КИЇВ (QHA) -

Найважливіші події минулого тижня відбувалися навколо Ірану. ЄС намагався зберегти наявний рівень співпраці з Тегераном. Для цього Глава МЗС ісламської республіки зустрічався в Брюсселі зі своїми європейськими колегами, пізніше Дональд Туск заявив про намір Єврокомісії заборонити європейським компаніям дотримуватися американських санкцій. Окрім того, було підписано угоду про створення тимчасової зони вільної торгівлі між Євразійським економічним союзом та Іраном.

12 травня

В Іраку відбулися перші після розгрому ІДІЛ парламентські вибори. Головною несподіванкою стала перемога коаліції “Саїрун” на чолі з шиїтським проповідником Муктадою ас-Садром. Другим за кількістю голосів став блок “Фатах” на чолі з Хаді аль-Амірі, сформований з шиїтських воєнізованих загонів, що боролися з ІДІЛ. І лише треті за кількістю мандатів “Наср” діючого премєр-міністра Хайдера аль-Абаді. Ас-Садр і аль-Абаді схильні балансувати між різними центрами сили на Близькому Сході, аль-Амірі — орієнтується на Іран. Тепер розпочинаються коаліційні перемовини, за результатами яких буде сформовано новий уряд, а також буде призначено президента.

13 травня

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відвідав з візитом Великобританію. Обговорювали широке коло питань, починаючи від торгівлі й закінчуючи боротьбою з тероризмом. Для Туреччини важливо зберегти тісні економічні контакти з Об’єднаним королівством.

14 травня

В Єрусалимі відбулося відкриття нового посольства США в Ізраїлі. Таким чином США визнають місто столицею єврейської держави. Палестинці ж вважають Єрусалим своєю столицею. Тому на кордоні з Сектором Газа відбулися масштабні протести, які призвели до загибелі більше 50 чоловік, ще декілька тисяч було поранено. Дії Ізраїлю засудили більшість країн ЄС, низка арабських держав і Туреччина. США висловили свою підтримку Єрусалиму. Через інцидент було скликано Радбез ООН, який прогнозовано завершився нічим. Ще один клин між США та їхніми союзниками.

15 травня

Міністр закордонних справ Ірану Мохамед Джавад Заріф прибув до Брюсселю аби поспілкуватися зі своїми колегами з Великобританії, Німеччини, Франції та Єврокомісії. Міністри обговорили можливі шляхи збереження ядерного договору з Іраном, але ніяких конкретних кроків у результаті запропоновано не було, але 17 травня з’явилася неофіційна інформація, що ЄС у торгівлі з Іраном готується відмовитися від долара і перейти на євро. Цього ж дня глава Європейської ради Дональд Туск заявив, що лідери ЄС на зустрічі у Софії після обговорення виходу США з іранської ядерної угоди, дали Єврокомісії "зелене світло" на застосування заходів щодо захисту інтересів європейських компаній, зокрема застосування блокуючого статуту. Це закон, затверджений в одній країні, щоб перешкодити застосуванню закону, ухваленого в іншій. Його ухвалили ще у 1996 році аби захистити європейські компанії на Кубі. Щоправда, він ніколи не застосовувався, адже тоді вдалося домовитися. Зараз же про нього згадали. Окрім заборони дотримуватися санкцій, закон передбачає компенсації за шкоду від американських обмежень.

Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв відвідав з триденним візитом США. Окрім спілкування з Трампом, він зустрівся з керівництвом МВФ, ЄБРР та ООН, а також виступив на Генасамблеї. За результатами перемовин з американським президентом, Мірзійоєв домовився про підтримку вступу Казахстану в СОТ і запропонував декілька проектів у сфері енергетики та оборони. Окрім того, компанії Узбекистану і США підписали 20 контрактів на суму близько 5 млрд дол. На диво Трамп не піднімав питання порушення прав людини, їхнє детальне обговорення планується восени на торговому форумі в Узбекистані за участі американських високопосадовців. Через країну йдуть трубопроводи з Туркменістану в Китай, тому Трампа зацікавила можливість погратися в тилу КНР.

