КИЇВ (QHA) -

Три роки, що минули з моменту окупації українського Криму Росією, агресор нашпиговував його найсмертоноснішою зброєю, наявною у нього на озброєнні, перетворюючи півострів на суміш концтабору та військової бази. Очевидно, що концентруючи свої військові сили у Криму, Росія має на меті як мінімум не допустити силового шляху повернення півострова до складу України, або ж розраховує продовжити свою агресію у південних областях нашої країни.

Крім того, як вважає військово-морський експерт Володимир Заблоцький, Крим служить стартовим майданчиком для продовження російського втручання на Близькому Сході.

— Російське керівництво перетворює Крим на військову базу. Посилено присутність авіації, ракетного озброєння, щоб зробити півострів джерелом загрози для всього регіону.

Крім того, це передова база для агресії у Сирії. Саме з Криму йдуть поставки всього необхідного, Чорноморський флот Росії забезпечує доставку вантажів для потреб російського контингенту. Великі десантні кораблі Чорноморського флоту разом із десантними кораблями інших флотів задіяні у перевезеннях з Новоросійська та Севастополя у сирійський порт Тартус, розповів експерт.

Для розуміння масштабів мілітаризації Криму Росією є сенс поглянути на статус-кво до російської агресії. Отже, за даними ГУР Міноборони України і ЦДАКР (Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, — ред.), на 1 січня 2014 року у складі Чорноморського флоту РФ налічувалося близько 17 тисяч осіб, з яких на території України знаходилося 12,5 тисяч. Також російське командування мало велику кількість військової техніки: у складі кримського угрупування військ налічувалося 26 бойових кораблів, 92 БМП, 24 артилерійські системи калібру більше 100 мм, 59 бойових літаків та вертольотів, два підводні човни.

На цьому Путін та його кліка не зупинилися. Навіть таке, за сучасними мірками, велике військове з'єднання було ще в кілька разів збільшене і начинене додаткової військовою технікою.

Станом на серпень 2016 року в окупованому Криму перебувало близько 24 тисячі російських військовослужбовців — таким чином, російське угруповання зросло майже вдвічі. Але незрівнянно більше на окупований півострів було завезено військової техніки. Так, кількість танків і бойових броньованих машин зросла у 6,8 разів, артилерійських систем  у 7,2 рази, бойових літаків і вертольотів  у 2,2 рази, підводних човнів  у 2 рази.

За даними порталу Black Sea News, який здійснює моніторинг військової присутності у Чорному морі, російське угруповання складається з трьох ключових компонентів: сухопутного, військово-повітряного та морського.

Більшість військових з'єднань дислокується, як це не дивно, довкола Севастополя. Це 810-а окрема бригада морської піхоти, 4-й полк радіаційного, хімічного і бактеріологічного захисту, 15-а окрема берегова ракетна бригада, 1096-й зенітно-ракетний полк та 8-й артилерійський полк. У Євпаторії розташований 68-й окремий морський інженерний полк, у Сімферополі  127-а окрема розвідувальна бригада. Крім того, у Перевальному Сімферопольського району базується 126-а окрема бригада берегової оборони.

Як повідомив QHA помічник голови Держприкордонслужби України Олег Слободян, час від часу окупанти проводять ротації військових частин.

 Періодично ми спостерігаємо ротацію як особового складу, так і військової техніки. Остання масштабна ротація була у кінці липня  початку серпня, тоді на зміну 11-й окремій десантно-штурмовій бригаді з Улан-Уде прибули підрозділи 247-го десантно-штурмового полку зі Ставрополя. Особовий склад цих підрозділів безпосередньо і перебував на позиціях на адмінмежі. Також російські війська продовжують зміцнювати інженерні позиції на адмінмежі.

За словами представника прикордонної служби, останній випадок «брязкання зброєю» на адмінмежі з Кримом стався на початку серпня 2016 року.

 Так збіглося, що початок серпня було часом, коли росіяни активно шукали наших «диверсантів», тоді відбулася активізація на адмінмежі. Практично щодня вони піднімали по кілька вертольотів для моніторингових польотів уздовж адмінмежі, активно використовувалися катери на повітряній подушці. Тоді ж ми зафіксували, що вони вперше використовували аеростати типу «Рись», які піднімаються на висоту до одного кілометра і також використовуються для візуального спостереження.

Крім цього, останнім часом Держприкордонслужба спостерігає проведення навчань окупаційних військ. Підрозділи 126-ї окремої бригади берегової охорони, 810-ї окремої бригади морської піхоти, артилерійського підрозділу періодично приводяться у стан бойової готовності, відпрацьовуються нормативи з переміщення у зазначений район, рух у колонах тощо. Тобто обстановка на півострові викликає дедалі більшу тривогу.

