КИЇВ (QHA) -

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулік розповів про так звані вибори президента в Криму, тактику епатажної кандидатки Ксенії Собчак, а також про те, чому позиція кримських татар щодо виборів може призвести до нової хвилі арештів та чому Москва намагається лякати тезами про світ без РФ.

Радіо Hayat: Пане Віталію, скажіть, наскільки реалістичний сценарій коли Росія запропонує, а Україна погодиться віддати Крим за Донбас, з якого підуть на Батьківщину окупанти РФ?

Віталій Кулік: Власне кажучи, дії РФ на Донбасі, по суті, є порушенням суверенітету нашої держави, тому обмін територіями про який ви питаєте є нонсенсом (нісенітниця, безглуздість — ред.). Зараз ми живемо не в епоху початку ХІХ ст., коли можна було міняти, віддавати території. По-друге, території далися нам достатньо криваво, а тимчасова втрата Криму та окупація Донбасу супроводжувалися жертвами, переселеннями, фактично, добровільною та примусовою міграціями. Все це покладає на нас певні зобов’язання.

Звичайно, що Україна ніколи не відмовиться від своєї території, ніхто не збирається міняти Донбас на Крим, і взагалі вести мову про визнання російського суверенітету над АР Крим. Україна буде завжди боротися за повернення цієї території до свого складу, і, очевидно, що це потребує певної стратегії, плану дій, який має бути з цим пов'язаний. З іншого боку ми розуміємо, що зараз в РФ так звані вибори. Хоча, по суті, це не вибори, а перепризначення Путіна. Оскільки там немає вибору та соціологія показує дійсно великий відрив, але це є наслідком того, що в Росії нема ніякого плюралізму та конкурентної боротьби.

Путін зачистив будь-яку опозицію, усі ті, хто нібито є його конкурентами, голосуватимуть за чинного президента. З боку це нагадує центрально-азійські вибори, коли навіть опоненти існуючих кандидатів у президенти вимушені вчиняти подібним чином. Тому я не здивуюся якщо кандидат у президенти РФ — пані Ксенія Собчак згодом проголосує за Путіна.

Радіо Hayat: Як діяти у цій ситуації тим громадянам України, які знаходяться в Криму?

Віталій Кулік: Варто пам’ятати, що наша держава збирається застосувати певні санкції щодо тих, хто організовує так звані вибори на території анексованого півострова. Ці санкції торкатимуться тих, хто братиме участь в роботі дільничних виборчих комісій, та органів, які організовують виборчу кампанію, а також стосовно ВІП-агітаторів, які виступають від імені представників так званих кандидатів у президенти в АРК як анексованої території. Санкції будуть пов’язані з тим, що вони не матимуть змоги отримати українські біометричні закордонні паспорти, стосовно вказаних осіб буде відкрито кримінальне провадження, оскільки вони є достатньо публічними особами.

Відповідно нам будуть відомі усі прізвища, це об’єктивна реальність. Що робити в такій ситуації? Це не погроза, це є констатацією факту, тому що всі дії, пов’язані з виборами на території анексованого Криму підпадають під вітчизняне кримінальне законодавство. А саме під статті, які стосуються узурпації влади та захоплення органів державної влади в АР Крим.

Ті, хто організовує вибори, таким чином підпадають під цю функцію, а також під статтю "державна зрада". Це стосується в першу чергу тих, хто безпосередньо організує виборчий процес. Ці дві статті цілком достатні для того, щоб розпочати кримінальне провадження та подати у розшук, застосовувати інші санкції, пов’язані з майном, пересуванням, кримінальним переслідуванням міжнародними органами юстиції. Якщо вони не виїжджатимуть за територію РФ, їх буде важко притягнути до відповідальності, але ці люди мають розуміти, що стосовно них буде діяти певний режим і вони є фактично невиїзними з території Російської Федерації.

Радіо Hayat: Як ви оцінюєте історію з відмовою українського МЗС щодо в’їзду на територію анексованого Криму кандидата у президенти РФ Ксенії Собчак?

