КИЇВ (QHA) -

Вести розмову з головним лобістом промисловості і, як його називають, економічним патріотом України дуже цікаво і корисно. Він відкритий для ЗМІ і доступно викладає складні речі, які стосуються тарифів для бізнесу на електрику, газ, вантажоперевезення залізницею.

Крім того, нардеп упевнений у необхідності розвитку індустріальних парків і 10-річної заборони експорту лісу-кругляка, як передумов для підвищення інвестиційної привабливості нашої країни, рівня зайнятості населення та забезпечення безперервного економічного зростання.

На круглому столі Комітету промислової політики і підприємництва

Ці, досить злободенні для бізнесу теми, голова Комітету ВРУ з питань промполітики та підприємництва Віктор Галасюк розкрив під час ексклюзивного інтерв'ю для QHA.

— НКРЕ ввів штучний податок для нової промисловості, будівництва і "зеленої енергетики", піднявши практично у шість разів вартість нестандартного підключення до електромереж. Крім того, тарифи на газ для промисловості подорожчали на 22%, а вартість вантажних перевезень залізницею підвищують на 25%. Чим загрожують Україні такі безвідповідальні і деструктивні кроки?

— Це дуже негативно вплине, оскільки це означає побудову "стіни" від інвестора до реального сектору економіки — зокрема, для альтернативної генерації. Замість того, щоб зробити підключення до електромереж для нових споживачів і електростанцій, що працюють на вітрі та сонці взагалі безкоштовним, влада, по суті, у рази піднімає вартість приєднання.

Правильно було б зробити цю сферу максимально відкритою, щоб люди створювали нові виробництва, нові об'єкти генерації, а вже потім, коли зросте споживання електроенергії, використовувати інвестиційну складову, що міститься в тарифі, за рахунок якої покриваються всі витрати.

Але так званий незалежний регулятор, на чолі з паном Дмитром Вовком (глава НКРЕ, — ред.), Робить навпаки, тобто, будує величезний інвестиційний бар'єр. Це призводить до того, що існуючі інвестиційні програми заморожуються.

Інвестори згортають проекти, які планували, і формування нового виробництва стає значно дорожче. А створення нових об'єктів зеленої енергетики, які приєднуються до електромереж, взагалі дорожчає на 20-30%. Це ті незаплановані капітальні витрати, які інвестори здатні понести, але замість цього вони просто згортають проекти.

Це дуже погано — замість того, щоб будувати для інвесторів місток, щоб вони приходили до України, замість того, щоб розстеляти перед ними червону доріжку, щоб вони йшли до вас — НКРЕ здійснює ці драконівські штучні регуляції, проти яких виступає ринок, галузеві асоціації. По суті, створюються штучні перешкоди для іноземних інвесторів, у яких пропадає мотивація вкладати гроші в Україну.

Тому, коли прем'єр-міністр Володимир Гройсман говорить про реформу децентралізації, підтримки малого і середнього бізнесу, відродження промисловості, я завжди пропоную дивитися на факти. Адже рішення НКРЕ завдає жорстокого удару по тій самій децентралізації, про яку говорив прем'єр. Оскільки приєднання у депресивних регіонах України буде значно дорожче, ніж у Києві. Це означає, що там ніколи не буде будуватися нове виробництво.

— Як підвищення тарифів відбилося на малому і середньому бізнесі?

— Якщо взяти малий і середній бізнес — це збільшення у 6 разів, за оцінками галузевих асоціацій, вартості приєднання до електромереж. Всі ці підвищення стосуються об'єктів потужністю до 5 мегават. Тобто мова йде про погіршення умов розвитку малого і середнього бізнесу, а також невеликих електростанцій.

Це штучна монополізація ринку, щоб була тільки стара генерація, яка сьогодні монополізована — щоб її втридорога платили споживачі — промислові та побутові. Таким чином, створюються передумови для подальшого, некерованого зростання тарифів.

При цьому 6-кратне підвищення тарифів на електрику не є фактором розвитку промисловості. Це ще один удар по промисловості. Тобто, одне декларується, а коли йде реалізація на практиці, то це відбувається зовсім інакше.

