КИЇВ (QHA) -

Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял у другій частині інтерв’ю QHA розповів про плани щодо реформування представницьких органів кримських татар – Курултаю та Меджлісу, яким не судилося відбутися.

QHA: Нарімане-бей, під час Другого Курултаю ухвалили зокрема декларацію про право на самовизначення корінного народу Криму. Які важливі документи розглядали на наступних Курултаях?

Наріман Джелял: Було багато повторень, але я дуже критично ставлюся до історії Курултаю. Проблема полягала у реалізації рішень.

Була така проблема – готувати ідеальні тексти рішень, а далі потрібно було реалізовувати рішення і декларації. Наприклад, рішення про латинську абетку, рішення про геноцид кримськотатарського народу тощо.

Більшість ідеологічних питань були прийняті і надалі додавалися лише уточнення.

І критики Курултаю з певною мірою правоти говорили, що він зосереджений лише на виборах. Приймати знову і знову одні і ті самі рішення – це неефективно.

Є декларація, яка була прийнята, і вона є актуальною на сьогодні, тому потрібні дії, які будуть спрямовані на її реалізацію.

QHA: Яким чином Курултай вирішив реагувати на так званий “референдум” у Криму 16 березня 2014 року?

Наріман Джелял: На останній сесії Курултаю 6-го скликання, яка відбулася 2014 року, ми заявили про те, що будемо робити кроки щодо самовизначення через національну територіальну автономію. Тому наше керівництво працює над створенням національного територіального проекту, а саме – в межах української держави.

QHAХто претендував на посаду голови Меджлісу 2013 року, окрім Рефата Чубарова?

Наріман Джелял: Була певна конкуренція за правилами… Авторитет Мустафи Джемілєва був настільки великий, що ніхто не вважав за можливе з ним конкурувати. І лише 2013 року був обраний лідер.

Тоді було два основних претенденти – Рефат Чубаров і Ремзі Ільясов, які багато років пропрацювали заступниками Джемілєва.

В комісії панувала дуже напружена атмосфера, адже були намагання порахувати голоси інакше. Оце взаємне стеження членів комісії один за одним дозволило все ж таки 100% правильно підрахувати голоси. І, незважаючи на невеликий розрив, пан Чубаров був обраний головою Меджлісу. Після цього було обрано останній склад Меджлісу.

QHA: Нарімане-бей, чи можуть голосувати за делегатів Курултаю люди іншої національності, окрім кримських татар?

Наріман Джелял: У нас були дуже великі суперечки свого часу, зокрема коли ми востаннє змінювали положення про вибори делегатів Курултаю і місцевих Меджлісів. Були серед нас такі радикальні націоналісти, які вважали, що обраними до Курултаю можуть бути лише кримські татари, які стовідсотково володіють кримськотатарською мовою. Тоді більшість делегатів Курултаю виступили проти цього, бо як можна перевіряти знання мови, якщо дехто знає лише окремі слова, а хтось повноцінно володіє рідною мовою.

Тим більше може бути таке, що людина не володіє кримськотатарською мовою через певні причини або у когось хтось із батьків може не бути кримським татарином. Такі люди сьогодні більше роблять для національного руху, ніж «стовідсоткові по крові» кримські татари.

Було таке формулювання, що обиратися до Курултаю і голосувати можуть кримські татари та члени їхніх сімей – незалежно від національності і віросповідання. Тобто, якщо це змішана сім’я і чоловік або жінка не є кримськими татарами, то вони теж мають право брати участь у політичному житті корінного народу Криму.

В історії Курултаю були люди, які входили до його структури окремим рішенням. Зокрема був відомий історик Валерій Васильєв, який здобув членство у цьому органі самоврядування.

Я дотримуюся ідеї, що національна ідентифікація не визначається кров’ю або родинними зв’язками, а є самоідентифікацією людини. Якщо людина каже, що вона кримський татарин, і поводиться як кримський татарин, то вона ним і є.

І дуже багато народів виживали лише через те, що у них були ширші рамки щодо самоідентифікації. Наприклад, візьмемо євреїв, що втратили власну територію, яка їх не пов’язувала. Їх також не пов’язувала мова, і вони з нуля відновлювали іврит. І, незважаючи на це, вони змогли відродити державність.

QHAЧи можливо найближчими роками зібрати сьомий Курултай?

Наріман Джелял: Ми давно зрозуміли, що проводити на території Криму вільні вибори неможливо. Ми ж розуміємо, що російська влада не дозволить людям вільно висловлювати свою думку. Звичайно, вони використають всі інструменти, навіть якщо вони погодяться на вибори, то лише для того, щоб у складі Курултаю були такі люди, які потім діятимуть правильно з точки зору цієї російської влади. Саме тому у лютому 2016 року Меджлісом було прийняте рішення про те, що наразі оголошується надзвичайний стан діяльності Меджлісу і Курултаю. І проведення виборів поки що неможливе, а повноваження Курултаю і Меджлісу будуть продовжені до того моменту, поки Меджліс не вирішить інакше. Тобто Меджліс має скасувати надзвичайний стан і оголосити про вибори.

