КИЇВ (QHA) -

Цього року Україна запровадила ряд реформ, які очікувала міжнародна спільнота. Так, МВФ ще у травні цього року наполягав на важливості проведення чотирьох основних реформ — пенсійної, земельної, приватизаційної та антикорупційної. Від Верховної Ради очікувалося ухвалення відповідних законопроектів в обмін на виділення Україні п'ятого траншу EFF (Extended Fund Facility Arrangement) у розмірі 5,4 мільярда доларів. Однак Україна не виконала своїх зобов'язань і не отримала очікуваної суми. Більше того, Україна посіла перше місце у світі з корупції (за даними аудиторської компанії Ernst&Young) і останнє місце у Європі по середній зарплаті (Eurostat Statistics Explained). У той же час український парламент прийняв законопроекти для здійснення медичної, освітньої, виборчої та судової реформ.

Що собою являє пенсійна реформа

Згідно з даними Інституту демографії, співвідношення працюючих громадян і пенсіонерів досягло 10 до 11, а до 2050 року досягне критичного значення 15 до 10, що негативно впливає на економіку.

Основною метою пенсійної реформи є вирівнювання видаткової і дохідної частин Пенсійного фонду (ПФ), оскільки на сьогодні в Україні дефіцит ПФ становить понад 140 млрд. грн.

Після прийняття закону про пенсійну реформу поступово впроваджуватиметься трирівнева система страхування, що складається з солідарної, накопичувальної та недержавної частин.

Солідарна страхова система фінансується за рахунок відрахувань працездатного населення до спецфонду. Розмір виплати зазвичай становить 15-20% від середньої заробітної плати. Всі зібрані кошти перерозподіляються між пенсіонерами.

Загальнообов'язкова накопичувальна система — це коли кожен працюючий українець в обов'язковому порядку відраховує зі своєї заробітної плати певний відсоток, який накопичується на його власному пенсійному рахунку. Ці кошти вкладаються у різного роду інвестиційні проекти, в результаті чого отриманий інвестиційний прибуток нараховується на рахунки учасників пенсійних внесків.

Недержавне страхування дозволяє людям добровільно застрахуватися для отримання в майбутньому пенсії. Людина сама вибирає будь-який недержавний пенсійний фонд, в якому відкриває рахунок і платить внески. Ці фонди також займаються інвестиційною діяльністю, отримуючи від цього прибуток.

Реформа передбачає уніфікацію розрахунків і нарахувань пенсій, що приведе їх у відповідність із нормативом.

Роботодавець додатково до чинного на сьогодні єдиного соціального внеску (22% від зарплати службовця) повинен буде вносити суму в розмірі 2% від зарплати працівника до накопичувального фонду. З 2020 року ця цифра зросте до 5%.

Тепер українські підприємства як державні, так і приватні будуть зобов'язані перераховувати кошти на спеціальні цільові рахунки для пенсійних виплат пільгових категорій (раніше працювали на шкідливих виробництвах, держслужбовців тощо).

За словами чиновників, завдяки пенсійній реформі вдасться вивести зарплати з тіні, що забезпечить надбавку до пенсії.

Прирівнювання пенсії до мінімальної зарплати проводитиметься у три етапи до 2020 року.

Цього року 9 мільйонам пенсіонерів підняли пенсії, але уряд робив це нерівномірно — одні пенсіонери отримали надбавку у 100 гривень, інші у 3 тисячі. Згідно з чинним законодавством розмір пенсії залежить від стажу і типу роботи.

Мінуси пенсійної реформи

Через складну економічну ситуацію в країні і збільшення розміру мінімальної зарплати багато українських підприємців відмовляються від сплати соціальних внесків за своїх працівників. Замість цього працюючі громадяни самі перераховуватимуть зазначені кошти на свої рахунки, що призведе до зниження рівня доходів.

Стрімка девальвація гривні призводить до знецінення внесків, тому існує ризик, що накопичені кошти у страхових фондах можуть знецінитися до моменту виходу працівника на пенсію.

Навіть держави з твердою валютою захищають внески від неминучої інфляції шляхом встановлення відповідної відсоткової ставки за депозитом. Кошти, які перебувають у страхових фондах, обов'язково вкладаються у прибуткові державні проекти або валютні облігації.

