КИЇВ (QHA) -

Перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і переміщених осіб Юсуф Куркчі розповів журналістам Едуарду Солодовнику та Олександру Вороніну в ефірі Радіо Hayat про проблему вимушених переселенців в Україні.

Радіо Hayat: Накопичилося багато питань до вашого Міністерства, але я пропоную почати з законопроекту про колаборантів. В чому потреба його введення, в чому його небезпека та яка перспектива прийняття?

Юсуф Куркчі: Наше Міністерство делегувало одну людину в робочу групу, яка працює над альтернативним законопроектом про колабораціонізм. До складу цієї робочої групи входять і громадські діячі, і омбудсмен, і представники Мін'юсту.

Причиною створення цієї робочої групи стало те, що депутатом Лапіним був підготовлений законопроект, який громадськість дуже критикувала. Депутат Лапін теж входить до цієї групи, і, за його словами, він сказав, що готовий відкликати свій законопроект, якщо буде розроблений альтернативний.

Позиція нашого Міністерства така: сьогодні спектр питань, які пов'язані з Кримом, якщо визначити пріоритетність тих проблем, які потрібно вирішити стосовно громадян, які проживають на окупованій території, вимушених переселенців, надзвичайно широкий, але навіть у топ-10 закон про колабораціонізм не входить. Закон має силу, якщо держава може домогтися провини за скоєний злочин. Сьогодні приймати закон, визначаючи людей, які вимушено опинилися на окупованій території, за якимись непрямими ознаками колаборантами чи ні, дещо рано.

Радіо Hayat: Ви говорите про топ-10 проблем людей, які постраждали від конфлікту, але вони стосуються законодавства в цілому, чи тільки вашого Міністерства?

Юсуф Куркчі: Немає законодавства, яке стосується лише одного міністерства, законодавство поширюється на територію, на суб'єктів і об'єктів правовідносин. Я говорив про проблеми, які стосуються наших громадян, що проживають на тимчасово окупованих територіях. Я вважаю, що номером один є законопроект про політв'язнів, який ще у червні було презентовано громадськості спільно з народним депутатом Мустафою Джемілєвим. Він зареєстрований у Верховній Раді, але розглянутий тільки на одній комісії, яка визнала факт, що закон можна виносити на голосування. І кошти на реалізацію цього закону закладено у бюджеті нашим Міністерством.

Радіо Hayat: Мене вражає, що ваше Міністерство, в тому числі, намагається надавати приміщення тимчасово переміщеним особам, а також співпрацює з міжнародними організаціями, щоб зокрема домовитися про виділення 500 мільйонів доларів на фінансування державного лізингового житла в Україні.

Юсуф Куркчі: У нас є кілька ініціатив, які відпрацьовуються Міністерством. Перша — це державна програма щодо соціального житла. За результатами цього року нам вдалося в Маріуполі і Покровську домогтися субвенції, яка передбачає участь бюджету цих міст у придбанні житла для вимушених переселенців. Якщо говорити про Маріуполь, то суми, які виділяються там, це близько 17 мільйонів. Тобто, місто Маріуполь додає також 17 мільйонів, і на 34 мільйони викуповує на ринку соціальне житло, і надає його переселенцям. Там бальна система визначення цієї пільгової категорії, і ці люди отримують житло не у власність, але у них буде можливість використовувати це приміщення.

Радіо Hayat: Чи контролюватиме громадськість цей процес розподілу житла?

 

Юсуф Куркчі: Ми взагалі налаштовані на те, щоб в тій чи іншій громаді був контроль громадськості. Міністерство саме житло не виділяє, воно саме не займається чергами, тому що це прерогатива місцевої влади.

А те, що стосується іншої категорії грошей, тобто програма, яка реалізується Міністерством регіонального будівництва (цього року 100 мільйонів виділено на цю програму), то в ній держава бере участь на 50%. Тобто якщо у людини є власні кошти на придбання житла, то ця програма допоможе компенсувати вартість житла на 50%. Але що таке 100 мільйонів? У цю суму входить допомога не тільки вимушеним переселенцям, а також учасникам АТО та іншим категоріям громадян. За нашою інформацією, цього року вже більше 30 сімей змогли скористатися цією програмою з-поміж вимушених переселенців. Наступного року, завдяки цим 100 мільйонам, нею зможуть скористатися близько 200 сімей. У той же час, у нас зареєстровано близько 1,5 мільйони переселенців, тобто ми зможемо вирішити проблему житла тільки для невеликої частини внутрішньо переміщених осіб. Як бачимо, проблема трудомістка, дорога, але ми будемо шукати інші виходи, щоб її вирішити.

Радіо Hayat: Чи повністю засвоєний бюджет 2017 року?

Юсуф Куркчі: У бюджеті 2017 року з самого початку були передбачені гроші тільки на покриття витрат самого Міністерства — комунальні витрати і зарплату працівникам. Після останніх змін до бюджету, нам була виділена субвенція у розмірі 17 мільйонів гривень, і ці гроші вже у Маріуполі і Покровську. І ці гроші мають бути до кінця року реалізовані, оскільки договори всі підписані.

