КИЇВ (QHA) -

 

Російсько-українське протистояння на Азовському морі переходить на нову фазу. Якщо у Росії, яка розпочала цю ескалацію, можливості та інструменти вже закінчуються, то Україна тільки починає як слід розкручувати самозахист. Після демонстративного проходження українських військових кораблів Керченською протокою, Росія суттєво знизила градус напруження, майже вчетверо зменшивши кількість затримань торгівельних суден проти літніх місяців. Україна також відчутно посилила свою військову присутність у регіоні як на воді, так і на суходолі.

Президент Петро Порошенко 12 жовтня ратифікував рішення РНБО про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на Півдні та Сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці.

— Готуємося до відсічі російській агресії з морського напрямку на Азові, — недвозначно заявив Порошенко на День захисника Вітчизни.

Окрім того, Україні вдалося нарешті привернути увагу міжнародної спільноти до свого азовського двобою з Росією, причому в контексті її взаємозв’язку з незаконною анексією Криму.

25 жовтня Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо порушення Росією міжнародного права в Азовському морі. У ній європарламентарі закликали держави-члени ЄС чітко заявити, що у разі подальшої ескалації конфлікту в Азовському морі Європа посилить санкції проти Росії. Днем раніше росіяни перекинули до Азову ще два військові кораблі — тепер кораблів і катерів у цьому морі стало близько 120-ти.

Примара «Приазовської республики»

Українська багатопланова блокада Криму погіршує соціально-економічне становище на окупованому півострові. Російська блокада Азовського моря і портів — погіршує соціально-економічну ситуацію в українському прифронтовому Приазов’ї.

Блокуючи українські порти на азовському узбережжі та кораблі на Азові та у Керченській протоці, Росія хоче змусити Україну, по-перше, в цілому відмовитися від Криму, а по-друге, змусити Україну самостійно «відкрити» суходольний коридор на Крим, відзначив у розмові з QHA експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

— Росія намагається створити проблему для України, щоб примусити Україну в перемовинах усе ж таки відмовитися від будь-яких згадок про Крим — це стратегічне завдання. І водночас створити більш комфортні умови для функціонування окупованого Криму, коли України погодиться на якихось умовах відкрити сухопутний коридор для Росії для логістики Криму. Але якщо Україна на це погодиться, тобто, нас примусять до цього, це означатиме, що Україна переступила через себе і почала вести перемовини з Росією і почала визнавати, що Крим — російська територія.

Такий сценарій за наявної української влади експерти вважають малореальним. Однак на фоні майбутніх президентських і парламентських виборів в Україні, Росія посилюватиме тиск, щоб проштовхнути до влади в Україні лояльні собі сили, з якими згодом сподівається "домовитися" і щодо Криму, і щодо Донбасу.

Варто відзначити, що поки російська блокада українських портів на Азові не така тотальна, як українська блокада Криму. Але якщо Росія повністю заблокує навігацію через Керченську протоку, повністю заблокує українські порти у Бердянську і Маріуполі, це завдасть відчутного удару по промисловості того ж Маріуполя, соціально-економічна ситуація почне погіршуватися на фоні посилення тиску РФ на Україну.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян вже оцінив збитки українських портів від російської агресії на Азові на суму більше ніж один мільярд гривень. За його інформацією, Маріупольський порт змушений був перейти на чотириденний робочий тиждень.

А заступник міністра з питань окупованих територій Георгій Тука нещодавно прямо заявив, що контроль над Керченською протокою дозволяє Росії повністю заблокувати Азов не лише для торгівельних суден, але й заблокувати військові кораблі, що там знаходяться.

 

— Росія в змозі просто заблокувати рух, і тоді усі судна, які знаходяться в Азовському морі, просто залишаться там. Більше того, його територія контролюється і прострілюється як береговою артилерією, так і ракетними комплексами.

Михайло Самусь не виключає, що однією з цілей для РФ може бути створення такої собі «Приазовської народної республіки», яка проляже в акурат між окупованим Кримом та окупованою Росією південною частиною Донбасу.

— На фоні майбутніх виборів в Україні Росія намагається дестабілізувати ситуацію у приморських містах шляхом блокування навігації та іншої господарської й бізнесової діяльності, яка важлива для місцевого бізнесу. Мета — створити умови для протестів проти українського уряду і для її гібридного просування в цих районах, — говорить Самусь.

Якщо досягти своїх цілей політико-економічними методами Росія не зможе, то цілком ймовірним може бути силовий сценарій — прямий або гібридний.

