КИЇВ (QHA) -

Успішне голосування за проект антиросійської «кримської оновленої» Резолюції на Третьому комітеті Генасамблеї ООН з прав людини спонукало Росію до дій. Тільки не подумайте, що вражена текстом Резолюції Росія негайно побігла випускати незаконно затриманих українських та кримськотатарських активістів, вибачатись перед родинами за плач дітей під час незаконних обшуків, дозволяти Меджліс та викладання в школах українською і кримськотатарською мовою. Росія також не почала збирати своїх «зелених чоловічків» на вихід через умовно збудований Керченський міст, а відправлених служити за межі півострова кримчан – повертати додому. Нічого цього не сталось... Окупант і агресор відреагував на звинувачення в порушеннях основних прав і свобод людини в стилі окупанта і агресора – ще більшим посиленням цих порушень.

«Букет» репресій зранку в четвер подарувала Росія окупованому Криму. В ніч на 16 листопада в селищі Курське Білогірського району невідомі обстріляли будинок кримськотатарського активіста Аметова Джафера. І чомусь одразу згадався месидж російських пропагандистів-апологетів анексії «зато не стреляют». Згодом з’явилась інформація, що відбулись обшуки і затримання в помешканні вчительки кримськотатарської мови Лєнари Мустафаєвої та її чоловіка Мустафи. За іронією долі, селище Пушкіно, в якому вони мешкають, носить ім’я великого російського поета Олександра Пушкіна. І одразу згадалось, що навчання кримськотатарською мовою, як і українською, на окупованому півострові, стає небезпечною для викладачів справою, і що Міжнародний суд ООН вимагає у окупантів повернути мову дітям. Також вже сьогодні вдень стало відомо, що окупаційний суд вкотре відмовився змінити запобіжний захід українському політв’язню Володимиру Балуху і він і надалі сидітиме в окупаційній катівні – за відданість Батьківщині.

Я не просто так перелічую ці факти. Кожен з них – з розряду тих порушень, які позавчора засудив Третій комітет ГА ООН, визначивши, що ситуація з правами людини в Криму погіршилась. Лише день тому російські представники переконували членів Третього комітету ООН, що в Криму з правами людини все гаразд, а то все Україна пересмикує. Але вже зранку четверга світова спільнота вкотре має можливість на практиці пересвідчитись – по який бік адмінмежі з Кримом процвітає «правовий бєспрєдєл».

Меджліс дістав Росію і в Нью-Йорку...

Живою демонстрацією проявів російського «бєспрєдєла» в Криму став заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, який взяв участь в роботі Третього комітету разом із Уповноваженим  президента з питань кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим.

Чийгоз - політв’язень, який три роки за надуманими звинуваченнями відсидів в окупаційній катівні, отримав незаконний вирок і був випущений на волю в підсумку завдяки зусиллям правників, активістів, міжнародної спільноти, і зрештою, президентів Туреччини та України. Чийгоз, який ще кілька тижнів тому сидів в російському СІЗО в Криму, цього тижня був у Нью-Йорку і брав участь в обговоренні на одному з найвищих світових майданчиків в прав людини.

Можна припускати, що випустивши Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова Росія розраховувала таким чином якось вплинути на перебіг роботи Третього комітету, схиливши учасників на свій бік. Але марно. Звільнені політв’язні стали свідченням російських злочинів, а не прикладом російського справедливого правосуддя. І саме тому, напевно, текст Резолюції містить дуже конкретно сформульовані вимоги до РФ - не просто припинити порушення прав людини, а припинити «безпідставні затримання, катування та інші жорстокі, нелюдські або принижуючі гідність види поводження».

Між іншим, присутність кримськотатарських представників, Джемілєва і Чийгоза в ООН, дуже дратувала Росію – про це свідчить риторика російських ЗМІ. Російський ТАСС не зміг пробачити заступнику глави українського МЗС Сергію Кислиці його появи в ООН в товаристві лідерів Меджлісу:

— Кислиця з'явився на засідання з лідером забороненої в РФ "Меджлісу кримсько-татарського народу" Мустафою Джемілєвим і його заступником Ахтемом Чийгозом. "Вони без перебільшення є героями, які виступають проти російської окупації, за свій народ, за Крим, за єдину Україну", - проголосив заступник міністра.

