КИЇВ (QHA) -

Збільшення середніх відпускних цін на 3-річну перспективу прогнозують 78,4% роботодавців, а 79,5% — збільшення середніх витрат на одиницю продукції.

Як передає кореспондент QHA, про це свідчать презентовані сьогодні результати комплексного дослідження «Створення сприятливого середовища для сталого підприємництва в Україні», проведеного Українським центром соціальних реформ за підтримки Міжнародної організації праці та Федерації роботодавців України. У рамках дослідження проведено опитування більше 2000 роботодавців.

Водночас, майже 55,6% роботодавців не передбачають жодних змін у чисельності зайнятих. Це практично співставно з часткою респондентів, які не вважають можливим будь-які зміни обсягів виробництва (45,8%) та зміни потреби у продукції (47,4%).

Показовим є те, що лише 6,1% опитаних роботодавців відзначили можливість збільшення інвестиційної активності підприємств у найближчій перспективі. При цьому 35,4% роботодавців були більш песимістично налаштованні щодо збільшення інвестицій.

Серед найважливіших причин, які перешкоджають розвитку бізнесу, респонденти відзначили високі загальнодержавні податки (47,5% від загальної кількості опитаних), часту зміну правил і законів ведення бізнесу ( 30,3%), високі процентні ставки за банківськими кредитами (25,1%), корупцію (24,5%), відсутність підтримки бізнесу на державному рівні (особливо, малого і середнього).

Оцінюючи ефективність зусиль влади щодо заохочення та стимулювання підприємництва розширювати свою діяльність, майже 46,7% опитаних роботодавців дали негативну оцінку діям влади, зазначивши, що влада взагалі не докладає до цього зусиль.

У цілому, понад 55% респондентів відзначили, що  найбільш поширеним серед випадків тиску на підприємства є обтяжливі закони та існування надмірних контролюючих функцій  державних структур. Насамперед це проявляється через утримання високих податків, штрафних санкцій, доволі часті перевірки контролюючих органів, бюрократію, складність процедур для ведення бізнесу.

В Україні поширені незаконні та примусові форми взаємостосунків представників влади і  бізнесу. Так, майже 63,8% роботодавців були змушені  доволі часто або інколи давати хабарі, тоді як 58,8% оплачували нав’язані рахунки або платежі.

Коментуючи ці цифри, віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко, втім, зазначив, що у нього є підстави для оптимістичного сценарію взаємодії бізнесу і влади та покращення бізнес-середовища, оскільки і уряд, і бізнес визначають фактично одні й ті самі нагальні проблеми, які потребують вирішення.

— Сподіваюсь, що наша співпраця буде подовжуватись і щоб ми досягали результатів, і цифри, зафіксовані в цьому дослідженні, з кожним показували позитивну динаміку.

Як повідомляло QHA, раніше Розенко позитивно оцінив прийняття парламентом у першому читанні законопроекту «Про приватизацію в Україні», оскільки введення більш прозорих механізмів приватизації та залучення ефективного власника, зокрема, дозволить зменшити рівень корупції.

QHA