КИЇВ (QHA) -

Фінансове здоров’я українських міст покращилося, а областей навпаки — погіршилося: показник фінансового здоров'я міст та регіонів у середньому за 2016 рік становив 6 та 5,9 балів відповідно з 10 можливих.

Про це свідчать дані Рейтингу бюджетної прозорості найбільших міст та регіонів України, який презентував Міжнародний центр перспективних досліджень, передає кореспондент QHA.

За словами експерта МЦПД Єгора Кияна, фінансове здоров'я (або фінансове становище) — це підсумковий показник, який дозволяє виміряти фінансовий стан міста чи регіону і порівняти його з ситуацією в інших муніципалітетах чи з середнім значенням по країні. Він також додав, що на сайті проекту можна як побачити розширену інформацію про своє місто чи область, так і долучитися до участі у рейтингу.

Єгор Киян зазначив, що показник фінансового здоров'я (від 0 до 10 балів) торік у середньому по містах складає 6 балів (2015 — 5,6 балів), а в середньому по регіонах — 5,9 балів (6,4).

За підсумками 2016 року, серед міст із найкращим фінансовим станом перше місце посіла Одеса (коефіцієнт 8 балів), Рівне — 7,5 бала, Полтава, Вінниця та Дніпро — по 7,1 бала. У п’ятірку аутсайдерів входять Луцьк — 3,8 бали, Черкаси — 4, Херсон — 4,2, Івано-Франківськ — 4,5, Суми — 4,7 бали. Найкращу динаміку серед міст продемонстрували: Вінниця, Житомир та Кропивницький, які, за словами експерта, суттєво покращили своє фінансове становище.

Коментуючи показники міст, Єгор Киян зауважив:

— Міста, які входять до першої десятки є майже незмінними з 2013 року. Крім того, у міст, що входять у топ-10, податкові надходження перевищують офіційні трансфери, що є добрим знаком. Сім міст з топ-10 мають податкову спроможність більше 50% (здатність забезпечувати видатки за рахунок власних надходжень), і це дуже гарна тенденція. Капітальні видатки складають менше 20% у більшості міст, що навпаки не дуже гарна тенденція, частка має бути більшою. На інвестиції та інфраструктуру, і бажно щоб це співвідношення було набагато більшим. Позитивним є те, що відбулося розширення рейтингу за рахунок нових міст.

Експерт зауважує, що основним чинником, який позитивно вплинув на міські бюджети, стала децентралізація. Крім того, збільшення надходжень до центральних місцевих бюджетів зумовила активізація підприємств та імпортно-експортних операцій, певною мірою вплинули інфляційні процеси в країні, зростання мінімальної заробітної плати.

— Однією з основних причин покращення бюджетів по містах стала децентралізація, яка дозволила місцевим органам влади використовувати додаткові фінансові ресурси, а щодо погіршення у загальному значенні становища областей, то тут мало вплив збільшення видаткової частини бюджетів.

Щодо областей, то у п’ятірці лідерів рейтингу Запорізька 7,3 бали, Черкаська 7,2, Волинська 7,1, Тернопільська 7 та Львівська 6,9. Найгірший фінансовий стан серед областей показали: Рівненська 2,1 бали, Дніпропетровська 3,9, Луганська 4, Донецька 4,6, Вінницька 4,8.

Найкращу динаміку продемонстрували наступні Львівська, Чернівецька та Тернопільська області. Водночас автори рейтингу зважають на особливі умови, у яких працюють Луганська і Донецька області, оскільки майже половина їхніх територій перебуває під окупацією.

За словами Кияна, основні області також незмінні з 2013 року і вони мають спільні риси, як позитивні, так і негативні:

— Трансфери в цих областях, на жаль, перевищують податкові надходження, регіони не мали дефіциту, жоден регіон не мав податкової спроможності більше 50%, капітальні видатки складають менше 10% у більшості регіонів, що є не дуже гарною ситуацією.

