КИЇВ (QHA) -

Україна пропонує на обговорення варіант створення на території ОРДЛО демілітаризованих вільних економічних зон (ДеВЕЗ), оскільки сподівається на повернення окупованих територій Донбасу і воліла б не допустити краху промисловості регіону, навіть окупованих районів.

Таку пропозицію озвучив народний депутат, керівник Центру вивчення Росії та окупованих територій Вадим Денисенко під час презентації у вівторок дослідження «Окупований Донбас: економіка, демографія, групи впливу. Стратегії для України», передає кореспондент QHA

На його думку, цей крок можна розглядати як один з можливих варіантів повернення окупованих територій економічними методами, і Україна вже зараз може почати обговорення цієї пропозиції зокрема з Росією. Водночас народний депутат наголосив на слові «демілітаризованих» і наголосив, що створення таких ВЕЗ може бути здійснене лише після виведення всіх озброєних формувань з певної території і введення замість них міжнародних посилених формувань. Ще одним принциповим моментом є те, що всі підприємства мають бути зареєстровані в Україні.

— Хочемо спробувати почати розмову про створення демілітаризованих ВЕЗ на окупованих територіях. Вони створюються в тилових районах зони ОРДЛО, на цих територіях відбувається перш за все абсолютна демілітаризація і вводиться посилена місія ОБСЄ або будь-яких інших міжнародних структур. Відновлюється робота підприємств, реєстрація яких відбувається в Україні, і з цими територіями відновлюється транспортне сполучення.

Народний депутат вважає, що  при створення таких ВЕЗ слід врахувати досвід спільного промислового парку Кесон між КНДР та Південною Кореєю, який існував у 2014-16 роках (парк Кесон став символом потепління у відносинах між двома Кореями. Фінансували промислове виробництво компанії Південної Кореї, а працювали в ньому північнокорейські робітники. Зараз ця вільна зона згортається, — ред.).

За словами Вадима Денисенка, створення ДеВЕЗ для утримання економіки окупованих районів від краху було б цікаве Україні (яка сподівається на їхнє повернення) і могло б стати підставою для початку обговорення цього питання з Російською Федерацією.

Говорячи про те, в якому стані перебуває наразі промисловість в ОРДО, Вадим Денисенко сказав, що зараз ці території є депресивними. Він навів приклад, що дві важливі промислові агломерації в економічному плані почали відмирати — Горлівська, яка базувалася перш за все навколо хімзаводу «Стирол», та Харцизська навколо Харцизського трубного заводу. По суті, зараз жодне підприємство не може вести виробництво, зазначив депутат. Щодо ситуації з промвиробництвом в ОРЛО, то там вона ще гірша  після зупинки Алчевського меткомбінату і конфіскації бойовиками шахт ДТЕКа територія ОРЛО перетворюється на абсолютно депресивну, додає Денисенко.

На його думку, ДеВЕЗ не лише допоможуть врятувати ще не до кінця зруйновані українські підприємства в ОРДЛО, але й дадуть робочі місця і зарплатню українським громадянам, що перебувають під російською окупацією.

— Це серед іншого посилить позитивне сприйняття України саме на цих територіях. Класичний приклад може назвати Ровеньки, Алчевськ, можливо та ж сама Горлівка, той же самий Харцизськ тощо. Таким чином ми могли б ці депресивні території централізовано забезпечити і роботою, і лояльністю до держави Україна.

В інтерв’ю журналістам після презентації Денисенко наголосив, що поки йдеться не про конкретний план із датами і напрямами реалізації, а про ідею для обговорення.

— Ми варіант з ВЕЗ пропонуємо перш за все для обговорення. Якщо буде прийняте політичне рішення, якщо воно буде вважатись таким, що має під собою життєве підгрунтя, безумовно над цим питанням треба буде працювати. Але станом на зараз це просто ідея, яку висунуто для обговорення.

Економіст та фінансовий аналітик Олексій Кущ, говорячи про економічну доцільність вільних економічних зон в окупації та їхню можливу вартість для України, зазначав, що такі ВЕЗ  це модель деокупації та розконсервації промисловості, вони не потребують капіталовкладень. Водночас Україна таким чином надасть можливість підприємствам легально експортувати свою продукцію, причому в інтересах бюджету України.

— Серед основних умов створення ДеВЕЗ: вона має бути не поблизу лінії АТО, території повинні бути демілітаризовані, тобто з них будуть виведені всі озброєні формування. Планується відновити на них податкові пости; надати підприємствам митне «вікно» для експорту своєї продукції, ці зони можуть бути підключені до транспортної та митної інфраструктури України. Кожна демілітаризована зона це буде конкретний бізнес-план. Тобто там будуть свої кошти, щоб відновити економічну активність. Але це не десятки мільярдів доларів, тому не треба спекулювати на сумах.

На думку Олексія Куща, позитивним є те, що відновлення економічної активності на таких демілітаризованих територіях позитивно впливатиме на сприйняття тамтешнім населенням України, оскільки люди зможуть порівняти розвиток на територіях ВЕЗ і депресію на решті окупованих територій.

—  Якщо на таких демілітаризованих територіях відновлюватиметься якась економічна активність, то ясно, що вони складатимуть конкуренцію іншим депресивним окупованим територіям.

Водночас учасники обговорення не висловили жодних припущень щодо того, чи погодиться Росія на реалізацію проекту в тому вигляді, в якому його користь для самої РФ є більш ніж сумнівною. Крім того, частина експертів вважає, що Україна з об'єктивних причин просто не зможе реалізувати ідею таким чином, щоб отримувати від неї максимальний зиск.

Так, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський висловив думку, що в умовах російської окупації такі ВЕЗи працюватимуть винятково в інтересах Росії, а не України, зокрема тому, що фактично ситуацію контролюватиме Росія.

Також наразі розпливчастим є бачення — які саме міжнародні сили мають забезпечувати ефективний контроль у цих ВЕЗах, в який момент після відновлення контролю (з боку України чи міжнародних організацій) над неконтрольованим кордоном має розпочатися практична реалізація проекту, а також яким чином забезпечуватиметься безпека перевезень між територією вільної України та ДеВЕЗ по окупованих районах.

В коментарі агентству QHA, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука зауважив, що, перш ніж створювати подібні ВЕЗи, необхідно вивчити сумний український досвід, коли ВЕЗи перетворювалися на засіб викачування грошей з бюджету, і продумати запобіжники, аби цього не ставалося. Також він вважає, що ідея створення таких ВЕЗ досить віддалена у часі.

— Треба спокійно і без паніки детально вивчити цю ідею. Це не найближча перспектива. А взагалі з моєї точки зору необхідне запровадження запобіжників, щоб будь-яка вільна економічна зона не перетворилася на корупційну чорну діру, як це зараз відбувається з так званою ВЕЗ «Крим». Так, про скасування ВЕЗ «Крим» законопроект і досі не прийнятий. Ми тричі подавали і тричі не приймається. Доти, доки не будуть розроблені дієві запобіжники, я категорично проти створення будь-яких вільних економічних зон. Бо це тільки вкотре з державного бюджету рікою будуть вимиватися кошти.

Як повідомляло QHA, за оцінками експертів, без урахування витрат на війну, дотації Росії псевдореспубліці «ДНР» становлять близько 300 млн доларів, а «ЛНР» — близько 250 млн доларів на рік.

QHA