КИЇВ (QHA) -

Створення антикорупційного суду є однією з ключових вимог ЄС до України. Цього ж вимагали ініціатори так званої великої політичної реформи в ході жовтневих мітингів під Верховною Радою.

Проте за його створення взялися тільки зараз. 22 грудня минулого року президент України подав відповідний законопроект у парламент.

Але, виходячи з його змісту, є сумніви, чи дійсно Порошенко хоче створення в Україні незалежного антикорупційного суду та ефективної системи боротьби з корупцією.

Невидима рука

Президентський законопроект готувався із залученням експертів ОБСЄ. Один з основних його розробників — Георгій Вашадзе, автор антикорупційного дива у Грузії, який раніше працював зокрема і над законом про НАБУ.

— Як юрист, який останні 15 років постійно займається законопроектами, я скажу, що проект хороший. Але в ньому є два недоліки. Перший він на півтора року запізнився. Другий чиясь рука внесла в уже написаний текст деякі правки, які видно неозброєним поглядом, вважає директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Ховронюк.

Ці правки, на його думку, можуть скомпрометувати саму ідею антикорупційного суду.

По-перше, критерії, які висуваються до кандидатів на посаду судді у Вищому антикорупційному суді (ВАС), дають великий простір для маневру.

Відповідно до законопроекту, це має бути громадянин України, не молодший 35 років, який пропрацював суддею не менше 5 років або адвокатом 7 років, або ж мати стаж наукової роботи у сфері права не менше 7 років. Крім того, кандидат повинен "мати значний досвід здійснення у міжнародних міжурядових організаціях або міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією". Існує ризик, що за таким жорстким критеріям в Україні просто не набереться достатньої кількості кандидатів.

По-друге, президентський законопроект пропонує надто широке коло підзвітних ВАС справ. У проекті закону антикорупційний суд має розглядати справи по 15 статтях кримінального кодексу. Таким чином, можна завалити суд тисячами дрібних справ, які формально підпадають під його юрисдикцію, і паралізувати розгляд дійсно важливих випадків корупції.

По-третє, хоча законопроект передбачає створення Громадської ради міжнародних експертів з 7 осіб, де-факто все вирішуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів. Саме вона має обрати експертів до ради, і вона ж 2/3 голосів від свого складу зможе скасовувати його рішення.

Є питання і до можливостей роботи незалежних експертів.

Громадська рада міжнародних експертів має перевіряти кандидатів і процес, очевидно, повинен розтягнутися не на один місяць. До того ж ми не знаємо, скільки суддів має бути відібрано. Відповідь на це питання з'явиться тільки тоді, коли президент подасть до Верховної Ради ще один закон про створення суду, і через місяць після цього Державна судова адміністрація визначить кількість цих суддів,  каже Ховронюк.

Це створює ситуацію, коли склад ВАС де-факто обиратимуть самі судді, яких у Вищій кваліфікаційній комісії 10 з 16. Навіть якщо станеться диво, і ВККС обере стовідсотково чесних і професійних суддів, виникне проблема з довірою до ВАС, перш за все, серед обивателів.

Якщо в цілому по Україні виправдувальних вироків близько 0,5%, то у службових злочинів, там, де суб'єктом є посадова особа, близько 6%, говорить експерт.

Як наслідок, за даними соціологічного дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, суддям довіряє 10% українців, представникам президента 6%, представникам різних фракцій Верховної Ради 10%.

Я давно займаюся соціологією і не вважаю, що голос народу це голос Божий, але, якщо довірити формування антикорупційного суду тільки суддям, і навіть повірити, що він буде сформований абсолютно чесно, люди не повірять, впевнена директор фонду Ірина Бекешкіна.

У той же час українці готові довірити формування антикорупційних органів двом інституціям: представникам антикорупційних громадських організацій (42%) і експертам із західних країн (41%), але в тому й проблема, що їхній вплив намагаються звести нанівець.

Відповідь Банкової

У розробників законопроекту також є свої аргументи щодо більшості суперечливих пунктів.

Обмеження ролі міжнародних експертів вони пояснюють тим, що нібито в разі здійснення відбору в український суд іноземцями це може трактуватися як обмеження державного суверенітету України і може бути оскаржено в Конституційному суді.

Широку підсудність ВАС аргументують тим, що це прямо суперечить Конституції. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що такий підхід до визначення підсудності Вищого антикорупційного суду не тільки наділяє його ознаками спеціального суду, створення якого прямо заборонене статтею 125 Конституції України, а й порушує принцип рівності всіх перед законом.

Небезпека того, що ВАС буде завалений дрібними справами на шкоду великим, за словами авторів законопроекту, можна усунути.

— Пропонується встановити, що Вищому антикорупційного суду будуть підсудні корупційні та пов'язані з корупцією злочину, якщо розмір предмета злочину або заподіяної ним шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму, йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Вже 16 січня Верховна Рада має повернутися з відпустки і почати чергову сесію. Законопроект визначений президентом як невідкладний, тому має бути розглянутий депутатами оперативно. Але, знаючи ставлення народних обранців до реформ, особливо у сфері боротьби з корупцією, вкрай сумнівно, що всі суперечливі моменти законопроекту будуть усунуті. Ухвалення ж закону в нинішньому вигляді може просто скомпрометувати саму ідею антикорупційного суду.

Роман Кот

QHA