КИЇВ (QHA) -

В інтерв’ю для радіо "Hayat" заступник голови Всеукраїнської асоціації переселенців Катерина Брюханова розповіла про те, наскільки держава адекватно вирішує проблеми українських переселенців.

Радіо "Hayat": Пані Катерино, скажіть, будь ласка, яка кількість переселенців в Україні на сьогодні потребує допомоги держави?

Катерина Брюханова: Влітку минулого року ми підбивали підсумки щодо кількості переселенців у нашій державі. Тоді йшлося про 1,7 млн осіб, я так розумію, що враховуючи тенденцію щодо поступового збільшення кількості цієї категорії громадян, зараз загалом йдеться приблизно про 2 млн осіб. Адже рік майже минув і зазвичай маємо саме таку статистику. Але у збільшенні кількості переселенців є гарна тенденція у політичному ракурсі. Оскільки коли кількість цих осіб перетнула межу в декілька мільйонів осіб, то у представників влади виникло розуміння того, що ця цільова аудиторія потенційно є гарним електоральним ресурсом, який можна успішно використати під час виборів до парламенту чи під час президентських перегонів.

Переселенці можуть голосувати, тому вирішення їхніх проблем, які накопичувалися роками, може стати тим стимулом, який врешті-решт змусить їх віддати свої голоси за потрібних кандидатів від певних партій. Тому народні обранці, законотворці вирішили просувати законопроекти, які лежали в шухлядах роками для того, щоб підвищити мотивацію тимчасово-переміщених осіб під час будь-яких виборів. Саме про це свідчить інформація на сайті ВРУ щодо розгляду питань на пленарних тижнях у квітні цього року, а ми плідно співпрацюємо з усім цим, вже проголосували по законопроектах щодо підтримки переселенців. Сподіваємося, що така тенденція збережеться й надалі, і у цьому році буде така позитивна статистика.

Радіо "Hayat": Яка найбільш поширена проблема для переселенців, яку їм найчастіше доводиться вирішувати?

Катерина Брюханова: Насправді, на сьогодні найбільша проблема для переселенців це знайти житло. Від початку анексії Криму минуло майже 4 роки і нагальні потреби життєдіяльності — пошук роботи і налагодження зв’язків для переселенців здебільшого вирішено, але, як правило, проблеми придбання власного житла вирішуються роками. Причому, не завжди на території, яка окупована вдається швидко продати ту оселю, яку переселенці мали до анексії та окупації. Тим паче, що стан домівок, особливо в районах, де ведуться активні бойові дії залишається не кращий, тому навіть маючи подібне аварійне житло, яке може бути зруйнованим після обстрілів, не завжди вдається це зробити.

Знову ж таки, для вирішення цієї проблеми у державі, яка веде війну і має не кращий стан економіки, завжди немає грошей. Це нагальна, найголовніша проблема, кожна влада каже про те, що в бюджеті на житло для переселенців кошти не передбачені. Але у цьому році саме на переселенців в бюджеті 2018 року передбачили на такі цілі усього лише 300 млн гривень, хоча профільне міністерство Мінрегіонбуд просило на реалізацію діючої програми «Доступне житло» 1 млрд грн.

Радіо "Hayat": Яким чином держава і ваша асоціація піклується про те, щоб переселенці були працевлаштовані?

Катерина Брюханова: З державних програм у нас є такі, що реалізуються центром зайнятості. Будь-який переселенець може звернутися, йому допоможуть в пошуку роботи, запропонують курси підвищення кваліфікації. Дуже багато роблять для переселенців Центри зайнятості, наша асоціація брала участь в проведенні так званих спеціалізованих ярмарків вакансій, які мали дуже гарний результат. 

Зокрема, коли ми робили такий захід у Дніпрі (раніше Дніпропетровську — ред.), то за один день ярмарку 400 переселенців знайшли собі роботу. Це гарні показники, а взагалі ми зробили статистику по всій Україні та виявили, що майже третина переселенців працевлаштовувалася одразу (на подібних ярмарках вакансій — ред.), бо було бажання і прагнення соціалізуватися, адаптуватися на новому місці. Подібну тенденцію щодо пошуку роботи ми виявили у різних містах — Харкові, Маріуполі, Херсоні, Одесі, та особливо у Києві, де завжди є багато добре оплачуваних вакансій. Хоча, справедливості заради треба відмітити, що роботодавці охоче беруть на роботу переселенців, бо держава за перші півроку компенсує їм витрати на їхню заробітну платню.

Радіо "Hayat": Пані Катерино, ви знаєте, залишається тільки захоплюватися такими людьми як ви, бо в українському суспільстві склався такий стереотип, що у переселенців геть усе погано, їм важко. Ви ж навпаки доводите, що держава про них піклується, роботу можна знайти. Але залишається питання — чому не всі переселенці поінформовані про державні програми працевлаштування, чекають, що за них все зробить хтось?

Катерина Брюханова: Мені здається усе залежить від конкретної людини, її бажання, прагнення змінити світ на краще, вміння бачити позитивні перспективи. Щодо відсутності інформації у внутрішньо переміщених осіб, то на мою думку в Україні й досі стосовно переселенців відсутня єдина державна інформаційна програма. Це не найкращим станом позначається на вирішенні існуючих проблем.

Радіо "Hayat": Скажіть, будь ласка, чи допомагають вам у вирішенні проблем переселенців міжнародні інституції — зокрема, Офіс ради Європи в Україні?

Катерина Брюханова: Дуже багато допомагає, більше того, тільки за рахунок міжнародної допомоги переселенці, так би мовити, виживають. Багато підтримки від міжнародних інституцій спрямовується на допомогу представникам малого та середнього бізнесу для відкриття власної справи. Подібні проекти реалізуються, у тому числі, через Центри зайнятості, які проводять відповідні конкурси, на яких захищаються бізнес-плани, після чого бізнесменам-пересленцям надають на стартап певну суму. 

Щодо житла — Німеччина готова надати великий грант, кредити на тимчасове житло. Зрозуміло, що Європа сподівається, що усі заплановані проекти будуть реалізовані. Деякі закордонні гранти навіть видаються через державні органи, подібні проекти завжди моніторять у частині розподілу цих грошей і спрямуванні їх за призначенням. 

Інтерв’ю провів Едуард Солодовник

QHA