КИЇВ (QHA) -

Ренат Параламов, якого 13 вересня викрали і катували співробітники ФСБ в окупованому Криму, і правозахисник Енвер Кадиров розповіли журналістам Тарасу Ібрагімову та Євгенії Андреюк в ефірі Радіо Hayat про репресії щодо кримських татар.

Радіо Hayat: Ренат, які твої відчуття після великої прес-конференції, яку ти вчора дав? І як ти почуваєшся на новому місці?

Ренат Параламов: Коли я розповідав, було відчуття, що я переживаю все це заново, нахлинули спогади. Було складно говорити.

Радіо Hayat: Енвер, Ви взялися за випадок Рената. А чи є ще кейси, коли до людей застосовувалися тортури з метою вибити «зізнавальні» свідчення або зробити когось свідком у політично вмотивованих кримінальних справах?

Енвер Кадиров: Є випадки, і вони поки не розголошуються, тому що ми хочемо убезпечити цих людей, адже вони повідомляють про катування. Але якщо ці люди зважаться, можливо, ми про них дізнаємося.

Радіо Hayat: Чому люди не говорять про ці тортури? Ренат — один з перших, хто гучно, на всю країну заявив про те, як до нього застосовувалися тортури. Йому за це треба сказати спасибі, тому що він став свого роду фігурою, яка може все ці випадки узагальнювати, будучи прикладом.

Енвер Кадиров: Я перебуваю з Ренатом вже довгий час, і ми з ним багато говорили з цього приводу. Я разом з ним переживав ці моменти, і думаю, що саме громадська підтримка, адже коли його шукали, піднялася вся громадськість, спонукала на те, щоб ця історія не залишилася непоміченою.

Радіо Hayat: Як переконати людей говорити?

Енвер Кадиров: Є дуже важливий момент — складно подолати моральний аспект. Є речі, які людина важко переживає, наприклад, погрозу згвалтування.

Радіо Hayat: Що відбуватиметься зі справою Рената надалі? Ми побачили, що були подані десятки скарг в інстанції у Криму, але вони залишилися без відповіді.

Енвер Кадиров: На національному рівні прокуратурою АРК було відкрито кримінальне провадження за фактом тортур Рената Параламова. Також було оголошено підозру колишньому співробітнику СБУ Сушку Андрію Володимировичу щодо того, що він застосовував тортури до Рената Параламова.

Крім того, що матеріали збираються прокуратурою АРК, також збирають інформацію і юристи УГСПЛ для того, щоб подати її до Європейського суду з прав людини.

Радіо Hayat: Чи були подані аналогічні скарги до ЄСПЛ?

Енвер Кадиров: Я думаю, що це не останній кейс. Вони були раніше, але розповісти про це поки не можу.

Я б хотів сказати, що якщо ми будемо думати, що тортури на півострові — це реальність тільки Криму, то ми помилимося. Насправді це загальноросійська практика, і про це говорять ті нечисленні правозахисні організації, які намагаються працювати в Російській Федерації. Статистика по Північному Кавказу показує, що крім тортур там широко застосовуються позасудові страти. Тобто людей викрадають, а потім їх знаходять мертвими.

Радіо Hayat: Ренат, Ви на прес-конференції говорили, що 2014 року був обшук у Вашого брата у справі 3 травня. До випадку у вересні у Вас або у Вашій сім'ї був контакт із силовиками?

Ренат Параламов: Обшук у молодшого брата, який відбувався 2014 року, був великою несподіванкою для мене і нашої сім'ї. Але після цього випадку не було жодних контактів і жодних підозр, що хтось стежить за нами. Звісно, ми не мовчали, відвідували суди, брали участь у наданні допомоги сім'ям політв'язнів зі збору коштів на оплату штрафів — по 10 рублів монетами. Також брали участь в організації ісламських свят, тобто займали активну громадянську позицію.

Радіо Hayat: У Вас є якісь здогади, чому вибір силовиків упав на Вас? Чому саме Ви стали жертвою катувань?

Ренат Параламов: Я жив до 2014 року в Алуштинському районі, і знаю багатьох хлопців з Алушти, Ялти. Потім я переїхав жити до Сімферополя, і знаю багатьох хлопців із Сімферополя. Після 2016 року ми переїхали жити в селище Нижньогірський, де так само коло спілкування у мене чималеньке. Тим більше робота на ринку це таке місце, де люди постійно приходять і спілкуються з тобою. Тобто у мене було багато знайомих, плюс я в інтернеті дуже активно вів свій аккаунт.

