КИЇВ (QHA) -

Представник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін розповів журналістові Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про проблеми російської агресії та українського керівництва в контексті діяльності українського морського флоту.

Радіо Hayat: Минулого тижня ваш перший заступник Ізет Гданов побував у Відні, де під егідою ОБСЄ відбулася міжнародна конференція, на якій він виступав. Про що він доповідав і про що ви вели розмову з представником ООН, з яким ви зустрічалися на цьому тижні?

Борис Бабін: Ми ретельно підготували візит мого заступника на конференцію ОБСЄ, яка була присвячена протидії дискримінації мусульман. Отже, нами були напрацьовані пропозиції від представництва з питань необхідності моніторингу дотримання Росією декларації прав корінних народів і декларації ОБСЄ на Кримському півострові. Це набуло особливої актуальності в умовах тих репресій проти кримськотатарського народу, який вчиняє Росія під вивіскою боротьби з релігійним екстремізмом.

Також на цьому форумі були присутні родичі представників незаконно затриманих в Криму осіб, тому, я думаю, ми переконливо довели країнам-учасникам ОБСЄ відповідну ситуацію, нашу позицію і позицію громадянського суспільства. Я думаю, такі заходи будуть мати далекосяжні наслідки, болісні для агресора. В цьому році ми ще пару раз зробимо відповідні візити, тому процес йде.

Щодо візиту до нас представника Управління Верховного комісара ООН з прав біженців, тут маємо дещо іншу ситуацію, пов’язану з певними проблемами, які трапилися в Херсонському регіоні з питань освоєння гуманітарної допомоги, отриманої по лінії УВКБ ООН. І тут головне – не дрібні затримки постачань матеріалів, а головним є принцип. Коли державні органи запитують у міжнародних організацій певні кошти чи засоби, вони мають продумати ретельно, як вони будуть ці кошти та засоби використовувати після отримання. І з цим в нас виникає проблема, а ця ситуація ярко показує, що, мабуть, певні питання не є правильно прорахованими. Наприклад, ми з вами знаємо позицію окремих посадових осіб щодо потреби облаштування на пунктах пропуску через лінію розмежування з Кримом Центрів надання адміністративних послуг. Звісно, ніхто не думає про те, як «зручно» буде кримчанам такі пункти відвідувати у голому степу, ні про те, як «зручно» там буде працювати робітниками під прицілами російських автоматів. І в нас з цього приводу з Управлінням Верховного комісара була спільна позиція. 

Так само виникає питання щодо транспорту з КПВВ. Управління Верховного комісара з питань біженців надало біо туалети на КПВВ. Але ці біо туалети – це вимушений крок. Бо, насправді, там мають бути стаціонарні туалети, наприклад, за межею КПВВ чи на автостанції КПВВ. І ми сьогодні маємо величезну кількість перевізників, які хочуть легалізуватися, але чомусь не можуть через якусь неконструктивну позицію окремих посадових осіб. Також ми маємо позицію окремих підприємців, які хочуть облаштувати автостанції без жодної копійки бюджетних коштів біля КПП, але вони це не можуть зробити. А це б вирішило питання туалету на автостанції.

На жаль, дуже сумно, що представництво має опікуватися цими питаннями, але, крім нас, ми бачимо, цим ніхто опікуватися не хоче.

Є ще інша ситуація облаштування навісів на КПВВ. Такі навіси буле дуже потрібні на КПВВ «Каланчак», але їх там не поставили, а поставили на «Чаплинці», хоча є спільна позиція, що КПВВ «Чаплинка» є тимчасовим. Це питання має вирішуватися конструктивно, не в пошуках винних, а в пошуках механізмів, як саме ми маємо працювати з міжнародними організаціями та донорами, щоб вони виділяли кошти на освітлення на КПВВ,  на облаштування пішохідної зони, на облаштування мінімальних зручностей для кримчан, які перетинають зону розмежування. І в нас є певний конструктив, і я впевнений, що ми будемо добиватися відповідної міжнародної допомоги, яка буде конструктивно витрачена на КПВВ.

Радіо Hayat: Зараз в Києві вже розпочався опалювальний сезон. Що відбувається з опаленням на КПВВ?

Борис Бабін: Ми обговорювали з Верховним комісаром ці питання, зокрема ми говорили про встановлення наметів обігріву на зимовий період. Але це має вирішувати і зокрема Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Також ми обговорювали питання отримання міжнародної фінансової допомоги на Центри адміністративних послуг, які будуть знаходитися в найближчому населеному пункті від КПВВ.

Особливу увагу ми привернули тому факту, що зараз є об’єднання територіальних громад в регіоні, і, відповідно, новий статус ОТГ в умовах децентралізації. Це, можливо, додатковий поштовх отримання цими громадами відповідної технічної допомоги. Тому що ці ЦНАПи будуть працювати на самоокупність.

З іншого боку, на жаль, в Генічеському районі система реформи децентралізації штучно гальмується, є контроверсійна ситуація, коли безпекові і комерційні питання окремих осіб переплелися. Ми це моніторимо, і дуже сподіваємося, що питання створення в Генічеському районі ОТГ будуть здійснено в межах адекватності, і після цього можна буде спілкуватися з цими об’єднаними громадами щодо облаштування там відповідних Центрів надання адміністративних послуг, і залучення до цих центрів міжнародної технічної допомоги.