Віталій Кулік: Якщо згадати передвиборчу кампанію Собчак, то відмова МЗС нашої держави є певним елементом цього процесу. З одного боку, вона мала якимось чином апелювати до виборців, які могли б гіпотетично підтримати цього кандидата в Криму, хоча я в це мало вірю. Слабко уявляю собі ці відсотки людей, які б проголосували за неї на анексованому півострові. Перш за все тому, що це не її електоральна база, до якої відноситься населення невеликих міст Криму, де зараз є певний спротив, а люди не хочуть бачити Путіна президентом РФ.

Тому її заява — це така гарна поза, елемент піару. Вона, власне кажучи, не збиралася їхати в Крим, і з точки зору української влади можна було б дати їй персональний дозвіл як фізичній особі для того, щоб відвідати анексовану територію. Але кандидату в президенти, який очевидно буде здійснювати агітацію, надавати такий дозвіл було недоцільно. З іншого боку, заява міністра зовнішньополітичного відомства Павла Клімкіна фактично зіграла на користь передвиборчої кампанії самої Собчак, і на цьому можна ставити крапку — на її спробі потрапити до Криму.

Тому я б звернув більше уваги не на історію із нібито бажанням Собчак потрапити до Криму, а на заклик російського опозиціонера Олексія Навального щодо бойкоту виборів, і до того, наскільки в Криму буде підтримана ця ініціатива. Адже, наскільки я знаю, в Навального є осередки у деяких містах анексованого півострова, і скоріш за все частина цих людей справді буде намагатися бойкотувати вибори та не організовуватимуть 18 березня акції громадської непокори.

Радіо Hayat: До речі, велика частка кримських татар 18 березня на території анексованого півострова не буде голосувати. До чого це може призвести?

Віталій Кулік: Очікувано, кримські татари опиняться у такій дуже складній ситуації, оскільки їхня громадська позиція може призвести до нової хвилі репресій. І це треба розуміти та усвідомлювати, є необхідність у максимальному фокусі уваги з боку української влади та міжнародних інституцій до можливих репресій щодо кримських татар, як наслідку цієї незгоди з організацією так званих виборів в анексованому Криму.

Радіо Hayat: З точки зору легітимізації влади, чи є відмінність голосування в анексованому Криму між виборами до Держдуми та майбутніми виборами Президента, які відбудуться 18 березня 2018 року?

Віталій Кулік: По-перше, є так звані депутати Держдуми, які обрані від Криму, і вони є нелегітимними з української точки зору та міжнародного права, оскільки вибори в Криму практично не визнані світом. Вказані депутати обмежені у зовнішньополітичній активності — їх не включають до міжнародних делегацій, не хочуть бачити на багатьох самітах і таке інше. Якщо казати про легітимність Державної думи РФ, то ми також бачимо достатню обмеженість контактів керівництва парламенту Російської федерації з європейськими та іншими колегами.

Радіо Hayat: Низка експертів та українські патріотично налаштовані політики казали, що лакмусовим папірцем реакції світу на вибори президента РФ, зокрема в анексованому Криму, стане перелік міжнародних політиків, голів держав, які приїдуть на інаугурацію Путіна. В чому тут, на вашу думку, особливості?

Віталій Кулік: Це знакова політична подія для РФ, для якої важливо, щоб на інавгурації Путіна у першу чергу були присутні представники Заходу, а також ключові партнери — Китай, Іран, Індія. Але в цьому випадку достатньо складно казати про персональний склад делегацій, які будуть представляти країни світу на цій церемонії. Адже зараз не зрозуміло яку тактику буде застосовувати РФ у нормандській четвірці в переговорному процесі щодо Донбасу. Окрім того, важко передбачити яким чином будуть розвиватися відносини з ЄС, де зараз триває політична пауза.

Ми бачимо нагнітання відносин між РФ та США після введення нових санкцій з боку Вашингтону. Певні відбитки накладає позиція Великобританії після отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля, тому я думаю, що європейських лідерів ми там не побачимо. За винятком декількох осіб, які й так є вигнанцями в Європейському союзі. Зокрема, президента Чехії, або діячів німецьких ультраправих, Греції чи Сербії, але, скоріше за все, більшість країн обмежиться формальними делегаціями.

QHA