Радіо Hayat: Чому Ви вирішили відкрито говорити про Вашу справу, і як було прийнято рішення переїхати на материк?

Ренат Параламов: Це рішення було прийнятк мною, і мене в цьому підтримали і родичі, і адвокати, і знайомі. Я розумів, що ця справа має зупинитися на мені. Я навіть ворогу не побажаю того, що відчув сам. Тому я вирішив це все оприлюднити. У Криму було зроблено заяву, але в реаліях Криму неможливо було йти далі, тому що було потрібне медичне обстеження і необхідні експертизи. А у Криму експертизу зробили поверхнево, і лікар намагався як міг показати, що це не сліди від ударів струмом, а просто подряпини. Тому треба було виїхати і зробити експертизу. Плюс про все треба було повідомити.

Радіо Hayat: Як Ви і Ваша сім'я почуваєтеся зараз, після переїзду?

Ренат Параламов: Звикаємо до життя у великому місті. Нам подобається, подобаються люди, навколишня атмосфера. Тут люди чуйні, спасибі їм, допомагають. Уже з'явилися знайомі.

Радіо Hayat: Чи є у Вас думки про те, щоб займатися правозахисною діяльністю?

Ренат Параламов: Я говорив про це на прес-конференції, що є не просто бажання, а необхідність зайнятися цією справою, тому що у мене є намір показати світовій спільноті, що насправді відбувається у Криму, як ліплять ярлик терористів на простих людей. Коли я їм говорив: що ви робите, я — звичайна людина, батько чотирьох дітей, вони мені заявляли, що нічого особистого. Тому я прийняв рішення зайнятися правозахисною діяльністю. У Києві я вже познайомився з Даміром Мінадіровим, він розповів мені свою історію, адже я не знав, перебуваючи у Криму, що були й інші подібні випадки.

Радіо Hayat: Що підштовхує людей здійснювати такі жахливі речі? Впевненість у безкарності? Чому люди переступають цю межу? І як це можна зупинити?

Енвер Кадиров: Такі речі відбуваються завжди там, де має місце найбільше відсторонення громадськості від кримінальних справ, в яких застосовуються тортури. Я маю на увазі ту «боротьбу з тероризмом», яку Росія сприймає по-своєму, вона застосовує її для придушення інакомислення у себе в країні. Існує багато матеріалів ОБСЄ про те, що є тероризм і є права людини, і яким би явним не було скоєння злочин, права людини мають бути дотримані. В жодному разі не повинні застосовуватися тортури, навіть якщо людей підозрюють у скоєнні злочину проти людства.

Є ще один важливий момент. Люди, які катували Рената Параламова, і той же Віктор Палагін, який очолював ФСБ Башкирії, де застосовувалися аналогічні тортури, це всього лише виконавці. Основні винуватці сидять у Кремлі, і за їхнім велінням ті люди почуваються безкарними, бо їм озвучують завдання, щоб вони придушили незгодних. А Крим сформувався волелюбним, і щоб зламати його, підходять з такою жорстокістю.

Радіо Hayat: Ви вважаєте, що тут є політичний контекст, або це бажання заробити собі підвищення? Адже, наприклад, клепати справи «Хізб ут-Тахрір» — це плідна, з точки зору кар'єри, справа.

Енвер Кадиров: Так, про це говорять і відомі російські правозахисники, і журналісти, що саме стосовно «Хізб ут-Тахрір» справи в Росії поставлені на потік, вони повинні планово здавати звіти про розкриття терористичних осередків.

Радіо Hayat: Ренате, як Ви вважаєте, чим керуються силовики, влаштовуючи обшуки?

Ренат Параламов: Я думаю, що вони прекрасно розуміють, до кого вони приходять і що шукають. Наприклад, я дивився зведення, як відбуваються обшуки у інших людей, які звинувачуються в участі в організації «Хізб ут-Тахрір». За словами силовиків, ці люди — терористи, але вони приходять не як до терористів, а як до звичайних людей, і поводяться дуже вільно. Якщо людина прийшла до терористів, вона повинна бути в обмундируванні, при зброї, тримати руку на курку. А вони у мене вдома ходили, і у них навіть зброї не було, вони почувалися вільно. Я вважаю, що вони розуміють, що тероризм — це ярлик, який вони вміло використовують, щоб придушити народний опір у Криму, кого схилити, а кого налякати, а кого і видавити з Криму.

