КИЇВ (QHA) -

Висилка Молдовою п’ятьох російських дипломатів проявила як внутрішньомолдовські протиріччя, так і неоднозначну ситуацію в зовнішніх стосунках країни. Росія намагається суттєво підкоригувати або взагалі викреслити тезу «Молдова – це Європа!» з молдовської історії. І, схоже, балансування і двовекторність молдовської політики дійшли до певної межі, після якої доведеться робити вибір – на схід чи на захід рушити. Тож нинішній дипломатичний скандал, цілком ймовірно, є однією з тих подій, які мають коригувати рух Молдови в правильному напрямку. Втім, поняття «правильний напрямок» кожна політична сила всередині країни розуміє по-своєму. Власне, як і зарубіжні партнери Молдови. Хоча експерти припускають й інші версії, які спонукали таке жорстке і досить несподіване рішення щодо російських дипломатів.

Першою несподіванкою став власне сам демарш Молдови відносно Росії, який різко законтрастував із теплими офіційними стосунками двох країн (щодо ставлення Росії, то його можна навіть назвати зверхньо-теплим). Крім того, дипломатичний скандал дещо дисонував із демонстративною вірністю російсько-молдовській дружбі, уособленням якої стала одинока фігура президента Додона поблизу президента Путіна на святкуванні «Дня Перемоги» у Москві.

Другою несподіванкою стали протилежні оцінки посадовцями самої Молдови факту вислання дипломатів: якщо прем’єр-міністр всіляко підтримав спецслужби своєї країни, то президент засудив дії як силовиків, так і дипломатичних відомств. І ця сварка вийшла в публічну площину, що є винятком з правил: зазвичай у разі оголошення країною персонами нон грата іноземних дипломатів, сама влада країни зберігає єдність в оцінці цих дій, принаймні, публічно. Скажімо, буквально днями двох російських дипломатів вислали з Естонії – в умовах стримано-солідарної реакції тамтешньої влади.

Події та реакція на них як у Кишиневі, так і в Москві, були миттєвими.

У понеділок, 29 травня, 5 співробітників посольства РФ у Кишиневі були оголошені персонами нон грата, їх зобов’язали упродовж 72 годин залишити країну. Спочатку причини не озвучувались. Стало відомо лише, що серед тих, кого висилають, є помічник військового аташе посольства Росії в Молдові Олександр Грудін. Олександр Грудін причетний до справи екс-депутата від Демпартії Юрія Болбочану, якого в Молдові арештували за шпигунство і зраду Батьківщині і якому загрожує від 12 до 20 років ув’язнення.

Президент Молдови Ігор Додон назвав дії свого уряду «обурливими», а саму висилку дипломатів провокацією, спрямованою проти нього особисто, і проти молдовсько-російських стосунків. Додон звинуватив у провокативних діях правлячу в Молдові проєвропейську коаліцію, яка начебто була роздратована успіхами президента, досягнутими в останні місяці, і вирішила піти на прямі провокації. Додон застеріг уряд за спробу вступити в «геополітичні ігри» Брюсселя і Вашингтона.

— Розумію, що евроуніоністи роздратовані успіхами президента, досягнутими в останні місяці, і вирішили піти на прямі провокації, які несуть у собі ризик значного погіршення молдовсько-російських відносин.

Оперативною, жорсткою в риториці та дуже подібною до заяв Додона була реакція самої Москви. Вже ввечері понеділка заступник міністра закордонних справ РФ Григорій Карасін висловився в тому ж ключі, що й Ігор Додон, назвавши ситуацію провокативною і спрямованою на руйнування російсько-молдовських стосунків:

— Це брутальна провокація, удар по тим силам у Молдавії на чолі з президентом Ігорем Додоном, які реально виступають за нормалізацію та оздоровлення двосторонніх відносин з Росією.

Російський дипломат також пообіцяв Кишиневу «досить жорстку» відповідь, хоча й не конкретизував, яку саме.

Рішення про висилку російських дипломатів прокоментувала і офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова. Цікаво, що в своєму месиджі вона спробувала показати, що причина не в російських дипломатах, а у внутрішніх протиріччях у самій Молдові. Ну а російські дипломати просто попали під роздачу і стали безневинними жертвами жорстких молдовських «розборок».

— Ситуація парадоксальна, але показова — очевидно, що до роботи російських дипломатів вона ніяк не відноситься, а демонструє розвиток ситуації в Молдові.

Вже на ранок вівторка глава молдовського уряду Павло Філіп пояснив, що рішення вислати російських дипломатів було прийняте після отримання певної інформації від молдовських спецслужб, однак якої саме – не конкретизував. Коментуючи вплив такого кроку на стосунки між двома державами, Павло Філіп підкреслив, що Молдова «дорожить відносинами з Російською Федерацією», однак навзаєм очікує взаємної поваги:

— Ми з повагою ставимося до Росії та дорожимо нашими відносинами, але ми хочемо, щоб шанобливо ставилися і до Молдови, хоча ми маленька країна. Тим паче що Молдова є членом СНД, і необхідно дотримуватися тих правил, які існують у Співдружності відносно інших країн.

Водночас, молдовський прем’єр-міністр скористався нагодою і нагадав Росії, що та не надала Молдові необхідної допомоги, зокрема, у розслідуванні справи про відмивання російських грошей через Молдову.

