КИЇВ (QHA) -

Прийняття законопроекту щодо запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування приверне увагу політиків і до законопроекту 6303, який передбачає посилення захисту інвесторів на ринку капіталів та незалежності й ефективності регулятора фондового ринку — НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, — ред.).

Як передає кореспондент QHA, таку думку висловив народний депутат, член Комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко на круглому столі з обговорення законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу" (реєстр. №6303).

Павло Різаненко зауважив, що на сьогодні фондовий ринок не є пріоритетом у політиків і у громадян, оскільки у них немає ані досвіду, ані знань у цій сфері, а єдиний досвід, який у них був  це досвід сертифікатної приватизації, і він був негативний. На його думку, в Україні наразі не існує повноцінного фондового ринку, оскільки в країні немає «довгих грошей», які з’являються винятково в ситуаціях, коли є власна пенсійна система, накопичувальний рівень, де пенсійні фонди мають горизонти інвестування 20-25 років, керуючі цими фондами оцінюються за результатами роботи не року-двох, а 10-12 років.

— Спроможні ринки капіталів існують в тих країнах, де є власний довгий капітал, власні довгі гроші. Повноцінний ФР (фондовий ринок) з’явиться у нас лише із запровадженням другого накопичувального рівня пенсійної системи. Питання з прийняттям цього законопроекту (6303) актуалізується з прийняттям законопроекту про запуск пенсійної реформи з тою поправкою про запуск обов'язкової накопичувальної системи. І тоді це питання (щодо реформування ФР) з другого ешелону пріоритетів для уряду, для парламенту, стає першочерговим, потрапляє в першу десятку пріоритетів, — зазначив Різаненко.

На думку депутата, зараз йдеться про другу спробу народження в Україні фондового ринку, ринку капіталів, оскільки перша, "сертифікатна" спроба народження була невдала. За його словами, зараз у ВР розглядається законопроект про зміну солідарної пенсійної системи, але як частина цього йдуть переговори, зокрема з урядом, що одночасно йтиметься про запуск накопичувального рівня з 1 січня 2019 року. Павло Різаненко зазначив, що можливим предметом переговорів буде зміна дати, зсув її на півроку-рік, але основним є політичне розуміння, що потрібно поставити маркер і маяк, бо якщо не буде фіксованої дати, то «ми ще десять років будемо говорити про накопичувальний рівень, але так він і не буде запущений».

Павло Різаненко вважає, що основне в цьому законопроекті повноваження, автономність, незалежність і спроможність, яка надається регулятору. Незалежність як фінансова, так і у повноваженнях. Ключовим також є питання фінансування, яке дозволить забезпечити цю незалежність.

Говорячи про перспективи прийняття законопроекту щодо захисту інвесторів, Павло Різаненко зауважив, що багато хто на українському фондовому ринку чинить опір наведенню порядку і посиленню захисту інвесторів у цій сфері. Зокрема оглядаючись на досвід з Національним банком, надання якому повноважень призвели до виведення з ринку понад сотні банків. Водночас депутат вважає такий процес очищення позитивним і доцільним.

— Я бачу у спілкуванні з ринком суттєвий опір. І думаю, тут спираються на досвід НБУ, коли Нацбанку дали повноваження і він вивів з ринку понад сотню банків. Так, це боляче, але це потрібно було зробити. Але сфера банківська очищена. Коли Комісія отримає більші повноваження, звісно на ФР значною мірою багато хто не переживе.

Зі свого боку голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв зазначив, що в державі відсутня культура корпоративного управління, культура співпраці з міноритаріями. Саме тому необхідно забезпечити незалежність та ефективність регулятора — Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

— Нам треба чітко визначити місію регулятора захист кожного інвестора. Треба забезпечити фінансування регулятора, аби він мав достатньо ресурсів, щоб здійснювати нагляд (за ринком), і забезпечувати повну відповідальність, — вважає Хромаєв.

Для цього зокрема законопроектом вводиться персональна відповідальність членів НКЦПФР за зловживання владою, визначається, що член комісії не може діяти під впливом якихось політичних уподобань, запроваджується поняття професійної таємниці та відповідальності за її поширення.

Довідка. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу" (реєстр. №6303), яким пропонується реформувати державне регулювання фондового ринку, зареєстрований у Верховній Раді у квітні 2017 року. Прийняття законопроекту передбачається на виконання пункту 16 Меморандуму між Україною та Міжнародним валютним фондом про економічну і фінансову політику та виконання Україною вимог, необхідних для забезпечення приєднання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі — Комісія) до Меморандуму IOSCO, які полягають у підвищенні інституційної та фінансової незалежності Комісії та забезпеченні правових умов для здійснення міжнародної співпраці Комісії.

Серед основних новацій передбачається, що Голова Комісії обиратиметься на 2 роки шляхом таємного голосування членами Комісії, а не призначатиметься указом Президента України. Хоча члени Комісії як і раніше обиратимуться на 6 років (на відкритому конкурсі), проте передбачається періодична ротація складу членів Комісії та заборона входити до Комісії понад 20 років поспіль.

Для голови, членів та службовців Комісії передбачається запровадження персональної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем, за бездіяльність тощо. Законодавчо вводиться поняття «професійна таємниця», а також заборона на її розголошення та відповідальність у разі розголошення.

Законопроект передбачає застосування санкцій не лише до юридичних осіб, а й до фізичних осіб за порушення законодавства на ринку цінних паперів та про акціонерні товариства. Крім того, розширено перелік підстав для застосування санкцій та розроблено принципи їхнього застосування; збільшено термін притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів  з трьох до п’яти років з дня його вчинення незалежно від санкції.

Законопроект посилює незалежність Комісії, зокрема передбачає право Комісії при виконанні своїх функцій діяти самостійно та незалежно від будь-якого державного органа або політичних сил; забороняє втручання у діяльність Комісії, зокрема шляхом надання вказівок, розпоряджень, доручень. Також передбачається проведення аудиту Комісії.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення Комісії здійснюватиметься за рахунок надходжень від надання Комісією адміністративних послуг, сплати внесків на регулювання учасниками фондового ринку та коштів, які надходять для Комісії в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, інших джерел, не заборонених законодавством.

QHA