КИЇВ (QHA) -

Які несподіванки готує для українців медична реформа, чи залишиться вона безкоштовною або стане платною та про багато інших «новацій» в ефірі радіо «Хаят» журналісту Едуарду Солодовнику розповіла професор кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ніна Чала.

Радіо Hayat: Всі ми пов’язували певні сподівання з медичною реформою. Чи справдилися ці сподівання?

Ніна Чала: Як на мене, то те, що на минулому тижні відбулося голосування, насправді загально назвати медичною реформу буде не дуже коректно. На минулому тижні проголосували зміни до механізмів фінансування надання медичних послуг. До цього в цьому році голосувалися зміни щодо надання автономізації закладам охорони здоров’я. Звичайно, що мене особисто як пересічного громадянина (я думаю, що багатьох інших) цікавить, чи стану я здоровою від того, що на минулому тижні проголосувала Верховна Рада. Прямих зв’язків між тим, що було проголосовано і тим, чи стану я здорова, не бачу. Добре, що потроху просувається медична реформа, але я не бачу себе як громадянку в цій реформі, не бачу, що це вплине на моє здоров’я.

Радіо Hayat: Ви казали, що певний досвід проведення реформи наші посадовці, чиновники, активні громадяни брали з Грузії?

Ніна Чала: Не тільки з Грузії. Вивчався і досвід Польщі, і досвід Великої Британії. Ми спостерігали тим, що було названо Obama Care в США. Я пригадала Грузію, тому що тут були деякі схожі моменти. Наприклад, агресія Росії. Інший чинник полягає в тому, що не одразу реформа в Грузії була успішна, було декілька спроб її реалізувати. Третій чинник: незважаючи на те, що реформа охорони здоров’я в Грузії допомогла суттєво скоротити державні витрати на систему охорони здоров’я, її критикує Всесвітня організація охорони здоров’я за те, що в перший рік реформи зросла смертність. Це було пов’язано з тим, що реформа була недокомунікована, не було належним чином оцінено наслідки реформи, тому зараз, коли дискутується, що відбудеться у нас, я пригадую критику ВООЗ медичної реформи в Грузії.

Радіо Hayat: Давайте зупинилося на такому понятті, як індекс здоров’я.

Ніна Чала: Тут я би посилалася на рекомендації ВООЗ. Коли ми говоримо про реформу системи охорони здоров’я, це невеличка частина того, що нам додає здоров’я. Дуже важливі поведінкові реакції особистості, як вона поводиться, чи споживає алкоголь, курить, як харчується. Але не треба звідси прибирати зовнішнє оточення, екологію, інфраструктурні речі, пов’язані зі смертями в ДТП на дорозі, з інвалідизацією людей, тому я звертаю увагу саме на здоров’я. За оцінками ВООЗ Україна зараз знаходиться на 118 позиції з 188 за індексом здоров’я.

Радіо Hayat: Давайте перейдемо до київської медицини. Кажуть, є кричущі випадки. Ви казали про «сортування пацієнтів» в одній з лікарень.

Ніна Чала: Карток. Мене це дуже сильно вразило. Я не можу на це реагувати беземоційно, хоча в більшості випадків, коли включається аналітика, треба прибрати емоції. Десь півтора року тому я побачила, як в одній з київських лікарень сортувалися картки на «хворий хоче лікуватися» та «хворий може лікуватися». Це пов’язано з платоспроможністю пацієнтів. Більше того: якщо ми подивимося на дослідження Світового банку 2010 року, 15% пацієнтів відмовлялися від лікування через власну неплатоспроможність. Додамо сюди прогрішення життя, погіршення добробуту домогосподарств. Можна очікувати, що ця цифра більша за 15%. І це ті, хто були продіагностовані.

Радіо Hayat: В проекті закону про надання медичних послуг слово «страхування» згадується більше 100 разів. Ми до цього йдемо? Це цивілізований шлях?

Ніна Чала: Звичайно. Має бути страхування, тому що ризики втрати здоров’я дуже важко оцінити. Вони можуть бути критичними. Через це сім’я може збанкротувати, тому що витрати на лікування можуть бути дуже високими. Цим зумовлене впровадження страхування і користування інструментами медичного страхування. Те, що пригадано в законі, який було проголосовано, пригадано     

Радіо Hayat: Пані Ніно, скажіть чому посли країн Великої сімки (G7) у спільній заяві висловили свою підтримку плану реформи охорони здоров'я в Україні?

Ніна Чала: Реформа охорони здоров’я – це найбільш очікувана реформа, вона торкається кожного. Вітчизняна система охорони здоров’я має значні неефективні витрати в середині системи охорони здоров’я, тому якщо скоротити ці витрати, то теоретично держава стане більш ефективна. Отже, на справді реформа охорони здоров’я на часі, шкода тільки що вона так впроваджується, що не запрацює належним чином і потім прийдеться перероблювати.

Радіо Hayat: Чи правда, що нібито закладений в реформу принцип гроші ходять за пацієнтом по суті є невірним перекладом з англійської?

