КИЇВ (QHA) -

Речниця МЗС України Мар’яна Беца в ексклюзивному інтерв’ю для радіо «Hayat» розповіла про зусилля, спрямовані на міжнародне засудження виборів на півострові, особливостях євроінтеграційного шляху нашої держави та чому Росія не хоче, щоб у Києва були друзі в ЄС.

Радіо "Hayat": 18 березня 2018 року в Росії відбулися вибори президента, у тому числі на території анексованого Криму. Яка була позиція МЗС щодо цих виборів та чи співпала вона з положеннями постанови ВРУ щодо невизнання виборів, які відбулися на півострові?

Мар’яна Беца: Однозначно, вибори, які провели окупанти в анексованому Криму 18 березня, є незаконними, нелегітимними, а їхні результати є нікчемними з точки зору міжнародного права. Ми їх категорично засуджуємо, неодноразово закликали Росію не проводити вибори в окупованому Криму. І навіть сказали, що не дозволимо тоді на нашій території — в дипломатичних представництвах РФ проводити вибори для російських громадян. Адже це наше суверенне право, тому що РФ фактично порушує міжнародне право та законодавство України.

А відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини будь-яка дипломатична установа має поважати законодавство країни перебування. Не може апріорі відбуватися голосування, вибори на території однієї держави щодо іншої держави. І, звичайно, ми засуджуємо ці вибори. Якраз сьогодні була ухвалена постанова щодо невизнання виборів в окупованому Криму та ще раз підтверджено, що треба посилити тиск на РФ і звертатися до наших міжнародних партнерів — це наша однозначна позиція. Взагалі можна сказати, що питання легітимності цих виборів в цілому під великим питанням.

Радіо "Hayat": Після того, як на території анексованого Криму відбулися вибори президента РФ стосовно осіб, які брали участь в їхньому проведенні, будуть застосовані певні санкції. Про яку кількість осіб йдеться та який механізм застосування санкцій?

Мар’яна Беца: Ви абсолютно праві, це важко назвати виборами — це були такі вибори без вибору або «перевибори», або «перепризначення», якщо можна так сказати, які мали абсолютно прогнозований результат. Звичайно, ми зібрали певну доказову базу щодо більш ніж 140 осіб та разом з компетентними органами з’ясували, хто може бути причетним до організації та проведення цих незаконних виборів. 

До переліку вказаних осіб не входять звичайні громадяни. Як ми знаємо, більшість кримських татар, етнічних українців та навіть росіян, які живуть на півострові і розчарувалися у владі окупантів, бойкотували вибори. Зокрема, про це свідчить той факт, що вони не голосували, хоча явку поставили (намалювали — ред.) велику. Адже для РФ було надзвичайно важливо, щоб саме в окупованому Криму була висока явка і результати голосування, оскільки це була чергова спроба легітимізації анексії.   

Тому, звичайно, попри всю нашу (українську — ред.) статистику російські функціонери звітували про зовсім іншу явку та «результати волевиявлення» на виборах на півострові. Ми зібрали усі об’єктивні дані та у понеділок 20 березня міністр МЗС Павло Клімкін передав усім нашим партнерам — міністрам закордонних справ країн ЄС список осіб, які причетні до організації та проведення незаконних виборів в АРК. Сподіваємося, що наші партнери введуть санкції проти посадових осіб (російських чиновників на півострові — ред.), які брали участь в організації та проведенні незаконних виборів на території анексованого Криму.

Я свідомо не можу зараз називати їхніх імен та прізвищ. Звісно, це все ще буде перевірятися, ми ще будемо над цим працювати, але це вже та основа для України, для того щоб ввести у дію санкційний список щодо цих осіб та для наших європейських партнерів. Оскільки окрім заяв засудження виборів в Криму нам потрібні також дії. І, якраз, ці санкції є дуже дієвим інструментом проти Росії.

Радіо "Hayat": Почалася вже п’ята річниця з дня окупації Криму РФ. Чи відчувають наші дипломати брак законодавчих ініціатив для того, щоб більш ефективно діяти на міжнародному рівні?

