КИЇВ (QHA) -

Глава ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв в інтерв'ю QHA розповів про проведення Другого Курултаю, а також про перший майдан біля Верховної Ради України.

QHA: Свого часу ви були членом Організації кримськотатарського національного руху. Розкажіть, як ви починали боротьбу за повернення кримських татар на батьківщину.

Заїр Смедляєв: До середини вісімдесятих років ХХ століття почався період активізації кримськотатарського національного руху. На етапі, коли основною була проблема повернення до Криму, наче було все зрозуміло, але коли влада почала шукати серед активістів найбільш згідливих та намагатися через них гальмувати повернення до Криму, виникла необхідність врегулювання питань, пов'язаних із відстоюванням інтересів кримськотатарського народу.

QHA: У створенні ОКНР брали участь різні ініціативні групи з усього Радянського Союзу, які в підсумку об'єдналися для створення національного руху. Ви в ньому були з самого початку?

Заїр Смедляєв: З метою об'єднати кілька різних течій, які функціонували в національному русі на території СРСР, була створена ЦІГ (Центральна Ініціативна Група), яка пізніше створила ОКНР (Організацію кримськотатарського національного руху). До неї увійшли члени ініціативної групи, що підтримують статут і програму ОКНР.

В ОКНР було фіксоване членство, і члени організації вже мали керуватися рішеннями, які приймалися на з'їздах та засіданнях Центральної Ради ОКНР.

2 травня 1989 року було створено ОКНР, головою якого був обраний Мустафа Джемілєв.

З моменту свого створення ОКНР виступала за ініціативне повернення на Батьківщину — до Криму, і за її закликом піднялася масова хвиля повернення кримських татар. Тоді ж виникає необхідність відродження традиційних національних інституцій, і організація виступає одним з ініціаторів відродження Курултаю представницького органу всього кримськотатарського народу, який обирається самим народом.

QHA: До створення Другого Курултаю деякі кримські татари виступали за співпрацю з радянською владою. Багато було прихильників такого підходу до вирішення проблем народу?

Заїр Смедляєв: В організаційному комітеті Курултаю були представлені різні люди. Були представники ОКНР, представники компартії і люди, які обіймали високі посади в державних структурах. Там також були люди, які працювали в «догужиєвській» і «янаєвській» державних комісіях. Очолював оргкомітет колишній міністр будівництва Узбекистану Сервер Омеров.

Після розробки положення про вибори делегатів Курултаю кримськотатарського народу та утвердження центральної виборчої комісії було оголошено про проведення виборів делегатів національного з'їзду.

Проти проведення виборів делегатів Курултаю і скликання Другого Курултаю виступала тільки «Ферганська група», члени якої називали себе НРКТ (Національний рух кримських татар). Незважаючи на таку гучну назву, вони представляли всього лише певну частину населення.

QHA: Керівництво СРСР і місцева влада виступали проти проведення Другого Курултаю. Як вам вдалося переконати радянську владу в необхідності проведення з'їзду?

Заїр Смедляєв: Працювали в усіх напрямках: з одного боку — ідеологічно, а з іншого — через масові заходи.

Зрештою процес пішов і питання з приміщенням для проведення Курултаю було вирішене.

Однак після опублікування проектів документів Курултаю кримська влада заявила, що в них передбачається створення паралельних структур влади, і відмовилися давати офіційний дозвіл на проведення з'їзду. Тоді біля будівлі кримського облвиконкому кримські татари провели демонстрацію, в результаті чого отримали дозвіл на проведення Курултаю. Все це відбувалося напередодні розвалу СРСР.

Тоді були прийняті перші документи Курултаю і декларація «Про національний суверенітет кримськотатарського народу».

QHA: Керівництво ОКНР запросило діаспори кримських татар взяти участь у з'їзді. Скільки організацій відгукнулося?

