КИЇВ (QHA) -

Намір США ввести нові санкції проти Росії за порушення суверенітету України підбурив Росію на несподівано креативний, активний і, можна навіть сказати, істеричний самозахист. В якості щита для захисту від санкційного удару США, Росія намагається використати Євросоюз. Крім того, РФ намагається підмінити уявлення про природу антиросійських обмежувальних заходів і представити американські санкції не як покарання за військово-політичне свавілля Росії відносно України, а як спробу США під прикриттям санкцій просунути власні бізнес-інтереси в Європі.

Вимальовується цікава колізія: Росія, яка своїми діями підірвала всю європейську систему безпеки, тепер хоче руками Європи захистити свої економічні інтереси від Америки. При тому, що санкції від Америки спричинені саме діями РФ.

Заокеанські санкції "поцілять" по російським трубопроводам

Минулої суботи, 22 липня, республіканці та демократи Конгресу США домовились щодо голосування за законопроектом, який дозволяє посилити санкції проти Росії, а також обмежує право президента Дональда Трампа скасовувати будь-які санкції проти РФ. Ще у червні цей законопроект підтримав Сенат. Адміністрація Трампа також вже заявила про підтримку цього законопроекту. Сьогодні, 25 липня, має відбутись голосування за законопроектом у Конгресі США.

Нюанс нових американських санкцій полягає в тому, що вони дуже сильно б’ють по найвразливішому місцю Росії – по нафтогазовому сектору, зокрема, по газогонам, що будуються для поставки газу на експорт. Так, законопроект дає можливість президенту США вводити санкції проти тих, хто буде інвестувати в будівництво російських експортних трубопроводів понад 5 млн доларів за рік або 1 млн доларів одноразово, а також проти тих, хто має намір надати російським проектам послуги, технології або інформаційну підтримку. Також США продовжать перешкоджати будівництву газопроводу "Північний потік-2", а пріоритетом експорту американських енергоресурсів у законопроекті названі країни Європи.

Фактично під дію американського закону підпадає будь-яка європейська компанія, пов'язана з російськими трубопроводами, санкції зачеплять щонайменше 8 проектів, що реалізуються російськими і європейськими компаніями. Euractiv наводить перелік таких проектів: Baltic LNG (Schell і "Газпром"), "Блакитний потік" (Eni та "Газпром"), нафтопровід "Каспійський трубопровідний консорціум" (Shell, Eni та "Роснефть"), "Північний потік-1" (європейські компанії та "Газпром"), "Північний потік-2" (європейські компанії та "Газпром"), розширення" Сахалін-2 "(Schell і "Газпром"); родовище Шах-Деніз і Південно-Кавказький трубопровід (ВР та "ЛУКОЙЛ"), родовище Zhor Field (BP, Eni та "Роснефть").

Варто згадати – саме експорт енергоресурсів і досі переважно формує російський бюджет, і цінність кожного кубометру газу і бареля нафти для бюджетних надходжень «країни-бензоколонки» як ніколи висока. Особливо зважаючи, що вже понад 600 днів російський газ за захмарними цінами не купує Україна.

Крім того, проект «Північний потік-2» для Росії принципово, життєво важливий не лише з економічної, але й з військово-політичної точки зору. Згадаймо – саме «Північний потік-2» має стати головною альтернативою українській ГТС. Торік у РФ заявили про намір різко скоротити транзит через українську ГТС вже після 2019 року. Підкреслимо  – у разі введення в дію газогону на півночі Європи.

У цій ситуації намір США «рубонути» санкціями по таким потрібним Росії газогонам ставить економику РФ фактично на межу виживання і відсуває в далекі світи амбітну ідею відмовитись від української ГТС. Тож стає зрозумілою нервова реакція російських чиновників, яка вихлюпнулась на шпальти пропагандистських ЗМІ.

Європейський "щит" для РФ: міф чи реальність?

Саме тому, Росія вирішила активно задіяти звичний для неї принцип: «розділяй і володарюй», намагаючись зруйнувати єдність Європи і США у питанні антиросійських санкцій за незаконну анексію Криму і війну на Донбасі. І не просто зруйнувати єдність – посіяти активну ворожнечу, налаштувати Європу проти США, використати ЄС як щит від заокеанських обмежувальних заходів.

Активно розхитуючи ЄС впродовж останніх років, смакуючи Brexit, намагаючись посіяти хаос у провідних європейських інституціях як-то ПАСЕ чи ОБСЄ, Росія вирішила, що європейський «клієнт дозрів» й до більш радикальних дій на користь РФ.

Останніми днями в Росії активно говорять про можливість (чи точніше – бажаність) бойкоту з боку Євросоюзу американських санкцій, які б’ють по російським трубопроводним проектам у Європі. Пропагандистські месиджі РФ не вирізняються новизною та оригінальністю: начебто, у першу чергу, від американських санкцій постраждають європейські інтереси (а не суто російські – що було б щирою правдою), що США, начебто просто прикриваючись санкціями, намагаються витіснити РФ з газового ринку Європи і просунути туди свій газ (хоча пропонуючи Європі газ, США просто намагається пом’якшити вплив санкцій на Європу, одночасно не пом’якшуючи їх вплив на Росію).