Однак найбільша проблема — це неофіційне працевлаштування. Українці, що працюють без трудової книжки або контракту, ризикують у майбутньому залишитися без пенсії.

Згідно із законом про пенсійне страхування повний страховий стаж має становити від 15 до 35 років. Однак і в тому, і в іншому випадку вихід на пенсію відбудеться у 60 років. Тому багато експертів кажуть, що українці можуть не дожити до цього віку через низьку тривалість життя.

У той же час уряд обіцяє подбати про людей, яким не вистачатиме страхового стажу — їм надаватиметься тимчасова допомога в розмірі прожиткового мінімуму.

Також законом про пенсійну реформу передбачено, що громадяни, які проживають на непідконтрольних Україні територіях, отримають пенсії без обмеження терміну виплат лише після того, як території будуть повернені Україні. Тому єдиний спосіб для жителів ОРДЛО отримати свої виплати — це особисто прибути в «Ощадбанк» із паспортом і платіжною карткою.

Скандальна реформа освіти

Відповідно до закону про освіту 12-річна школа буде розділена на три рівні: початкова школа 4 роки (вводиться з 2018 року), базова середня освіта  5 років (можна буде отримати в гімназіях з 2022 року), профільна середня освіта 3 роки (ліцеї та установи професійного середньої освіти, вводиться з 2027 року). Це надасть можливість учню вибирати: вчитися в академічному ліцеї чи професійному коледжі. І, за словами експертів, у дітей зникне необхідність «зубрити» непрофільні предмети.

В академічних ліцеях учні отримуватимуть необхідні знання для вступу до вишів. У професійних ліцеях, крім отримання загальної середньої освіти, вони зможуть отримати першу професію.

Завдяки реформі «Нова українська школа» у вишах за більшістю спеціальностей студенти на бакалавраті навчатимуться три роки.

Новий закон передбачає кілька форм навчання на дому: дистанційна, екстернатна, домашнє навчання і педагогічний патронаж (коли дитина за станом здоров'я не може відвідувати заняття у школі, за нею закріплюють вчителя, який навчає її вдома).

Для того, щоб перейти в наступний клас, школяр має пройти обов'язкове тестування. Державна підсумкова атестація вводиться для рівня базової середньої освіти. Учні молодшої школи також тестуватимуться, але з моніторинговою метою.

В майбутньому оплата викладачів складе три мінімальні зарплати. Цього року молодим учителям підвищили заробітну плату до 4800 грн., а викладачам вищої категорії до 6800 грн. Для вчителів вводиться добровільна сертифікація, і в разі її успішного проходження вони отримають 20% надбавки до зарплати.

Приймати навчальні плани тепер буде кожен навчальний заклад самостійно, за рекомендацією Міносвіти. Уроки згідно з реформою мають проводити у формі гри, де вчитель є частиною команди. Перевіряти навчальні заклади тепер буде Агентство якості освіти, а не місцеві органи управління.

Директор має право очолювати школу максимум дві каденції, по 6 років кожна. Його обиратиме спеціальна незалежна комісія, куди увійдуть директори державних і приватних шкіл, громадські представники.

Що стосується дитячих садків, то відтепер вони працюватимуть за принципом «Гроші ходять за дитиною». Щоб отримати гроші з бюджету на кожну дитину, заклад повинен буде обгрунтувати встановлену ним вартість навчання.

Проектом закону передбачається, що держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не менше 7% валового внутрішнього продукту (в попередньому законі було 10%).

Кожен навчальний заклад повинен буде оприлюднювати інформацію про надходження грошових коштів, а також їх використання на своїх сайтах. Завдяки цьому батьки бачитимуть, куди йдуть їхні благодійні внески.

Мовний конфлікт

Найбільш конфліктною в освітній реформі стала 7-а стаття, в якій йдеться про мову викладання.

Відтепер у всіх навчальних закладах країни навчання проходитиме виключно українською мовою. Учням, що належать до національних меншин і корінних народів, гарантується право на навчання рідною мовою, тому для них будуть створені окремі класи.

За словами Гриневич, в молодших класах такі діти вивчатимуть предмети рідною мовою. У 5-9 класах вводитиметься кілька предметів українською мовою викладання, і лише у старшій школі всі предмети будуть українською.

