КИЇВ (QHA) -

Підполковник, екс-голова прес-служби Азово-Чорноморського державного управління Державної прикордонної служби України Сергій Піддубний розповів журналісту Едуарду Солодовнику в ефірі Радіо Hayat про події, якій відбувалися до початку окупації Криму.

Радіо Hayat: У рамках марафону, присвяченому черговій річниці анексії Криму, пропоную пригадати події на острові Тузла, коли ми діяли на випередження та змогли подолати спроби агресії Російської Федерації. Як це все починалося?

Сергій Піддубний: Спроби зведення дамби на острові Тузла починалися ще на початку 2000-х рр. Але, як доповідала наша розвідка, до початку цих подій на острів Тузла приїздили особи зі спецслужб Російської Федерації та пропонували мешканцям цього острова, а це приблизно 30 осіб, отримати російські паспорти і громадянство Росії. Тобто вони вже тоді з’ясовували, як суспільство буде реагувати на подібні територіальні претензії.

Окрім того, приїздили російські журналісти, і покійний Павло Шеремет, у тому числі, уточнювали громадську думку з цього приводу. Вони з’ясовували, як буде ставитися населення до того, що Росія зводитиме дамбу, і як вони поставляться, якщо Крим буде російським. І це був зовсім не 2014 рік. Але на Тузлі Російська Федерація діяла точно такими методами, як і у 2014 році.

Будівництво дамби почали у вересні, і коли представники Міністерства закордонних справ України прибули на запит прикордонників і зв’язувалися з представниками МЗС Росії, то там розповідали, що не знають, що відбувається.

Радіо Hayat: Хоча ми розуміємо, що все це скоординовано.

Сергій Піддубний: Так. Потім з’явилися дані, що будівництво йде під егідою губернатора Краснодарського краю Ткачука, але ситуація вийшла з-під контролю, коли на рейд біля острова почали з’являтися військові кораблі Російської Федерації. Тоді вже стало зрозуміло, що це заздалегідь спланована операція, і аж ніяк не губернатором, тому що губернатор не може командувати військовим флотом.

Туди заздалегідь прибули представники казацтва зі Ставропольського краю, з Краснодарського краю, з Новосибірська. І це зіставляється з подіями у 2014 році, тому що першими до Крим заїхали казачки. Крим був увесь забитий новокубанськими, ростовськими казаками. Та ж ситуація була з Тузлою. Вони орендували рибацькі шхуни, намагалися підходити до острова. Тоді Державною прикордонною службою командував генерал-лейтенант Литвин, і було ухвалено рішення посилити острів. Там була прикордонна застава, але вона належала керченській комендатурі. Тобто за островом вели тільки візуальний нагляд. Тому було ухвалено рішення розмістити прикордонну заставу на базі відпочинку.

Коли побачили, що попри усі намагання дипломатів, будівництво не тільки не зупиняється, а темпи пришвидшуються, і техніка прибула майже у Ставропольський та Краснодарський край, було ухвалено рішення і на Тузлі залучили додаткові сили.

Радіо Hayat: Яким чином відбувалися інформаційні атаки?

Сергій Піддубний: З’являлися сюжети на російських каналах, які розповідали, про те, що місцеве населення дуже хоче міст, прагне бути ближчими до Росії, на острів постійно прибували журналісти місцевих каналів, радіо, газет, в готелях Керчі не було місця, настільки вони були забиті російською пресою. І вони формували думку, що мешканці Керчі хочуть до Росії. Представники каналів навіть ходили підприємствами Керчі і розповідали, що мешканці Криму хочуть приєднатися до РФ.

Отже, дипломатичним шляхом питання не вирішувалося, одного разу якісь невідомі люди навіть хотіли висадитися на острові. Не зупинялися провокації, а саме — близько до острова підходили представники російського прикордонного відомства, представники військово-морських сил Російської Федерації, на півострів Темрюк був перекинутий полк морської піхоти. І найголовніше навіть не те, що коїлося з боку Російської Федерації, а те, що за спиною прикордонників, підрозділів ВМСУ та ЗСУ вже стояли напоготові підрозділи російської армії, які знаходилися на території Криму. Вони вже були готові за першої ж команди почати наступ на підрозділи, які намагалися стримувати будівництво дамби.

І як начальник прес-служби я можу сказати, що коли генерал Назаренко, керівник Азово-Чорноморського РУ ДПСУ намагався зв’язатися з прикордонниками РФ, вони просто не брали слухавки. Вони знали, що будуть питання про те, що відбувається.

Радіо Hayat: Потім туди направили генерала Коваля, який готував військових до можливого відбиття атаки.

Сергій Піддубний: Так, були зведені тимчасові укриття та проводилися інші заходи, але ж проблема у тому, що острів невеликий, і коли копали траншеї, на 30–40 см виступала вже морська вода. Тобто побудувати там якісь суттєві укріплення можливості не було. Усі військові прекрасно розуміли, що один–два залпи дивізіонних ГРАДів, і від острова майже нічого не залишиться. Тобто оборону там побудувати було неможливо, плюс за спиною стояли підрозділи Російської Федерації.

Забіжу наперед і скажу, що коли президент України, на той час Леонід Кучма, давав прес-конференцію для журналістів у Керченській міській раді, то один з журналістів спитав, що було б, якби будівництво не було зупинене. Кучма не зміг відповісти на це запитання, але всі розуміли — був би конфлікт.

Проте вже тоді стало зрозуміло, що це була тільки проба — як суспільство, як військові сили України, як прикордонники відреагують на такі дії.

Тузла показала чітко — перебування на території держави військово-морської бази іншої країни не має бути. Але ні Кравчук, ні Кучма, ні Ющенко, ні інші президенти не вирішили цього питання. Вони майже і не ставили його на порядок денний. Постійно були намагання вербувати прикордонників та військових, і всі про це знали.