Радіо Hayat: Чи в бюджеті на 2018-й рік ситуація покращилася?

 

Юсуф Куркчі: Ситуація 2018 року відрізняється від нинішнього року, але сказати, що ми задоволені, не можна. Тому що виділені 97 мільйонів на підтримку політв'язнів, близько 74 мільйонів субвенцій — громадам на придбання соціального житла, і на діяльність Міністерства виділені додаткові гроші. Але через те, що обсяг проблем, який ми намагаємося вирішити, непорівнянний з тими ресурсами, які виділяються на цей обсяг, говорити про те, що нам вдасться вирішити якусь із цих проблем до кінця, не видається можливим.

Радіо Hayat: З юридичної точки зору, внутрішньо переміщенні особи перебувають в одному реєстрі з переселенцями з Донбасу, чи є різні підходи?

Юсуф Куркчі: Що стосується соціального захисту цих людей, то вони на одному рівні. Але те, що стосується певного статусу в банківській сфері, то на різних. Тому переселенці з Криму, відповідно до закону про вільну економічну зону "Крим", який нам так і не вдалося скасувати, є нерезидентами на вільній території, тоді як статус резидента у жителів Донецької і Луганської областей є.

Радіо Hayat: Позаминулого року ми спостерігали за громадянською блокадою кримського півострова, цього року — за блокадою окремих районів Донбасу, припинивши торгівлю з ОРДЛО, зокрема і з тими підприємствами, які були фактично українськими і поповнювали наш бюджет. Те, що ми були вимушені відмовитися, якимось чином позначилося на пенсійному забезпеченні донбасівців, які приїздять сюди?

Юсуф Куркчі: Ви порівнюєте дві різні події. На той момент, коли почалася громадська блокада торгівлі з Кримом, існував закон про вільну економічну зону «Крим». І цей закон на той момент давав здійснювати різні економічні операції з окупованою територією. Ви правильно зазначили, що в ОРДЛО були підприємства, які працювали під юрисдикцією України, люди отримували зарплату у гривні, і продукція йшла на експорт. Саме в цьому відмінність.

Що стосується пенсійного забезпечення, то ніхто не постраждав. Але за різними оцінками від 300 до 500 тисяч співробітників втратили роботу. Ми втратили підприємства, ми їх тепер не контролюємо, їх контролюють через підставних осіб різні діячі часів Януковича, продукцію ми не бачимо, а уявіть, що договори у цих підприємств не мають терміну у два-три місяці, це дуже довгострокові договори, за якими так або інакше зараз власники відповідатимуть перед своїми споживачами. Це збитки не тільки перед економікою, а й втрата репутації всього українського бізнесу, оскільки ми, як держава, не змогли контролювати діяльність контрольованих нами підприємств, ми не змогли захистити людей, які працювали на цих підприємствах. Тобто збитки від цієї блокади прем'єр-міністр оцінив у 1% від ВВП. Це величезна сума.

Радіо Hayat: Я подивився на сайті Міністерства, що включають в себе завдання відомства. Подолання наслідків конфлікту — зрозуміло, а в чому полягає гуманітарна співпраця?

Юсуф Куркчі: Якщо ми говоримо про те, що ця територія — наша, то ми повинні розуміти відповідальність, яку має держава перед своїми громадянами. А перша відповідальність у гуманітарній сфері лежить у тому, щоб у людей була можливість мати достатньо води, їжі, роботу, інфраструктуру, всі умови для життя, які говорять про певну безпеку: не отруїтися, не вмерти від спраги або від голоду, отримувати медичні препарати. Це і є та сфера, про яку ми говоримо. До неї, до речі, відноситься і безпека довкілля, зокрема і розмінування.

Радіо Hayat: Наскільки ці завдання вдалося виконати?

Юсуф Куркчі: Ми не можемо сказати, що ми задоволені тим, що нам вдалося зробити, зокрема, і через нестачу ресурсів. На жаль, треба визнати, що домогтися такого ж розуміння у інших колег, яке є у нашого Міністерства, нам не вдалося.

Радіо Hayat: У скільки разів треба збільшити фінансування вашого Міністерства, щоб виконати ті завдання, про які ви кажете?

Юсуф Куркчі: Я вам зараз скажу тільки про одне питання — облаштування та будівництво КПВВ «Чонгар» і «Каланчак». Ціна питання — 100 мільйонів, але ми не можемо знайти грошей. Цих грошей не може знайти уряд, тому що ті пріоритети, які сьогодні збудовані, настільки ресурсомісткі, що це питання відходить на другий план. Якщо говорити про резервний фонд, то він пішов на покриття неприємностей на складах. А для того, щоб вирішити проблему житла для переселенців, сума, яку необхідно знайти, наближається до річного бюджету України. І це тільки одна проблема. Адже для будівництва такої кількості житла необхідне поліпшення інфраструктури, соціальної сфери, тобто будівництво житла не є кінцевим результатом.