Тому я звернувся до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, щоб він заблокував оприлюднення друку цієї постанови НКРЕ у газеті "Урядовий кур'єр", для того, щоб це рішення не набрало законної сили.

У всьому винен непрофесіоналізм чиновника Дмитра Вовка, про що вже більше року кажуть громадські та представники влади?

— Якщо ще вчора я думав, що це рішення НКРЕ викликане непрофесіоналізмом і безвідповідальністю пана Вовка і НКРЕ, то сьогодні у мене є всі підстави вважати, що це масштабна махінація, яка здійснена ними свідомо.

Глава НКРЕ Дмитро Вовк

Чому? Коли сталося це драконівське підвищення плати за приєднання, я дав відповідні запити до НКРЕ і вони надали не тільки ту методику, відповідно до якої вони вважали, але і ті звіти про оцінку, на підставі яких вони підставили параметри в цю методику.

Представники так званої "Великої четвірки" оцінили активи Обленерго, і пан Вовк посилається на ці оцінки, стверджуючи, що це дуже авторитетно, тому тарифи нібито є правильними, обґрунтованими. При цьому, я вже 10 днів чекаю відповіді від НКРЕ — і паралельно безпосередньо звернувся до «Делойт і Туш", яка, за даними регулятора, здійснювала оцінку кількох обленерго.

Нещодавно я отримав від них абсолютно конкретну і чітку відповідь, що вони не робили оцінку, яка дозволяє вважати НКРЕ тарифи на тими обленерго, на які посилається Національна комісія. Тобто, регулятор при розрахунку підвищення вартості за підключення скористався даними, які були для цього призначені. Оцінювач не робив цю оцінку, збрехали суспільству.

Яку небезпеку для бізнесу України несуть подібні дії НКРЕ?

— Величезну. Тим паче, що вартість розрахунків безпосередньо залежить від цілей оцінки, вихідних умов, які надає замовник. У даному сенсі йдеться про підміну або свідоме неправомірне використання цих даних. Тому я звернувся до Національного антикорупційного бюро, щоб його співробітники розслідували дії і пана Вовка, і НКРЕ.

Це абсолютно неприпустимо, коли наноситься такий болючий удар по українській промисловості, національній економіці, малому і середньому бізнесу та зеленій енергетиці. Подібні дії не можуть залишитися без реакції, тому потрібно заблокувати цю постанову, розслідувати махінації, у результаті яких вона з'явилася, щоб запобігти подібним діям у майбутньому.

Треба не будувати «стіну» від інвестора і нові бар'єри на вхід, а робити все, щоб сприяти українському виробнику, роботодавцю, інвестору. Це принципова позиція фракції Радикальної партії, Комітету промполітики і підприємництва, який я очолюю.

— Навіщо Україні індустріальні парки, яку користь вони принесуть Україні в грошовому вираженні? Чому індустріальні парки і експортно-кредитне агентство, на вашу думку, є механізмами промислового розвитку і стимулювання інновацій?

— Насправді, індустріальні парки — це ліки від бідності, еміграції, офшорів, це механізм розвитку виробництва у власній країні. Наприклад, поляки і турки, яких ми у 90-х роках випереджали — сьогодні обганяють нас удвічі-тричі.

Вони створили мережу індустріальних парків, запустили експортно-кредитне агентство, власні банки розвитку і забезпечили такі умови роботи своїм виробникам, які дозволили їм істотно збільшити обсяги виробництва і перегнати Україну в рази.

Що таке індустріальні парки? Це коли є майданчик, певна територія, яка забезпечена інженерно-транспортною інфраструктурою і на якій діє стимулюючий податковий режим для того, щоб заманити інвестора. Для того, щоб він прийшов і, наприклад, 5 років платив порівняно низькі податки, мав певні податкові знижки, щоб йому було вигідно вкласти кошти не в Туреччину, Польщу або кудись за кордон, а в Україну.

Більш того, на мій погляд, це дозволить зменшити відтік капіталів з України в офшори. Згідно з оцінкою міжнародних експертів, з нашої країни в офшори щорічно витікає від 8 до 10 млрд доларів. Причому, кошти тікають з країни у той час, коли наш уряд ходить як злиденний і просить кредити МВФ. Причому, гроші, які виводяться з країни, потрапляють на рахунки штучно створених фірм: там немає робочих місць, немає податків для України, а також реального виробництва. Там просто ховають гроші.