Заїр Смедляєв: Діаспори теж проявляли активність. Наприклад, у Сполучених Штатах діаспора на той момент була досить впливовою і брала активну участь в організації з'їзду.

Одним з показників того, що це потрібно народу, був той факт, що фінансування всіх заходів здійснювалося самим народом. Тоді кожен кримський татарин, який брав участь у виборах Курултаю, робив свій внесок.

QHA: Кожен кримський татарин тоді робив благодійний внесок?

Заїр Смедляєв: Так. Люди приходили і підтримували нас. Мало того, що вони брали участь у виборах, так ще й фінансували Курултай.

Це дуже важливо, коли сам народ бере участь у долі свого представницького органу і фінансує процес обрання. Тоді було вибрано близько 255 делегатів.

Система виборів була двоступеневою, як у США. Кримські татари в місцях компактного проживання вибирали собі одного вибірника від 30 виборців. Цей вибірник потім брав участь у регіональних конференціях, на яких обирали делегатів Курултаю.

QHA: На Другому Курултаї була висока явка виборців?

Заїр Смедляєв: Це був такий ентузіазм і підйом!

У той час багато кримських татар ще залишалося в різних регіонах Радянського Союзу, адже процес переселення співвітчизників тривав.

QHA: Відомо, що під час проведення Другого Курултаю зібралося так багато людей, що частині з них довелося стояти зовні ....

Заїр Смедляєв: Дійсно, людей було дуже багато. Були представники американської, латвійської, литовської, білоруської, узбецької, казахської і турецької діаспори.

На Курултаї було прийнято низку документів, серед яких декларація «Про національний суверенітет кримськотатарського народу». З-поміж делегатів Курултаю був обраний Меджліс кримськотатарського народу в кількості 33 осіб і його голова — Мустафа Джемілєв.

Меджлісу було доручено реалізовувати рішення Курултаю і відстоювати інтереси кримськотатарського народу у кримських органах влади та на міжнародному рівні.

Курултай реагував і на всі найрезонансніші події, що відбуваються у світі.

1991 року була низка суверенітетів Україна, прибалтійські країни і республіки Середньої Азії здобули незалежність.

1991 року Чечня проголосила свою незалежність, після чого сталися сумнозвісні події перша і друга чеченські війни. Курултай робив заяву щодо подій у Чечні і Беслані, де говорилося про недопущення кровопролиття і знищення народу. Тим більше що Чечня для нас братський народ, який пережив таку ж трагедію, як і наш народ, депортацію.

Коли проходив референдум щодо українського суверенітету, кримські татари взяли в ньому участь і підтримали незалежність країни.

QHA: У 90-х роках була зроблена спроба здійснити переворот у Криму з метою його приєднання до Росії. Що ви пам'ятаєте про ті події?

Заїр Смедляєв: Основною організованою силою, яка протидіяла відторгнення Криму від України, були кримські татари і Меджліс кримськотатарського народу. Ми також брали участь у президентських виборах України, голосуючи на них за кандидатів від демократичних об'єднань.

Єдиний раз, коли у Криму проводилися вибори президента, де кандидатами балотувалися проросійськи налаштований Юрій Мєшков і досвідчений політик Микола Багров, ми підтримали Багрова.

Тоді йшли складні переговори по Криму. Потім вже у Верховній Раді Криму, де були наші депутати, які бачили всю деструктивну політику президента Мєшкова, підтримали припинення повноважень президента і скасування його статусу у Криму.

QHA: Після того як ви підтримали Україну, чи відповіла він вам тим же?

Заїр Смедляєв: Той сепаратизм, який був тут і про який ми неодноразово говорили, його ніхто не помічав.

1992 року Курултай дав доручення розробити конституцію Криму, а також закон про статус кримськотатарського народу і визнання Меджлісу.

