КИЇВ (QHA) -

Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і переміщених осіб Юсуф Куркчі розповів журналістам Едуарду Солодовнику та Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про проблеми переселенців і ситуацію у Криму.

Радіо Hayat: Над чим працює Ваше міністерство? Які є труднощі і ризики, і які законопроекти Ви готуєте?

Юсуф Куркчі: Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і вимушених переселенців (далі МінТОТ, — ред.) було створено у травні минулого року. Не можу сказати, що ми зробили все, що планували, але у нас є певні успіхи. По-перше, це структура Міністерства. Там є управління, яке займається соціальними правами вимушених переселенців, управління, яке переймається інфраструктурними питаннями на непідконтрольних територіях, управління, яке займається окупованою територією — це Крим і місто Севастополь, а також є управління, які пов'язані з допоміжною службою, але вони не менш важливі.

Фахівців з тих питань, якими ми займаємося, в Україні немає. Одне з наших досягнень створення першої магістерської групи з модеруванню і розв'язанню конфлікту. Цього року на бюджет було прийнято близько 20 майбутніх магістрів, які вже мають ступінь бакалавра. Роль нашого Міністерства в тому, що ми у співпраці як з університетом, так і з Кабміном обгрунтували необхідність цієї спеціальності, і працюємо над програмним змістом. Ми знаємо хороших фахівців по всьому світу, маємо певні контакти з дослідницькими інститутами Європи, які готові пояснювати нашим студентам всі тонкощі, і брати участь у реалізації нашого навчального плану.

Крім того, ми розробили два плани заходів один по Донецьку і по Луганську, інший  по Криму. І якщо план по Донецьку і Луганську в січні минулого року був уже прийнятий до реалізації і підтриманий Кабміном, то по роботі з Кримом цей план заходів дещо затягнувся. А саме затягнулося узгодження з відомствами. Але на сьогодні ми всі питання владнали, і готові надати свій план на розгляд Кабміну. В цьому плані заходів ми охопили практично всі сфери життя наших громадян, і, згідно з цим планом, всі органи центральної влади повинні або змінити свої положення, або при плануванні своєї діяльності враховувати проблеми наших громадян. Тому ми сподіваємося, що результати нашої діяльності почнуть з'являтися дуже скоро.

Радіо Hayat: Чи дана повною мірою правова оцінка тим територіям, які Україна на даний момент не контролює?

Юсуф Куркчі: На даний момент діє закон про тимчасово окупованій території, і він регулює взаємини держави Україна та її окупованої частини — АРК. Окремі райони Донецької та Луганської області (далі ОРДЛО,  ред.) під дію цього закону не підпадають. І сьогодні в суспільстві має місце велика дискусія з цього приводу. Наприклад, буквально вчора пройшла інформація, що буде внесений законопроект по Донецьку і Луганську, який відрегулює певні взаємини з державою.

Але якщо зупинитися на статустності території, то можна виділити одне: ні в кого у світі немає сумнівів, що Автономна Республіка Крим анексована і окупована. Там діють закони Російської Федерації, і вона перебуває повністю у правовому полі РФ. І в цьому законі йдеться про те, що всі порушення прав людини, які відбуваються на цій території, є відповідальністю країни-окупанта.

Що стосується ОРДЛО, то ми не ставимо під сумнів, під чиїм керівництвом здійснюються дії на тій стороні. Але якщо ми зараз заявляємо, що ці території окуповані, то в хід підуть міжнародні норми, згідно із якими ми даємо суб'єктність цих утворень, які ніхто не визнав. Так, Росія курує певні групи на тих територіях, так, вона багато що там фінансує, але сказати, що ця територія перебуває під юрисдикцією РФ, не можна. Тому що суди там «ДНР» або «ЛНР», всі правоохоронні органи мають свою місцеву специфіку і символіку. І в цьому велика різниця. І той законопроект, який буде внесений до Верховної Ради на цьому тижні, має визначити статус цієї території.

