КИЇВ (QHA) -

Сумма зобов'язань «ПриватБанку» перед «кримськими» вкладниками перевищує 7,382 млрд грн. Таку цифру озвучив голова Громадської організації «Рада з питань захисту прав споживачів фінансових послуг», адвокат вкладників  Дмитро Дугінов сьогодні на брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Дмитро Дугінов послався на дані, наведені у листі нового голови правління «ПриватБанку» Олександра Шлапака на ім'я прем'єр-міністра Володимира Гройсмана (від 1 лютого 2017 року) і продемонстрував його копію.

— На дату припинення діяльності ПАТ КБ «ПриватБанк» на території АР Крим (дані з балансу на 30.05.2014 р.), заборгованість фізичних та юридичних осіб за кредитами складала 5 млрд 789 млн 003 тис. 462,91 грн. Зобов'язання банку з виплати коштів за /кримськими/ вкладами склали 7 млрд 382 млн 205 тис. 588, 98 грн. (гривневий еквівалент зобов'язань розрахований за курсом НБУ на 30 травня 2014 року), — йдеться у листі.

У листі Олександр Шлапак повідомляє, що «враховуючи соціальну гостроту питання щодо повернення коштів громадянам України, які виїхали з окупованої території АР Крим, зберегли громадянство, зареєстровані та здійснюють в Україні відповідну економічну або іншу діяльність», правління банку наразі розглядає питання врегулювання ситуації із «кримськими» вкладами та просить прем'єра винести його на обговорення уряду.

За словами юриста, для того, щоб розрахуватися з кримськими клієнтами, Олександр Шлапак просить в уряду докапіталізацію на суму в межах 14 млрд грн.

Дмитро Дугінов також повідомив, що лише зараз стало відомо про оборудку попереднього керівництва «ПриватБанку» з «кримськими» депозитами. Так, ще восени 2014 року ПриватБанк передав своїй афільованій компанії ТОВ «Фінілон» зобов'язання за депозитними договорами, укладеними установами банку в АР Крим. Юрист також посилається на інформацію з листа глави правління Шлапака до прем'єра.

— Хочу зауважити, що зі змісту даного листа став раптом відомий той факт, що «ПриватБанк» по суті не повинен відповідати за своїми «кримськими» зобов'язаннями, оскільки ще 17 листопада 2014 року всі свої зобов'язання перед кримськими клієнтами були передані банком фінансовій компанії «Фінілон». Ця компанія є афільованою з банком компанією. За інформацією того ж Шлапака з того ж листа, на рахунках компанії на цей момент знаходиться лише 62 млн грн. 

Водночас Дмитро Дугінов також продемонстрував копію листа відповідь на його власний запит від Національного банку, де також була наведена інформація про те, що ПриватБанк передав свої «кримські» зобов'язання «Фінілону». Зокрема у ньому зазначається: «…Договором із переведення боргу ТОВ ФК «Фінілон» замінило банк як боржника за зобов'язаннями за депозитними договорами, укладеними установами банку в АР Крим. За таких підстав, вимоги вкладників і кредиторів АР Крим за депозитними доворами, зобов'язання за якими переведені на ТОВ ФК «Фінілон», не обліковуються за балансом Банку (ПриватБанку)».

Коментуючи можливі наслідки такої оборудки для вирішення проблеми з «кримськими» депозитами, юрист був помірно песимістичним і зазначив, що багато в чому все залежатиме від рішення уряду стосовно докапіталізації.

— ...Компанія «Фінілон» це троє людей із сумою на рахунку у 62 млн грн. Цього буде недостатньо. Незважаючи на те, що кінцевим беніфіціром даної компанії також є Мінфін, перспективи розвитку даної ситуації у разі ненадання урядом докапіталізації в тій сумі, в якій просив Шлапак, можуть бути сумними.

Дмитро Дугінов загалом негативно оцінив роль держави у вирішенні проблеми із «кримськими» депозитами, зокрема після того, як «ПриватБанк» був націоналізований. Так, він зауважив, що новий власник банку  держава  не відмовилася від деяких неправильних стосовно вкладників кроків попередніх власників. Наприклад, від практики блокувати через суд стягнення сум депозитів з банку, за судовими позовами, які були виграні вкладниками.

Він нагадав, що 16 лютого 2017 року суд скасував ті судові рішення, які були прийняті за позовами тоді ще «недержавного ПриватБанку», і які забороняли державній виконавчій службі стягувати кошти за позовами кримських вкладників.

Однак, за словами Дмитра Дугінова, наприкінці лютого цього року нове керівництво державного уже ПриватБанку звернулося до Окружного суду Дніпропетровської області з позовом, в якому знову попросило суд заборонити виконавчій службі здійснювати примусове стягнення коштів. Юрист назвав таку ситуацію «патовою»  держава сама собі забороняє виконувати свої зобов'язання.

Парадоксально, але факт, суд знов задовольнив цю заяву. Ми зіткнулися із патовою ситуацією: держава в особі державного ПриватБанку звертається до держави в особі судового органа з проханням заборонити державі в особі державної виконавчої служби виконувати свої обов'язки. Тобто коло замкнулося: держава сама заборонила собі виконувати те, що вона зобов’язана.

Дмитро Дугінов додав, що дане рішення буде оскаржене, і висловив переконання, що також скасоване.

Голова «Ради з питань захисту прав споживачів фінансових послуг» вважає, що прискорити вирішення проблеми із «кримськими» вкладами дозволить консолідація зусиль правозахисників, клієнтів, нових керівників банку та урядовців.

— Звертаюсь до Міністерства фінансів, яке наразі є стовідсотковим власником «ПриватБанку», до нового керівника «ПриватБанку», пана Шлапака, до представників уряду та Міністерства з питань окупованих територій  пропоную об'єднати спільні зусилля правозахисних організацій, органів державної влади, які профільно займаються вирішенням «кримського» питання, самих клієнтів банку для того, щоб комплексно вирішити проблему, якій уже три роки, — каже юрист.

Дмитро Дугінов зазначив, що його організація планує провести відповідний круглий стіл, на який запрошує всіх вищеперерахованих осіб.

Як повідомляло QHA, у грудні минулого року, у зв'язку із важким фінансовим станом, «ПриватБанк» був націоналізований. Власником 100% акцій стало Міністерство фінансів, новим головою правління — Олександр Шлапак. 

У лютому 2017 року Олександр Шлапак повідомив, що питання «кримських» вкладів може бути вирішене шляхом проведення докапіталізації банку.

Нагадаємо, після незаконної анексії Криму Російською Федерацією і націоналізації активів «ПриватБанку» у Криму, банк припинив виплати за депозитними договорами, які були укладені на території АР Крим до анексії. Відмовляючи вкладникам, банк увесь час посилався на свої втрати активів, і зокрема обіцяв розрахуватися із вкладниками після того, як виграє позов до РФ у Стокгольмському арбітражі. За даними на 31 грудня 2013 року, на території АР Крим працювало 337 відділень ПАТ КБ «ПриватБанк», 483 банкомати і 773 термінали самообслуговування.

QHA