16 травня

США ввели санкції проти глави Центрального банку Ірану Валіолли Сеіфа, помічника директора міжнародного департаменту ЦБ Алі Тарзані. Окрім того, обмеження введені проти ісламського банку «Аль-Білад», щоб запобігти фінансуванню Корпусу вартових Ісламської Революції, визнаного в Америці терористичною організацією. Окрім того, санкції були введені і проти керівництва Хезболли, зокрема генсека Хасана Насралли і його заступника Наїма Кассема та ще чотирьох осіб. Черговий опосередкований удар по Ірану. Це перша хвиля анонсованих Трампом обмежень після виходу США з ядерної угоди.

Парламент Казахстану проголосував у першому читанні за закон, згідно з яким Рада безпеки Казахстану змінить свій статус консультативно-дорадчої структури і стане координуючим конституційним органом країни. Новий статус РБК посилює інституційну стійкість Казахстану перед викликами національній безпеці країни.

Французька Total заявила, що виходить з проекту видобутку газу “Південний Парс. Фаза 11” в Ірані, побоюючись американських санкцій, а вже на наступний день китайська державна CNPC оголосила, що готова продовжити проект. У французької компанії 90% кредитів взято в американських банках, вона надто залежна від США, чого не скажеш про CNPC. Хоча у Європі зараз думають як зберегти звязки з Тегераном, ймовірно, що це лише перша ластівка. Китай же, як завжди, отримує зиск від непродуманих дій США.

17 травня

У Казахстані відбувся Астанинський економічний форум. Головний результат: було підписано тимчасову угоду про створення зони вільної торгівлі між Євразійським економічним союзом та Іраном. Угода діятиме три роки. Відповідно до неї, Іран знизив мита на імпорт 246 товарів. Це не повноцінна ЗВТ, але на фоні конфронтації Ірану з боку США, Тегеран зможе хоча б частково компенсувати збитки.

У болгарській Софії відбувся саміт “Європейський Союз – Західні Балкани”. Мета зустрічі — підтвердження європейської перспективи для держав регіону. Підсумки: домовилися удвічі збільшити фінансування освітніх програм, зменшити роумінг, вдосконалити механізм фінансування проектів малого та середнього бізнесу, створити окремий фонд для фінансування IT-проектів, підписати меморандум про будівництво газового інтерконектора між Болгарією та Сербією, а також остаточно запустити Регіональне транспортне співтовариство, яке має сприяти інтеграції транспортних шляхів Балкан з ЄС.

Комітет з розвідки Сенату США дав згоду на призначення Джини Хаспел на посаду глави ЦРУ. Це перша жінка на такій високій посаді в американських спецслужбах. Хаспел раніше була заступником глави управління Майка Помпео, а ще раніше декілька років нелегально працювала в Росії і досконало знає усі слабкі та сильні сторони кремлівського режиму. Після 2001 року її перевели на напрям боротьби з тероризмом. Саме з цим виникли проблеми, оскільки з’ясувалося, що вона використовувала тортури. Під цим приводом комітет хотів заблокувати її кандидатуру, але наразився на консолідований тиск американського розвідувального співтовариства. Зокрема було декілька відкритих листів на захист Хаспел, які підписали десятки колишніх та діючих співробітників. Її призначення хороший знак — для ЦРУ.

18 травня

Віце-прем’єр-міністр КНР Лю Хе відвідав Вашингтон. Головний результат: Китай запропонував США пакет заходів, які скоротили б дефіцит у двосторонній торгівлі на 200 млрд доларів на рік. Поки що деталі невідомі, але з’явилася інформація, що одним з головних бенефіціарів цього пакета заходів може стати американська компанія Boeing. Пакет може включати в себе скасування вже існуючих китайських мит на суму близько 4 млрд доларів на американські сільськогосподарські продукти, включаючи фрукти, горіхи, свинину, вино і сорго.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель відвідала Сочі аби зустрітися з Володимиром Путіним. Головна тема обговорення — американський тиск на проект Північного потоку – 2 і питання збереження ядерної угоди з Іраном.

QHA