Радіо Hayat: Нещодавно спілкувався з політологами, які мені сказали, що обіцянка президента зробити Крим Кримськотатарською автономією була дана в полемічному запалі, тому що він сам досі не розуміє, яким є механізм здійснення даної обіцянки. У зв'язку з цим чи буде цей процес рухатися вперед?

Юсуф Куркчі: Я б не хотів коментувати слова політологів, тому що це неправильно. Я вважаю, що президент зробив те, що не було зроблено протягом 25 років в Україні — він задекларував, що корінний народ Криму має право на визнання його корінним і визнання тієї форми державності, яка буде прописана у Конституції України. Цією формою може стати Кримськотатарська автономна республіка. Він дав доручення створити робочу групу Конституційної комісії. А це головний орган, який має право працювати над змінами до Конституції. Це що полемічний запал? Ні, мені здається, що це реальні дії. Інша справа, що ми займаємося змінами до Конституції не в ідеальній для цього часу ситуації, коли у нас частина території окупована, а на частині території йдуть бойові дії. Тому, природно, є побоювання, що це може стати ще одним сигналом для тих сепаратистських настроїв, які є в Україні.

Я скажу так: виправлення помилок не має спеціально відведеного часу. Якщо ми як суспільство дозріли для таких змін, то ці зміни в тому чи іншому вигляді будуть внесені до Конституції. Хотілося, щоб це було швидше, тому це сигнал з України на окуповану територію про визнання частини населення корінним народом, про те, що Україна змінюється, а ці зміни фундаментальні і спрямовані на виправлення тих помилок, які були допущені протягом чверті століття.

Радіо Hayat: Я був присутній на декількох засіданнях цієї робочої групи, і там є люди, які вважають, що спочатку потрібно прийняти закон про корінний народ, і тоді не обов'язково вносити зміни до Конституції, оскільки може не набратися потрібних голосів за ці зміни. Також вони кажуть, що світова практика застерігає від внесення змін до Конституції, коли йдуть бойові дії.

Юсуф Куркчі: Подібного роду розмови мають емоційний зміст. І якщо на початковому етапі роботи цієї робочої групи тільки такі розмови і йшли, то сьогодні діалоги у групі спрямовані на те, щоб працювати над змістом глави №10 Конституції України. Від емоцій перейшли до практичних дій.

Радіо Hayat: Якими є виборчі права переселенців зараз, і чи прописуєте Ви у своєму плані механізми з відновлення цих прав повною мірою?

Юсуф Куркчі: До всіх цих подій 2014 року у законодавстві були прописані механізми, які давали право будь-якому громадянину України в будь-якій точці нашої країни взяти участь у голосуванні.

Радіо Hayat: Ви говорите про відкріпні талони на загальнодержавних виборах. А як бути з місцевими виборами?

Юсуф Куркчі: Позиція нашого Міністерства така: громадянин України, що проживає в певній громаді, платить там податки, працює там, не має бути позбавлений права брати участь у розвитку громади. Цим і визначається рівень інтеграції цієї людини у громаді. Тому виборчі прав наших громадян повинні бути реалізовані, і ми повинні знайти консенсус серед політичної еліти, які нададуть таку можливість нашим громадянам.

Радіо Hayat: Наскільки Ваше Міністерство моніторить ситуацію в окупованому Криму?

Юсуф Куркчі: Ми моніторимо процеси, які пов'язані з політикою держави-окупанта. А саме — будівництво тих чи інших інфраструктурних об'єктів, використання надр і так далі.

Якщо говорити про ситуацію з правами людини, то ми перебуваємо у щільній зв'язці з громадськими та правозахисними організаціями, з якими ми і розробили той законопроект, який стосувався захисту прав політичних в'язнів на території АРК. Цей законопроект вже зареєстрований у парламенті.

Радіо Hayat: Механізм допомоги сім'ям політв'язнів — сфера Вашої компетенції?