Сьома стаття закону спровокувала бурхливі протести в сусідніх державах. Зокрема, глава угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина блокуватиме всі подальші спроби України тісніше інтегруватися у Європейський Союз. Також висловили невдоволення у зв'язку з прийнятим в Україні новим законом про освіту Молдова, Румунія і, звичайно, Росія. Лідери цих країн бачать в законі загрозу для права представників своїх національностей здобувати освіту на території України рідною мовою. Дійшло до того, що закон про освіту обговорювали в ПАРЄ за запитом угорських депутатів.

Через скандал 28 вересня Міністерство закордонних справ України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії.

8 грудня Венеціанська комісія внесла ряд рекомендацій для України, проте в рішенні зазначено, що права нацменшин можуть бути дотримані без внесення змін до 7 статтю закону, яка встановлює мову навчання.

Глава МЗС Павло Клімкін всіх запевнив, що Україна виконає рекомендації Венеціанської комісії, тісно співпрацюючи з національними громадами.

Медична реформа

Прийнятий Верховною Радою закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» гарантує повну оплату медичних послуг і лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій, за рахунок коштів державного бюджету України.

З наступного року запрацює національний перелік ліків (близько 300 одиниць), якими на 100% буде забезпечене населення. Якщо вам знадобляться ліки, які не входять до цього переліку, доведеться заплатити за них з власної кишені або скористатися страховкою. Також до цього списку будуть включені ліки, що безкоштовно видаються пацієнтам у медустановах.

2018 року медична реформа торкнеться тільки первинної ланки — це сімейні лікарі, дільничні терапевти та дільничні педіатри.

Вторинну ланку (стаціонари, хірургічна допомога, гастроентерологи, неврологи), де надається спеціалізована і високотехнологічна допомога, буде реформуватися через рік  2019 року.

Особливість первинної ланки це безкоштовні прийоми і консультації сімейного лікаря, терапевта і педіатра, а також можливість здати базові аналізи.

Українцям потрібно вибрати свого сімейного лікаря до кінця року, підписавши з ним декларацію. Це пояснюється тим, що з наступного року цей «контракт» надасть лікарю можливість самостійно заробляти, отримуючи за кожного пацієнта 370 гривень.

Якщо у сімейного лікаря немає 2 тисяч пацієнтів, а саме стільки їх має бути для того, щоб почати заробляти, то він не має права відмовити іншим людям у наданні послуг. Відтепер місце реєстрації пацієнта не відіграватиме ролі.

У поточному році середня зарплата лікарів становила 5374 гривень, а в наступному вона має перевищити вже 17 тисяч гривень на місяць. Тепер держава платитиме не за наявність койко-місць у лікарнях, а тільки за дійсно надані послуги.

Також сімейний лікар зобов'язаний підписати договір з Національною службою здоров'я, яка здійснюватиме контроль через сайт IHealth та інші механізми.

До того ж держава забезпечуватиме хворих необхідними ліками і препаратами через Національне закупівельне агентство, яке буде їх розподіляти по лікарнях.

Кабмін тепер зобов'язаний передбачити в держбюджеті кошти для забезпечення сільських медзакладів обладнанням і транспортом для обслуговування сільського населення.

Серед іншого треба буде закуповувати сучасні комп'ютери і використовуватися телекомунікаційні технології, щоб лікарі, не виїжджаючи в села, могли надати онлайн-консультацію пацієнтам.

Саботаж в регіонах і нюанси реформи

Відповідно до реформи лікарні повинні бути реорганізовані з комунальних у некомерційні підприємства. Всі рішення приймаються в місцевих радах, і від них залежить, чи відбудеться реформа в тому чи іншому місті, районі або області.

В Україні багато медичних працівників не розуміють, як нововведення будуть реалізовуватися на практиці. Тому їм потрібні рекомендації про те, як зберегти наявну інфраструктуру і ефективно розпоряджатися коштами, які надходитимуть від обслуговування пацієнтів згідно з новими правилами.

МОЗ розділив всю медичну допомогу на два пакети: зелений — це 100% безкоштовний пакет для пацієнтів, який оплачує держава; червоний пакет оплачують самі пацієнти. Інакше кажучи, на що вистачить грошей, те і лікуватимуть безкоштовно. Все, що поза списком, — турбота пацієнтів.

