КИЇВ (QHA) -

Світовий банк покращив прогноз інфляції у поточному році до 10% проти попереднього прогнозу у 10,2% та залишив незмінним прогноз щодо зростання ВВП на рівні 2%. Експорт має зрости на 4,8%, імпорт — на 8,7% (у квітні п.р. прогнозувалось зростання відповідно 1,6% та 1,7%).

Як передає кореспондент QHA, такі дані оприлюднені сьогодні в новому економічному огляді та макроекономічному прогнозі для України, зробленому фахівцями СБ. 

Експерти СБ вважають, що на прогнози щодо зростання економіки впливають два фактори. З одного боку, Україна зазнає негативних наслідків конфлікту на Донбасі, одним з проявів яких є торговельна блокада непідконтрольних територій. Ще один важливий чинник, що наразі у владних колах опрацьовується пакет амбітних реформ, які дозволять вирішити структурні проблеми та сприятимуть подальшому зростанню.

Економіст представництва Світового банку в Україні, Молдові та Білорусі Анастасія Головач нагадала, що після зростання на 2,3% минулого року, ВВП у першому півріччі поточного підвищився до 2,4% (у порівнянні з попереднім роком). Однак, зазначає експерт, хоча відновлення росту є позитивною подією, цей показник є доволі слабким, оскільки зростання відбувається після загального падіння рівня ВВП на 16% у 2014-15 роках.

— Протягом першого півріччя 2017 року ознаки стабілізації в економіці закріплюються. Промвиробництво, внутрішня торгівля, транспорт зростали на рівні 4%, але такі темпи економічного відновлення недостатні. Для подолання високого рівня бідності треба пройти від стабілізації економіки до зростання, — зазначила експерт.

Анастасія Головач також вказала на такі сприятливі чинники для українських експортерів наразі відбувається відновлення цін на світових сировинних ринках, збільшується попит на українську продукцію, в результаті чого у І півріччі п.р. експорт почав зростати вперше за останні два роки. Водночас негативним є те, що ріст відбувається не за рахунок кількості експорту, а за рахунок зростання цін, що зокрема свідчить про те, що Україна недостатньо використала можливості, надані запровадженням зони вільної торгівлі з ЄС.

Серед негативів Анастасія Головач наголосила на тому, що ризики в бюджетній сфері лишаються високими.

— За нашими очікування дефіцит бюджету може скласти 3,5% ВВП, що навіть вище, ніж було узгоджено з МВФ.

СБ також прогнозує, що прямі іноземні інвестиції складуть лише 2% ВВП на кінець року, таким чином Україна лишається залежною від зовнішніх позик, і надалі є необхідність продовжувати співпрацю з МВФ. Крім того, кредити для бізнесу, які важливі для зростання економіки лишаються досі дорогими.

Експерти СБ рекомендують для зменшення макроекономічних ризиків знизити рівень державного боргу. Цього, зокрема, можна досягти за рахунок прийняття пенсійної реформи. Крім того, експерти рекомендують підвищити адресність соціальних програм, зокрема позбавити наступного року житлових субсидій домогосподарства з високим рівнем доходу.

— За результатами поточного року видатки на соціальні програми можуть скласти 5%, а це надто високий показник, — наголошує Анастасія Головач.

Попри те, що прогнози зростання економіки у 2017 році для України залишаються помірними — на рівні 2%, однак експерти СБ вважають, що прискорення реалізації амбіційного пакету реформ може дозволити збільшити темпи відновлення економіки на рівні 4% та вище.

Так, Анастасія Головач зауважила, що СБ саме тому не переглядав прогнози зростання економіки на 2018 та 2019 роки, залишивши їх на рівні 3,5% та 4%. В СБ вважають, що Україна зможе провести реформи (зокрема пенсійну, медичну та земельну), які забезпечать підвищення темпів зростання ВВП.

— Наш прогноз на 2018 рік, що ріст буде 3,5 і на 2019 4% базується на тому, що український уряд таки впровадить ці важливі реформи. Якщо Україна проведе ці реформи, то вона могла б показати ще кращий показник росту.

Координатор сектора боротьби з бідністю та макроекономічної політики, провідний економіст представництва Світового банку в Україні, Молдові та Білорусі Фарук Кхан наголосив, що за ці два роки Україна досягла дуже багато, але якщо ці реформи не будуть впроваджені  зростання не буде.

— Часу дуже мало. Завершити ці реформи треба до кінця року, — заявив Кхан.

Директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Сату Кахконен також підкреслила важливість найшвидшого впровадження реформ, зокрема пенсійної реформи, і повідомила, що досягнуто порозуміння з депутатами щодо тексту законопроекту, який буде винесений на друге читання.

— Законопроект щодо пенсійної реформи був змінений до другого читання, і ці зміни викликають запитання не лише в СБ, але й МВФ. У комітеті ВР з більшості питань ми знайшли рішення, лишилося одне /неузгоджене/, але, сподіваюся, і воно буде вирішене до того, як законопроект буде винесений в сесійну залу на друге читання.

Експерти також окремо акцентували на необхідності провести земельну реформу і до 2018 року скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні.

Експерт Світового банку Деніс Нізалов зазначив, що земельна реформа дозволить підвищити як зростання економіки, так і зростання добробуту власників землі. Однак необхідно швидше подати до парламенту та прийняти відповідний законопроект, в якому були б прописані основні положення, зокрема щодо того, хто має право купувати і продавати землю, хто матиме можливість передавати землю в заставу тощо.

— Останні місяці уряд робив важливі кроки для прозорого функціонування ринку землі. Але для того, щоб ця реформа дійсно відбулася, треба якомога швидше надіслати до Верховної Ради законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення, — вважає Нізалов.

Фарук Кхан наголосив, що сільськогосподарський сектор в Україні має великий потенціал, але через низькі ставки на землю більшість населення не може скористатись цим потенціалом.

— В сільському господарстві Україна повинна бути глобальним лідером. В Україні понад 33 млн га орної землі більше, ніж в будь-якій країні Європи.

Разом з тим він навів цифри, які свідчать, що продуктивність сільського господарства в Україні набагато менша, ніж у Європі, і це не дозволяє агросектору стати чинником економічного зростання та підвищення стандартів життя населення. Попри те, що якість грунтів в Україні значно вища, додана вартість на один гектар землі с/г призначення 2014 року в Україні становила 413 доларів, тоді як у Польщі 1142 доларів, Німеччині 1507 доларів, Франції 2444 доларів.

Крім того, розміри орендних ставок на землю в Україні неспівмірно низькі і позбавляють справедливого доходу дрібних власників землі (яких в Україні понад 4,5 млн) на здачі землі в оренду.  Надзвичайно низькі орендні ставки також не сприяють продуктивному використанню землі. Так, в Україні вартість оренди одного гектару землі сільськогосподарського призначення становить 37 доларів, тоді як у Франції 195 доларів, Німеччині 219 доларів, Болгарії 279 доларів, Нідерландах 272 доларів.

Говорячи про доцільність проведення земельної реформи, Фарук Кхан акцентував ще й на тому, що 3/4 всіх державних земель лишаються незареєстрованими, що створює підстави для непрозорих корупційних дій.

— Обіг земель має бути поданий невідкладно урядом до Ради і це дозволить зняти мораторій на продаж із січня 2018 року. Ця реформа вкрай важлива, — наголосив Кхан.

Нагадаємо: прем'єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що уряд почне впроваджувати пенсійну реформу у жовтні поточного року.

QHA