Юсуф Куркчі: Саме у цьому законопроекті буде дано визначення терміну «політичний в'язень», там виписані критерії, за якими визначається, чи є та чи інша людина політичним в'язнем, і там прописаний той набір соціальної допомоги, яку держава бере на себе, зокрема і оплата юридичної допомоги.

Радіо Hayat: Ми всі віримо, що Крим повернеться, але як ми будемо існувати з тими людьми, які були обманутими російською пропагандою?

Юсуф Куркчі: З самого початку були дані, що лише 34% громадян, які мають право голосу, проголосували на тому злощасному «референдумі». І не факт, що всі з цих 34% віддали голос «за» приєднання до РФ. Тобто російською пропагандою був запущений вірус про те, що всі кримчани одностайно сприйняли прихід Росії як якесь благо. Насправді це не так. Ті люди, які зрадили присягу, — військовослужбовці, держслужбовці, службовці судів і правоохоронних органів, повинні будуть відповідати певним чином. Всі інші люди були обмануті, і вони змогли стати ошуканими через відсутність чіткої внутрішньої політики щодо регіонів у самій Україні. Ця сфера була віддана регіональним політичним елітам. І кожна регіональна еліта вибудовувала взаємини в регіоні так, як їй було вигідно. Чому в окупантів не вийшло в Одесі і Харкові? Тому що там ця внутрішня політика була побудована дещо іншим чином, ніж у Донецьку і Криму.

Сьогодні потрібно говорити про те, щоб дитина, яка навчається у школі в центральній Україні, точно так само любила і поважала свого співвітчизника із Закарпаття, щоб між ними не було бар'єрів.

Радіо Hayat: У жовтій пресі писали, що у Вас зарплата більше, ніж у міністра. Чи це правда?

Юсуф Куркчі: Так, я бачив, що у пресі писали, що у мене була зарплата за серпень більша вдвічі, ніж у міністра. Так вийшло, тому що в цьому місяці підсумовували зарплату і відпусткові.

Радіо Hayat: Також кажуть, що Ви з представниками Міністерства багато їздите за кордон. Що це за поїздки і яке у них призначення?

Юсуф Куркчі: За цей рік делегація нашого Міністерства була практично в усіх країнах, де були конфлікти, пов'язані з територіями. Це й Ірландія, і Молдова, і Грузія. Але та територія нашої країни і та кількість людей, яких стосується ця проблема (а це близько 5 мільйонів), не дає нам право на помилки. Конфлікти в усіх перерахованих країнах тривають не один десяток років. А ми на початку шляху, і у нас є шанс не робити помилок, яких припускалися ті країни. І наше завдання сьогодні — проаналізувати ту політику, яку вони вели на початку свого конфлікту, щоб не допустити повторення помилок, тому що для нашої території і такої кількості постраждалих ці помилки можуть виявитися фатальними.

Радіо Hayat: Багато хто дорікає нашій владі за те, що вона не поспішає застосовувати так званий «хорватський сценарій». Що Ви про це думаєте?

Юсуф Куркчі: На жаль, через те, що ми дуже відкриті в інформаційному плані, в нас у суспільстві є тенденція отримувати інформацію з двох-трьох заголовків. У нас немає людей, які б вивчили хорватський досвід від і до.

Я ставив питання на засіданні з нашими хорватськими партнерами, коли вони приїздили ділитися досвідом, чи була у них стратегія з деокупацію цієї території, чи була обговорена вона з громадськими активістами? Вони на мене дивилися широко розкритими очима і не розуміли — яка стратегія? Була просто мета відновити контроль над територією, адже яка стратегія може визначити варіанти розвитку, коли у тебе ситуація змінюється щогодини? У них був єдиний центр, група при уряді, яка швидко придумувала, що необхідно робити, і відразу починала реалізовувати ці дії. Причому не було жодних обмежень ні в засобах, ні у повноваженнях. Чи зможемо ми реалізувати щось подібне на нашій території? Навряд чи, тому говорити про хорватський досвід потрібно дуже акуратно.