Проблема для російської влади полягає у тому, що вона намагалася обійти і створити щось альтернативне Меджлісу або перетягнути його на свій бік.

Якщо дотримуватися наших внутрішніх положень, то проведення нових виборів і нової сесії Курултаю можливе лише за рішенням Меджлісу. А оскільки більшість членів Меджлісу не піддалися ані на погрози, ані на умовляння російської влади, то провести вибори у легітимний спосіб неможливо. Влада, можливо, захоче провести вибори поза межами Курултаю чи Меджлісу, створивши якісь інші проекти.

Тому ми вважаємо, що буде ще одна спроба Ільясова та інших «друзів» напередодні російських президентських виборів заявити про те, що кримські татари підтримують ці вибори.

Тому ми прийняли рішення, що проводити вибори поки що не будемо. Хоча 2018 року повноваження Курултаю і Меджлісу повинні офіційно закінчитися. Але надзвичайний час вимагає надзвичайних кроків. І усім, хто критикує подібні рішення і каже, що це неправильно, ми відповідаємо, що коли прийде час і збереться Курултай, от тоді будете нас сварити і критикувати.

Це було кілька років тому, ще до заборони Меджлісу, тоді, коли ми призупиняли повноваження Ремзі Ільясова і Тейфука Гафарова. Так, це ніде не прописано, і швидше це наше волюнтаристське рішення, однак судити будете потім, і якщо забажаєте, то можете їх поновити на посадах. Але зараз наше рішення таке. І стосовно продовження повноважень і заяви про неможливість проведення виборів – це з того ж розряду.

QHAНа вашу думку, чи ухвалить український парламент закон про кримськотатарську автономію?

Наріман Джелял: Між декларуванням і реальними домовленостями буває дуже велика різниця. Я впевнений, що результат роботи конституційної комісії буде більш-менш задовільний. Швидше це буде наслідком певного компромісу між державницькою позицією і кримськотатарським баченням.

Конституційний суд може зняти з себе відповідальність і перекласти її на Верховну Раду.

Дуже великі сумніви, що депутати зможуть одностайно проголосувати за цей законопроект, віддавши 300 голосів. Така ситуація може призвести до певних негативних наслідків. Адже саме підтримка кримських татар дозволяє на міжнародному рівні посилювати свою позицію. І шанси на те, що Україна зможе повернути Крим через те, що там проживають кримські татари, будуть набагато більшими. А якщо Україна знехтує кримськотатарським фактором, то вона послабить свою позицію.

Це може призвести до певного розколу. І тому для України це дуже погано, бо саме підтримка кримських татар сьогодні дозволяє на міжнародному рівні посилювати свою позицію. Якщо Україна буде використовувати власний проект, тобто намагання повернути Крим через те, що він за міжнародним правом є українським, якщо вона намагатиметься повернути Крим через те, що там живуть кримські татари, які мають право на самовизначення, то Україна збільшить свої шанси проти російського проекту на півострові. Адже російська влада дуже часто посилається на те, що у Криму живе велика кількість росіян, і вони хочуть до Росії. Таким чином Україна збільшить свою силу. Також усім добре відомо, що серед кримських татар є незначна кількість людей, які відпрацьовують російський проект. І вони отримують певні козирі перед кримськими татарами, які дивляться ватне телебачення.

Це дуже тонкі матерії, з якими краще не гратися, навіть якщо там задіяні великі гроші.

QHA: Нарімане-бей, в чому для вас особисто полягає історична цінність Курултаю?

Наріман Джелял: Якщо казати про початок ХХ століття, то це певний етап кримськотатарської національної державності. Після Кримського ханства це була перша спроба відновити державність.

Наступним етапом ми вважали Кримську АРСР у межах радянської держави, але це також був радянський національний проект.

Усі ці проекти проіснували недовго.

Саме тому 1991 року ми відновили Курултай як представницьку протодержавну структуру – і ми цього не приховували. Так, це спроба відновлення власної державності.

Певний час ми схилялися до того, щоб називати Курултай не національним з’їздом, а національним парламентом. І Меджліс мав стати прообразом уряду кримських татар. І у 2012-2013 роках ішла мова про реформуванню системи Курултаю і Меджлісу за зразком державницьких структур. Тобто створення з Меджлісу справжнього паралельного уряду, на зразок суспільної структури, для того, щоб напрацьовувати певні законопроекти рішень, які потім уже подавалися б державним установам для подальшого ухвалення.

Ми пішли б цим шляхом і, можливо, Курултай і Меджліс дещо б змінилися, однак ситуація вже розвивалася інакше.

Спілкувалася Еліна Суліма

QHA