КИЇВ (QHA) -

На початку березня у США відбулася досить резонансна подія, яка привернула увагу багатьох світових ЗМІ, але отримала мало розголосу у вітчизняних. 7 березня на сайті WikiLeaks були опубліковані 8,7 тис. конфіденційних документів ЦРУ.

Це безпрецедентний обсяг секретної інформації, яка, будучи оприлюдненою, стала чи не найвідчутнішим ударом по американській розвідувальній спільноті та по "управлінню", зокрема з часів викриттів Едварда Сноудена. QHA проаналізувало, що було опубліковано, чому це сталося зараз і які наслідки матиме у майбутньому.

Що ж такого цікавого у злитих документах? Перш за все вони доводять те, що в арсеналі ЦРУ є безліч так званих zero days — інструментів, призначених для використання раніше невідомих вразливостей у системах — або розроблених ЦРУ всередині країни, отриманих від партнерів, як то АНБ, ФБР, британського ЦУЗ (Центр урядового зв'язку) або ж придбаних у різних приватних компаній.

Зокрема, документи свідчать про те, що у ЦРУ є можливості зламувати смартфони на базі iOS, Android та Microsoft Windows, а також телевізори Samsung. Крім того, у відомства є можливість обходити шифрування і перехоплювати повідомлення у месенджерах WhatsApp і Telegram.

Опубліковані дані говорять також про існування підрозділу ЦРУ, розташованого у німецькому Франкфурті-на-Майні, звідки ведуться численні хакерські атаки по цілях у Європі, Китаї та на Близькому Сході. За даними WikiLeaks, шкідливі програми розроблялися в офісі генерального консульства США у Німеччині, яке є найбільшим у світі. Всього ж у Центрі кібер-розвідки ЦРУ задіяно понад 5 тисяч осіб.

Тут слід зробити важливе зауваження. Традиційно кібер-операції у США вважалися сферою відповідальності Агенства національної безпеки (АНБ). Відповідно, АНБ діставалася найбільша порція гніву з боку простих громадян і світових лідерів, які дізналися про можливості агенства після викриттів уже згадуваного вище їхнього співробітника Едварда Сноудена 2013 року. По-перше, це вивело на світло проблему протистояння цих двох служб.

За останні кілька років між ЦРУ і АНБ не раз виникала напруга щодо того, кому належить цей простір,  стверджує віце-президент Центру стратегічних та міжнародних досліджень Джеймс Льюїс.

По-друге, тепер чимало гуль діставатиметься саме Центральному розвідувальному управлінню, через шпигунство за простими людьми.

Це те, що привернуло увагу більшості ЗМІ. Однак кібер-можливостям ЦРУ присвячені далеко не всі документи опублікованого блоку. Там можна знайти і матеріали, пов'язані з боротьбою з тероризмом, нерозповсюдженням ядерної зброї та ще багато чим.

Багато питань щодо джерел

Як повідомляє сам сайт WikiLeaks, опубліковані дані — з ізольованої внутрішньої мережі штаб-квартири ЦРУ у Ленглі. Однак є сумніви з цього приводу.

Reuters уже повідомило напередодні, що двоє чиновників зі спецслужб на умовах анонімності повідомили, що джерело витоку — підрядники ЦРУ, що працювали за контрактом, і, швидше за все, порушили вимоги безпеки. Також повідомляється, що підрядники зараз намагаються зрозуміти, у кого з їхніх співробітників був доступ до матеріалів.

Однак велика тематична розмаїтість документів свідчить про те, що дані не були взяті в один момент і з одного джерела, як це б було у випадку з одиничним контрактником, а систематично збиралися з різних каналів. На думку колишнього директора ЦРУ Майкла Морела, щоб зібрати такий масив інформації, треба було докласти чималих зусиль.

— Такого роду інформація не зберігається в одному місці в управлінні. Цей вид даних розкладений на частини, які відокремлені одна від одної. Отже, хто б це не робив, йому потрібно було спершу акуратно зібрати інформацію, піти в різні місця і витягнути різні шматки з різних відділів і скомпонувати їх у пакет, а потім передати комусь іншому, вважає Майкл Морел.

Cui prodest?

Оцінку ступеня шкоди, завданої системі національної безпеки США, залишимо компетентнішим особам. Ми ж зосередимося на не менш важливому питанні: кому це вигідно? Для цього треба згадати про ставлення американської розвідувальної спільноти спершу до кандидата, а потім і до президента Трампа.

Варто нагадати читачеві, що у новообраного президента США і його оточення є вагомі причини мати зуб на розвідувальну спільноту. Не так давно, 14 лютого, щойно призначений радник президента США Майкл Флінн через публікацію на нього зібраного американською розвідкою компромату, що свідчив про його зв'язки з Росією, подав у відставку. Оскільки Флінн був дуже близький до Трампа, президент спочатку його прикривав, але врятувати не зміг, адже це вдарило б по іміджу самого Трампа. Також у пресу регулярно просочуються відомості про те, що американські спецслужби активно шукають компромат і на інших членів команди Трампа.

Більше того, коли оприлюднили інформацію про розмови Флінна з російським послом, американська розвідка цілеспрямовано обмежила доступ президента до секретної інформації, оскільки існував ризик витоку даних до Флінна. Зазначимо, що це екстраординарне для США явище. Після такого сильного удару по Трампу логічно було б очікувати відповідних дій.

І схоже, що така відповідь була отримана. За дивним збігом обставин, публікація документів сталася через кілька днів після досить різкого випаду президента США на адресу ставлеників попереднього президента, яких все ще чимало у спеціальних службах. Зокрема Дональд Трамп звинуватив адміністрацію Обами у прослуховуванні телефонних розмов.

Звісно, для проформи було висловлено занепокоєння. Так, 8 березня прес-секретар Білого дому Шон Спайсер заявив наступне:

— Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп "надзвичайно стурбований" закидами на адресу американської розвідки, якщо вони виявляться правдивими.

Крім того, вже анонсовані чистки з цього приводу.

Будь-хто, хто викликає витік секретної інформації, відповість на високому рівні закону. Ми будемо переслідувати тих, хто розголошує засекречені дані. Ми будемо карати їх у повній відповідності з законом, заявив Спайсер.

Таким чином, вже видно ознаки того, що, використовуючи злив документів як привід, Трамп і його команда спробують послабити ЦРУ, щоб зробити його лояльнішим.

Слід зазначити, що сайт WikiLeaks вже не вперше грає на боці Трампа. У розпал президентських перегонів у липні 2016 року сайт опублікував майже 20 тисяч електронних листів і 9 тисяч прикріплених до них документів Національного комітету Демократичної партії США, які розкрили для громадськості внутрішню кухню демократів з усіма її непрозорими схемами залучення грошей та іншими компрометуючими речами. На думку багатьох, це зіграло не останню роль у поразці Хілларі Клінтон.

У цьому контексті додамо, що в уже згадуваній заяві Шона Спайсера йдеться про те, що є велика різниця між витоком даних ЦРУ і опублікованими документами Демократичної партії.

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що війна президента США із власними спецслужбами і тією частиною істеблішменту, яка залишилася без роботи, тільки починається, і ми ще побачимо багато драматичних її епізодів, адже WikiLeaks вже заявили, що це лише частина з наявних документів. Для України це означає, що при правильному підході з цієї війни можна витягти свої переваги і бенефіти, адже вона йтиме не тільки на території США, але і по всьому світу, зачіпаючи всіх, хто має хоч якусь суб'єктність на міжнародній арені.

Роман Кот

QHA