Ніна Чала: Ми вже маємо в освіті принцип «гроші ходять за студентом», відповідно у медицині «гроші ходять за пацієнтом», а на приклад у пенітенціарній службі за ким будуть ходити гроші?

Я принципово стою на позиції, що лікар – це не менеджер з продажу. Гарний лікар – це лікар у якого його пацієнти здорові, або дуже швидко одужують. Це означає, що вони приписані до лікаря, якщо ми говоримо про сімейного лікаря, але не часто до нього звертаються.

З іншого боку, якщо ми говоримо про спеціалізовану допомогу, то як тільки пацієнта направлять до іншого спеціалізованого, чи високоспеціалізованого лікаря, так відразу за цим пацієнтом і підуть гроші до іншого лікаря. Що це означає: складнощі з потраплянням на другу і третю ланку медичної допомоги.

Тому мені принципово вислів «гроші ходять за пацієнтом» не подобається. Я переконана, що оскільки в основі розробки документів були англомовні інформаційні джерела, то цей вислів до нас потрапив як так би мовити «складнощі перекладу».

Друга теза: лікар повинен мати ресурси для амортизації і закупівлі нового обладнання, підвищення кваліфікації. Зараз це фінансується з ресурсів фармацевтичних компаній, міжнародної допомоги, грандів. Реформа охорони здоров’я відбудеться (фактично відбулася), ще рік-два будуть надходити гроші на підтримку реформи, а потім, це буде перекладатися на собівартість послуги.

Радіо Hayat: До речі, принцип гроші йдуть за пацієнтом пов’язують із можливим скороченням лікарень. Чи є в цьому логіка?

Ніна Чала: Це зрозуміло, бо по-перше, у нас забагато, за оцінками ВООЗ ліжок у лікарнях, а також завелика кількість днів перебування хворих у лікарнях. Тож це має бути скорочено. Але це питання не тільки до лікарів і лікарень, але і до технології лікування, інфраструктури, доступу до медичних послуг. Зрозуміло, що якщо пацієнтів на всі лікарні не вистачить, то лікарні закриють. Тому будемо спостерігати як з карти поступово зникнуть невеликі населені пункти. Також однією з проблем, якої ми не торкнулися, це зміна профілю лікарні, а також заклади охорони здоров’я санаторного типу. 

Перша ситуація – це що робити, якщо у закладі недостатній контингент хворих? Шукати хворих в інших місцях: з одного боку можливість залучення хворих на лікування на комерційній основі, з іншого – загроза перепрофілювання закладу. Це виклик, до якого готові не всі заклади і безумовно тут також має бути пояснення, прийняття рішення, розвиток інфраструктури, у тому числі і закупівля реанімаційних гелікоптерів.

Радіо Hayat: Чи вистачить передбачених у Бюджеті – 2018 13 млн грн. на функціонування Національної агенції з питань закупівлі медичних послуг?

Ніна Чала: Я категорично проти створення Законом України цієї структури. Виходжу з того, що в умовах дефіцитності ресурсу не треба його витрачати на виконання адміністративних функцій.

Закладені у назві функції нової структури перекликаються з функціями МОЗ, тому в мене і виникає питання доцільності створення ще однієї структури, яка самостійно буде розпоряджатися колосальним ресурсом. У наших реаліях інакше, як ланку для нової корупційної схеми у сфері закупівлі медичних послуг, я цю структуру не бачу. Чому ми не хочемо фінансувати ліжка у лікарнях, але з радістю зголошуємося фінансувати кабінети чиновників МОЗ.

Радіо Hayat: Слово страхування використовується в тексті ЗУ про мед реформу понад 100 разів. Чи посилюється роль держави в цьому процесі?

Ніна Чала: Будь-який ЗУ треба читати з прикінцевих положень, тому що доволі часто саме там приховано мету прийняття документа. Маємо у прикінцевих положеннях прийнятого закону КМУ доручено впродовж трьох місяців опрацювати питання запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування. Маємо очікувати впровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, чекаємо в який спосіб це буде зроблено.

Тому, ще раз хочу повернутися до прийняття державних рішень: логічно було би спочатку визначити правила гри, впровадити загальнообов’язкове державне медичне страхування, а потім переходити до впровадження співоплати за послугу.

Радіо Hayat: Що таке горезвісний Державний гарантований пакет, і які ризики містить його запровадження?

Ніна Чала: Мене напружує у понятті Державний гарантований пакет медичних послуг, а те, що він буде переглядатися кожного року і регулюється ЗУ про Держбюджет. Це означає, що заклади охорони здоров’я і хворі стануть заручниками бюджетного процесу, а ще точніше бюджетної ночі.

Більше того, будь які поточні зміни до бюджету можуть привести до перегляду Державного гарантованого пакету медичних послуг. Кому цікаво, можете подивитися скільки впродовж року вноситься правок до державного бюджету.

На жаль, в традиціях української держави не виконувати свої гарантії: не хочу зупинятися на цьому (простий приклад недофінансування статей бюджету), але впевнена, що буквально кожен повнолітній громадянин може пригадати, коли по відношенню до нього держава цинічно не виконала свої гарантії.

Источник: Радіо Hayat

QHA