КИЇВ (QHA) -

В Україні наразі склалася несприятлива політична ситуація для ухвалення закону про ринок земель сільськогосподарського призначення, який дозволив би їхній продаж, хоча відсутність такого продажу суттєво стримує розвиток фермерства у багатьох галузях аграрного господарства.

Як передає кореспондент QHA таку тезу висловив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк під час суспільно-політичного форуму Реанімаційного пакету реформ «Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду».

—  На превеликий жаль політична ситуація, яка склалася в країні, не дозволяє говорити про високу вірогідність ухвалення закону про ринок землі.

Водночас, він зазначив, що в Уряді є чітке бачення, як функціонуватиме цей ринок у разі ухвалення відповідного закону. Зокрема, передбачається така модель, коли великі агрохолдинги, великий бізнес, іноземці взагалі на першому етапі функціонування ринку не будуть допущені до придбання землі. Це дозволить сформувати свої земельні банки малому сільськогосподарському бізнесу, а потім поступово ці обмеження будуть зніматися.

Мартинюк також підкреслив, що для повноцінного запуску вільного ринку землі в Україні необхідне ухвалення щонайменше двох законів: власне про ринок земель та про державне Гарантійне кредитне агентство.

— Ми маємо також внести законопроект, який би забезпечував функціонування ринку землі — має бути створене Гарантійне державне кредитне агентство, яке давало б можливість фермерам отримувати кошти на потреби свого господарства. Тільки у парі ці два закони можуть забезпечити реальний старт ринку землі.

Перший заступник міністра агрополітики додав, що відсутність вільного функціонування ринку землі в Україні суттєво гальмує розвиток певних галузей сільського господарства, зокрема такимх, як тваринництво і садівництво, які потребують значних інвестицій і мають тривалий виробничий цикл.

— У нас великий перекіс у бік рослинництва і це певним чином пов'язане із тим, що у нас немає права власності на землю у повному розумінні цього слова (не працює ринок землі — ред.). Усе, що має короткий виробничий цикл — успішно розвивається, все інше — тваринництво, садівництво й інші галузі, які потребують більших інвестицій, капіталовкладень і мають більший виробничий цикл — вони присутні, але не настільки, наскільки могли б бути присутні. Тільки дуже ризикова людина вкладе, скажімо, у той же сад, декілька тисяч доларів у гектар орендованої землі, навіть якщо вона орендована на 49 років.

Максим Мартинюк назвав пріоритетом уряду в агросекторі розвиток таких агрогалузей, які мають довгий цикл виробництва і в які поки що не дуже хочуть інвестувати у тому числі через відсутність вільного ринку землі. Також «мегазавданням Уряду», за його словами, є створення середнього класу в сільській місцевості. У принципі позитивно відгукнувшись про діяльність великих агрохолдингів, Мартинюк зауважив, що вважає доцільнішим розвивати малий бізнес на селі, оскільки він створюватиме більше робочих місць і в цілому сприятиме розвитку сільської місцевості. За наведеним ним прикладом, в агрохолдингу на 1000 га землі зайнято 7 людей, причому, як правило, не місцевих, найнятих, а приміром, у тваринництві на 100 га зайнято близько 100 зайнятих людей.

Говорячи про пріоритетність розвитку дрібного бізнесу на селі, він також повідомив, що Уряд наразі намагається виправити несправедливість щодо тих, хто став фермером у 90-х рр. Проблема полягає у тому, що перші фермери отримували землю в постійне користування і думали, що зможуть передати її своїм спадкоємцям. Але держава забула про свої обіцянки, і постійне внесення змін до законодавства призвело до того, що ці фермери, які отримали землю в постійне користування, не можуть передавати її у спадок.

— Наразі Уряд вийшов з ініціативою передати цю землю до приватної власності, це рішення вже схвалено урядом і сподіваюся, що воно буде підтримане парламентом, — каже Мартинюк.

Він також нагадав, що зараз діє щонайменше чотири урядові програми з підтримки різних агрогалузей. А серед останніх здобутків українських аграріїв назвав те, що торік українські садівники забезпечили Європу яблуками, оскільки через весняні морози навіть у Польщі були погані врожаї. Окрім того, торік перша партія українських саджанців була експортована з України до Європи — до Нідерландів.

Раніше повідомлялося, що згідно вимог Міжнародного валютного фонду, Україна має ухвалити закон про ринок земель сільськогосподарського призначення. Однак вже не одне десятиліття мораторій на продаж цих земель продовжується.

Торік під час візиту до України, президент Групи директорів Світового банку Джим Йонг Кім наголошував, що Україна може стати основним локомотивом надання продовольства не лише у своєму регіоні, але й в усьому світі, якщо реалізує земельну реформу.

QHA