Думаю, не варто нагадувати, що Меджліс вважають екстремістською організацією лише російські окупанти. І Росії дедалі важче стає підтримувати байку про «кримськотатарських екстремістів», так само як і про «процвітання Криму після воз’єднання з Росією». Саме тому з року в рік ООНівські Резолюції щодо Криму стають все більш нищівними по відношенню до окупанта. І з року в рік  все більше країн пристають на позицію України в питанні Криму. Приміром, співатором проекту Резолюції в 2017 році стали 42 країни, тоді як торік співаторів було 38. Чи багато це +4? Ймовірно, що так, зважаючи, що інколи й один голос може стати вирішальним. Чи не тому реакцією на голосування по Резолюції та впливовість лідерів кримських татар став такий оперативний удар російських силовиків по цивільним беззахисним людям, який струсонув сьогодні вранці інформаційний простір?

ООН підтверджує: Росія і Україна перебувають в стані збройного конфлікту

Оновлена «кримська» резолюція ґрунтується на Резолюції "Становище у галузі прав людини в Автономній Республіці Крим та м.Севастополь (Україна)" (№71/205), яка була ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН в грудні 2016 року, але є більш жорстким документом, який не просто посилює положення чинної Резолюції 2016 року, але й містить нові важливі елементи, перераховує Мустафа Джемілєв.

Зокрема, в проекті оновленої Резолюції зафіксовано, що між Україною та Росією існує міжнародний збройний конфлікт.

Це важливий нюанс, який може вплинути на позиції України та Росії і в інших міжнародних інституціях. Згадаймо, торік восени Парламентська Асамблея Ради Європи прийняла Резолюції, в яких відзначила, що анексія Криму Російською Федерацією та військове вторгнення російських збройних сил на сході України порушують міжнародне право та принципи, підтримані Радою Європи. Тож, відповідно до міжнародного права, Російська Федерація, яка де-факто здійснює контроль над цими територіями, несе відповідальність за захист їхнього населення. Росія, таким чином, повинна гарантувати дотримання прав людини всім мешканцям Криму та  територій, підконтрольних так званим "ДНР" і "ЛНР".

Водночас, вже цієї осені Рада Європи раптом зайняла двурушницьку позицію і всерйоз почала обговорювати можливість повернення Росії в ПАРЄ вже в січні наступного року. Тепер факт наявності збройного конфлікту між державами фіксується в проекті Резолюції ГА ООН, фактично нагадавши ПАРЄ про її ж власну резолюцію і про її ж власні оцінки дій Росії як агресора по відношенню до України.

Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулєба в твіттері написав, що голосування на Третьому комітеті ООН щодо «кримської оновленої» резолюції має дати сигнал зокрема і Раді Європи, що тиск на Росію треба  посилювати, а не послаблювати. І Рада Європи повинна дотримуватись своїх принципів, а не торгувати ними.

— Нова резолюція ООН щодо Криму дуже важлива і для Ради Європи. Це чіткий сигнал, що потрібно збільшувати, а не зменшувати тиск на Росію. Плани щодо повернення росіян до ПАРЄ в січні-2018 – це саме зменшення тиску. РЄ має діяти відповідально і захищати, а не торгувати принципами.

Цікаво також те, чи вдасться Україні скористатись такими формулюваннями Резолюції ООН по Криму, як «збройний конфлікт між Україною та РФ» для комплексного вирішення проблеми зі збройною агресією РФ проти України – в тому числі й на Донбасі.

Проект Резолюції також засуджує ретроактивне застосування РФ власних законів на окупованій території, а також примусове переведення громадян України в російське громадянство, незаконний призов кримчан до лав ЗС РФ, що прямо заборонено міжнародним гуманітарним правом. Варто зазначити, що Росія з кожним роком дає ООН підстави для більш жорстких формулювань. Скажімо, саме цього року РФ почала демонстративно порушувати міжнародні норми, не лише призиваючи кримчан в окупаційну армію, але й направляючи їх служити за межі кримського півострова.

