АСТАНА (QHA) -

Енергетична безпека України сьогодні набуває особливої ​​важливості. У світлі реалізації євроінтеграційних прагнень нашої країни вона є гарантією незалежності та сталого економічного зростання. Незалежно від геополітичних вимог Москви. Одним з важливих напрямків енергетичної безпеки України є співпраця з іншими дружніми країнами у реалізації проектів у галузі альтернативної енергетики. Одним з важливих партнерів у цій галузі є Казахстан.

Посол України в Казахстані Володимир Джиджора в інтерв'ю для QHA зупинився на аспектах дружніх і ділових відносин наших країн, перспективи співпраці у сфері енергії майбутнього і озвучив головні завдання посольства в умовах нинішньої гібридної війни з РФ.

QHA: Пане посол, як довго наша країна підтримує дипломатичні відносини з Казахстаном, і з якого року в цій країні функціонує посольство України?

Володимир Джиджора: 16 січня 1991 року Україна однією з перших визнала незалежність Республіки Казахстан. Казахстан визнав Україну суверенною незалежною державою 23 грудня того ж року. Уже в січні 1992 року Міністерство закордонних справ України направило МЗС Казахстану ноту з пропозицією про встановлення дипломатичних відносин.

Практично відразу розпочалися переговори про взаємне відкриття дипломатичних представництв. Посольство України у Республіці Казахстан було відкрите в Алмати у травні 1994 року, а у грудні 1994 року у Києві розпочало роботу Посольство Республіки Казахстан.

З огляду на те, що столиця Казахстану за період з 1991 року переміщалася в різні міста країни, сьогодні посольство України розташовується в одній з найстаріших і найкрасивіших будівель в історичному центрі Астани. Воно відоме корінним жителям як будинок купця Кубріна, одного з найзаможніших людей міста. Свого часу тут роташовувалися Будинок піонерів і обласний краєзнавчий музей. Споруджена 1904 року, ця будівля була капітально відремонтована на початку третього тисячоліття і знайшла своє обличчя на початку ХХ століття.

До слова, у липні 2017 року Україна і Казахстан відзначають 25 років співпраці.

QHA: Скільки українців живуть в Казахстані, і яке головне завдання посольства нашої країни в Астані?

Володимир Джиджора: У Казахстані проживає багато українців. Ми порахували разом із вченими істориками, і вийшло, що близько п'яти хвиль українських переселенців на землі Казахстану проживають тут, як мінімум, починаючи зі столипінської реформи. Найбільше українців переселилося за радянських часів, і були переселення як до, так і після Другої світової війни. У Казахстані є велика українська діаспора, де працює греко-католицька церква.

Що стосується відповіді на другу частину Вашого запитання, то ми приділяємо надзвичайно багато часу створенню і розширенню інформаційного поля України у Казахстані. Після української Революції Гідності у Казахстані відчувається величезний вплив російських ЗМІ. В принципі це зрозуміло, оскільки довгі роки за часів СРСР і в пострадянський час Казахстан співіснував з РФ.

Однією з особливостей місцевого інформаційного поля є той факт, що на сьогодні у Казахстані не створений повноцінний український інформаційний сегмент, в якому б Україна асоціювалася як самодостатня держава. Певною мірою це заважає повноцінно співпрацювати з казахстанцями. Тому одне з основних завдань — це саме інформаційне.

А саме — в частині забезпечення казахстанського суспільства самодостатньою інформацією про Україну з першоджерел, тобто використовуючи українські ЗМІ, а якщо їх немає, то використовуючи ваших представників, партнерів. Тому я закликаю головних редакторів, власників українських ЗМІ розвивати цю систему. Оскільки тут, у Казахстані багато цікавого, надзвичайного, незвичного. Тут є про що писати, тут щодня відбуваються події у різних площинах і на різну тематику.

В нас у посольстві України в Казахстані відбувається битва за українську землю на території Казахстану. І ця битва відбувається за допомогою слів, а не зброї. Йдеться про уми казахстанців, політиків, представників бізнесу, для того, щоб образ українців у середньостатистичного казаха асоціювався з дружнім, працьовитим народом, який прагне миру та співпраці.

Одна з таких подій — міжнародна виставка «Експо-2017», яка проходить у столиці Казахстану Астані. Це не тільки те, що представлено у нашому павільйоні, а те, що відбувалося у відносинах Казахстану і України з давніх часів до сьогодні.