Локальним десантом «коридор» на Крим вже не проб’єш

Фахівці групи «Інформаційний спротив» підтверджують можливість силового сценарію вирішення кримських проблем. За даними ІС, які оприлюднив народний депутат України, військовий експерт Дмитро Тимчук, кремлівські експерти підготували для президента Росії Володимира Путіна аналіз ситуації в Криму. Згідно доповіді, наслідки перекриття Північно-Кримського каналу набувають загрозливого характеру для сільського господарства й промисловості Криму, а заходи, які вживаються окупаційною владою щодо налагодження водопостачання не дають бажаного результату. І якщо вибори не приведуть до влади в Україні проросійські сили, то проблему в тому числі можуть вирішити у військовий спосіб, пише Тимчук.

У якому вигляді Росія реалізує цей «військовий спосіб» — локальним десантом у Приазов’ї чи широкомасштабною операцією на півдні та сході — залишається питанням дискусійним.

Михайло Самусь вважає, що локальна десантна операція на Азовському узбережжі для пробивання «коридору на Крим» з боку Росії малоймовірна саме через її неефективність і паритет сил у цьому районі. Хоча, коментуючи нещодавні російські військові навчання в Криму, експерт підтвердив, що морська піхота Чорноморського флоту РФ вже давно готується до висадки морського десанту і на Чорноморському узбережжі біля Одеси, і на Азовському. Нещодавно Росія і Україна «обмінялися» військовими маневрами у рамках Азовської кризи. Показово, що в обох випадках і десантування, і захист від нього супроводжувалися діями не лише наземної важкої техніки, але й авіації.

У суспільстві по-різному ставляться до ймовірності широкомасштабного наступу Росії, і слова «а то Путин нападет» вже перетворилися на іронічний мем.

Але судячи з інформації у відкритих джерелах, офіційна Україна не виключає ймовірності широкомасштабного вторгнення РФ. Окрім посилення військово-морської компоненти, вона продовжує нарощувати свою військову потужність і вздовж Азовського узбережжя, і вздовж лінії зіткнення на Донбасі. Скажімо, у вересні Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні повідомила про появу двох українських зенітно-ракетних комплексів «БУК» (9К37) на залізничній станції у Маріуполі та про 16 ракет до БУКів, які були завантажені поруч на залізничні платформи.

Росія знає, чий кіт з’їв сметану на Азові

Втім, інструментарій тиску на Україну в Азовському регіоні у Росії обмежений і рубати коридор на Крим їй буде не легше, ніж свого часу рубалося «вікно в Європу». Безперешкодне проходження українських військових кораблів через Керченську протоку в Азовське море засвідчило, що Росія посилює ескалацію, демонструє погрози, але боїться створювати прецедент реального зіткнення.

Самусь вважає, що для стримування Росії необхідно запровадити конвоювання кораблів в Азовському морі військовими кораблями ВМСУ. Це унеможливить огляд і затримку торгівельних суден, адже за міжнародним правом, військовий корабель вважається територією країни, а атака на нього розцінюється як акт агресії. На таку відкриту агресію в морі Росія не наважиться.

Окрім того, Україні необхідно скасувати Договір з Росією про спільне використання Азовського моря, оскільки він дозволяє Росії зловживати своїм становищем і при цьому обмежує можливості України захистити свої інтереси, вважає експерт. Доки діє цей договір, Україна не може залучити до конвоювання торговельних кораблів кораблі третіх країн, оскільки на це потрібна згода Росії.

— Україна могла б запросити кораблі НАТО, щоб вони гарантували безпеку судноплавства в Азовському морі. Але Україна зараз не може цього зробити через діючий договір, — говорить Самусь.

Експерт також відзначає, що зовнішні фактори сприяють саме українській стороні у захисті інтересів в Азовському регіоні. Росія намагається і на Азові використати звичну тактику «настамнет», оскільки цілком усвідомлює, що усі її дії в Керченській протоці та Азовському морі є незаконними. Втім, міжнародна спільнота вже з упередженням і недовірою ставиться і до дій, і до заяв росіян.

Командувач Військово-морськими силами ЗСУ Ігор Воронченко в інтерв'ю «BBC» також відзначив, що Росія продовжуватиме «брудні непрямі дії», але не наважиться на відкритий напад. Українські військовослужбовці готові й до силових дій, якщо ситуація в Азовському морі загостриться, стверджує Воронченко.

— Якщо буде якесь загострення, ми застосуємо силу. Якщо вони підуть на жорстку дестабілізацію, будемо адекватно відповідати. Навіть малими силами на морі ми здатні виконувати відповідний перелік завдань, — говорить командувач ВМСУ.

Більше того — Україна вже розробила можливі сценарії силового реагування на загострення ситуації в Азовському морі, повідомив нещодавно начальник Генштабу Віктор Муженко.

— Під час роботи з командувачами на півдні України опрацювали питання моделювання сценаріїв і взаємодій на випадок загострення ситуації, — написав він у своєму Facebook.

Наразі можна констатувати, що запущена навесні цього року російська ескалація на Азові виявилася бумерангом, і цей бумеранг вже почав повертатися до Росії.


Тетяна Іваневич

 

QHA