КИЇВ (QHA) -

Україна подасть до Європейського суду з прав людини нові докази і свідчення присутності російських військ на Донбасі, а також того, що Росія вже п’ятий рік поспіль здійснює ефективний контроль за ОРДЛО. І цей контроль не лише нікуди не зник, а навпаки — посилився і оформився інституційно. Про нові плани щодо міждержавних «донбаської» та «кримської» справ у бліц-інтерв’ю агентству QHA розповів заступник міністра юстиції України — Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

QHA: Іване Юрійовичу, нещодавно міністр юстицій Павло Петренко анонсував новації у розборках між Україною та РФ по справах в ЄСПЛ щодо агресії на Донбасі. Розкажіть детальніше про суть доповнень до «донбаської» справи, які планує подати Мінюст.

Іван Ліщина: Нагадаю, що Велика палата Європейського суду з прав людини нещодавно ухвалила рішення про об’єднання двох «донбаських» (першої щодо 2014 і другої щодо 2015 року) справ. Тобто, зараз у нас є одна об’єднана «донбаська» справа і є ще одна щодо незаконного вивезення дітей з Донбасу до РФ у 2014 році, але вона йде окремо.

Ще у 2014 році ми подали велику кількість документів, доказів і свідчень щодо контролю Російської Федерації за так званими «ДНР» і «ЛНР». У вересні або жовтні цього року ми плануємо подати доповнення до об’єднаної «донбаської» справи, яке покаже динаміку — як розвивався цей контроль у 2015-му, 2016-му і наступних роках.

Головний наш посил, це те, що ефективний контроль РФ над цими збройними формуваннями як був ефективний, так і залишився. Змінилася тільки форма цього контролю, його інституційне оформлення. З’явилися так звані армійські корпуси, з’явився більш-менш постійний склад російських військових радників і командирів у цих корпусах, оформилися у більш-менш сталі структури так звані «батальйони» цих угруповань ЛДНР. Зокрема, «Пятнашка» та інші — вони вже стали частинами цих армійських корпусів. Усе це ми висвітлимо у нашому окремому поданні.

QHA: Втім, Росія вже п’ятий рік поспіль продовжує твердити про відсутність своїх військ на Донбасі. Ви подасте до суду якісь додаткові конкретні докази, які свідчитимуть про протилежне?
 

Іван Ліщина: Так, ми будемо демонструвати додатковими доказами факти присутності російських військ на Донбасі, ми будемо подавати додаткових свідків дуже цікавих. Я зараз не розкриватиму звідки ми отримали інформацію, але у нас є дуже цікаві свідки, які розповідають внутрішню структуру і функціонування армійських корпусів (Росія створила на Донбасі 1 АК і 2 АК – ред). Наприклад, таке цікаве спостереження: російські офіцери проживають окремо, окремо столуються і вони тільки по роботі перехрещуються з українськими громадянами, які працюють на окупантів.

QHA: До речі, з 2014 року змінилася і територія, окупована РФ, скажімо, у лютому 2015 року росіяни захопили Дебальцево і Вуглегірськ…

Іван Ліщина: Територія має значення для конкретних порушень, конкретного часу — щоб визначити, хто відповідальний за порушення, які відбувалися у конкретний момент в конкретному місці. Коли йдеться загалом про ефективний контроль, це більше питання контролю за цими незаконними військовими формуваннями: хто виконував контроль, чи були вони частинами російської армії, як ми вважаємо, чи це були самостійні терористичні угруповання, які контролювалися з боку Російської Федерації тощо.

QHA: В ЄСПЛ розглядається також і справа щодо російської окупації Криму. Чи планується подання нових позовних заяв або доповнень до вже наявної справи щодо Криму?

Іван Ліщина: Дві «кримські» справи ЄСПЛ також нещодавно об’єднав в одну і в нас по Криму в цьому суді розглядається одна справа. До неї додаткові матеріали менш необхідні, оскільки немає необхідності доводити ефективний контроль Росії над півостровом, адже Росія і так визнає свій ефективний контроль, починаючи з 21 березня 2014 року. Доводити це ще раз нам не треба. Нам треба було довести ефективний контроль починаючи з 26 лютого того ж 2014 року, коли Росія не визнавала наявність контролю, але здійснювала його.

Тому до «кримської» справи ми додамо нові матеріали щодо власне нових порушень прав людини, які ми отримаємо від правозахисників, від державних органів.

Також можливо ми оформимо як додаток до «кримської» справи матеріали стосовно масового примусового видворення українських громадян з Криму. Втім, розглядаємо можливість подання окремої заяви з цього питання. В обох сценаріях є свої плюси і мінуси.

Окрім того, Мінюст планує подати цього тижня окремий міждержавний позов щодо українських політв'язнів, яких незаконно утримує Російська Федерація, в якому Україна вимагатиме визнати Росію порушницею Європейської конвенції з прав людини. Цей позов стосуватиметься 68 осіб, серед яких і такі відомі прізвища як Олег Сенцов, Станіслав Клих, Олександр Кольченко, так і менш відомі українські громадяни.

QHA:  Рік тому до ЄСПЛ надіслали позов щодо незаконності заборони Росією діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Планувалося, що Мін'юст долучиться до справи третьою стороною.

Іван Ліщина: Поки немає до чого долучатися. Долучатися можна після того, як справа комунікована, але поки цього не сталося.

QHA: Дякую за розмову.

Спілкувалась Тетяна Іваневич

QHA