КИЇВ (QHA) -

Росія завозить на територію окупованого Донбасу залізничними ешелонами військову техніку та озброєння через неконтрольований українсько-російський кордон. Однак СММ ОБСЄ в Україні не має можливості відмоніторити це через обмеженість мандату та через перешкоди у доступі до залізниць, які чинять спостерігачам сепаратисти.

Так, учора  Постійний представникУкраїни при міжнародних організаціях Ігор Прокопчук на засіданні Постійної Ради ОБСЄ у Відні озвучив інформацію про збройні поставки залізницею з Росії до ОРДЛО.

Ігор Прокопчук нагадав, що минулої п'ятниці представник Кремля, відповідаючи на запитання про походження 700 бойових танків та іншої зброї, яку мають у своєму розпорядженні незаконні збройні формування на Донбасі, порадив поставити це питання українській владі. За словами Прокопчука, Україна може легко відповісти на ці закиди — це озброєння бойовикам поставляє сама Росія.

— Ми хотіли б відповісти через посла Росії у Постійній раді: ці танки, важка артилерія та сотні одиниць різної військової техніки, зокрема, і ті, що використовуються винятково у Збройних силах Російської Федерації, тисячі тонн боєприпасів були незаконно передані на Донбас Російською Федерацією через неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону. Військові поставки Росії своїм гібридним силам на Донбасі тривають.

Також він навів кілька прикладів подібних поставок важкого озброєння та палива залізничними шляхами:

 29 січня 2017 року залізничні ешелони з паливно-мастильними матеріалами прибули до Іловайська та Луганська, 2 лютого ешелон із паливом прибув до Ровеньків, 3 лютого ешелон із військовою технікою та боєприпасами прибув до Іловайська, 6 лютого ешелони з пальним та боєприпасами прибули до Ровеньків та Ларіного (на околиці Донецька).

Ці незаконні військові поставки, які йдуть з Росії, грубо порушують принципи і зобов'язання ОБСЄ, наголосив представник України.

Водночас, зауважив Ігор Прокопчук, гібридні російські війська перешкоджають СММ у встановленні фактів про ці порушення, як це передбачено її мандатом. Зокрема, обмежуючи свободу пересування і доступу СММ, також і щодо моніторингу залізничних вузлів, магістральних транспортних маршрутів і кордону.

Зазначимо, що з боку Росії неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону моніторить інша місія ОБСЄ — запрошена Росією ще у липні 2014 року. Її територіальні можливості також обмежені — ця місія працює на двох пунктах пропуску на кордоні — Гукове і Донецьк з російського боку. Моніторинг з боку «гуківської» місії залізничних вантажних перевезень через кордон носить дуже специфічний характер. Зазвичай у їхньому звіті вказується, що спостерігачі впродовж тижня стільки-то разів «чули звук потягів неподалік від пункту спостереження», які прямували з РФ до України або навпаки. А далі у звіті йде стандартна фраза: «Візуальне спостереження не було можливим через смуги дерев, розташовані між залізничними коліями і пунктом спостереження, а також у зв'язку із несприятливими умовами освітленості». І завершується звіт словами, що місія у Гуковому поінформувала СММ ОБСЄ в Україні про прямування потягів до України. Зрозуміло, що з такими формулюваннями ситуація нагадує анекдот, а не ефективне спостереження.

Журналіст QHA звернувся до першого заступника глави СММ ОБСЄ в Україні Александра Хуга з проханням пояснити, чи вдавалося за останні місяці СММ побачити, що перевозиться у тих потягах, які в'їхали з РФ до окупованих районів України через неконтрольований кордон, і про які СММ інформувала місія з російського Гукового?

За словами Александра Хуга, можливості спостерігачів моніторити безпосередньо залізничні перевезення обмежені тим, що вони не мають права інспектувати самі потяги і вміст вагонів.

— Ми не маємо виконавчого мандату або мандату, який передбачає проведення інспекцій. А до того часу ми не маємо повноважень відкривати і дивитися та проводити інспекцію того, що знаходиться всередині. І як ви знаєте, наший мандат був схвалений 57 державами учасницями-ОБСЄ і це їхній вибір, це не наший вибір, серед цих країн саме є Україна та РФ, — пояснив Хуг.

Водночас він зауважив, що у разі, якщо спостерігачі СММ побачать щось схоже на озброєння на відкритих залізничних платформах, вони зафіксують і відобразять це у своїх звітах.

Якщо ми під час нашого патрулювання побачимо ці вантажні потяги, і вони будуть відкриті, а ми зможемо візуально побачити, який там вантаж, ми будемо це висвітлювати у наших звітах.

До речі, Александр Хуг раніше вже підтверджував, що бойовики перешкоджають патрулям ОБСЄ у залежності, чим ближче вони пересуваються у напрямку міжнародного державного кордону між Україною та Росією. У підсумку це обмежує спроможність спостерігачів здійснювати моніторинг, зокрема, за тим, що відбувається на залізницях окупованої частини Донбасу.

І справді, важко пригадати, щоб у звітах СММ ОБСЄ попадалися фрази на кшталт «спостерігачі побачили у так званій ДНР чи ЛНР на залізничних платформах, що прибули з території РФ, накриту брезентом техніку, яка за контурами нагадувала танки». Водночас, відсутність інформації у звітах аж ніяк не означає, що таких фактів не було в реальному житті.

Варто також нагадати, що з українського боку неконтрольованої ділянки кордону відсутні постійні бази спостерігачів СММ ОБСЄ. Про необхідність їхнього встановлення Україна та ОБСЄ говорять вже майже два роки, однак все гальмується позицією Російської Федерації, яка під надуманими приводами відмовляється обговорювати це питання. Так, востаннє питання встановлення контролю ОБСЄ за ділянкою кордону з українського боку міністр закордонних справ України Павло Клімкін обговорював вже із новим главою ОБСЄ своїм австрійським колегою Себастіаном Курцем у січні цього року у Києві. Пізніше Курц у Москві говорив про це з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Втім, як і можна було прогнозувати, Лавров не був у захваті від ідеї та чомусь заявив, що відновлення контролю над кордоном «є останнім кроком у виконанні Мінських домовленостей». Хоча з боку Лаврова тут є елемент маніпуляції, зокрема, у Мінських угодах йдеться про відновлення контролю з боку українського уряду («Відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України в усій зоні конфлікту»), але це аж ніяк не стосується контролю над кордоном з боку СММ ОБСЄ (про який, власне, приїхав вести переговори Себастіан Курц). А, власне, мандат СММ ОБСЄ передбачає контроль і свободу пересування всією територією України, зокрема, до ОРДЛО і у Криму.

Однак, знов-таки, бойовики відверто гальмують роботу СММ у найцікавіших для спостереження районах, заважаючи фіксувати російські танки, Гради і зенітки на залізничних платформах, про які не лише повідомляє українська розвідка, але й пишуть у соцмережах українці, що проживають на окупованих територіях. Можна констатувати, що ситуація зі спостереженнями в деяких моментах не задовольняє Україну і вимагає коригування. 

Нагадаємо, що наприкінці березня спливає термін мандату СММ ОБСЄ в Україні, тож відбуватиметься його продовження і, ймовірно, перегляд чи розширення. Українська сторона має просувати внесення певних змін, які дозволили б зробити діяльність СММ в Україні ефективнішою. Однак, зважаючи на те, що всі рішення ОБСЄ приймає консенсусом, тобто за дане рішення мають проголосувати всі 57 країн-членів, можна прогнозувати, що будь-які неприємні Росії новації будуть заблоковані нею.

Тетяна Іваневич

QHA