QHA: Розкажіть, будь ласка, докладніше про участь України в міжнародній виставці Експо-2017 Астані.

Володимир Джиджора: Наша держава бере участь у роботі виставки з 10 червня по 10 вересня. А фактично ми, як посольство і відомство, цим займаємося з 16 січня, проводимо цю роботу. Ми довго думали, чи варто брати участь у роботі виставки, оскільки у нас іде війна і великі гроші витрачаються на військові потреби.

Однак, незважаючи на труднощі, ми вирішили взяти участь у виставці «Експо-2017», тому що це всесвітня подія і нам є що представити на цьому спеціалізованому заході. Як технології, так і практичні напрацювання. Більше того, це стосується напрацювань і прикладів співпраці саме з Казахстаном. До слова, Казахстан теж зацікавлений у нашій участі. Вони запропонували Україні, а також, якщо я правильно пам'ятаю цифру, ще 65-и державам фінансовий пакет допомоги. Тобто Україна не витратила жодної копійки з державного бюджету на участь у цій виставці. На це пішли гроші спонсорів, бізнесу та приймаючої сторони.

Казахстан надав нам безкоштовно стенд у павільйоні, який був ним створений, оформлений, а наповнював наш павільйон український бізнес. Ця позиція приймаючої сторони дозволила Україні і багатьом іншим країнам прийняти рішення про можливість участі у виставці.

Комісаром української секції є віце-прем'єр міністр Геннадій Зубко, віце-комісари —- глава українського агентства з енергоефективності Сергій Савчук, заступник міністра МЕРТ — продавці України Наталія Микольська і віце-президент ТППУ Сергій Свистіль, який вже кілька днів перебуває в Астані.

QHA: Які на сьогодні існують україно-казахські проекти в галузі альтернативної енергетики?

Володимир Джиджора: Казахстан веде переговори з українською компанією «Фурлендер Віндтехнолоджі» (місто Краматорськ, Донецька область) в частині розширення вже реалізованого проекту вітрового парку у Єрейментау до 300 МВт. Переговори йдуть, але рішення должлно бути зафіксовано документально.

Компанія вже ввела в експлуатацію вітропарк потужністю майже 45 МВт в Єрейментау. Для цього були змонтовані 22 вітроенергетичні установки. До слова, з 2010 по 2017 рр. зазначена компанія обладнала 7 вітропарків в Україні і один — у Казахстані. Даний приклад співпраці Казахстану та України у галузі альтернативної енергетики демонструє, яким чином наші країни допомагатимуть одна одній підвищувати завантаженість вітчизняних підприємств і працевлаштування своїх кваліфікованих фахівців.

QHA: Скільки українських підприємств заявили про готовність взяти участь у Експо-2017, і в чому особливість української присутності на цьому представницькому заході?

Володимир Джиджора: Про свою участь у виставці 15 червня заявили 23 учасники. Сьогодні ми перевіряємо, складаємо списки для учасників з Казахстану, які зацікавлені у співпраці з Україною.

Україна в економічного плані стабільна, планується, що співпраця буде прибутковою, і ми сподіваємося, що казахстанці поїдуть в Україну, бізнесмени приїдуть в Україну. Про посилення довіри і готовності до співпраці свідчить також відновлення авіасполучення між Києвом і Астаною. Участь України в Експо-2017 є потужним сигналом для бізнесу Казахстану і України, всупереч інформаційній війні України та РФ.

У Казахстані є величезні площі, багато сонця протягом року, і є сенс вкладати гроші в реалізацію проектів альтернативної енергетики, а також інноваційних, управлінських, IТ-рішень, тим більше, що багато ідей у цій сфері підказані казахським колегам українськими фахівцями.

Наші українські компанії оголосили міжнародний конкурс стартап-проектів у сфері зелених технологій. З 800 заявок відібрали в онлайн режимі 100 найкращих, потім в очному режимі вибрали 50, після чого був проведений аналіз і обрані 30 кращих проектів. За участю Казахстану відібрані проекти, де використовуються найсучасніші світові технології.

QHA: Дякую за цікаве інтерв'ю!

Спілкувався Едуард Солодовник (Астана)

ФОТО: інтернет, QHA

QHA