КИЇВ (QHA) -

В умовах, коли національна економіка, м'яко кажучи, відчуває далеко не кращі часи, для бізнесменів відкриваються нові можливості.

Однією з таких новацій у фінансово-банківському законодавстві за останні три місяці стала Постанова НБУ від 23.02.2017 № 14 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", яка вносить істотні зміни у Декрет КМУ від 19.02.1993 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Україна — аграрна країна, що не заважає вкладати інвестиції

Для початку зазначимо, що з валютою в країні справи йдуть не дуже добре. Всьому виною військові дії на Сході країни і очевидні факти корупції, одним із яких побічно служить ситуація із затриманням голови ДФС Романа Насирова, якого звинувачують в участі у схемах разом із опальним олігархом Онищенком.

З огляду на дані обставини, зарубіжний інвестор, у широкому сенсі цього поняття, пішов разом із валютою, яку йому дозволили вивести. Низький попит на вітчизняні труби, прокат, руду дозволив частці вітчизняного АПК у 2016 році досягти 43% у загальній структурі українського експорту.

Таким чином, Україна все більше і більше перетворюється на аграрну країну. При цьому кількість великих міжнародних аграрних корпорацій у загальній масі експортерів невелика. У результаті велика частина фінансових потоків (валютних, природно) у таких зарубіжних інвесторів не стосується України.

Середній бізнес практично відлучений від валютних потоків у себе на батьківщині. Якщо він зав'язаний на експорт-імпорт, то грає в звичну "гру": безготівкова гривня — готівкова гривня — валюта в будь-якому варіанті — оплата валюти закордонному партнеру. І жоден рахунок в українському банку цієї валюти в очі не бачить.

Тому певним проміжним рішенням у цій ситуації стала Постанова НБУ, яка дозволяє громадянам України мати рахунки за кордоном. Причому не тільки для лікування і навчання, а також розміщувати зарубіжні доходи та інвестувати свої гроші за кордон без попереднього отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Однак при цьому важливо розуміти, що мова йде не про переміщення валюти з України — такі операції фізосіб і раніше вимагали отримання індивідуальних ліцензій НБУ, як того і вимагає Декрет КМУ.

Прощай, Прибалтика?

Виходячи з такої логіки, вітчизняний бізнес шукає можливість перенести центри перетину своїх валютних потоків у закордонні банки. До нещодавнього часу з цим питанням з перемінним успіхом справлялися прибалтійські банки. Сьогодні вони припинили метання між зрозумілим бажанням заробити на українського бізнесмена, відкривши для нього компанію міжнародного бізнесу (так званий офшор).

 

Тому що з іншого боку у них є FATF, MONEYVAL, OECD, FinCen, які створили для банків такі умови, що вони не можуть не вимагати від клієнта повної інформації про його бізнес, партнерів, про нього, як про бенефіціара (а раптом він публічна особа, на кшталт депутата), отже, не може бути й мови про "недобросовісну податкову конкуренцію", і саме питання "звідки гроші?" знято з порядку денного.

Очевидно, що всі зацікавлені сторони перебувають в активному пошуку виходів із ситуації. Не завжди безрезультатному. Тому не варто поспішно відмовлятися від послуг прибалтійських банків, особливо, якщо вони здійснюються за допомогою досвідченої консалтингової компанії.

Коли закриваються одні двері...

Нагадаю, що восени 2016 року, між урядами України та Люксембургу було підписано угоду про скасування подвійного оподаткування, якого обидві країни чекали більше 20 років, і який виявився незаслужено обділеним увагою медіа та широкої громадськості.

Тим часом, угода дуже цікава і з точки зору податкових ставок, і на які суб'єкти і за яких умов вони поширюються.

При цьому Люксембург відсутній у Переліку офшорних зон Кабінету міністрів України. У той же час, Люксембург присутній у списку країн, операції з якими ставляться до контрольованим з точки зору трансфертного ціноутворення. З огляду на це, Люксембург є найбільшим фінансово-банківським центром Європи, де зосереджено більше 100 банків (багато з яких офшорні).

Додатково до всього Люксембург є членом ЄС, де діє звичайний для Європи податок на корпорації. А ось податки на доходи інвестфондів, холдингів, доходи від акцій вельми цікаві — вони можуть становити від 9% до 0%.

Отже, постанова НБУ дає громадянам України можливість переводити валюту за кордон у вигляді отриманих раніше дивідендів в Україні, заробляти фінансовими інструментами на іноземних біржах валютні кошти і реінвестувати їх далі, або залишати на рахунках за кордоном.

Таким чином, для українського бізнесу з'явилася реальна можливість вирішувати питання легального розміщення валюти за допомогою люксембурзьких банків, а бенефіціарам українського бізнесу фінустанови будуть допомагати формувати свої особисті легальні доходи у режимі онлайн.

Залишається додати, що створення і супровід міжнародного бізнесу, питання збереження капіталу і його примноження, а також оптимізації податків — це теми, які будуть актуальними завжди. І завжди будуть залишатися на вістрі для змін в законодавстві та створення нових умов гри у бізнесі.

Тому для останнього головним питанням залишається — кого ж вибрати своїм модератором у цих іграх? Старший партнер K.A.C. Group, генеральний директор Аудиторської Фірми "Київська Аудиторська Служба" Володимир Гаркуша вважає, що це повинні бути компанії, які існують на українському ринку не менше 15-20 років і які весь цей час успішно здійснюють податковий і корпоративний консалтинг на перетині зарубіжного та українського законодавств.

Едуард Солодовник

ФОТО: інтернет

QHA