Варто акцентувати, що Резолюція містить вимогу поважати закони, що діють в Україні, скасувати прийняте після початку анексії законодавство та припинити експропріацію власності кримчан. Дуже важливий месидж, зважаючи на постійні волання кримчан про те, що у них відбирають землю і домівки, які вони отримали/побудували до початку російської окупації. До речі, російські ЗМІ приділили цьому месиджу особливу увагу. Як пише ТАСС, в Резолюції Росію просять (насправді – вимагають) "поважати закони, що діють в Україні, і скасувати закони, введені в Криму" з березня 2014 року і "дозволяють здійснювати примусове виселення і конфіскацію приватної власності в Криму в порушення застосовних норм міжнародного права".

Ще один дуже важливий момент – Резолюція вимагає від РФ виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН щодо відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською та кримськотатарською мовами, дозволити діяльність Меджлісу. Торік  в «кримській» резолюції також йшлося про необхідність припинити утиски прав за національною ознакою та засуджувалась заборона Меджлісу. Але в нинішньому проекті ці тези вже спираються на проміжне рішення Міжнародного суду ООН, яке було прийняте в квітні 2017 року за позовом України проти РФ, і яке Росія вже кілька місяців ігнорує.

Також в Резолюції засуджується відсутність доступу до Криму для Моніторингової Місії ООН з прав людини в Україні, яка вже не один рік не може потрапити на півострів. В українському Міністерстві закордонних справ наголошують, що відсутність такого міжнародного моніторингу безпосередньо впливає на повсякденне життя мешканців Криму, а відтак потребує негайного вирішення.

— Постійний прямий міжнародний моніторинг ситуації матиме стримуючий ефект та виступатиме в ролі контролюючого механізму за дотриманням РФ своїх обов’язків як окупаційної влади згідно з міжнародним гуманітарним правом

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко іронізує – якщо Росії нема чого приховувати в Криму, то чому ж вона не допускає міжнародні моніторингові місії? Чому не дозволяє їм переконатись  в тому, що там все нормально із правами людини?

— Я коли зустрічаюсь з колегами, я всім кажу: якщо Російська Федерація вважає, що в Криму все нормально і про це вони знову заявили в своєму так званому пояcненні голосування. Чому вони тоді відмовляють ООНівському персоналу, спеціалістам з прав людини, відвідати Крим, щоб в цьому переконатись і написати в доповіді, що там все нормально?  Чомусь таке рішення російською стороною не приймається. Значить є, що ховати.

Втім, навіть на відстані від моніторингових організацій не все вдається приховати. Український МЗС звертає увагу, що в текст Резолюції включено доповідь Управління Верховного Комісара ООН з прав людини, яке на виконання резолюції 71/205 підготувало та у вересні цього року оприлюднило окрему доповідь «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (Україна)». У Доповіді робиться однозначний висновок: «ситуація з правами людини у Криму після його окупації Російською Федерацією значно погіршилася».

— Доводиться констатувати, що Росія не виконала жодного з положень попередньої резолюції ГА ООН, посилюючи репресії щодо етнічних українців, кримських татар та інших осіб, які висловлюють незгоду з окупацією півострова. Не зважаючи на численні звернення УВКПЛ, Росія відмовляє представникам ООН у доступі на територію тимчасово окупованого Криму.

До речі, в «оновленій кримській» резолюції міститься прохання підготувати другій тематичний звіт щодо Криму до кінця 72-ї сесії ГА ООН (вересень 2018 року), а також інформувати 37-му сесію Ради з прав людини ООН щодо ситуації з правами людини в Криму (березень 2018 року). Таким чином, матимем можливість побачити – чи таки пустить в найближчі місяці Росія моніторщиків до Криму, чи й надалі триматиме їх на відстані від реалій окупованого півострова.

В підсумку, український МЗС розцінив голосування за проект Резолюції на Третьому комітеті як «підтримку в деокупації Криму». Важливий вектор – вже не просто вимога до окупанта припинити репресії, але й натяк на перші кроки по витісненню його з чужої території.

— Цьогорічна резолюція, яка сьогодні пройшла затвердження у профільному Третьому комітеті ГА ООН, має на меті змусити Росію як державу-окупанта, припинити грубі порушення прав та основних свобод людини.  Оголошена на 72-у засіданні ГА ООН ініціатива Президента України щодо створення міжнародної групи друзів Криму зі схваленням резолюції отримає міцну основу.