Мар’яна Беца: У принципі, дипломатична служба України за останні два роки настільки потужно працювала саме у напрямку протидії російській агресії, зокрема, у тому числі й під час непостійного членства України в Раді Безпеки Організації Об’єднаних Націй, де ми дійсно мали важелі впливу. І, можу сказати, що саме завдяки українській дипломатії було ухвалено дуже багато різних документів, рішень резолюцій, у рамках ООН, РЄ, ОБСЕ щодо засудження незаконної окупації та звільнення політв’язнів. Інше питання — чи виконає Росія ухвалені на міжнародних майданчиках резолюції.

Адже РФ порушила Статут ООН, принципи міжнародного права, анексуючи Крим, окупувавши Донбас та здійснюючи гібридну війну проти України. Такі дії змушують ставити під сумнів виконання РФ рішень суду, Статуту ООН чи резолюцій. Але ми маємо працювати далі і примусити РФ повернутися у міжнародно-правове поле. Але, нажаль, у міжнародному праві дуже мало механізмів примусу держави до виконання. Проте ми не можемо просто сидіти і нічого не робити, тому ми намагаємося використовувати дипломатичні, юридичні, інформаційні важелі разом з нашими партнерами. Посилений тиск різних видів санкцій проти фізичних осіб, підприємств, замороження активів у своїй сукупності, синергії діють.      

Радіо "Hayat": Під час підготовки проекту рішення ВРУ про розірвання економічної співпраці з РФ зовнішньополітичне відомство підготувало декілька варіантів цього документу, навіть до повної денонсації угоди про відносини з Москвою. Чому врешті решт перевагу надали поміркованому сценарію подальших відносин з Російською Федерацією?

Мар’яна Беца: Це різні аспекти — розірвання економічних відносин і питання розірвання Договору про дружбу та співробітництво з РФ. Щодо Договору про дружбу та співробітництво, ми розуміємо, що ні про яку дружбу та співпрацю з РФ не йдеться, РФ — це країна окупант і агресор. Ми підготували різні опції щодо призупинення договору (часткового чи повного) або його денонсації в цілому. Зараз вони аналізуються.

Але стримуючим фактором щодо цього Договору є положення стосовно непорушності українських кордонів, яке міститься у цьому документі. Не так багато документів, у яких Росія юридично підтверджує власні зобов’язання не порушувати українські кордони, що може бути використано у міжнародних судах. 

Радіо "Hayat": Україна рухається до ЄС: переорієнтовує свої ринки, відкриває кордони. Але, сьогодні викликає занепокоєння стан відносин Києва з Будапештом. Ваш прогноз стосовно майбутнього розвитку цих відносин

Мар’яна Беца: Заяви певною мірою є маніпулятивними. Насправді, Україна розглядає Угорщину як партнера та друга і налаштована дуже конструктивно. Ми постійно зустрічаємося, наше посольство (України в Угорщині — ред.) відкрито до будь-яких зустрічей. Ми пропонуємо різні алгоритми з так званого освітнього закону, по лінії Лілії Гриневич та з боку МЗС.

Угорці прекрасно знають що перехідний період подовжений до 2023 року, що усі їхні занепокоєння ми (МЗС України — ред.) врахуємо, реалізуємо висновки Венеціанської комісії, абсолютно все це ми робимо. Але не потрібно цими аргументами маніпулювати. У таких діях ми вбачаємо вплив внутрішньополітичної ситуації в Угорщині, передвиборчу риторику, це певна, так би мовити карта, яка ймовірно буде розіграна Будапештом під час виборів у квітні.  

Що стосується дислокації підрозділу ЗСУ в Берегово, проти чого виступала угорська сторона, це взагалі суверенне право України: де і як ми розташовуємо наші війська, і в будь-якому разі це було пов’язано здебільшого з тим напливом штучно-створених провокацій, які мали місце в Угорщині останнім чином. Зокрема, це стосується нещодавніх подій в Ужгороді, підпалу приміщення угорського центру, до якого, і це вже доведено, мали відношення представники Придністров’я, які фінансуються та направляються ФСБ Росії. Подібні факти свідчать про те, що такі провокації на руку РФ, і до цього треба дуже уважно ставитися.

При всій повазі до Угорщини та намаганні співпрацювати, такі заяви грають на руку Росії, і негативно впливають на україно-угорські відносини. Адже Росія не хоче, щоб серед європейських країн в України були друзі, навпаки, вона хоче розсварити не тільки Україну з Європою, а й ЄС всередині.   

Інтерв’ю провели Едуард Солодовник та Олександр Воронін

QHA