У всіх лікарнях країни має бути встановлений єдиний тариф на всі медичні послуги. Перед урядом стоятиме складна дилема визначити адекватну вартість послуги, щоб лікарі знову не пішли в тінь.

У новій медичній реформі немає міжнародних протоколів лікування пацієнтів, а це означає, що українців і далі можуть обманювати, прописуючи заборонені в європейських країнах ліки.

У бригаду швидкої допомоги увійдуть тільки парамедики для цього всі фельдшери екстреної допомоги пройдуть прискорену програму перенавчання.

Судова реформа: що зроблено

Зараз українська влада повністю «підім'яла» під себе правоохоронну і частину судової систем, використовуючи їх у своїх комерційних цілях. Тому новації судової реформи викликають чимало запитань у експертів.

За цей рік у конституційну судову реформу введена адвокатська монополія у вищих судах, розпочато формування нового Верховного Суду, створена Вища рада правосуддя і Громадська рада чесноти, прийнятий закон про Конституційний Суд України, а також розроблені нові процесуальні кодекси.

Центральне місце в реформі посідає Верховний суд України, який змінить свою назву, структуру, повноваження, кількісний і якісний склад. На його базі створюється новий суд, який діятиме у складі Великої судової палати і 4-х касаційних судів. До його складу увійде 200 суддів, з яких 21 суддя увійде до складу Великої палати.

Незважаючи на спроби авторів судової реформи спростити систему судоустрою, створення такого Верховного суду істотно її ускладнює. По-перше, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» позбавляє Верховний суд конституційного статусу єдиного вищого суду в системі судоустрою України, оскільки наділяє цим статусом відразу 5 судів — Верховний суд, касаційний адміністративний, господарський, кримінальний і цивільний суди. По-друге, визначення такої структури суперечить п. 11 перехідних положень Конституції України, який чітко розмежовує Верховний Суд і суди касаційної інстанції.

Всі судові матеріали справ тепер розглядатимуться в електронній формі.

Судова реформа: головні зміни

З прийняттям Закону України «Про судоустрій і статус суддів» значно змінилися вимоги до якісного наповнення суддівського корпусу. Вперше законодавець надав можливість стати суддями не тільки особам з досвідом роботи у судовій сфері, але і адвокатам, а також науковим і патентним повіреним. Безперечно, особи з науковим ступенем володіють значним багажем теоретичних знань, проте слід визнати, що для обіймання посади судді необхідний досвід практичної роботи.

Однією з новацій судової реформи стало створення Громадської ради доброчесності як органу, покликаного сприяти Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики і доброчесності. Цей орган сформований для здійснення громадського контролю та проведення кваліфікаційної оцінки суддів. До його складу входять правозахисники, науковці, юристи, адвокати і журналісти.

Однак такий орган створює лише видимість участі громадськості в реалізації процедур кваліфікаційної оцінки суддів (кандидатів у судді), адже остаточне рішення приймає виключно Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Функції Громадської ради зводяться до збирання, перевірки та аналізу інформації щодо кандидата на посаду судді (судді), її подання до Вищої кваліфікаційної комісії України та складання висновку про кандидатів у судді. При цьому сам по собі такий висновок не має обов'язкового характеру.

У новому законі вказані привілеї для адвокатів, згідно з якими громадян позбавляють права на вільне обрання захисника своїх прав у процесі розгляду справ у порядку адміністративного, господарського та цивільного судочинства і фактично нав'язують їм адвокатські послуги. Незважаючи на поступове введення адвокатської монополії, в невеликих населених пунктах все ж відчуватиметься істотна нестача адвокатів. Також подібні нововведення негативно позначаться на вартості адвокатських послуг, які піднімуться через збільшення попиту на адвокатів. Нове законодавство передбачає досить обмежений перелік осіб для надання безкоштовної юридичної допомоги, і може позбавити незаможних українців будь-якої правової допомоги.

Зате відтепер кожен українець може звернутися зі скаргою до Конституційного суду України, в разі, якщо він вважає, що суд у своєму рішенні щодо його справи застосував не той закон.