Цікаво, що й російська преса не оминула цей момент – відчули небезпеку. Ось як змальовує некомфортне для РФ формулювання Резолюції щодо тимчасової(!) анексії вищезгадане російське інформагентство:

— В прийнятому у вівторок документі 3-й комітет Генасамблеї засудив "тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя", і заявив про "невизнання її анексії". Крім того, ГА похвалила Україну за здійснювані нею зусилля, націлені "на те, щоб покласти край російській окупації Криму".

Отож — на біс – «ГА похвалила Україну за намагання покласти край російській окупації Криму». Тобто Україна має світову підтримку не лише в її вимогах дотримуватись прав людини на окупованих територіях, але й у її намірах повернути ці території собі. І дії України в цьому напрямку отримали позитивну оцінку в ООН. Висновок – ох і важко буде надалі протиснути проект Резолюції для остаточного прийняття на Генасамблеї.

Голосування: не втопитися в «ООНівському болоті»

Кримська безправність вже навряд чи є секретом для тих, хто голосує в ООН чи в інших міжнародних інституціях. Попри масовану російську пропаганду, недопуск міжнародних моніторингових місій до Криму та обмеження свободи слова на півострові.

Якщо порівнювати минулорічне і цьогорічне голосування на Третьому комітеті ООН, то воно таке: цього року «за» проект Резолюції на Комітеті проголосувала 71 держава (торік – 73), «проти» - 25 (торік – 23), «утримались» - 77 (торік – 76).

Як бачимо, прихильників української позиції поменшало на 2, а «утриманців» побільшало на 1. І хоча такі зміни не критичні, на них треба зважати, але насторожує те, що не більшає прихильників української позиції, попри її очевидну обгрунтованість.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв акцентує, що такі результати навіть більш оптимістичні, ніж очікувалось.

— Відверто, наші прогнози щодо результатів голосування були менш оптимістичними.

До речі, список країн, які голосували «проти» дещо змінився в порівнянні з минулим роком не лише в поганий бік. Так, з нього вийша Ангола та Коморські острови. Водночас, додались такі країни, як Киргизстан, М’янма, Філіпіни, Уганда.

Голосування-2016 – 23 країни: Ангола, Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Коморські острови, КНДР, Казахстан , Індія, Іран, РФ, Нікарагуа, Сербія, ПАР, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела, Еритрея, Зімбабве.

Голосування-2017 – 25 країн: Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, Росія, Сербія, ПАР, Сирія, Судан, Уганда, Узбекистан, Венесуела, Зімбабве.

Вірогідно, що все ж таки не дуже позитивна динаміка з прихильниками свідчить зокрема й про те, що текст цьогорічної резолюції став більш жорстким по відношенню до країни-окупанта, містить більше вимог до нього.  А це означає, що кожен, хто голосує «за» бере на себе відповідальність за подальше втілення проголосованих месиджів на практиці. Брати цю відповідальність на себе багато хто не хоче з різних причин.

Скажімо, Володимир Єльченко в інтерв’ю одному з телеканалів акцентував, що українська сторона вирішила пожертвувати кількістю голосів підтримки на користь якості самої Резолюції.

— Для нас був важливий саме текст резолюції. Ми себе запитували - що нам важливіше - отримати на 10-15 голосів менше але мати більш жорстку, вимогливу до Росії,  Резолюцію, або піти на залагодження деяких гострих кутів, відмовитись від гострих формулювань і отримати набагато більше, десь плюс тих же 10 голосів. Але я думаю, що зміст - це більш важливо. Один з моїх колег сказав - "після прочитання цієї резолюції, стає страшно уявляти себе на місці російського делегата".

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров також акцентує на тому, що українська сторона пожертвувала кількістю прихильників заради більш жорсткого змісту Резолюції.

— Втрата в порівнянні з минулим роком двох голосів компенсується набагато більш жорстким змістом нинішньої резолюції в порівнянні з торішньою, про що, до речі, у властивій істеричній манері не забув заволати представник РФ в ООН

В цілому, з тими, хто голосував «проти» - все ясно – це країни, в яких самих існують серйозні проблеми із дотриманням прав людини, або ті, які безпосередньо залежать від Росії.

