КИЇВ (QHA) -

Резонансний і певною мірою емоційний указ президента Порошенка про введення санкцій стосовно російських соціальних мереж «Вконтакте» і «Однокласники» став причиною ряду технічних і бізнес-проблем в Україні. Саме про це йшла мова на прес-конференції, присвяченій кібербезпеці на тлі блокування інтернет-контенту, яка відбулася в інформаційному агентстві УНІАН 31 травня.

Суть проблеми чітко визначив голова правління Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко:

— Після того, як оператори почали блокувати інтернет-ресурси («Яндекс», «Вконтакте», «Однокласники»), спецслужби різних країн почали постачати для українських користувачів свої ВПН-сервери, які мають ще більший доступ до корпоративних сегментів нашої держави. Психологія українського інтернет-користувача така, що, знаючи про існування безкоштовного сервера, за допомогою якого він може мати доступ до заблокованих ресурсів, він ним обов'язково скористається.

Однак, за його словами, безкоштовні рішення не завжди безпечні. Тим більше що в багатьох держустановах відсутні інженери з комп'ютерної безпеки. В результаті обхід блокування призводить до того, що через так звані «дірки безпеки» в корпоративні мережі українських державних установ та бізнес-організацій потрапляють програми, які роблять пристрої і гаджети уразливими для програм-шпигунів, які передають важливу інформацію кінцевому споживачу.

При цьому влада України не визначила загальну методику блокування соцмереж, що змушує українців діяти самостійно на свій страх і ризик. Також указом президента не визначені терміни блокування сайтів, що створює масу правових колізій між операторами мобільних мереж і провайдерами, з одного боку, і СБУ з кіберполіцією — з іншого. Для того, щоб сьогодні хоча б частково відновити статус-кво і убезпечити комп'ютери від впливу світових розвідок, на думку українських експертів, в масштабах країни потрібен 1 млрд доларів.

Крім того, представники Інтернет-асоціації України назвали «сирими» закони, які намагаються регулювати відносини у вітчизняній IT-сфері. Вони також вважають дуже сумнівним з точки зору законності указ президента України щодо санкцій стосовно російських соцмереж і пошукового порталу. В першу чергу тому, що бачать у цьому прецедент для подальшої інтернет-цензури в Україні з політичних мотивів. Як альтернативу експерти запропонували не забороняти інтернет-ресурси, а запустити в Україні свою соцмережу, щоб наші громадяни користувалися тією платформою, яка б відповідала політиці держави.

Причиною недосконалості рішення президента, на думку директора по роботі з учасниками київського відділення Міжнародної асоціації з IT-управління (ISACA) Гліба Пахаренка, є відсутність публічного аналізу.

— Є світова практика: коли ми вводимо в цій мережі якісь фільтри, то ми завжди повинні проаналізувати, якою буде вигода, наслідки для людей, інфраструктури і бізнес-процесів, — зазначив він.

Крім того, у Пахаренка викликає сумнів системний характер рішень української влади:

— Нам пропонується це рішення як елемент кібербезпеки, національної безпеки. При цьому в Україні та її інтернет-просторі на сьогодні існує дуже багато ризиків, які зараз не закриті. Головні проблеми: неліцензійне програмове забезпечення, відсутність кваліфікованих фахівців, відсутність хороших методологій для захисту інформаційної безпеки на рівні держави.

За мненіію експертів, Україна має кілька сценаріїв розвитку ситуації, пов'язаної з блокуваннями інтернет-ресурсів: від повного блокування інтернету до створення спеціальних дорогих інтернет-фільтрів, які б не тільки сприяли підвищенню рівня інформаційної безпеки, але і допомогли навести лад у національній IT-сфері.

При цьому експерти позитивно оцінюють загальну стратегію України, спрямовану на захист свого інформаційного поля від впливу, в першу чергу, російських хакерів. Однак вважають непродуманими і поспішними кроки, вжиті стосовно соцмереж і пошукового порталу РФ.

Як вдалий приклад дій в умовах гібридної війни ними була наведена ситуація з російськими паливними заправками «Лукойл», для яких недержавні структури створили негативний імідж поплічників і спонсорів тероризму. Таким чином, за допомогою методів економічної конкуренції, дані суб'єкти російського бізнесу змінили власників і пішли з ринку України.

Едуард Солодовник

ФОТО: інтернет

QHA