Радіо Hayat: Минулого тижня в Генічеському районі у вас відбувся семінар для активістів місцевого Меджлісу. В чому була потреба проведення такого семінару?

Борис Бабін: Це проводили не ми, а громадські організації, але ми долучили до цього семінару нашого компетентного співробітника для того, щоб представники місцевих Меджлісів Херсонського регіону, які працюють з кримськими татарами, могли мати пряму комунікацію з представництвом.

Радіо Hayat: На вашому сайті є інформація, що 17 жовтня проводилася нарада з питань забезпечення прав українських моряків, що мешкають в Криму, але працюють на глобальному ринку праці. Чому виникла така потреба?

Борис Бабін: Це була ініціатива морської громадськості та представників морських профспілок. На жаль, сьогодні ми маємо низку фактів, які деструктивно впливають на конкурентоспроможність українських моряків і  на конкурентоспроможність кримських моряків. Ситуація полягає в тому, що деструктивна позиція окремих міжнародних структур, які мають проросійську позицію, впливає на те, що кримським морякам важче працевлаштовуватися на глобальному ринку праці. Також є ще наші проблеми – ми досі не взяли участь у Конвенції про працю у морському судноплавстві, на відміну від країни-агресора. І така неучасть України в цих процесах робить українські документи моряків часто не такими вигідними, як російські. А сьогодні в Криму агітують моряків отримувати саме російські документи. Зокрема, ми знаємо, що в Севастополі було утворене так зване «єдине вікно», де люди можуть подати документи і отримати їх знову з російськими штампами, а не з севастопольськими.

А у нас на материку людина має декілька раз приїжджати, складати іспити у підрозділах інспекцій  з дипломування, а потім йти в капітанію порту і там отримувати цей документ. Ми розуміємо відповідні корупційні ризики. Тому ми це моніторили, зібрали відповідних представників. На жаль, можна констатувати, що окремі державні органи неналежну увагу приділили цьому заходу. Я маю на увазі Адміністрацію морських портів та інспекцію, але, я впевнений, що ми цю ситуацію змінимо.

Під час цієї зустрічі ми наголосили на необхідності дотримання законодавства, зокрема у сфері працевлаштування кримських моряків з їх виходом і поверненням з рейсу виключно через  КПВВ, які розташовані між Кримом і материковою Україною. Ми наголосили на неприпустимості відповідного працевлаштування через закриті кримські морські порти та через сімферопольський аеропорт.

Радіо Hayat: В нас в ефірі був Віктор Лисицький, голова Асоціації суднобудівельної галузі, і він привів факт, що Монголія, яка не має виходу до моря, має втричі більше тоннаж суден, ніж ми. Що потрібно зробити, щоб наша морська галузь розвивалася?

Борис Бабін: Через незаконну агресію та окупацію Криму Україна втратила 100 тисяч тон тоннажу під торговельним прапором. Після цього за 2015-ий і 2016-ий роки за керівництвом чинного Міністерства інфраструктури ми втратили 250 тисяч тон тоннажу. Тобто російська агресія виявилася для українського флоту менш шкідливішою, ніж чинне керівництво галуззю.

Але я сьогодні  хотів би звернути увагу на іншу дуже небезпечну ситуацію, яка складається в межах затоки Сиваш, яка, як відомо, відділяє півострів. Тривалий час, як нам вже відомо з декількох джерел, російські прикордонники, які там знаходяться незаконно з кримської сторони і удають, що вони охороняють щось, що називають державним кордоном, періодично викрадають сітки, засоби вилову та рибу, яку видобувають українські рибалки. І 10 жовтня цього року надійшло повідомлення від прикордонників, що два російських катера на повітряній подушці підійшли до узбережжя Херсонської області і забрали декілька сіток з рибою, після чого поїхали собі на беріг. Відповідно, законні власники риби і сіток звернулися до прикордонників, до нашого представництва, до органів прокуратури, і ми почали відповідні процесуальні дії. Коли росіяни про це дізналися, вони не вигадали нічого іншого, як почати розповідати про те, що там в Сиваші діють браконьєри, і начеб то вони припинили  якийсь незаконний вилов риби. Хотілося б порадити цим фейкоробам подивитися міжнародні угоди з питань рибальства в Азовському морі і подумати про те, що та дезінформація, яку вони поширюють, суперечить нормативним актам. Але те, що росіяни в тих новинах визнали факт крадіжки сіток та риби, ми вітаємо, бо вони визнали дії міжнародного злочину, адже це дії окупаційної влади проти мирного населення. І ці дії безкарними не залишаться. На перший погляд, це не таке і важке порушення, але воно системне і свідчить про дуже негативні наміри держави-окупанта.

Радіо Hayat: Над чим ви зосередите свою роботу в останню декаду жовтня?

Борис Бабін: В мене заплановане відрядження в Київ та спілкування з низкою компетентних органів влади з питань, які входять до моїх завдань. Також в нас заплановані відповідні аналітичні звітування, заплановане реагування на візит представника УВКБ ООН. Традиційно ми працюємо з органами міграційної служби.

До речі, хотілося б зробити оголошення, що Державна міграційна служба в Херсонській області оголосила конкурс на заміщення вакантних посад. Йдеться про керівника Генічеського районного відділу та про завідувача Горностаївського районного відділу Управління ДМС. До 26 жовтня у Києві у головному офісі Державної міграційної служби приймаються заявки від усіх охочих зайняти ці посади.

Джерело: Радіо Hayat

QHA