Індустріальні парки — це спеціальна територія всередині країни, яка дозволяє частину тих коштів, які б кудись вимивалися, направити на створення нових робочих місць у країні, на створення нової виробничої бази, експорт національної продукції, посилення гривні.

Тобто, провести заходи, яких потребує українська економіка, адже індустріальні парки, експортно-кредитне агентство і банк розвитку — це позиція плану розвитку економіки, запропонована фракцією Радикальної партії України, і ми відстоюємо пункти цього плану, втілюючи їх у життя.

Що вже вдалося зробити?

— Багато чого. Наприклад, ми вперше за 25 років змогли розробити і завоювати прийняття законопроекту про експортно-кредитне агентство. Це дуже важливо, як і індустріальні парки, інструмент розвитку економіки, який дозволяє здешевлювати кредити для України, національних виробників (частина процентної ставки), і дозволяє гарантувати експортні контракти для нашої держави.

Крім того, це робить нашу продукцію більш конкурентоспроможною, щоб наші судно-, машино-, вагонобудівники були конкурентноздатні на зарубіжних ринках. Але для цього потрібно, щоб не тільки вартість і якість у нас були конкурентноздатні, а й умови поставки. Саме для цього необхідно експортно-кредитне агентство, щоб упакувати в фінансово-привабливу оболонку продукцію українських, несировинних виробників.

Тому зерно, руду, металобрухт не треба допомагати реалізувати, тому що продавці самі його продадуть. А ось збувати продукцію з високою доданою вартістю — це справжнє мистецтво. І держава тут має бути не пасажиром, а водієм — тобто допомагати своєму виробнику.

— Яка ситуація склалася із забороною експорту лісу-кругляка? Чому це важливо для України зараз?

— Ще у 2015 році ми з Олегом Ляшком і однодумцями відвоювали мораторій на заборону експорту лісу-кругляка на 10 років. У повному обсязі він вступив у дію (маю на увазі, у тому числі, по сосні) з першого січня 2017 року. За перший рік ми побачили величезний позитивний ефект дії мораторію. Тому що вводили його, враховуючи екологічне обґрунтування — для того, щоб врятувати карпатські та інші українські ліси.

Що стосується позитивних наслідків введення мораторію на експорт лісу, можна згадати про те, що втричі зросли обсяги деревообробки, продукція якої ввозиться до України. Тобто це фактично інвестиції — безпрецедентне зростання. На 17% зросли податкові надходження в доларовому еквіваленті до бюджетів усіх рівнів — це величезні додаткові надходження для галузі.

Йдеться про створення тисяч нових робочих місць і зростання більш ніж на 10% продуктового несировинного експорту української продукції. Це дуже важливо, тому що, наприклад, Україна і Польща мають однакову площу лісів, але поляки роблять зі своїх лісів папір, палети, меблі, дошки та інші вироби. Таким чином, лісовиробнича галузь Польщі щорічно отримує 25 млрд доларів. Для порівняння — Україна має лише 2,5 млрд доларів на рік, тобто у 10 (!) разів менше.

Так ось, саме мораторій — це той фактор, який дозволяє забезпечити екологічні та економічні інтереси України і переробляти ліс у готову продукцію. Адже 1 кубометр лісу-кругляку коштує 50 американських доларів, у той час як перероблена продукція (умовний кубометр меблів, наприклад) коштує вже $ 500-600, а то і більше.

Тобто, коли ми продаємо ліс кругляк як сировину за кордон, ми втрачаємо виручку за готову продукцію, трудові місця, інвестиції, людей, які їдуть до інших країн для того, щоб там виробляти продукцію з української сировини.

Це критично важливо, тому що отримати європейський добробут в Україні неможливо шляхом політичних декларацій. Причому, хочу звернути увагу на те, що це можливо тільки шляхом радикальної зміни економічної політики, що якраз відстоює фракція Радикальної партії.

На нашу думку, неприпустимо нехтувати природними багатствами, треба зробити так, щоб вони працювали на економіку, яка, у свою чергу, повинна працювати на кожного українця!

QHA