Особливо обурила українську сторону хіба що позиція Білорусі, яка з одного боку проголосувала проти Резолюції, а з іншого намагається виступити учасником майбутньої миротворчої місії ООН на Донбасі. Злі язики подейкують, що Білорусь може прислати на Донбас в якості миротворців лише російських вояків, які «заблукали» в Біловезьких болотах після недавніх військових навчань «Захід-2017». Більш толерантні язики натякають Білорусі, що проросійська позиція з ключових питань щодо України, автоматично ставитиме хрест на білоруській «миротворчості» на Донбасі. І годі з нас білоруської участі в нормалізації ситуації у вигляді одного напівглухого кута у вигляді «Мінська». Простіше кажучи, Білорусі треба визначитись – ти або посередник, або учасник конфлікту, або сателіт однієї зі сторін конфлікту, а поєднувати непоєднуване – не варто.

На жаль, в тому ж Третьому комітеті ООН продовжує існувати стабільна кількість країн, які тиснуть на кнопку «утримався», таке собі «ООНівське болото», яке не бажає висловлювати свою точку зору, виходячи з різноманітних егоїстичних міркувань. В розширенні цього «болота» існує суттєва загроза для підтримки подальших кроків, спрямованих на відновлення українського суверенітету над Кримом.

В експертному середовищі звертають увагу, що це переважно країни «третього світу», яким нема справи ані до НАТО, ані до «совка». Водночас багато хто з них побоюються, що проголосувавши «проти» Резолюції, вони опосередковано підтримають сепаратистські настрої у себе. Цікаву думку висловив один з користувачів Твіттера Andi Rain‏ щодо мотивів цих країн:

— Утримались певно із-за сепаратизму. Не хочуть пітримувати права людини, але не хочуть голосом проти опосередковано підтримати сепаратистів у себе... Це моя здогадка, не бачу інакшого глузду. А, це країни 3го світу. В значенні, ті що не не про-НАТОвскі (1й), але й не совкові (2й).

До речі, уважні користувачі соцмереж звернули увагу на те, що під час голосування Азербайджан просто був відсутній у залі і таким чином йому ніяк не довелось висловлювати свої вподобання. До речі, іншими «невидимками» були переважно деякі країни Африки, а також Ірак.

В будь-якому випадку, питання голосів лишається важливим. І за той місяць, що лишився до голосування на ГА, Росія спробує збільшити кількість і тих, хто «проти», і тих, хто «утримався» - надто вже різкі і неприємні для неї месиджі містяться в оновленій кримській Резолюції. До речі, експерти зауважували, що торік на Генасамблеї ООН вдалось прийняти «кримську резолюцію» із такими неприємними для РФ формулюваннями, як «держава-окупант», та «Крим/Севастополь – українська територія, тимчасово окупована РФ» саме через надмірну самовпевненість Росії, яка сподівалась, що Резолюція не буде прийнята, активно «працювала» із різними країнами. Тоді для Росії все сталося не так, як гадалося.

Але історія триватиме і від того, як надалі поводитиметься Росія та інші країни багато що залежить. Український МЗС закликає міжнародне товариство не просто об’єднатися на Генеральній Асамблеї в спільному засудженні окупанта, але й примусити Росію до виконання Резолюцій ООН.

— Наступним етапом стане розгляд проекту резолюції на пленарному засіданні ГА ООН у другій половині грудня 2017 року і головне – примушення Російської Федерації до її повного виконання. Закликаємо міжнародне співтовариство об’єднатися навколо спільних цінностей та захистити жителів Криму від свавілля окупантів.

Можна припустити, що цього року бій за голоси на ГА буде ще жорсткіший, ніж торік – зважаючи на ще більш жорстку риторику Резолюції, зокрема, на те, що Росії вже натякають не лише на необхідність припинити репресії, але й на доцільність прибрати з Криму основну причину цих репресій - саму Росію. І хоча українська сторона вже висловлює впевненість в позитивному голосуванні на ГА, ніколи не варто забувати, що Росія до останнього шукатиме прямі і дотичні механізми, щоб або забезпечити потрібне для неї голосування, або зірвати очевидно програшне. На крайній випадок у РФ є запасний варіант, яким вона активно користується -  просто й надалі ігнорувати вимоги міжнародного співтовариства. Чи дозволять їй вдатись до улюбленого прийому цього разу - побачимо після Різдвяних свят.

Тетяна Іваневич

QHA