КИЇВ (QHA) -

Чи готуватися Криму в 2017 році до «дипломатичних десантів», тобто чи почнеться наступного року постійний правозахисний моніторинг ООН на території окупованого півострова, залежить від остаточного голосування за «кримською» резолюцією на Генеральній Ассамблеї Організації Об’єднаних Націй.

Третій Комітет Генасамблеї ООН, який, зокрема, опікується питаннями захисту прав людини, 15 листопада в Нью-Йорку ухвалив історичний проект Резолюції щодо порушень прав людини у тимчасово окупованому Криму. Цей проект визначає відповідальність, яку несе Росія за правову вакханалію, яка шаленими темпами розгортається на півострові вже третій рік поспіль.

Повноцінним документом цей проект стане лише після того, як Генасамблея орієнтовно в середині грудня ухвалить його під час сесійного засідання. Отже, у двох ключових зацікавлених сторін – України та Російської Федерації – буде місяць для того, щоб завоювати прихильність 76 країн, які утрималися під час голосування проекту Резолюції. А це робота не з легких. Саме ця група країн, яка не сказала свого слова на третьому Комітеті, має у своїх руках «золоту акцію».

Генасамблея ООН:  Кремль планує взяти реванш

Є цілком слушні підстави вважати, що 73 країни, які проголосували «за» проект Резолюції під час засідання комітету, не змінять свою позицію в залі Генасамблеї ООН під час розгляду питання окупованого Криму. Щонайменше 23 країни – Ангола, Вірменія, Білорусь, Болівія, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, Коморські острови, КНДР, Казахстан , Індія, Іран, РФ, Нікарагуа, Сербія, ПАР, Судан, Сирія, Узбекистан, Венесуела, Еритрея, Зімбабве – також залишаться на категоричних позиціях і голосуватимуть «проти» проекту Резолюції. Але оскільки для її ухвалення в залі Генасамблеї ООН треба проста більшість, то зрозуміло, що від того, як поведуть себе 76 країн, які утрималися при голосуванні, й буде залежати доля цього документу.

Вочевидь, що найкращим для України сценарієм стане просте повторення сценарію під час засідання комітету. Однак реакція російських офіційних осіб та ключових засобів масової інформації на ухвалення проекту Резолюції – точніше практично повна її відсутність – наштовхує на неприємні думки про те, що Кремль планує реванш у залі Генасамблеї ООН у грудні цього року. Здійснити його Кремль спробує руками тих, хто утримався при голосуванні. На жаль, шанси у нього на таку гру залишаються доволі високими. По-перше, йдеться практично про усі країни Латинської Америки, які, зважаючи на антиімігрантську риторику новообраного президента США Дональда Трампа і наміри депортувати три мільйони нелегальних іммігрантів, які, у переважній більшості, прибули з латиноамериканських країн, – можуть хитнутися в бік Росії. Можливе голосування цих країн «проти» української резолюції по Криму може стати першим зовнішньополітичним наслідком перемоги Дональда Трампа. 

Багато питань залишається до країн Азії та Близького Сходу, які мають традиційно потужні контакти з Російською Федерацією. Так, наприклад, утримання при голосуванні 15 листопада делегацій Сінгапуру, Таїланду або Об’єднаних Арабських Еміратів залишили неприємний осад. Окремої уваги потребує позиція країн Середньої Азії та Білорусі, які або виступили «проти» проекту Резолюції, або утрималися під час розгляду цього важливого для України та світу питання.

Західний світ втримав єдність

На цьому непевному геополітичному тлі приємно були побачити єдність традиційного Західного світу, який не розколовся під потужними ударами Росії. Країни Європейського Союзу, незважаючи на BREXIT-ти, референдуми (Британія, Нідерланди) і проросійських президентів  (Болгарія), залишилися відданими єдиній позиції офіційного Брюсселю, який вважає дії Росії щодо України агресивними, неправомірними та такими, що підривають довіру до системи міжнародного права, руйнуючи світоустрій.

Така тверда позиція дає підстави вважати, що Росія не матиме жодних шансів взяти реванш у Генасамблеї ООН в грудні цього року. Проте, це не привід для України припиняти боротьбу за голоси тих, хто 15 листопада у відповідь на пропозицію засудити порушення прав людини в окупованому Криму сказав «Я подумаю».

 

Володимир Денисюк, 
старший аналітик Української Ради з міжнародних відносин,
для QHA

 

QHA