За підсумками дослідження для покращення фінансового здоров'я міст та бюджетів експерти рекомендують місцевим громадам дбати про зростання дохідної частини бюджетів за рахунок податкових, неподаткових платежів, операцій з капіталом, зменшення залежності від офіційних трансферів. Також необхідно забезпечувати бездефіцитність бюджетів, забезпечувати зростання частки капітальних видатків, збільшувати можливість покривати борги за рахунок власних надходжень місцевих бюджетів та стимулювати ділову активність.

Разом з тим Єгор Киян попередив про ризики наступних періодів, які можуть вплинути на фінансове здоров’я міст і областей. Зокрема, ризиком є розширення повноважень органів місцевого самоврядування без відповідного фінансового забезпечення. Також у процесі реформи децентралізації з'являються проблеми з об'єднаннями громад, зокрема наявність громад поза об'єднаними громадами, небажання об'єднуватися із неспроможними громадами. Також можуть виникнути проблеми з імплементацією на місцях інших реформ, започаткованих наразі, зокрема, медичної чи освітньої. Серед ризиків називається скорочення капітальних видатків у разі погіршення соціально-економічного становища, а також можливе зростання адміністративних видатків, тобто видатків на зарплати.

Єгор Киян наголосив, що наразі існує кілька проблем, які необхідно вирішити місцевій владі для покращення прозорості діяльності місцевих бюджетів та доступності бюджетної інформації для місцевих громад.

— На жаль, не всі обласні і міські ради регулярно публікують дані про надходження і видатки місцевих бюджетів на сайтах обласних та міських рад, тобто інформація не є загальнодоступною. Не всі обласні та міські ради публікують річні звіти про виконання міського/обласного бюджету в повному обсязі та з усіма додатками. І остання проблема - використання єдиного підходу. У нас немає єдиного підходу до формату підготовки звітів, на деяких сайтах він просто відсутній, і по кожному регіону треба збирати різноформатні дані. Тож можливо варто обговорити в майбутньому створення якогось органу чи комітету, який збиратиме ці дані, класифікувати їх, щоб громадськості було зручно і доступно отримувати всю інформацію, що є особливо важливим за умов сучасної реформи децентралізації.

Експерт Інституту соціальних та економічних реформ (INEKO, Словаччина) Петер Голяш розповів, що аналогічний проект, спрямований на покращення прозорості місцевих бюджетів та фінансового становища місцевих громад, вони реалізовували у Словаччині. Реалізація цього проекту дозволила не лише покращити доступ громад до інформації про місцеві бюджети, але й привернути увагу центрального уряду до проблем місцевих муніципалітетів.

— 2012 року ми почали такий поект у Словаччині, де було багато муніципалітетів із великими боргами, і це загрожувало фінансовій стабільності всієї країни. Проект привернув велику увагу до роботи муніципалітетів, згодом центральний уряд вжив певних заходів, і фінансова ситуація у регіонах покращилася. Такий побічний результат проекту — центральний уряд став приділяти більше уваги фінансому здоров'ю місцевих бюджетів.

Петер Голяш також зауважив, що місцеві громади повинні добиватися від місцевих органів влади максимальної прозорості в питанні формування та витрачання бюджетів, контролювати їхні дії, оскільки зрештою це призводить до покращення життя самих громад.

— Ми пояснюємо людям, який звязок є між якістю життя та якістю демократії. Треба тиснути на місцеві органи, щоб вони реально відкривали свої фінансові дані щоб кожен громадянин міг зайти на сайт і отримати необхідну інформацію.

Водночас словацький експерт зазначив, що у Словаччині дані про місцеві бюджети публікуються на основі єдиного джерела, і вони отримують дані у Мінфіні, однак в Україні вони не знайшли єдиного джерела і змушені збирати ці дані вручну, причому інфомрація публікується у різних форматах.

Представники місцевих громад, які брали участь в обговоренні, наголошували, що для підвищення прозорості необхідно відкрити інформаційні бази Державного казначейства та Державної фіскальної служби, яка є закритими не лише для місцевих громад, але й для місцевих органів влади.

QHA