Радіо Hayat: Ви можете розповісти, чого вони хотіли від Вас домогтися, застосовуючи ці тортури?

Ренат Параламов: Спочатку вони сказали, що я повинен погодитися з усім, що вони говоритимуть. Або я це зроблю, і не буде тортур, або я все одно погоджуся після тортур. Перший крок, на який я мав погодитися, це бути їхніми «вухами», передавати їм інформацію. Надалі, можливо, бути і свідком, і понятим, і обмовляти. А потім, під час якогось вибуху, вони б мене, напевно, «злили».

Радіо Hayat: В результаті після застосування тортур проти Вас Ви підписали два протоколи. Один з приводу того, що у Вас нібито знайшли тротил і патрони, а другий що Ви є прихильником поглядів «Хізб ут-Тахрір».

Ренат Параламов: Так, згідно з першим протоколом я мав ходити і доносити їм то, що я чую. Я мав перебувати у спеціальних колах, які вони вказуватимуть, ходити в мечеті, на зібрання. І все, що там говоритимуть люди, я маю передавати. Мені сказали, щоб я в жодному разі не звертався ні до Еміля Курбедінова, ні до Едема Семедляєва, бо вони заангажовані і проплачені. Вони сказали, що самі видадуть мені адвоката, і що тут все пов'язане. Тобто мені пропонували три роки умовно і роботу на них. Якщо все буде добре, то я нормально житиму своїм життям, а якщо ухилятимуся, комусь про це повідомлю, то вони мене покарають.

Радіо Hayat: Очевидно, що є певна кількість людей, які під тортурами погодилися на таку співпрацю.

Енвер Кадиров: Я думаю, у людей особливого вибору немає, тому що, якщо відмовляєшся, то є ймовірність того, що тебе «втратять». А якщо погоджуєшся, то буде як з Ренатом. Йому дали деякий час відпочити і змиритися з тим, яка його доля чекає, і потім починати працювати. Але, на щастя, цього не сталося, і завдяки тому, що громадськість масово поширювала інформацію, Рената не спіткала доля Решата Аметова, якого після викрадення знайшли мертвого зі слідами тортур.

Радіо Hayat: Ренате, відтоді, як Вас знайшли на автовокзалі, Ви перебували під пильною увагою адвокатів, активісти робили стрім і були поруч. Яку роль такий згуртований захист зіграв у тому, що все склалося більш-менш успішно, і Вам вдалося виїхати з Криму?

Ренат Параламов: Коли я перебував під арештом, я бачив, що вони читають Facebook і бачать, що відбувається. Тобто у них є інформація, вони стежать, і думка суспільства для них небайдужа. І та підтримка, яку надала мені громадськість, їх стримала, вони не змогли зробити те, що хотіли.

І останні затримання у Бахчисараї демострують, що люди підтримують заарештованих, понад сто людей прийшли на суди. Терористів і злочинців так підтримувати б ніхто не став. Потім Кримом прокотилася масова хвиля одиночних пікетів. Це говорить про те, що у народу інша думка, ніж та, яку влада намагається продавити в це суспільство.

Хотілося б скористатися нагодою і подякувати всім, хто підтримав мене і хто не побоявся переслідування. Мені дуже допомогла ця підтримка громадськості, яку я відчув, коли мене забирали, біля лікарні, біля будівлі ФСБ. Я спілкуюся з родичами з Криму, які говорять, що люди на вулиці питають, як я поживаю і чи потрібна допомога. Дякую всім велике.

Радіо Hayat: Якц пораду Ви дали б людям, які пройшли через подібні речі, але бояться про це говорити?

Ренат Параламов: Щось радити складно в даному випадку, але, якщо хтось через це пройшов, раджу не боятися, а спробувати зв'язатися з адвокатами і громадськими діячами, щоб надалі з ними виробити стратегію, як виплутатися з цього павутиння. Тому що всі обіцянки, що дають ті люди, які катують та вербують, не варті й паперу, на якому всі домовленості записані.

Енвер Кадиров: Необов'язково робити так, як Ренат Параламов — збирати прес-конференції і на повен голос заявляти про те, що сталося. Досить юридично оформити все і витримати конфіденційність, а юристи дотримуватимуться принципу нерозголошення. Якщо людина вагається — сказати чи не сказати, я вважаю, що говорити треба.

Джерело: Радіо Hayat

QHA