КИЇВ (QHA) -

У Німеччині 24 вересня пройдуть чергові парламентські вибори, на яких буде визначено новий склад коаліції, що обирає канцлера і уряд. Оскільки ФРН є парламентською республікою, де президент — це суто номінальна фігура, а вся повнота влади зосереджена в руках прем'єра, який може бути призначений лише коаліцією депутатських фракцій, важливу роль відіграють позиції окремих партій, які її сформують.

Для України важливо те, щоб до прийняття принципових рішень щодо Криму, Донбасу, збереження санкцій щодо Росії зберігалася проукраїнська позиція. Виходячи з цього, подивимося на кожну з партій, які мають хоч якісь шанси потрапити до німецького Бундестагу, окремо, щоб з'ясувати, хто друг України, хто ворог, а хто просто так.

Цього року до виборів допущені 48 партій, проте в країні досить високий прохідний бар'єр, який, за опитуваннями, зможуть подолати лише 7 партій. 

ХДС/ХСС

Партійний союз «ХДС/ХСС»  традиційно провідна сила в боротьбі за місця в Бундестазі. Позиція Ангели Меркель стосовно України і вирішенню конфлікту на Донбасі обговорювалася вже не раз.

У передвиборчій програмі блоку прямим текстом згадана "цілісність України, поставлена ​​під сумнів російською агресією" і наголошується, що ХДС і ХСС виступають за сильну, впевнену в собі і динамічну Європу. Європу, здатну відстоювати свої інтереси і свою власну міжнародну відповідальність.

Те, що партія Ангели Меркель цього разу переможе на виборах, мало хто сумнівається, але питання, хто стане партнером партії Меркель, поки залишається відкритим.

СДПН

Основні конкуренти Меркель — соціал-демократи, які відносять себе до лівоцентристського спектру німецької політики, мають дещо відмінну позицію стосовно України і традиційно більш проросійські.

— Політика релаксації, діалог і чіткі принципи як ознака сили: Наші відносини з Росією відзначені діями російського уряду у Східній Україні і розриві міжнародного права шляхом анексії Криму. Основні принципи європейського регулювання миру і безпеки порушені. Однак ми переконані в тому, що мир і безпеку в Європі тільки з, не без або навіть проти Росії можливі, — зазначено в їхній програмі під назвою "Час для більшої справедливості".

Таким чином, не випадково, що саме лідер соціал-демократів, глава МЗС Зігмар Габріель одним з перших підтримав ідею миротворчої місії на Донбасі, у вигідному для Росії варіанті, яку нещодавно озвучив Путін.

Ліві

"Ліві" у ФРН, будучи спадкоємцями правлячих колись у Східній Німеччині соціалістів, багато в чому зберігають антизахідну риторику, а також, що важливо, підтримують контакти зі своїми колишніми кураторами з Росії. Тому з самого початку агресії Росії проти України ця партія послідовно дотримується прокремлівської позиції.

 Там, де потрібне роззброєння, з обох сторін домінує войовнича риторика. Дипломатія і військова стриманість були маргіналізовані. Ми вважаємо, що ця конфронтаційна політика є фатальною, говорить програма Лівих.

Крім того, саме Ліві є головними лобістами зняття з Росії санкцій.

Антиросійські санкції завдають шкоди економіці Німеччини, а політика конфронтації загрожує європейській безпеці та миру у Європі. Я не бачу, щоб санкції щось змінили в ситуації, — заявила в інтерв'ю 11 вересня один з лідерів Лівих Сара Вагенкнехт.

Альтернатива для Німеччини

Це класична право-популістська скептично налаштована щодо Євросоюзу партія, зв'язки якої з Росією давно стали притчею во язицех. Як і належить для популістів, вони виступають за відновлення відносин з Росією, визнання Криму російською територією і навіть час від часу здійснюють візити на окупований півострів.

 Релаксація щодо Росії це необхідна умова для тривалого миру у Євроінтересах пі. В Німеччини інтеграція Росії у сфері безпеки, — говорить їхня програма.

Останній такий візит відбувся у квітні на так званий Ялтинський міжнародний економічний форум, організований кремлівськими маріонетками.

Вільна демократична партія

З одного боку, формально передвиборча програма ВДП констатує підтримку України.

— Ми, вільні демократи, закликаємо уряд Росії, порушників міжнародного права окупацію Криму і війну на Сході завершити. Вони порушують не тільки заборону насильства відповідно до статті 2 пункту 4 Статуту Організації Об'єднаних Націй, але також і суверенітет, і територіальну цілісність України.

З іншого боку, ця політична сила постійно висуває провокаційні пропозиції, реалізація яких не буде для України найкращим виходом. Наприклад, 5 вересня голова цієї партії Крістіан Лінднер в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що конфлікт довкола анексії Криму треба законсервувати для прогресу у вирішенні інших питань з РФ.

Торкаючись табуйованної теми: боюся, що в першу чергу, нам потрібно буде розглядати Крим як щось тимчасове, яке найбільш постійне. Конфлікт довкола анексії треба "загерметизувати", щоб домогтися прогресу в інших сферах. Безпека і добробут у Європі залежать, зокрема, від відносин з Москвою, — сказав Лінднер.

Союз 90/Зелені

Як і належить екологам, конфлікти між державами цікавлять їх лише в контексті роззброєння, проте вони визнають провину Росії у розв'язанні конфлікту на сході України.

— За президента Путіна Росія сприяла значному посиленню міжнародної напруженості через анексію Криму, військові дії у Східній Україні і жорстоке військове втручання на боці Асада. Ми стурбовані тим, що готовність до роззброєння зменшується, військові бюджети і експорт озброєнь ростуть,  каже їхня передвиборча програма.

Як наслідок, Зелені послідовно виступають за посилення санкцій стосовно Росії та нарощування допомоги Україні.

За даними INSA, це ХДС/ХСС отримає 36%, СДПН — 22% "Ліві" 11%, Союз 90/Зелені  7% ВДП  9% і «Альтернатива для Німеччини»  11%.

Вже з цієї статистики видно, що майбутня більшість гуртуватиметься або навколо однієї з двох найбільших партій, або вони об'єднаються в широкій коаліції.

Серед основних політичних гравців Німеччини спостерігається аж ніяк не консенсус щодо підтримки України і стримування Росії. Проте, як стверджують опитування, партії Ангели Меркель вже вчетверте доведеться вибирати партнера для коаліції. Один з розглянутих варіантів  це широка коаліція з соціал-демократами, однак він малоймовірний, оскільки СДПН почали перейматися роллю молодших партнерів, і вигіднішим для них буде перебування в опозиції. Партнерство з Альтернативою для Німеччини і лівими Меркель навіть не розглядає з цілком очевидних причин. Залишаються Зелені і Вільні демократи. Якщо з першими проблем не повинно виникнути, то Карл Лінднер може піднести деякі сюрпризи, з огляду на те, що в Німеччині існує традиція віддавати молодшим партнерам по коаліції пост міністра закордонних справ.

Роман Кот

QHA