КИЇВ (QHA) -

Півріччя дії законів, які зобов’язують бізнес отримувати висновок з оцінки впливу проекту на довкілля ще на етапі планування проекту, показало, що деякі суб’єкти господарювання надто довго готують таку оцінку. У першу чергу, це стосується підприємств державного сектору.

Про це повідомив заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо під час Шостого засідання Панелі Східного партнерства з питань довкілля та зміни клімату, де йшлося про формування цілісного і довгострокового бачення політики держав-партнерів з охорони довкілля.

— Є проблеми у тих, хто погано підготувався і місяцями працює над оцінкою впливу свого проекту. Найчастіше це суб'єкти державного сектору економіки. Саме суб’єкт визначає, скільки часу потрібно для підготовки оцінки. Закон цього не регулює. Ми готові розглянути можливість і провести ще навчання для таких суб’єктів, щоб допомогти.

За його словами, Єдиний реєстр оцінки впливу на довкілля містить уже десятки звітів бізнесу і висновків уповноважених органів. Він також навів дані експертів Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), згідно з якими виконання оцінки впливу на довкілля (ОВД) коштує бізнесу близько 1% загальної інвестиції у проект і займає порівняно небагато часу, якщо проект добре підготовлений.

— Це дає змогу попередити значні негативні наслідки для довкілля і здоров'я людей. Тобто, вигода набагато перевищує витрати. Відповідальний бізнес це розуміє і вчиться ефективно працювати у рамках нової процедури. Маємо багато успішних прикладів, — говорить Микола Кузьо.

Микола Кузьо нагадав, що ухвалені наприкінці минулого року закони «Про оцінку впливу на довкілля» і «Про стратегічну екологічну оцінку», які зобов’язують враховувати потреби довкілля ще на етапі розробки і ухвалення рішень, є частиною роботи України з імплементації європейського екологічного законодавства й виконання зобов’язань щодо запровадження екологічних вимог, на зразок чинних у країнах Євросоюзу.

За словами заступника міністра, ліквідація наслідків впливу промисловості та життєдіяльності людини на довкілля потребує великих коштів, тому так важливо мінімізувати майбутній вплив на екологію ще на етапі розробки будь-яких проектів. Так само важливо системно впроваджувати європейські екологічні вимоги і адаптовувати українське законодавство до вимог ЄС, оскільки це дозволить запобігти негативному впливу на навколишнє середовище.

— Ми робили різні підрахунки у різних секторах. Тільки на наближення законодавства до ЄС і розробку відповідних законів потрібен не один десяток мільйонів євро. Екологія — дуже дорогий сектор з точки зору інвестицій, але це є наше здоров’я. Ви ж знаєте, що 80% впливу на наше з вами здоров’я — це стан довкілля. Тому треба навчитися жити так, щоб завдавати якомога менше шкоди довкіллю, шкоди власному здоров’ю і економічно зростати в дружній для довкілля спосіб.

Микола Кузьо також зауважив, що для реалізації екологічних проектів потрібні великі інвестиції, бізнес готовий інвестувати в екологічні проекти, зокрема, в очищення стічних вод, переробку відходів тощо. Водночас, бізнес хоче розуміти, які будуть правила, яке буде законодавство, що стимулюватиме цивілізоване поводження з відходами. Він також нагадав, що торік уряд затвердив Національну стратегію поводження з відходами до 2030 року.

Нагадаємо, 18 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який запровадив в Україні європейську модель екологічної оцінки відповідно до вимог Директиви 2011/92/ЄС і забезпечив виконання міжнародних зобов’язань України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Договору про Енергетичне Співтовариство, природоохоронних угод ЄЕК ООН тощо. Закон, зокрема, зобов’язує підприємства враховувати потреби довкілля ще на етапі розробки та ухвалення рішень і отримувати висновок з оцінки впливу на довкілля ще на етапі затвердження проекту. Він також дозволяє громадськості на ранніх стадіях брати участь в обговоренні планованої діяльності шляхом формування переліку питань, які будуть досліджуватися під час ОВД, впливати на вибір альтернативного місця здійснення планованої діяльності, а також на впровадження заходів, які зменшуватимуть вплив такої діяльності на довкілля.

QHA