КИЇВ (QHA) -

Реформа — останнім часом в Україні це слово перетворилося на справжню мантру. На реформи покладають надії як на механізми і засоби, які мають покращити державне управління, освіту, оборону і т.д.

Ще один термін, який останнім часом на слуху «проукраїнськість» і «патріотизм». Під цими термінами розуміють відданість Україні, працю на благо українського народу. підтримку вітчизняного товаровиробника, готовність пожертвувати заради її блага власними інтересами, інколи навіть життям.

Здавалося б, коли ці слова поєднуються, то немає нічого кращого. Але це не завжди так

Національна академія державного управління при президенті України (НАДУ) вищий навчальний заклад, підпорядкований безпосередньо Адміністрації президента України, виш, який готує кадри для органів державної влади, у якому в різний час навчалися сучасні політики та управлінці: Володимир Гройсман, Віталій Кличко, Андрій Садовий та багато інших.

У 2016 році тут призначили нового керівника, який прийшов на патріотичних та реформістських гаслах. Василь Степанович Куйбіда, професор, доктор наук, колишній міський голова Львова. Анатолій Петрович Савков, колишній ветеринар, перший віце-президент Академії, доктор наук, доцент, Іван Васильович Розпутенко, доктор наук, директор інституту (підрозділ Академії). Саме вони і стали локомотивами так званого реформування Академії.

Першим, що зробили «реформатори» — почали витискати з навчального закладу усіх незгідних з роботою викладачів та працівників. «Полювання на відьом» ґрунтувалося не на професіоналізмі, а на особистих симпатіях-антипатіях та зведенні власних рахунків. Людям почали урізати ставки, позбавляти премій, чинити морально-психологічний тиск. Доходило до смішного, коли як привід для звільнення, з подачі Розпутенка, використовували надумані тези про «сепаратизм», «антиукраїнськість» тощо, що ні зверненням у правоохоронні органи, ні чимось іншим окрім звільнення не підтверджувалося.

Таким «реформуванням» було знищено, розпущено багато кафедр, закрито практично всі інститути, окрім «інституту Розпутенка», який просто переманив обіцянками про краще життя багатьох співробітників, чимало з яких, перейшовши туди, одразу ж втратили державну службу, відповідно пільги і зарплати. Академію під тиском залишили професори: Радмила Войтович, Володимир Бодров, Григорій Ситник, навіть колишній міністр охорони здоров’я Василь Князевич, який тривалий час очолював кафедру Управління охорони здоров’я (зараз кафедру розігнали) та чимало інших співробітників.

Людей часто звільняли всупереч Кодексу Закону про працю, що привело до багатомільйонних позовів. За останніми даними професор Бодров уже свою справу виграв, і Академія має виплатити йому близько 100 тисяч гривень. Інші продовжують судитися.

Окремо цікавою є ситуація навколо премій. Протягом 2017 року значна частина колективу Академії їх не отримувала, натомість вже згадані вище реформатори систематично «виписували» один одному премії в розмірі 20 тисяч гривень до заробітної плати.

Лише протест співробітників у грудні минулого року і загроза страйку змусили керівництво розщедритися на невелике преміювання.

Окремо стоїть питання гуртожитків. 20 березня 2017 року керівництво Академії в односторонньому порядку без погодження з Адміністрацією президента, якій підпорядковується, підняло заднім числом (з 1 березня) ціни на проживання.

Частина працівників Адміністрації президента (АПУ), Державного управління справами (ДУС) заявили про незаконність такого рішення і відмовилися або взагалі платити, або платять за старими цінами. Така недалекоглядність призвела до того, що фактично заручниками ситуації стали співробітники Академії, які, отримуючи меншу зарплату, фактично виносять на собі всі «радощі» реформування нової команди.

Керівництво Академії також здійснює тиск. Шантажує незгодних працівників виселенням з гуртожитків, або відмовляючи молодим парам у наданні прав на кімнату.

При цьому у гуртожитках постійно є вільні місця і, окрім співробітників НАДУ, ДУС, АПУ, проживають представники Верховної Ради, міністерств і відомств, і чим керується перший віце-президент, надаючи дозвіл одним і виганяючи інших — можна лише здогадуватися.

Якщо ж особа таки втрапляє до чорного списку, то на неї нацьковують охорону. Погрожують викинути її речі, намагаються перешкодити доступу до житла. У разі втраті роботи людину виженуть навіть взимку, з дітьми на мороз.

Анатолій Савков особисто контролює процес вигнання таких незгідних, і причина тут не порушення розпорядку роботи гуртожитку чи несвоєчасна сплата, а симпатії-антипатії керівника. При цьому перший віце-президент погрожує праівникам гуртожитків, якщо ті не виселять опального працівника, то вони «платитимуть за нього зі своїх кишень». Що, очевидно, означає не що інше, як перевищення службових повноважень та зловживання ними.

Підсумовуючи, хочеться сказати, що Василь Куйбіда часто виступає на загальноукраїнських каналах, розповідаючи, як треба реформувати державу, при цьому замовчуючи, що у його відомстві бардак, беззаконня та морально-психологічний тиск на працівників. Президент постійно у «відрядженнях», приходить на роботу не раніше 11:00 і йде не пізніше 16:00, а потрапити на прийом до Петра Порошенка простіше, ніж до Куйбіди чи Савкова. Якщо ж співробітника внесли до чорного списку, то його навіть на поріг приймальні не впустять.

На жаль, таких академій як НАДУ в Україні тисячі, і таких президентів, ректорів, віце-президентів. деканів, керівників інститутів теж. Зрозуміло одне: поки такі люди перебувають у владі, освіті, медицині тощо  про жоден розвиток не може бути й мови.

Автор матеріалу — співробітник Академії, який побажав не вказувати своє ім’я та прізвище

Редакція QHA може не поділяти позицію авторів

QHA