І вже після цього президент Ігор Додон провів брифінг, на якому пообіцяв скликати Радбез для з’ясування ситуації, «призначив винних» з числа молдовських спецслужбістів, пообіцяв їм покарання, і висловив намір особисто обговорити дипломатичний інцидент зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Зустрітись із ним він планує вже цього тижня на російській території – на полях економічного форуму в Санкт-Петербурзі. Хто-зна, можливо, на цьому форумі гостей-президентів буде стільки ж, скільки на святкуванні Дня Перемоги в Москві, тож у російського і молдовського президентів буде час і можливість поспілкуватись в спокійній атмосфері.

Ймовірно, десь наприкінці поточного тижня дипломатичний молдовсько-російський скандал набуде подальшого розвитку. І судячи з усього, подія зрикошетить, у першу чергу, по внутрішній ситуації в самій Молдові. Можна припустити, що Молдову очікує певне перетасування в силових відомствах і загострення протистояння на лінії президент-уряд. Ймовірно, кола по воді в молдовському політикумі розходитимуться ще довго і потоплять не одну кар’єру. А от чи сильно ті хвилі розхитають молдавсько-російські стосунки –  поки незрозуміло.

Втім, це вже наслідки.

Про те, які ж насправді причини зумовили висилку російських дипломатів, наразі можна лише здогадуватись. Ані молдовський уряд, ані спецслужби навіть не натякають на обставини, що спонукали їх прийнятти таке рішення.

Експерти, з якими поспілкувалось QHA, схиляються до думки, що зумовили дипломатичний скандал щонайменше два тісно взаємопов'язані фактори: внутрішнє політичне протистояння між гілками влади в самій Молдові, зокрема, боротьба між прихильниками європейського вектору розвитку Молдови та тих, хто міцно тримає руку Кремля (або – кого тримає рука Кремля). Ну і другий фактор – власне те, що саме «накопали» спецслужби, або що саме могли припустити спецслужби. Адже ймовірно, що саме отримана ними інформація і ступінь її загрози для безпеки Молдови могла стати визначальною при прийнятті рішення про таку велелюдну висилку дипломатів начебто дуже дружньої Росії.

Експерти припускають, що прихильний до євроінтеграції прем’єр Павло Філіп таким чином натякає президенту Ігору Додону, що російський вектор не стане головним у зовнішній політиці країни. І президентські вояжі до Москви жодним чином не відвернуть Молдову від Європи. Нагадаю, що громадяни Молдови отримали безвіз ще в квітні 2014 року, а в липні 2016 року Молдова підписала асоціацію з ЄС. До речі, інтеграція Молдови до Європи відбувалась під системні заяви різноманітних російських діячів, що цього ніколи не станеться. Сталося.

Втім, можна припускати, що планується своєрідний МолдEXIT. Кілька місяців тому новообраний президент Ігор Додон висловлював наміри анулювати Угоду про асоціацію Молдови з ЄС, віддавши перевагу статусу спостерігача в Євразійському економічному союзі. Додон покладався на майбутні парламентські вибори, де очікує набуття більшості Партією соціалістів – саме вона, за планами президента, має анулювати угоду (наразі в Молдові правлячою є Демократична партія, а Додон належав до Партії соціалістів). Ці вибори можуть відбутися або поточного, або наступного року, і під них вже заточується виборче законодавство. Зокрема, Додон пропонує перейти від пропорційної до змішаної системи парламентських виборів. Відповідний законопроект вже викликав протести в Молдові.

Тож боротьба за Європу – суттєвий чинник для того, щоб жорстко відсахнутись від Росії та демонстративно показати їй, що «дружба – дружбою, а табачок – окремо».

Водночас, експерти висловлюють припущення, що молдовські спецслужби побоюються спроби реалізації в Молдові сценарію, який Росії не вдалося реалізувати у Чорногорії (а може, навіть отримали інформацію, що такий сценарій розглядається). Торік восени у Чорногорії міжнародними зусиллями вдалось запобігти спробі державного перевороту: після парламентських виборів у жовтні 2016 р. там начебто планувались захоплення державних установ та вбивство тамтешнього прем’єр-міністра. Саме в плануванні цих злочинів прокуратура Чорногорії підозрює російські націоналістичні структури та деякі державні органи. Тоді основним каталізатором подій став вступ Чорногорії до НАТО – торік у травні країна підписала протокол про приєднання до НАТО, і лише цьогоріч у квітні Скупштина Чорногорії схвалила рішення на підтримку вступу країни до НАТО — затвердила Закон про ратифікацію Північноатлантичного договору, який містить умови вступу країни до Альянсу. Ще одна країна НАТО на Балканах – суттєвий подразник для Росії, тому й планували вдатись до крайніх заходів – спроби перевороту, ймовірно, у сподіванні, що остаточний крок до НАТО не буде зроблений.

У Молдові ситуація не настільки гостра, але так само заявлені парламентські вибори, і склад нового парламенту може прийняти рішення розвернути вектор руху країни з точністю до навпаки. Тож мають право на існування припущення, що молдовські спецслужби могли таким жорстким чином завдати удар на випередження — попередити Росію, що не допустять у Молдові навіть спроби реалізації чорногорського сценарію.

Втім, що насправді стоїть за молдовсько-російським дипломатичним скандалом, навряд чи хтось зараз розкаже. Однак яким чином ситуація розвиватиметься надалі – зможемо побачити вже найближчими днями – під час форуму у Петербурзі. Принаймні, багато що стане зрозумілим від того, у що саме виллється анонсована Кремльом "жорстка відповідь" і чи буде вона взагалі. 

Тетяна Іваневич

QHA