КИЇВ (QHA) -

 

Від початку російської окупації, в Криму різко скоротилися площі виноградників у ключових виноробних районах півострова. Значно знизилася і врожайність винограду. Існування кримського виноробства — під загрозою.

Про це повідомляє Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України. Фахівці посилаються на дані з відкритих джерел і космічні знімки.

Зокрема, площа виноградників Судакської долини після анексії скоротилася майже наполовину і зараз складає 398 га. Ще шість років тому вона становила 744 га. Різниця — майже у п'ятсот футбольних полів.

За цей час викорчувано виноградників на площі 59 га; проріджено (зменшилася кількість кущів винограду) — на 252 га. На площі 17 га виноградники заросли деревами і кущами. Майже таку саму площу становлять й закинуті ділянки.

— Дії окупаційної адміністрації Росії на тимчасово окупованій території Криму і Севастополя ставлять під загрозу існування виноробної галузі на Кримському півострові. Держава-окупант не зацікавлена в розвитку АР Крим з його природним потенціалом, а її безвідповідальність призводить до незворотної шкоди навколишньому середовищу та збитків для цивільного населення, що проживає на цій території, —підкреслюють у міністерстві.

Площа плодоносних виноградників у Криму різко скоротилася. У січні 2013 року вони займали 20,5 тис. га, у 2017 році — вже майже на третину менше. Суттєво знизилася врожайність винограду — з доокупаційних 56 до 35,4 центнерів з гектара.

Основні причини зменшення площ, на думку українських чиновників: незаконне відчуження земель, будівництво об’єктів інфраструктури і прокладення доріг на території виноградників, низький контроль окупаційної влади за землевпорядкуванням. І така ситуація — по всьому півострову.

Наприклад, раніше у Міністерстві повідомляли, що будівництво траси Алушта — Симферополь — Джанкой в районі Алуштинської долини руйнує природну екосистему території і це вже призвело до викорчування 46 гектарів виноградників.

Під загрозою викорчовування опинилися і виноградники в районі Балаклави — у зв’язку з будівництвом федеральної траси «Таврида», яка має військово-стратегічне значення і має з’єднати Керч і Севастополь. Навіть в російських ЗМІ визнавали, що через її будівництво у кримських виноробних підприємств можуть вилучити близько 160 га виноградників. Зокрема, під вилучення підпадають виноградники заводу шампанських вин «Золота балка». Причому, отримання компенсації ніхто не обіцяє, оскільки виноградники не вважаються нерухомим майном.

Ці факти різко суперечать заявам «міністра сільського господарства Криму» Андрія Рюмшина, який цього року анонсував «підприємницький бум у садівництві та виноградарстві» на півострові. Основною складовою «буму» він назвав фінансову підтримку з боку окупаційної влади.

— Ми видаємо серйозні ґранти і кожен другий хоче займатися садівництвом, виноградарством і ягідництвом. Сьогодні в Криму це бум. Зараз у будь-якій долині, де є сприятливі умови, де неподалік є ріка і гори, всі починають займатися садами чи виноградниками. Ще рік-два — і вільної землі, наприклад, у Бахчисарайському регіоні вже не буде, — вважає Рюмшин.

Втім, чиновник змовчав, що в Криму бракує однієї з найголовніших складових для розвитку і виноградарства, і садівництва — води для поливу. Після окупації півострова і перекриття Україною Північно-Кримського каналу будь-які агропрогнози в Криму робляться з поправкою на воду. Точніше — на її дефіцит, оскільки Росія так і не вирішила проблему з водозабезпеченням півострова, а власних ресурсів Криму бракує навіть для того, аби повною мірою забезпечити потреби населення. Ситуація ще більше погіршується посухами, які вдарили по півострову в останні роки.

Член кримськотатарського Меджлісу, екс-голова аграрної комісії кримського парламенту Абмеджит Сулейманов у коментарі QHA назвав заяви Рюмшина профанацією. За його словами, без знаходження альтернативи дніпровській воді, складно говорити навіть про утримання агрогалузі на нинішньому рівні, не те що про якийсь розвиток. А якщо кримська влада спробує використати воду артезіанських свердловин, це може створити додаткові проблеми з питною водою.

— Я думаю, коли ця людина говорила про бум садівництва і виноградарства в Криму — це була чиста профанація. Щоб виростити молоді деревця, саджанці хоч винограду, хоч яблук, необхідна вода. Ще у радянські часи в Криму було пробурено багато артезіанських свердловин, але з приходом дніпровської води вони були закомпановані, щоб ніхто не використовував підземні води на щось, окрім питних потреб. Якщо вони зараз будуть використовувати артезіанську воду для садівництва й виноградарства, виходить, що вони ще глибше посадять рівень підземних вод в Криму і буде велика проблема з питною водою. А якщо не використовувати, то під час посадки 40–50% саджанців загинуть. І говорити про бум садівництва і виноградарства тоді дійсно буде помилкою.

Сулейманов також нагадав, що до анексії на міжнародних виставках продукція виноградарства Криму посідала одне з перших місць. Кримський виноград мав дуже високий коефіцієнт вмісту цукру. Це дозволяло створювати найкращі сорти вин, найкращі соки. Найбільш цінним шампанським заводом вважався завод шампанських вин «Новий світ».

— У Криму раніше (до анексії) виробляли високоякісні вина, завдяки вирощуванню столових сортів винограду високої якості. Виноробна галузь завжди Кримом підтримувалася, оскільки вона була однією з найцінніших та найприбутковіших. Але з приходом Росії це все потихеньку знищується, що ще раз підтверджує, що Крим Росії не потрібен ані як курорт, ані як аграрна галузь. Півострів потрібен лише для того, щоб створити військову базу на території Криму. Знищуючи виноградники, вони (Росія) знищують одне з головних надбань Криму, — констатує Сулейманов.

Українські чиновники також не втомлюються нагадувати, що розвиток аграрної галузі Криму неможливий без дніпровської води.

— Промислове садівництво у Криму, окрім передгірських районів, одержало свій розвиток тільки після будівництва Північно-Кримського каналу. Таким чином, без наявності поливу вирішити цю проблему наразі неможливо, — підтвердив QHA директор Інституту садівництва НАНУ Ігор Гриник.

 

Цього року через град та інші несприятливі погодні умови в Криму постраждало 400 га виноградників «Массандри». Через це на підприємстві прогнозують зниження врожаю на 2 тисячі тонн проти минулорічного — до 15 тис тонн. А через кислотні викиди на заводі "Кримський титан" постраждали виноградники в районі Армянська.

Раніше експерти відзначали, що до окупації в Криму поливалося 140 тисяч га землі, зараз — 14 тисяч га, і це граничні можливості, які російська окупаційна влада здатна забезпечити. Без відновлення подачі води Північно-Кримським каналом відбуватиметься подальше опустелювання північного Криму і занепад сільського господарства. 

Брак води та найсильніша за роки окупації посуха в Криму цього року суттєво знизила врожайність зернових і вже призвела до подорожчання продуктів харчування.

 

QHA