При цьому Росія вперто намагається не згадувати, що Європа (та ж сама Росія) платить санкційну, економічну ціну саме за дії РФ з підриву європейської безпеки і розв’язання війни в Україні.  І якби не збройна агресія Росії проти України, то взагалі ніякі санкції не вводились би ніколи. Плюс, чи варто нагадувати: за те, за що Європа і Росія розплачуються грошима, українці платять кров’ю та життям своїх найкращих синів. Але й про це намагається не згадувати російська пропаганда.

Так чи інакше, але наразі чи не все проросійське лобі в Європі задіяне для того, аби сформулювати вигідну для РФ реакцію на майбутні американські санкції. Після сьогоднішнього голосування в Конгресі США Єврокомісія обговорить наявну ситуацію і свої подальші дії. Відбудеться це обговорення вже в середу, 26 липня, на яке заплановане засідання ЄК. Саме завтрашня дата і засідання Єврокомісії фігурує в російських пропагандистських ЗМІ як «година Х».

Засідання ЄК: для РФ щось піде не так?..

Нагнітаючи емоції в омріяній площині «ЄС vs США», у РФ воліють не згадувати про неприємну реальність. Зокрема, що саме завтра, на цьому ж засіданні Єврокомісії, можуть обговорювати скандал з поставкою Росією турбін Siemens до окупованого Криму – в обхід санкцій і всупереч волі самої компанії (турбіни замовлялись для електростанцій на Тамані, але після отримання їх, російська сторона перевезла їх до Криму). Більше того, джерела Reuters в Брюселі повідомляють, що Німеччина наполягатиме на посиленні обмежувальних заходів ЄС щодо РФ – саме через свавільну поставку турбін до анексованого Криму. 

Тобто, на додачу до американських санкцій, РФ у результаті може отримати ще й санкційного копняка від Євросоюзу – як покарання за обман і порушення санкційного законодавства.

Тож не дивно, що Росія намагається заглушити «турбінний» конфлікт з країною ЄС, який так недоречно для неї спалахнув саме зараз, і спрямувати незадоволення європейців у вигідне для неї русло. Можемо припустити, що завтра на засіданні ЄК Росія спробує перевести стрілки і переключити розмову з неприємного для неї конфлікту з турбінами на більш приємне обговорення – «як нам з Європою від нехороших США захиститись». Мета проста — щоб РФ постала не порушником і не обманщиком Європи, а її рятівником в економічній сфері, з усіма позитивними наслідками, які  сама РФ могла б отримати від такого "єднання".

"Санкційний дуплет" для Росії

Чи зможе Росія розсварити Європу і США на санкційному ґрунті – стане ясно вже найближчими днями. Останнім часом ситуація несприятлива для Росії, адже нещодавно Рада Європи продовжила санкції проти РФ, майже синхронно розширивши санкції та Мінфін США.

Наразі опитані QHA експерти сходяться в тому, що у РФ вкотре видають бажане за дійсне, намагаючись представити Європу як супротивника США та антиросійських санкцій у цілому. А галас проти санкцій переважно піднімають залежні від Росії фінансові групи в ЄС.  Безперечно, можна говорити про зіткнення в Європі газових інтересів США і РФ і про те, що певній частині європейців американська активність не подобається, особливо, якщо це зачіпає конкретний бізнес, де пропозиція США вигідніша.

Водночас, не має жодного підґрунтя російська спекуляція, що США намагається під прикриттям санкцій просунути свої газові бізнес-інтереси на шкоду інтересам європейських компаній. Росії так і не вдається "заговорити" політичну суть санкцій — що вони введені за порушення територіальної цілісності європейської держави, і їх скасування відбудеться лише після того, як РФ відновить суверенітет України.

Так, існує тонка грань між звичайною конкуренцією та політичною доцільністю, коли грошові інтереси варто принести в жертву, приміром, безпековим питанням. Але у нинішніх реаліях Європа дуже гостро відчула загрозу для головної європейської цінності — миру. Тож при розгляді будь-яких питань ймовірна загроза миру буде визначальною для неприйняття якихось рішень. Крім того, Євросоюз вже вдосталь наївся монопольної залежності від поставок російського газу, і диверсифікації поставок палива знаходить розуміння в Європі, навіть якщо за це треба додатково накинути пару баксів у ціні.

І ще важливий момент —  російська афера із турбінами Simens може підштовхнути вподобання європейців саме в бік партнерства зі США. Адже чесний бізнес, навіть якщо він дорожчий, у результаті підсумку приносить більше вигоди.

Тож намагаючись зіткнути лобами США і ЄС заради захисту російських інтересів, Росія може нарватись на неочікуваний ефект – коли обидва суб’єкти в кінцевому результаті виявляться ще більш згуртованими в протидії… Росії. Напевне, десь глибоко в російських владних і бізнесових кабінетах розуміють, що саме цей, дуже неприємний для РФ сценарій, є найбільш вірогідним. І нові, ще більш посилені санкції стануть реальністю, і Росія отримає санкційний «постріл дуплетом»: і від США, і від ЄС. І хоча останні новини з-за океану свідчать, що і в самому Конгресі не всі такі вже й однодумці, і є бажання пригальмувати законопроект, однак більшість конгресменів вважають, що голосування сьогодні таки відбудеться.

А поки по цей бік океану триває пропагандистська накачка російського інформаційного простору, і чим реальніший негативний для Росії сценарій подій, тим сильніше істерять російські ЗМІ, намагаючись забити баки російському електорату.  

Тетяна Іваневич

QHA