КИЇВ (QHA) -

Непрості відносини США і Туреччини балансують на межі відкритого конфлікту. Проведення Туреччиною операції "Оливкова гілка" на території північної Сирії, що має убезпечити турецькі кордони від курдських бойовиків і терористів, зустрінуте у штики США.

Перед турецькими військовими стоїть завдання взяти під контроль один з двох курдських анклавів — Афрін, і тим самим убезпечити кордони країни від 30-тисячного терористичного війська, зібраного там відносно недавно США. Інший анклав в районі міста Манбідж контролюють сирійські демократичні сили (SDF). До їхнього складу входять також терористичні формування YPG і YPJ. І Анкара вже давно говорить і надає докази того, що підтримку зброєю і інструкторами цим формуванням надають США. В цьому і полягає суть розбіжностей між Америкою і Туреччиною. США крізь пальці дивляться на те, що підконтрольні їм курди з сирійських демократичних сил пішли на підкріплення до Афріну. За деякими даними майже половина всіх сил SDF вже зосереджена в районі проведення турецької операції.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 13 лютого навіть звернувся до американських платників податків, наголосивши на тому, що їхні гроші йдуть на фінансування терористів.

Далі, ніж зазвичай

Якщо США не припинить підтримку курдських терористів у Сирії, Туреччина погрожує закрити військову базу Інджирлік. Це найсхідніше місце базування авіації Альянсу, яке має значення для НАТО і США. База була створена ще в 1950-х роках і спочатку використовувалася для стримування СРСР і захисту Туреччини від радянських військ. Крім того, вона дозволяла тримати під прицілом увесь Ірак, Сирію і Закавказзя. Навіть після розвалу СРСР база Інджирлік втратила своє значення. Саме її американці використовували як перевалочний пункт для інтервенції в Афганістан у 2001 році, а також для атаки на режим Саддама Хусейна в Іраку з півночі у 2003 році. Зараз же Інджирлік — це головний канал для постачання американських союзників на півночі Сирії. На базі знаходиться близько 5 тис. військових НАТО. Поки лише точаться розмови, але турецьке керівництво налаштоване серйозно.

— Якщо середні і довгострокові інтереси Туреччини зажадають зробити крок, Туреччина, безумовно, не буде утримуватися від цього (закриття бази), заявив 10 лютого віце-прем'єр-міністр Туреччини Фікрі Ишик.

База важлива для США, але заради стратегічних інтересів вони можуть без неї обійтися. На думку заступника директора Інституту світової політики Миколи Белескова, закриття для американців Інджирліку хоча й істотно ускладнить їм життя, але не стане критичним. Обмеження доступу до бази більше вплине на їхній імідж.

— Операція з протидії Ісламській державі зменшується за масштабами, тобто менше вильотів. У разі необхідності, є можливість завдавати удари або з авіабази в Катарі, або з авіаносця в Перській затоці. Я не думаю, що це буде проблемою, навіть якщо турки заборонять доступ до бази Інджирлік, вважає Белесков.

США розуміють, що без підтримки курдів вони втратять будь-який вплив у Сирії. Основні опозиційні угруповання, а також ІДІЛ практично розбиті. Під їхнім контролем залишилася лише частина провінції Ідліб. В ході мирного врегулювання процесу США треба буде на когось спиратися, щоб не віддати Сирію цілком Туреччині, Ірану та Росії. Саме в курдах вони бачать своїх агентів впливу. Виходячи з цього, дуже малоймовірно, що вони підуть з району Манбідж. Про їхні довгострокові наміри говорить хоча б той факт, що США оголосили про виділення SDF 550 млн доларів у 2019 році.

Перспектива зіткнення

В Афріні США протистоїть Туреччині лише побічно. Ризик військового зіткнення з американськими військовими існує в іншому місці. Турецьке керівництво не приховує, що після взяття під контроль анклаву має намір провести операцію проти терористів у Манбіджі. Провідні спікери правлячої партії АКР у Туреччині вже відкрито говорять про це. Турецька армія готова до відсічі, але тепер готові до прямих бойових дій і США.

7 лютого у Сирії США знищили велике з'єднання сирійських і російських військ. Дані про втрати різняться, але рахунок убитих йде на сотні. При цьому з американської сторони втрат немає. Це перше пряме зіткнення США і РФ за довгі роки. Тепер американське командування перестнуло межу, перш за все психологічну, і американським генералам набагато простіше буде віддавати наказ про атаку на турецькі війська і союзні їм угруповання, якщо Туреччина почне зачистку Манбіджу. Правда, в такому випадку американцям доведеться зіткнутися з набагато краще підготовленими, ніж російські, військами.

Вихід з кризи

Консультації щодо виходу з цієї ситуації йдуть відразу за кількома напрямками. Як можливий варіант розв'язання кризи США запропонували змусити SDF відмежуватися від терористичної організації «Робітнича партія Курдистану» (РКК), забороненої на території самої Туреччини. Ця пропозиція пролунала на зустрічі міністрів оборони Туреччини і США у Брюсселі 14 лютого. За запевненням американців, керують сирійськими демократичними силами арабські командири, а курди відсунуті від прийняття важливих рішень. Туреччина ж вважає, це твердження некоректним, бо курдська YPG становить більшість у SDF.

— YPG і PYD неможливо відмежувати від РПК, бо це все одна організація, яка управляється з одного центру, заявив 15 лютого міністр національної оборони Туреччини Нуреттін Джаниклі, коментуючи американську пропозицію.

Невдалу ініціативу міністра оборони США, можливо, проти власної волі, зіпсували американські ж спецслужби. Зазначимо, що координація роботи спецслужб — це одвічна проблема США. Так, зараз в опублікованій 13 лютого доповіді "Оцінка глобальних загроз розвідувальними службами США" йдеться про те, що "YPG це члени РПК у Сирії, які, цілком ймовірно, мають намір утворити автономну державу, однак стикаються з опором з боку Росії, Ірану і Туреччини".

Дипломати також не можуть знайти компромісу. 15 лютого в Анкару з дводенним візитом прибув глава Держдепартаменту Рекс Тіллерсон. Щоправда, ні за підсумками тригодинних переговорів з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, ні з главою МЗС Мевлютом Чавушоглу ні про що конкретне домовитися не вдалося. 16 лютого на спільній з Чавушоглу прес-конференції Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати визнають законне право Туреччини на забезпечення безпеки своїх кордонів, але закликав Анкару виявляти стриманість в Афріні та уникати дій, які сприяли б посиленню напруженості. В перекладі з дипломатичної мови, це означає, що США не підуть на поступки у Манбіджі.

Можливе зіткнення з Туреччиною об'єктивно другою військовою силою в НАТО як мінімум обійдеться дуже дорого для США. В інтересах обох сторін якомога швидше знайти компроміс. Інакше кровопролиття не уникнути. Найнебезпечнішим є те, що тимчасовим розладом між союзниками скористаються інші актори Іран, Саудівська Аравія та Росія.

Роман Кот

QHA