В Україні НАБУ і САПУ ефективно борються з корупційними топ-чиновниками, але всі їхні розслідування блокують корумповані суди.

Незважаючи на це, президент країни Петро Порошенко постійно відтягує момент створення антикорупційного суду, що перешкоджає створенню в Україні незалежного судового органу. Таким чином, корумпована політична еліта вже не перший рік уникає кримінальної відповідальності за обкрадання держави, а продажні суди блокують НАБУ доступ до важливих документів, необхідних для розслідування. Наприклад, суд не дозволив отримати доступ до банківської інформації за схемою "Роттердам+", через яку кожен українець переплачує за електроенергію. Суди ж відпускають підозрюваних НАБУ в корупції держслужбовців під невеликі застави.

Виборча реформа

Верховна Рада у першому читанні прийняла проект Виборчого кодексу №3112-1, що передбачає введення пропорційної системи з відкритими регіональними списками. Кодекс був внесений ще 2 жовтня 2015 року нардепами А. Парубієм, Л. Ємцем, О. Черненком з метою нівелювання ініціативи свого колеги В. Писаренка, який двома тижнями раніше зареєстрував свій варіант Кодексу.

Даний документ об'єднав 5 виборчих законів: про вибори президента, народних депутатів, про місцеві вибори, про Центральну виборчу комісію і про Державний реєстр виборців.

Під час виборів передбачається 27 виборчих округів, а не один загальнодержавний.

Тепер згідно з виборчим законодавством депутатами стануть найбільш рейтингові кандидати від партій, які подолали прохідний бар'єр у 4%.

Цей законопроект передбачає відмову від змішаної системи, багатомандатні округи, можливість для виборців голосувати за конкретних кандидатів, а також отримання партіями пропорційної кількості мандатів.

Пропорційна система складна для виборців, але вона справедливіша з точки зору обліку їхніх голосів при встановленні результатів виборів. Вона дає можливість представити в парламенті інтереси різних соціальних груп і територій, коли мова йде про регіональні відкриті списки, тобто наближає депутата до виборця.

Також припиняється бюджетне фінансування преференцій з боку держави для нинішніх парламентських політичних сил. Це робиться для того, щоб зрівняти їхні можливості з можливостями нових позапарламентських партій, які вкрай необхідні для поновлення політичних еліт.

Мінуси реформи

Багато експертів вважають, що до другого читання закон просто не дійде, а його прийняття буде більше схоже на імітацію задоволення вимог протестувальників.

Під час виборів можуть виникнути проблеми з регіональними групами через регіональні списки, що призведе до створення квазіпартій і сепаратізації. Також законопроект не вирішує проблеми політичної корупції як такої, а, скоріше, призведе до партійного рабства і корупції всередині партій, коли вартість депутатського мандата буде близько 10 млн. доларів.

Але не треба забувати і про адмінресурс, який буде активно використовуватися владою. Власне, для цього керівників регіонів на місцях вивели зі статусу державних службовців. Фальсифікація почнеться із заплутаної форми виборчих бюлетенів і закінчиться на рівні протоколів в ОВК і ЦВК.

Обмеження реклами під час виборчої кампанії знизить прохідний бар'єр до 4%, а якщо створити клонові партії для відбирання голосів, то новим партіям буде важко пробитися до влади.

На Заході вже не раз говорили про необхідність зміни української еліти, та й всередині країни досить багато противників чинної влади, які хочуть переформатувати політістеблішмент легальним шляхом через вибори.

Антикорупційна реформа

2015 року в Україні створили три антикорупційні органи: НАБУ, НАЗК і САП. НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) — це орган, який займається виявленням і розкриттям корупційних злочинів. НАЗК (Національне агентство з запобігання корупції)  це орган, який займається перевіркою декларацій держслужбовців, стилю їхнього життя, розкриттям фактів корупції або зловживань посадою. САП (Спеціальна антикорупційна прокуратура)  це орган, уповноважений представляти в суді справи, які підпадають під юрисдикцію НАБУ, а також здійснює процесуальний нагляд за дотриманням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності досудового розслідування НАБУ.

Цього року почалася розробка організаційної структури ДБР (Державного бюро розслідувань). До його повноважень входитимуть розслідування злочинів, скоєних правоохоронцями, суддями, посадовцями (за винятком справ, підслідних НАБУ), а також функція досудового слідства.