Нас тоді не чули. Ми виїздили до Києва, де 1992 року пройшла масштабна акція «Київ-92». Кожна кримськотатарська сім'я тоді здавала гроші на проведення цієї акції. Це був багатоденний пікет, який проходив біля стін Верховної Ради України. Учасники акції передали керівництву Верховної Ради України заяву з вимогами про проведення в найближчі дні зустрічі з делегацією Меджлісу і необхідності прийняття керівництвом України (або президією Верховної Ради) політичної заяви про відновлення у Криму національної державності кримськотатарського народу.

Вранці 18 березня 1992 року будинок парламенту України і прилегла до нього площа були оточені посиленими нарядами міліції з собаками. Неподалік знаходилися автобуси з омонівцями. 19 березня відбувся розгром наметового містечка.

20 березня 1992 року на Михайлівській площі відбувся багатотисячний мітинг. У ньому взяли участь і кримські татари учасники акції «Київ-92». На мітингу виступив Рефат Чубаров, який розповів про звіряче побиття кримських татар, а також про їхнє важке становище на тлі наявної аморальної суперечки про Крим між Україною і Росією. Мітинг прийняв резолюцію, в якій були зазначені вимоги про визнання права кримськотатарського народу на відновлення своєї національної державності. Учасники мітингу засудили дії влади, які санкціонували побиття кримських татар, і зажадали притягнути до відповідальності організаторів побоїща.

У ці ж дні учасники акції «Київ-92» заявили, що від депутатів Верховної Ради України, які відмежувалися від народу кийками і газом, а потім і зовсім втекли «на канікули», немає сенсу чекати якихось серйозних політичних рішень. Не бажаючи більше залишатися в ролі прохачів, вони вирішили закінчити мирну акцію. На останньому своєму мітингу, що проводився в рамках акції «Київ-92», кримські татари ухвалили резолюцію, яку можна назвати підсумковим результатом ще однієї спроби домовитися з владою.

При цьому, завершуючи акцію, кримські татари заявили, що український народ не може нести відповідальність за дії парламенту, що не почув біль і сподівання кримськотатарського народу.

QHA: Вам не було прикро, що ви простягаєте руку українській владі, а вона вам — ні?

Заїр Смедляєв: Звичайно, це неприємно, коли всі навчання силовики проводили на кримських татарах. Ми були їхніми умовними супротивниками, тому нас називали мусульманськими екстремістами, про нас говорили, що націоналісти незаконно зайняли землю, вимагали звільнити територію від екстремістських угруповань.

Одного разу під час таких навчань у дім до Мустафи Хаїрова увірвалися силовики і кинули світлошумову гранату, в результаті чого йому відірвало руку.

Ми про це говорили і писали, але нас ніхто не слухав. Це традиційно так відбувається: кримські татари потрібні лише для того, щоби впоратися з якоюсь проблемою у Криму.

Коли Ющенко приїздив до Криму і його не пускали місцеві проросійськи налаштовані козаки, то ми йому робили коридори в аеропорту, щоб він міг провести агітаційну кампанію. Але коли він став президентом, то дав козакам додаткові повноваження, а нам запропонував відмовитися від декларації «Про національний суверенітет», пообіцявши натомість займатися нашими дрібними побутовими проблемами. У той момент він для мене помер як політик.

QHA: Це означає, що за української влади тривали утиски кримських активістів?

Заїр Смедляєв: Так, було і таке, що в результаті організованої тут провокації проросійськими скінхедами було заарештовано кримськотатарських активістів, серед яких був Куртсеїт Абдуллаєв. В Криму репресії щодо кримських татар були практично завжди. 2006 року на плато Ай-Петрі бульдозери зносили будівлі кримських татар, а командував цим усім керівник головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Криму Могильов.

Були спроби погромів на вулиці Балаклавській, також були спроби з боку проросійських об'єднань самовільно зносити будиночки на галявинах протесту. І тоді кримська влада була не на нашому боці.