Радіо Hayat: Ви сьогодні були на заході, де формувався центр прийняття допомоги від міжнародних інституцій. Розкажіть детальніше.

Юсуф Куркчі: Зусилля Міністерства знайшли розуміння у представників міжнародних інституцій в тому, що повинна бути окрема програма з гуманітарної допомоги і розвитку. Тут поки йдеться про Донецьк і Луганськ. Мається на увазі, що вся допомога Європейського Союзу, що стосується гуманітарної політики та розвитку територій, проходитиме тепер через цю програму. І це дасть певне планування, збільшить ефективність цих засобів. А на три роки планується виділити близько 600 мільйонів євро. Це чималенькі кошти, які вимагають уважного ставлення до них.

Радіо Hayat: Після анексії Криму Верховна Рада прийняла закон про вільну економічну зону. Він діє досі?

Юсуф Куркчі: У нас багато законів, які формально діють, але на практиці давно є мертвими. Одним з таких законів є закон про зовнішньоекономічну діяльність Криму. На той момент потрібна була така форма, щоб дати можливість всім суб'єктам, які були суб'єктами господарювання в АРК, реалізовувати ті чи інші свої права на торгівлю і так далі. Після блокади торгівля з Кримом була офіційно заборонена, сьогодні вона не відновлена, але сам закон існує. І наше Міністерство розробило законопроект про скасування вільної економічної зони Крим. Складність в тому, що в цьому законі були положення, які регулювали не тільки економічні взаємини. Там є положення, яке регулює перетин адміністративного кордону з Кримом фізичними особами — що вони мають право перевозити, а що ні. Тому просто так скасувати цей закон не можна. І наш законопроект, який ми розробили, враховує зміни, що необхідні при коригуванні цього закону. Але, на жаль, поки цей законопроект не зареєстрований у Верховній Раді.

Радіо Hayat: У серпні адміністративний кордон з Кримом в обох напрямках перетнуло близько 360 тисяч осіб. Це свідчить про те, що у жителів материкової України є необхідність їхати до Криму?

Юсуф Куркчі: На окупованій території живе понад два мільйони громадян, кожен з яких має право виїхати і заїхати. Серпень — це якраз пік, коли частина студентів, які живуть у Криму, виїздять з півострова на навчання. Також туди їздять люди, у яких там є майно. Інша річ — не можна, щоб ця міграція давала привід окупантам говорити, що, незважаючи ні на що, українці їдуть відпочивати до Криму. А ми знаємо, що цього року прикордонниками з боку окупованого Криму спеціально створювалася черга, приїздила знімальна група, знімала цю чергу і рапортувала про те, що велика кількість українських туристів їдуть до Криму, тим самим створюючи картинку для пропаганди. Але ми знаємо, що рік від року туристичний сезон у Криму стає все гіршим, і ті представники малого бізнесу, які ставили ставку на курортний сезон, зараз у дуже поганому економічному стані. Бо ті кошти, які вони вкладали протягом десятиліть, вже не дають тієї вигоди, на яку вони розраховували.

Радіо Hayat: Що за півтора роки своєї роботи у Міністерстві стало для Вас несподіванкою?

Юсуф Куркчі: Я зараз скажу не найприємнішу річ: мало хто в нашій країні може оцінити всю фатальність цієї ситуації так, як її відчули постраждалі від окупації і війни. І мало хто усвідомлює, що кожне сказане слово чутливо відгукується в серцях громадян окупованих територій. Тому я б із закликом звернувся до тих посадовців, які так чи інакше у своїй риториці звертаються до цих територій або говорять про проблеми в Україні, щоб вони були дуже акуратні у своїх висловлюваннях. Адже будь-яке слово, яке запускає в рух пропагандистську машину, є приводом для розпачу наших громадян. І це те, з чим ми боремося, щоб надія на те, що Україна відновить свою юрисдикцію на окупованій території, не покидала наших громадян. Адже основна наша мета — це люди.

Джерело: Радіо Hayat

QHA