Завдяки електронним деклараціями і відкритим конкурсам вдалося значно оновити керівний і кадровий склад антикорупційних органів.

Скандали навколо НАБУ за участю Генпрокуратури і СБУ

Цього року ця реформа проходить з постійними конфліктами, гучними розслідуваннями, взаємними звинуваченнями у зриві процесів, політичним тиском і переслідуваннями. Розгорівся серйозний конфлікт між НАЗК і НАБУ, антикорупційні відомства стають учасниками скандалів за участю спецслужб і прокуратури.

Ще однією проблемою, яка викликає неоднозначну реакцію в політичному і громадському середовищі, є створення Антикорупційного суду, на чому наполягають міжнародні експерти.

У парламенті намагалися прийняти законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю», який дозволив би антикорупційним органам стати залежними від влади. Це призвело б до фактичного згортання антикорупційної реформи в країні.

Законопроект був внесений до Ради 6 грудня главами фракцій «БПП» і «Народний фронт» Артуром Герасимовим і Максимом Бурбаком. Але в останній момент через тиск ЄС і США його зняли з порядку денного.

Раніше між НАБУ, ГПУ і СБУ розгорівся конфлікт, в результаті якого агент Бюро під прикриттям був затриманий співробітниками спецслужби. Генпрокуратура підозрює його у провокуванні хабара. НАБУ звинуватило ГПУ і СБУ у зриві секретної операції з виявлення корупції у Держміграційній службі.

При цьому генпрокурор Юрій Луценко заявив, що весь апарат агентів НАБУ на сьогодні перебуває поза законом, під час роботи вони використовують контрабандну техніку, а також незаконно співпрацюють з «іноземними агентами».

У свою чергу глава НАБУ Артем Ситник спростував слова Луценка. Також із заявою з цього приводу виступило ФБР.

Дії ГПУ засудив і Державний департамент США, назвавши зрив спецоперації НАБУ «підривом незалежних антикорупційних інституцій».

На сьогодні детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування 398 кримінальних проваджень, з них 86 направлено до суду. Бюро розслідує злочини, загальна сума зловживань за якими перевищує 87 млрд грн. Протягом цього року детективи НАБУ повідомили про підозру 12 особам, щодо 6 осіб прокурорами САПУ складені обвинувальні акти. Зокрема, були розслідувані резонансні справи Мартиненка, Насирова, Охендовського і Розенблата.

Також владою була здійснена спроба підпорядкувати собі НАБУ шляхом звільнення глави антикорупційного борю Артема Ситника. Щоб підібратися ближче до керівника НАБУ, парламент звільнив з посади голови парламентського антикорупційного комітету Єгора Соболєва, який перешкоджав Банковій взяти під контроль антикорупційні органи.

Нововведенням цього року стали електронні декларації, які змушені були заповнити високопосадовці, показавши українцям свої справжні доходи і майно.

Але, незважаючи на розпочату боротьбу з корупцією, це явище як і раніше залишається однією з найсерйозніших проблем в Україні, впливає негативно не тільки на економіку, а й на інвестиційний клімат, а також підриває репутацію держави.

Приватизаційна реформа

Згідно з прийнятими цього року нормами законопроекту «Про приватизацію державного майна» (№7066) посадовці пропонують скоротити час, необхідний для підготовки до приватизації.

Всі об'єкти державної власності розділили на дві групи — великі і малі. До продажу великих підприємств залучатимуться радники  інвестбанкіри, які дозволять залучити інвесторів і усунути маніпуляції з боку монополістів.

Малі підприємства будуть реалізовуватися через електронний майданчик ProZorro за максимально спрощеною процедурою.

Стратегічні об'єкти, що залишилися у власності держави, очікує реформа управління та посилений контроль з боку нових незалежних наглядових рад.

Найближчим часом не будуть виставлятися на продаж такі стратегічні об'єкти, як «Нафтогаз», «Енергоатом», «Укрзалізниця» (всього 15 підприємств).

У свою чергу, деякі парламентарі бояться, що після прийняття законопроекту про приватизацію російські підприємці почнуть скуповувати важливі стратегічні підприємства України.

QHA