КИЇВ (QHA) -

На це коло питань в ексклюзивному інтерв'ю для QHA відповідає Олександр Потєхін — дипломат, американист, доктор історичних наук

QHA: Олександре Володимировичу, за результатами телевізійної соціології, свідчення Джеймса Комі у Сенаті подивилося близько 20 мільйонів американців. Скажіть, як часто в американській практиці відбуваються слухання, що стосуються перших осіб держави?

Олександр Потєхін: Відразу відповім: досить рідко. Востаннє така процедура, що стосується звинувачення у зловживанні владою президентом США, була ще у 90-х роках, під час розслідування відомого секс-скандалу з Біллом Клінтоном. Що стосується нещодавніх слухань, після їхнього закінчення я уважно прочитав стенограму свідчень колишнього шефа ФБР Джеймса Комі у Сенаті. Те, що пред'явлено нині Трампу, формально не є прямим доказом перешкоджання виконанню закону з боку глави держави, що вважається в Америці дуже серйозним посадовим злочином.

Але питання ще остаточно не закрите. І тут важливо, що вирішать республіканці, оскільки ініціаторами розслідування виступили демократи. Звісно, було б краще, якби ідея імпічменту відразу висувалася на двопартійній основі.

QHA: А яка перспектива імпічменту Трампу в цілому?

О. Потєхін: Інтрига полягає в тому, коли і хто з групи провідних впливових республіканців зрозуміє, що з Трампом пора кінчати, і вирішить розпочати процедуру позбавлення віце-президента Майка Пенса частки «віце».

QHA: Ймовірно, зробити це буде нелегко, особливо з огляду на, що прецедентів не було. Річард Ніксон після Вотергейту не став чекати на імпічмент і сам подав у відставку, давши тим самим «порулити країною» віце-президенту Джеральду Форду. Але який інтерес України в цьому американському «скандалі у благородному сімействі»?

О. Потєхін: Україні нинішнє розслідування грає на руку, бо воно пов'язане з вивченням ступеню впливу Росії на хід американських виборів. І тепер будь-яке загравання Білого дому з Кремлем розглядатиметься опонентами Трампа в обох палатах Конгресу США, та й за його рамками, під збільшувальним склом.

QHA: Скажіть, у разі відставки Трампа Пенс буде тимчасово виконувати обов'язки глави держави до призначення позачергових президентських виборів чи за американським виборчим законом вони проходять у чітко встановлений і заздалегідь відомий усім термін?

О. Потєхін: Процедура номінації і виборів президента Сполучених Штатів Америки визначена чітко: вибори проводяться раз на чотири роки в перший вівторок, наступний після першого понеділка листопада. Основна конституційна функція віце-президента, власне, і полягає в тому, що він змінює президента США в разі його смерті, відставки або відмови від посади. Так, після вбивства Джона Кеннеді і після відставки Річарда Ніксона повноцінними господарями Білого дому ставали Ліндон Джонсон і Джеральд Форд.

І якщо вже Майку Пенсу доля пошле шанс очолити Америку, думаю, він врахує помилки Трампа і прислухатиметься до думки Конгресу, який в нинішньому російсько-українському протистоянні в більшості своїй — на нашому боці.

QHA: Чи означає це, що американський Конгрес можна назвати проукраїнським?

О. Потєхін: Там є конгресмени, що явно симпатизують Україні. Але я б не ризикнув називати його проукраїнським, скоріше, він антиросійський, оскільки республіканці (що мають зараз більшість в обох палатах) традиційно насторожено ставляться до політики Кремля. Та й серед демократів прихильників Путіна немає.

QHA: Преса писала, що в барах Америки ці сенатські слухання викликали небувалий ажіотаж, який можна порівняти лише з переглядом фінальних матчів з бейсболу. Багато хто, ймовірно, бився об заклад щодо того, чи вийде Трамп сухим із ​​води. Очевидно, зараз він відбувся, як то кажуть, легким переляком. Який Ваш прогноз на найближчі чотири роки: чи всидить Трамп у президентському кріслі до кінця своєї першої каденції?

