КИЇВ (QHA) -

Перші повідомлення в українських ЗМІ у вівторок 27 червня, напередодні Дня Конституції, про кібератаку, що паралізувала такі знакові установи нашої держави, як аеропорт «Бориспіль», «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Укртелеком», Київський метрополітен, а також п'ять найбільших банків, були досить скупими за кількістю інформації. І це цілком зрозуміло, ніхто не хотів завчасно здіймати паніку.

Однак після двох тижнів у представників бізнесу з'явилася можливість не тільки обговорити, що ж насправді сталося, але й оцінити приблизні масштаби збитків. А вони дійсно вражають.

Колосальні збитки бізнесу прискорюють його співпрацю з кіберполіцією

Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, відкриваючи круглий стіл, повідомив, що після кібератаки на Україну в інтернеті вже з'явилися фантастичні цифри збитку для вітчизняної економіки:

— Окремі експерти стверджують, що ця атака завдала нашій економіці збитків у розмірі мало не 8 млрд доларів США. Інші фахівці та аналітики наводять іншу цифру: піввідсотка ВВП. При цьому всі фахівці, з якими ми спілкувалися, підтверджують, що ця кібератака стала найбільшою і завдала найбільшої шкоди українським підприємствам.

Чижиков також навів дані експрес-опитування членів Торгово-промислової палати України, згідно з яким 23% респондентів визначили шкоду як максимальну, 40% тільки частково відновили працездатність. При цьому 60% опитаних заявили, що готові виділити на кібербезпеку до 10% прибутку.

За словами керівника ТППУ, бізнес розгублений, тому що кібератака знищила звітність підприємств, необхідну для фіскальної служби. Напруженість між ДФС і бізнесом зростає, зокрема і тому, що не відпрацьований порядок надання довідок від кіберполіції.

— Кожен день ТППУ отримує близько ста дзвінків від підприємств і організацій з питаннями: що робити? За даними на сайті кіберполіції, в результаті атаки постраждало понад дві тисячі підприємств, тому нам треба терміново виробити унікальну стратегію своєї подальшої поведінки, зокрема щодо держпідтримки, оскільки самостійно цю проблему бізнес не вирішить, зазначив він.

Своє бачення проблеми озвучив заступник начальника департаменту кіберполіції Національної поліції України Геннадій Дубок. Він повідомив, що на сьогодні в поліцію з приводу кібератаки вже звернулися три тисячі бізнесменів. Для того, щоб з'ясувати всі обставини даної проблеми, створено окремий підрозділ для розслідування кіберзлочинів, до роботи якого залучено фахівців з України та інших країн світу.

— Якщо говорити про 2014 рік, коли подібні кіберзлочини в Україні стали об'єктом вивчення правоохоронних органів, то можна констатувати той факт, що раніше комерційний сектор не дуже охоче йшов на співпрацю з поліцією. На сьогодні підприємці і власники бізнесу співпрацюють з правоохоронцями більш охоче, що дозволяє ефективніше з'ясовувати, хто винен. На сьогодні прийняте рішення про те, що всі кіберзлочини 27 червня будуть об'єднані в одне кримінальне провадження, повідомив Геннадій Дубок.

Він також повідомив, що приводів для спокою на сьогодні все менше, оскільки подібні кібератаки найближчим часом продовжуватимуться.

Тому бізнесу і держустановам сьогодні слід зосередитися на пошуках ефективного захисту своєї інформаційної інфраструктури.

Якщо подібні випадки атак мають місце, то не треба боятися співпрацювати з кіберполіцією. При цьому співпраця не передбачає просто написання заяви, оскільки основні докази є віртуальними. Крім того, унікальний характер злочинів у інтернеті не має ані судової, ані слідчої практики, і сьогодні методи фіксування таких злочинів тільки напрацьовуються, повідомив заступник начальника департаменту кіберполіції Нацполіції України.

Чиновник також зазначив, що у його департаменту немає слідчого органу, який би вносив кіберзлочини до єдиного реєстру кримінальних злочинів, тому цим займаються районні відділи міліції. Вони ж видають довідки про скоєні кіберзлочині.

Ці дві думки представника бізес-кіл та правоохоронних органів вже сьогодні дозволяють зрозуміти масштаби проблеми, з якою зіткнулося українське суспільство. Для її вирішення потрібні спільні зусилля державних органів, що мають чудову системну базу протидії та технічну підтримку, а також бажання бізнесу співпрацювати з владою.

Будемо сподіватися, що ці процеси йтимуть паралельно, без зволікань і амбіцій окремих представників. Саме компроміс дозволить швидко і ефективно подолати труднощі, пов'язані з усе більшою технологізацією нашого суспільства.

Далі буде.

Едуард Солодовник

ФОТО: інтернет

QHA