КИЇВ (QHA) -

«Укренерго» обирає оптимальний формат позову щодо майна, втраченого компанією внаслідок незаконної анексії Криму Росією. В інтерв’ю агентству QHA тимчасово виконуючий обов`язки директора​ ​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​​Всеволод ​​​Ковальчук розповів про перебіг підготовчої роботи.

— Пане Всеволоде, впродовж року щонайменше дві великі державні компанії з енергетичного сектору («Нафтогаз» та  «Укрнафта») заявили про подачу позовів про відшкодування збитків, завданих незаконною анексією Криму Росією. Скажімо «Нафтогаз» розпочав арбітражний процес проти держави Росія. Чи визначилась «Укренерго» із форматом подання позову, відповідачем, суммою збитків тощо?

— Ми поки що знаходимося в умовах невизначеності. Ми хочемо скористатись досвідом фахових міжнародних юридичних компаній для того, щоб визначити той формат позову, який має, по-перше, найбільше шансів бути виграним у прийнятний термін і, по-друге, який максимізує сумму власне цього позову.

Тому що найпростіше, що можна було зробити це визнати анексоване, захоплене майно таким, що втрачене, пред’явити позов по вартості цього втраченого майна і теоретично виграти і отримати за це майно 1 млрд гривень, тому що залишкова вартість анексованих об’єктів лише така.

Зробити повноцінну переоцінку цих основних фондів, не маючи доступу до наших об’єктів, так само не вдалося б, тому довести правильно і чесно, яка є відновлювальна вартість тих мереж, на які ми маємо право претендувати, так само не вдалося б. Тож це для нас могло б бути фіаско.

— А який вихід?

— Швидше за все буде йти мова про інший формат позову, коли ми будемо оцінювати втрачену вигоду від того, що ми не експлуатуємо зазначені об’єкти. Дуже важко дати прогноз скільки це буде. Це буде однозначно більше, ніж залишкова вартість як я казав близько 1 млрд грн цих фондів, але швидше за все і менше тих цифр які можуть бути теоретично максимальними, якби ми мали повний доступ до наших об’єктів.

Тому зараз ми спільно з юридичними компаніями переглядаємо різні варіанти (подачі позову), різні сценарії. Ми зараз з ними знаходимося вже фактично в цьому діалозі, вони нам допомагають сформувати завдання.

— Чи можна вже назвати компанію, яка стане консультантом на етапі підготовки документів?

Ми залучили вже три іноземні і дві українські компанії, і отримуємо нові запити, тому що чим більше преса говорить про це, тим більше пропозицій нам надходить. І це нам відповідно дозволить вибрати найякіснішого контрагента і найдешевшого серед якісних.

З детальнішою інформацією треба трошки зачекати, бо ми маємо пару-трійку тижнів попрацювати з цим пулом компаній щоб остаточно фіналізувати завдання для їхньої роботи. Потім ми підемо по процедурі конкурентного діалогу і укладемо договір на супроводження цієї діяльності.

— Коли це може відбутися?

— Я дуже сподіваюсь, що в кінці поточного року або на початку наступного, ми визначимося з компанією-консультантом на перший етап підготовки документів, а в рамках цього першого етапу вже буде визначено суть позову та суми, що ми вважаємо доведеними до відшкодування.

— І все-таки, щодо конкретних цифр такої компенсації. Навесні цього року Ви називали сумму 500-600 млн доларів…

Якщо ми візьмемо відновлювальну вартість електричних мереж, якби ми зараз мали змогу експлуатувати ці мережі, і накласти на це рівень зносу вартості цих мереж, виходячи від фактичного стану, в якому вони були на момент анексії Криму, оце була б сумма, приблизно еквівалентна цим 500-600 млн доларів.

Але річ у тім, що провести повноцінну переоцінку і визначити відновлювальну вартість цих фондів зараз неможливо у зв’язку з неможливістю отримати доступ до цих об’єктів незалежним експертним організаціям.

Саме тому і розглядаємо інший формат позову  в якому оцінюватиметься втрачена вигода.

— А чи будуть включені до суми позову ще якісь витрати компанії, що так чи інакше пов’язані з анексією Криму? Наприклад, коли Росія не підписала угоду на постачання електроенергії на 2016 рік і Україна припинила поставки до Криму, на Херсонщині довелося перебудовувати схему енергопостачання (раніше в деякі райони області енергія йшла через Крим, а тепер йде з материка).

Якщо ми говоримо про те, що є ще втрачена вигода України від того, що не постачається електрична енергія до Криму, то це окремі позови, які не стосуються «Укренерго». Для цього є «Енергоринок», енергогенеруючі компанії.

А якщо говорити про модернізацію Каховської підстанції, то вартість наших заходів за те, щоб перевести лінію з класу 220 кВт на більш низьку напругу  до 150 кВт, є незначною сумою, порівняно з усіма іншими проблемами. На це «Укренерго» було витрачено лише близько 2 млн грн. Витрати тої ж «Херсонобленерго», яке збудувало нову підстанцію на 150 кВт були набагато більшими.

— Кілька тижнів тому Ви згадували, що у фінплані-2017 компанія закладе фінансування на супроводження судових позовів щодо її майна у Криму. Чи можна вже говорити про якісь конкретні суми на такі оргвитрати?

— Так, ми передбачаємо в наших проектах тарифів і фінансового плану на наступний рік кошти на юридичний супровід позову. Щодо порядку цифр — то я навіть не казатиму про нього. Не тому, що це якась таємниця, а тому що ця сума дуже сильно залежатиме від формату позову. І оскільки ми розуміємо, що це може розтягнутися більше ніж на один календарний рік, враховуючи специфіку міжнародних судів, то лише часткове фінансування буде закладене наступного фінансового року.

В будь-якому випадку ми працюємо над відшкодуванням завданих незаконною анексією збитків, ми про це не забуваємо, і це у наших інтересах — отримати компенсацію за втрачене майно.

Розмовляла Тетяна Іваневич

Довідка. Державне підприємство "Національна енергетична компанія «Укренерго»" — вертикально інтегрована природна монополія в галузі передавання електроенергії. «Укренерго» є державним унітарним підприємством електроенергетичної галузі і діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності, підпорядковане сфері управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. 

Росія 2014 року незаконно анексувала АР Крим, захопивши майно українських підприємств і компаній як державних, так і приватних. Відповідно українські компанії починають судові процеси, щоб домогтися відшкодування завданих фінансових збитків.

 

QHA