У сухопутному компоненті техніки РФ найбільшу небезпеку становить кілька систем. В першу чергу це комплекси «Панцир-С1», що надійшли на озброєння російської армії кілька років тому. Вони здатні вражати як повітряні, так і наземні легкоброньовані цілі, а також обстрілювати військові та промислові об'єкти.

Також на узбережжі Криму були розгорнуті протикорабельні ракетні комплекси «Бастіон», призначені для ураження не тільки надводних кораблів, а й наземних цілей. Один такий комплекс із самонавідними протикорабельними ракетами «Онікс» здатний прикрити більше 600 км узбережжя.

Крім того, Росія розмістила у Криму берегові ракетні комплекси «Бал», які раніше дислокувалися на Каспійському морі. Дивізіон «Балів» був перебазований у Севастополь і введений до складу 15-ї окремої берегової ракетної бригади. Вони призначені в першу чергу для контролю територіальних вод і являють собою мобільну систему, яка несе два типи протикорабельних ракет (ПКР) у транспортно-пускових контейнерах (ТПК). Дальність ураження ракетою Х-35Е становить 120 км, а ракетою Х-35В — 260 км.

До цього варто додати, що останнім часом російське командування оновило свої системи радіотехнічного спостереження. Олег Слободян розповів QHA, що на заміну старим радіолокаційним станціям росіяни поставили нові, що значно розширило їхні можливості моніторингу Чорного моря.

Мова йде про заміну РЛС «Ноябрь-5» і «Буревісник» виробами типу «Бусоль-С» і комплектами оптично-електронних модулів великої дальності «Фокус-Д». Ці заходи вони провели у районі мису Казантип, мису Ліхтар і у ряді інших ПТС на Чорноморському узбережжі. Це розширило спектр дії і дало їм можливість виявляти малі цілі на відстані до 6 миль, середні  до 8 миль, великі  до 20 миль і оперативніше передавати цю інформацію за призначенням.

До військово-повітряної складової окупаційних військ РФ входять частини бомбардувальної, штурмової, винищувальної, армійської авіації, які складають 4-у армію ВВС і ППО, і морська авіація Чорноморського флоту РФ. Зокрема це 43-й окремий морський штурмовий авіаполк у Саках, 318-й окремий змішаний авіаполк у селищі Кача, 37-й змішаний авіаполк у Гвардійському, 38-й винищувальний авіаполк у Бельбеку, а також 39-й вертолітний полк у Джанкої. Все це авіаційне угруповання здатне виконувати бойові завдання над акваторією всього Чорного моря.

До морського компоненту військ РФ у Криму відносяться надводні та підводні сили ЧФ РФ. Перші включають ударні ракетно-артилерійські кораблі, великі і малі десантні, протичовнові та мінно-тральні кораблі. Організаційно вони об'єднані у 30-у дивізію надводних кораблів, 11-у бригаду протичовнових кораблів, 197-у бригаду десантних кораблів, 41-у бригаду ракетних катерів, 68-у бригаду кораблів охорони водного району і 4-у бригаду підводних човнів.

Цей корабельний склад дозволяє російському керівництву як вирішувати завдання у найближчій морській операційній зоні, тобто контролювати прилеглу до Криму акваторію моря, так і проводити морські десантні операції проти України. Крім того, як уже згадувалося, це дозволяє забезпечувати російські війська у Сирії.

Все вищеописане складає величезне міжвидове угруповання військ, яке дозволяє РФ у разі необхідності проводити військові операції в усій акваторії Чорного та Азовського морів, а у деяких випадках  і за їхніми межами, а також протидіяти спробам України звільнити Крим силовим шляхом, і становить загрозу не лише для всього узбережжя Чорного моря, як вважалося раніше, а і для Європи загалом.

Також зазначимо, що нез'ясованим залишається питання про наявність на території окупованого Криму ядерної зброї. Як повідомляв Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу, лідер кримських татар Мустафа Джемілєв, виступаючи 7 грудня 2016 року у Європейському парламенті, на півострові розміщено шість ядерних боєголовок.

Раніше, у травні 2015 року, секретар Ради національної безпеки та оборони України Олександр Турчинов у інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що окупанти готують інфраструктуру для розміщення на півострові ядерної зброї та засобів її доставки.

Однак документальних підтверджень наявності ядерної зброї у Криму поки немає.

Підсумовуючи, зазначимо, що подальше нашпиговування Криму зброєю створює загрозу не лише для України та всього Чорноморського регіону, але головне — для мирних жителів окупованого Криму, адже не викликає сумнівів, що у разі повномасштабного військового конфлікту саме ними прикриватиметься путінський режим, вчергове демонструючи свою нелюдську сутність.

Роман Кот

Інфографіка: ЦДАКР

ФОТО: інтернет

QHA