QHA: 2013 року вперше замість Мустафи Джемілєва головою Меджлісу був обраний Рефат Чубаров. Як проходила передвиборча кампанія?

Заїр Смедляєв: Тоді найбільшим виборчим блоком був «Міллій хак'», який очолював Рефат Чубаров. А Мустафа Джемілєв обирався у Бахчисараї.

Всього у виборчому списку було 14 партій і організацій, з них тривідсотковий бар'єр подолали лише 8.

Курултай складається із 250 делегатів, з яких 200 обираються за мажоритарними округами, а 50 — за партійними списками. Відповідно, ці квоти розподілилися пропорційно отриманим голосам. Найбільшу кількість отримав виборчий список блоку «Міллій хак'». Кандидатами на посаду голови Меджлісу було висунуто дві кандидатури — Рефат Чубаров і Ремзі Ільясов.

Відповідно до Регламенту Курултаю спочатку вибирається голова, а потім 32 члена Меджлісу кримськотатарського народу.

Після проведення процедури таємного голосування і підрахунку голосів, Рефат Чубаров, набравши на 12 голосів більше, ніж Ремзі Ільясов, став головою Меджлісу.

QHA: Як показали події 2014 року, кримські татари правильно зробили, що вибрали Рефата Чубарова замість Ремзі Ільясова...

Заїр Смедляєв: Розуміючи, що міжнародна спільнота дорікатиме кримським татарам у тому, що з їхнього боку не було жодних спроб взаємодії з фактичною владою на місцях у пошуках компромісів, було прийняте рішення делегувати до «влади» своїх представників. Якби не була представлена ​​там наша делегація, то як можна було б говорити про те, що це представництво неефективне? Кримська «влада» для своєї легалізації хотіла показати, що кримські татари так само представлені в ній, хоча фактично вони нічого там не вирішували. Тому пізніше було прийнято рішення про відкликання кримських татар з влади і заявлено про те, що ті, хто там залишився, представляють лише самих себе.

Протягом століть метою російської держави було знищення кримських татар. Вона також поетапно знищувала і тюркські народи, які проживали і проживають на її території.

Рано чи пізно процес знищення кримських татар почався б, і нам потрібен був час для того, щоб люди усвідомили і побачили, що являє собою ця «влада». І міжнародна спільнота теж зрозуміло б, що кримські татари у своїй боротьбі ненасильницьким шляхом можуть опинитися на межі знищення, якщо не буде підтримки.

QHA: Чи можна зібрати сесію Курултаю найближчим часом?

Заїр Смедляєв: Вважаю, що ні! Проводити сесію Курултай в умовах, коли кожен делегат може бути підданий репресіям, означає, що результати цього Курултаю не будуть об'єктивними.

Кримська влада намагалася впливати на членів Меджлісу для зміни його структури. Треба віддати належне членам Меджлісу, які у своїй більшості залишилися вірні національним інтересам і відкидають такого роду пропозиції. Потім почалися нові спроби впливу на делегатів Курултаю з метою переформатування Меджлісу і переобрання його голови, але і вони зазнали фіаско. Внаслідок чого було прийняте рішення про визнання Меджлісу кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборону його діяльності на території Російської Федерації.

Спроби підмінити Курултай і Меджліс були і будуть тривати, так само як і спроби його дискримінації. Їм потрібно дискредитувати Меджліс, а потім міжнародній спільноті розповідати про неможливість відновлення діяльності "злочинної" організації.

Зараз почалися нові провокації щодо кримських татар з метою їхньої дискредитації в суспільстві як ніби кримінального елементу. Зараз почалася нова хвиля проти кримськотатарських активістів з підкиданням зброї, боєприпасів, звинуваченнями нібито у здирництві. Я не виключаю того, що завтра когось із активістів назвуть злодіями і злочинцями. За радянських часів у КДБ це практикувалося, тому вони робитимуть це і зараз.

Спілкувалася Еліна Сулима

QHA