О. Потєхін: На мою думку, у нього мало шансів досидіти в ньому до 2020 року, не кажучи вже про можливість бути переобраним вдруге.

QHA: А чи може Росія скористатися ситуацією гіпотетичної зміни влади в США або навіть тільки спроб вдатися до процедури імпічменту і посилити експансію проти України? Мовляв, Вашингтону зараз не до проблем Східної Європи...

О. Потєхін: Я думаю, навпаки. З огляду на внутрішні хитання в американській владі, будь-які дії у зовнішньому світі в такий момент, зокрема і з боку Росії, можуть викликати реакцію Вашингтона, що у багато разів перевищує реальну загрозу світовій безпеці, від кого б вона не виходила. Ви уявляєте, як може діяти президент, не впевнений у своєму майбутньому, який до того ж прагне заробити репутацію рішучого політика, за контрастом з Бараком Обамою? І якщо російські аналітики цього не розуміють, то значить, вони непрофесіонали.

QHA: У четвер український парламент відмовився від позаблокового статусу і знову змінив основи зовнішньої політики, оголосивши курс на перспективу вступу до Північноатлантичного оборонного альянсу. Як Ви оцінюєте це рішення і наш шанс слідом за 29-м членом НАТО Чорногорією поповнити ряди Альянсу?

О. Потєхін: Але від нейтрального, вірніше, позаблокового статусу ми відмовилися раніше, просто в четвер у законодавців дійшли руки до процедури внесення відповідних змін до закону «Про основи зовнішньої і внутрішньої політики» відповідно до реалій трирічного військового протистояння з Росією. А наші шанси вступити в НАТО?..

Шанси завжди є. І не вірте тим догматикам, які категорично відкидають цю можливість, посилаючись на наявність у нас із сусідами територіальних претензій. Повірте, якщо в Росії почнуться серйозні потрясіння, то для забезпечення європейської безпеки Альянсу без України не обійтися.

QHA: Нещодавно і Трамп, і Макрон дебютували на саміті G7 і на нараді керівників країн НАТО у Брюсселі. Як Ви вважаєте, що треба зробити керівникам Заходу, щоб зберегти його єдність?

О. Потєхін: Ймовірно, моя відповідь буде не дуже дипломатичною: потрібно, щоб американський президент перестав займатися самодіяльністю, яка розходиться з національними інтересами самої Америки.

QHA: Проте багато експертів називають цілком виправданим його вимогу збільшити оборонний бюджет кожної країни Альянсу до 2% від ВВП. До речі, за цим параметром ми відповідаємо натовським стандартам: у нас зараз він становить 5%. А як Ви ставитеся до ідеї створення паралельних НАТО європейських структур безпеки?

О. Потєхін: Не слід покладатися на якісь нові структури. Адже потрібні вже створені. Головне, щоб вони ефективно діяли. А це вже залежить від наявності волі у європейських політиків. Вони повинні усвідомити, що займаються стримуванням російської агресії чи виключно обороною по периметру кордонів НАТО?

QHA: Через місяць — саміт G20. Цілком можливо, що там і визначиться, який формат буде прийнятий для врегулювання ситуації на Донбасі: нормандський чи женевський...

О. Потєхін: Річ не у форматах. Мінський процес від початку був приречений, але певну роль зіграв. Для нас важливо, щоб Захід нарешті відмовився від ілюзій і зрозумів, що Росія — агресор, що вона не збирається нормалізувати становище на Сході України і що Донбас — це проблема безпеки не тільки України, а й Європи та всього світу. Як історик скажу: на жаль, чимало лідерів Заходу не зробили висновків із минулого. Ви ж пам'ятаєте, чим закінчилося умиротворення Гітлера у 30-х роках. Ганебний Мюнхенський мир не подарував Європі безпеку, а, як усі ми знаємо, призвів до глобального військового протистояння.

Спілкувався Олександр Воронін

P.S. Коли матеріал вже був підготовлений до публікації, з-за океану надійшла звістка, що Дональд Трамп, виступаючи на спільній зі своїм румунським колегою Клаусом Йоганнісом прес-конференції у Вашингтоні, вперше публічно висловив прихильність 5-й статті про колективну оборону НАТО.

QHA