привілеїв, а інші народи Криму відштовхуємо на задній план. Та нічого подібного. Навпаки, це була спроба дати можливість зберегтися кримським татарам, отримати можливість зберегти свою культуру, свою мову, яка зараз знаходиться на межі зникнення. І таких міфів була маса, але нинішня реальність їх розбила. Зараз у нас з'явилася можливість виправити ці неправильні підходи, я маю на увазі створення кримськотатарської автономії. Ви знаєте, що зараз іде робота в конституційній комісії, наскільки я знаю, до кінця року вона повинна вже завершитися, і в кінці грудня ми повинні отримати перші результати. Це дуже глибоке питання, його також багато хто сприймає неоднозначно, але його вирішення дасть можливість підтримати тих кримських татар, які перебувають зараз у Криму.

Радіо Hayat: Проте ми бачимо, що Кремль веде наступ на кримських татар у трьох напрямах: відверті репресії, підживлення колаборантів та зміна населення Криму. Мустафа Джемілєв у нашому ефірі повідомив, що до Криму завезено вже 300 тисяч росіян, а це вже більше, ніж кількість кримських татар на півострові.

Гаяна Юксель: Ситуація у Криму не повинна заважати нашій роботі тут. Так, Кремль вестиме цю роботу, і перспективи на півострові можуть бути найжахливішими, бо репресії наростатимуть. Але тут для вирішення цього питання це не має бути перешкодою.

Радіо Hayat: Яким чином з 2014 року змінилася діяльність Курултаю як представницького органу кримських татар? В чому полягають особливості та зміни?

Гаяна Юксель: Основна зміна в діяльності Курултаю — це відсутність самої діяльності. Це відсутність можливості вести повноцінну плідну роботу на території Криму зі своїми співвітчизниками. Це відсутність можливості зустрічатися, розмовляти, дізнаватися про проблеми і вирішувати їх. Меджліс кримськотатарського народу незаконно визнаний екстремістською організацією, каденція Курултаю, який був скликаний 2013 року, наступного року закінчується. Чи буде зібраний новий Курултай — залишається під питанням. Адже щоб зібрати 250 делегатів з усього Криму, щоб переобрати голову і членів Меджлісу, ці вибори мають пройти у Криму. А члени колишнього Меджлісу повинні відзвітувати про свою діяльність. Так ось, основа для цього на даний момент відсутня. Ми лише бачимо репресії щодо активістів та членів національної системи самоврядування на півострові. Просто дивовижно, які методи використовуються проти цих людей: і збір інформації про членів сім'ї, і виклики, і допити, і тиск, і погрози, і шантаж, і відкрите пряме переслідування — кримінальні справи. Останні події, що пов'язані з трагічною загибеллю Веджіє Кашка і арештом чотирьох активістів кримськотатарського народу, дуже яскраве підтвердження цьому. Тому основна особливість нинішньої системи самоврядування — це відсутність можливості здійснювати свою діяльність у Криму.

Разом з тим спостерігається активізація національного руху за межами Криму. У нас активізувалася діаспора, став частіше збиратися Всесвітній Конгрес кримських татар. І це природні процеси  оскільки у Криму це зробити вільно неможливо, то тепер частіше збираються на території материкової України або в інших країнах.

Радіо Hayat: Ви сказали, що завершується каденція Курултаю як виборчого органу, але, враховуючи форс-мажорні обставини, коли лідер кримськотатарського народу і глава Меджлісу не можуть повернутися на батьківщину, чи можлива юридична практика автоматичного продовження діяльності Курултаю?

Гаяна Юксель: Швидше за все, якісь форми будуть знайдені, бо це питання в порядку денному обов'язково постане. Вибори відбулися у жовтні 2013 року, тобто до жовтня 2018 року ми це питання повинні вирішити. Або це пролонгування, або така умова, як деокупація, тобто після деокупації знову збирається Курултай і знаходиться можливість для проведення виборів, або це якісь інші форми. Можливо, Курултай буде проводитися на материковій Україні, хоча це дуже складний організаційний процес, він повинен бути масовим, відкритим, прозорим, в ньому треба брати участь, а як це зробити, якщо у Криму суцільні репресії, якщо там тільки за слово «Меджліс» викликають, карають, застерігають, стягують штрафи і заводять кримінальні справи? Я думаю, це питання найближчим часом буде поставлений на порядок денний, і якийсь механізм його рішення буде вироблено.

Радіо Hayat: Ви багато їздите світом, зокрема були в ООН. Чи відчуваєте ви світову підтримку кримських татар?

Гаяна Юксель: І тут, і за кордоном я бачу те, що профільні організації та фахівці, у фокусі уваги яких Україна, ситуація з Кримом і Донбасом, самий стан справ розуміють дуже добре. Але, на жаль, широкого розголосу і масової підтримки цього питання я поки не відчуваю. На момент окупації була хвиля, яка була пов'язана з Кримом, на території півострова була величезна кількість світових ЗМІ, коли проводився цей незаконний «референдум». Далі увага потихеньку почала спадати, пізніше вона переключилася на Донбас, зараз в цілому Україна знаходиться у фокусі світової уваги.

Можливо, це наша недоробка, завжди треба починати з себе і думати: «Що я можу зробити іще?». Мене дуже вразила фраза людини, яка нещодавно влаштувався до нас на роботу, це — редактор, журналіст. Він сказав: «Поки я не почав працювати тут, я не думав, що кримські татари так активно чинять опір у Криму, вони ведуть роботу у кращих традиціях ненасильницького опору». Мене це дуже вразило, бо вже в українському інформаційному просторі відомості про Крим тримаються постійно. Напевно, цю роботу треба проводити ще інтенсивніше для того, щоб сфокусувати увагу на темі Криму. Ми будемо тими, хто ніколи не перестане порушувати це питання.

Джерело: Радіо Hayat

 

QHA