На жаль, наша держава в особі президентів, народних депутатів та інших, нічого не зробили для популяризації України в Криму, і зокрема, на Тузлі. Я можу навести приклад. На весь Крим виходила одна україномовна газета «Кримська світлиця». І виходила вона накладом близько 3000 екземплярів раз на два тижні. Була одна україномовна програма на ДТРК «Крим». І все. Але коли проходив День Росії, то завжди були виставки, візити представників інтелігенції, театрів, презентації нових російських фільмів, тобто відбувалася масована культурна агресія. Тому не менше 50% мешканців Криму вважали, що є Україна, а є Крим.

Радіо Hayat: Якщо повернутися до сьогодення. Як ви сприймали інформацію про те, що відбувається у Криму під час захоплення, з огляду на те, що ви знаєте військову ситуацію зсередини?

Сергій Піддубний: Коли все почалося, ми, на жаль, не мали влади.Окрім того, всі українські канали намагалися відключити тоді, вимикали електрику тощо. Але найголовніше — це все прогнозувалося. Можна тільки подякувати прикордонникам, що вони майже на 100% вивели морський склад з території Криму, на відміну від ВМСУ. Кораблі усі вийшли.

Під час «референдуму» я був у Криму. Я бачив, що «референдуму» як такого не було — приходили усі бажаючі, брали бюлетені без паспорта та самостійно голосували. Я сам голосував у виборчій дільниці в Українському театрі, і в мене навіть не спитали паспорту. Я прийшов, лежали паки бюлетенів, і хто бажав — брав та кидав їх у скрині.

Там була велика кількість казаків з усієї Росії, часто у нетверезому стані, пропаганда вирувала, одним словом — Україна тоді програла. Хоча у 2003 році на острові Тузла поставало питання територіальної цілісності України і Будапештського меморандуму. Але, на жаль, з того моменту ніхто не відпрацьовував цих питань — як діяти під час агресії РФ.

Радіо Hayat: Якщо прокрутити плівку назад, що, на вашу думку, потрібно було б зробити у 2014 році, щоб не відбулося анексії Криму? Можливо, скасувати територіальний принцип комплектування військ?

Сергій Піддубний: По-перше, потрібно було поставити жорсткі умови щодо виводу російського Чорноморського флоту з території України. Коли говорять, що це неможливо, я наводжу приклад Грузії, звідки протягом двох років були виведені усі російські кораблі, і всі військово-морські бази Російської Федерації на території Грузії були закриті.

Радіо Hayat: Окрім того, під Севастополем давали можливість будувати багато житла для військовослужбовців РФ. Хіба наша влада не розуміла, що ці військовослужбовці будуть там накопичуватися?

Сергій Піддубний: Так, і це повертає нас до думки, що якщо б на території Криму не було військово-морської бази РФ, то агресії не було б. Адже перебування на території Криму морської піхоти РФ, сил спеціальних операції, які за документами не мали там знаходитися, і зіграло ключову роль. Адже саме вони і захоплювали Верховну Раду Криму та всі основні військові підрозділи.

Окрім того, перебування військово-морської бази РФ на території Криму давало можливість спецслужбам РФ безперешкодно проводити розвідувальні дії стосовно сил ВМСУ, ЗСУ та прикордонників. Вони там жили, як у себе вдома. І якщо б не було на півострові військово-морської бази, то їм довелося б переходити кордон, а це вже був акт прямої агресії. А так вони використовували базу для «зелених чоловічків».

До речі, не перший раз ми спостерігаємо появу цих «зелених чоловічків», і було зрозуміло, що саме вони з’являться у Криму. Як приклад можу сказати, що вперше вони були застосовані у 2004 році, коли підрозділи Російської Федерації входили у Чечню. Спочатку вони заходили, як «ополченцы», які ненавидять Дудаєва. Я це знаю, тому що в одному з формувань цих «ополченцев» був я особисто. Коли після Майдану в Криму почалися ці події, я говорив прикордонникам, що треба виводити, інакше вас закриють у базах.

Радіо Hayat: Після анексії були звинувачення, що дуже багато військових та правоохоронців зрадили присязі. Але, я думаю, що серед ваших знайомих є ті, хто не став зрадником, і служать на материковій частині України.   

Сергій Піддубний: Багато таких. Деякі звільнилися взагалі зі служби. На щастя, з моїх знайомих прикордонників немає жодного, хто б перейшов на бік Російської Федерації. Хтось переїхав на материк, хтось звільнися. І знову це нас виводить до питання військово-морської бази: Російська Федерація всім прикордонникам та військовослужбовцям Чорноморського флоту платила спеціальні коефіцієнти до зарплат, і суми цих зарплат значно відрізнялася від зарплат військовослужбовців інших підрозділів. Окрім того, на військовослужбовців, які служили в Криму, теж діяла пропаганда і наша система виховання не спрацювала. Все це призвело до того, що всі — від рядового до командира частин — перейшли на бік Російської Федерації.

Радіо Hayat: Які висновки потрібно зробити владі стосовно подій у Криму?

Сергій Піддубний: Я вважаю, що для всіх громадян України має працювати система патріотичного виховання. На жаль, ні в Україні в цілому, ні в Збройних силах немає цілісної виховної роботи. Більшість людей в армії служать тому, що вони заробляють гроші. Агресія РФ на Донбасі підняла хвилю патріотизму і люди почали до армії ставитися більш свідомо. І якщо не буде цих патріотичних настроїв, жодне грошове забезпечення не допоможе не зраджувати державу.

Джерело: Радіо Hayat

QHA