Радіо Hayat: Минулої неділі відбулися чергові вибори в об’єднаних територіальних громадах. Чи ваше відомство веде якусь співпрацю з громадами задля роз’яснення необхідності розуміння інтеграції внутрішньо переміщених осіб?

Юсуф Куркчі: Я вам скажу інше. З одного боку, ці наші громадяни не мають повних політичних прав, тобто не мають можливості брати участь у місцевих виборах. А отже ці люди найменше цікавлять тих людей, які балотуються, оскільки вони не є електоратом. Тому одне із завдань нашого Міністерства в тому, щоб ми відновили повні політичні права наших громадян.

З іншого боку, Міністерство розробило програми, які говорять про посилення здібностей громад, коли реалізація того чи іншого проекту передбачатиме вирішення проблем із працевлаштуванням, забезпеченням житлом вимушених переселенців. Це дозволить певним чином інтегрувати їх у громаду. Крім того, це дозволить використовувати той капітал, яким зараз є вимушені переселенці. А я скажу, що це здебільшого дуже освічені люди, дуже мобільні і дуже активні.

Радіо Hayat: Які ще закони треба ухвалити нашим законодавцям щодо подолання наслідків військового конфлікту та російської агресії?

Юсуф Куркчі: За час анексії окупаційна влада ухвалила понад 2500 законів та інших нормативно-правових актів стосовно окупованої території та громадян, що проживають на ній. Якщо ми з вами зможемо нарахувати 10 (законів), які прийняла Україна, то ми ще зможемо собою пишатися. Ви відчуваєте різницю — 2500 і 10?

Радіо Hayat: Не завжди кількість свідчить про якість.

Юсуф Куркчі: Якщо ми говоримо про комплексі проблем, то кількість теж є визначальним критерієм. Не може бути так, що в 10-ти законах можна було відрегулювати все взаємини в даних проблемах.

Радіо Hayat: Влітку вирували пристрасті навколо законопроекту Оксани Сироїд щодо реінтеграції окупованих територій. Він не пройшов комітети, але були альтернативні законопроекти, щоправда, вони переважно стосувалися Донбасу. Були пропозиції, щоб додали і питання Криму, але здається, що поступка буде суто ритуальною. Чи планують розробити наші можновладці законопроекти про реінтеграцію окупованих територій, куди був би включений Крим?

Юсуф Куркчі: Важко коментувати той чи інший законопроект, який я не бачив, не брав участі у його розробці, та й поки його немає на порядку денному. Інше питання в тому, що зараз популізм заразив не тільки суспільство, але і політичні сили, коли, почувши популярне слово, ми намагаємося повісити на все прапори і ордени, щоб це зробити своїм досягненням. Хто прораховував, наскільки прийняття цього закону не штовхне території ОРДЛО в юридичне поле РФ? Ми, роблячи крок сьогодні, не замислюємося про те, що буде завтра або післязавтра. А гасла про те, що Росія нестиме відповідальність... І так зрозуміло, що Росія нестиме відповідальність, навіть з прийняттям десяти законів ця відповідальність ні збільшиться, ні зменшиться. Так чи інакше, Росія нестиме відповідальність і за анексію Криму, і за окупацію окремих районів Донбасу. Тому сьогодні говорити, що прийняття цих законів вирішить проблему громадян або бізнесу на цих територіях, не доводиться.

Радіо Hayat: Громадськість часто висуває докори владі не тільки через те, що відсутній той або інший закон, а й через те, що відсутня будь-яка стратегія повернення окупованих територій.

Юсуф Куркчі: Уявіть собі, що в України була стратегія щодо тих підприємств, які працювали на непідконтрольних територіях, давали економічний прибуток в бюджет країни, і ця стратегія не була відома всім. І ця блокада, яку провели двоє неосвічених депутатів, призвела до того, що вони домоглися перекриття зв'язку з цими територіями. Це пішло на користь тій стратегії? Стратегія з'явиться тільки в консолідованому суспільстві, де люди бачать одну мету. І якщо ця мета — деокупація, відновлення територіальної цілісності, тоді можна говорити про стратегію. Хто з вас сьогодні чув про стратегію Путіна з захопленню Криму? А ви думаєте, її не було? Або вона обговорювалася з громадськими активістами в Росії? Є рамки для того, що має виноситися на публіку. І не варто сьогодні говорити про те, що якщо щось не обговорюється в суспільстві, то його немає.

Радіо Hayat: А як досягти цієї консолідованості в суспільстві? Що може об’єднати українців, щоб був прогрес і не було банального популізму?

Юсуф Куркчі: Всі ці проблеми, які виникли і в Криму, і на Донбасі, безпосередньо пов'язані з тим, що у держави була відсутня внутрішня державна політика. Якщо ми сьогодні зможемо назвати хоча б п'ять цінностей, які будуть важливі для всього суспільства однаково, то ми, напевно, назвемося щасливими.

Джерело: Радіо Hayat

QHA