Київ (QHA) -

Націоналізація «ПриватБанку» посіяла в душах власників «кримських» депозитів неоднозначні очікування як «зради», так і «перемоги».  Песимісти (або добре поінформовані реалісти) сказали: «Банк по вуха в неповернутих кредитах, і тепер взагалі все пропало», — і знов заховали депозитні договори в дальню шухляду.  Оптимісти, з одного боку, митєво провели аналогії із «згорілими» вкладами радянського «Ощадбанку», які, хоч і дуже частково і дуже повільно, але були компенсовані державою. А з іншого – дозволили собі дуже обережно сподіватись, що держава таки знайде спосіб і механізми розв'язати ситуацію з депозитами кримчан-вкладників ПБ, які переїхали на «материк». Тим пачн, що сума таких депозитів за орієнтовними оцінками не така вже й велика і становить близько 8 млрд грн.

Спробуємо побути просто реалістами і розібратись – чи розблокує перехід «Приватбанку» під контроль держави видачу кримчанам депозитів, що були заблоковані та не видавались з моменту окупації АР Крим Росією. 

«Кримські» вкладники починають смикати «водержавлений» Приватбанк

Засновник ГО «Кримська діаспора» Анатолій Засоба вже висловив сподівання, що через 2,5 роки кримські вкладники, які зараз мешкають на «материку», отримають доступ до своїх грошей.

— Ми сподіваємося, що кримські вкладники повернуться в своє правове поле, а «ПриватБанк» почне поводитись відповідно до закону України і не буде дискримінувати своїх же клієнтів за принципом прописки.  

Втім, самі кримчани у розмовах відзначають, що проблеми, з якими вони зіткнулись після вимушеної втечі від російських окупантів, на певний час затьмарили проблеми «депозитні». Однак, відмовлятися від тисяч, десятків тисяч, а то й  сотень тисяч кровних гривень ніхто не планує. І всі вони сподіваються, що держава, увійшовши до «ПриватБанку», таки розрулить ситуацію. А для початку хоча б почне видавати депозити тим, хто опинився у форс-мажорних обставинах, тобто коли потрібно профінансувати лікування, навчання, критичну оплату житла тощо.
Найбільш активні вже передзвонили до націоналізованого
«Приватбанку». Однак, поки ніяких втішних новин не почули – у банку продовжують бідкатись про втрату коштів і майна через клятих окупантів і не можуть нічого сказати щодо конкретної  можливості та термінів виплатити депозитів. Водночас банк намагається підсолодити «пігулку», обіцяючи шось порішати із депозитом після того, як... відсудить у Росії збитки за втрачене майно. «Морозяться» — підсумував вкладник, з яким поспілкувались «Кримські новини».
В принципі, оцей
«мороз» можна було прогнозувати — надто несподівано і в не дуже сприятливому стані «ПриватБанк» змінив власника, надто мало часу минуло з моменту націоналізації (вона відбулась 19 грудня 2016 року). Тож новому власнику (Мінфіну, який тримає 100% акцій) потрібно трохи часу, аби розібратись у ситуації в банку і бути готовим щось змінювати в ньому. І, зокрема, давати вказівки менеджерам для спілкування з наполегливими кримськими клієнтами.

Експерти налаштовані скептично

Експерти, до яких звернулось агентство, поки висловлюються дуже стримано, зокрема, виходячи із традиційного і, на жаль, небезпідставного уявлення про державу, як про неефективного власника активів.
Так, конфліктолог, директор Кримського Експертного Центру Олексій Стародубов припускає, що націоналізація
«Приватбанку» не лише не пришвидшить, а навпаки – загальмує вирішення проблеми із кримськими депозитами.

— Побоююсь, що після націоналізації «Приватбанку» процеси вирішення проблем кримських вкладників відбуватитимуться набагато повільніше. Це, перш за все, пов'язано із загальною практикою неефективного вирішення бізнес-завдань державними чиновниками.

Експерт також звертає увагу, що перехід «Приватбанку» під контроль держави призведе до того, що держава буде змушена перебрати на себе увесь клопіт представляти ПБ в арбітражних суперечках із Росією.

— Перш за все, націоналізація «Приватбанку» призведе до того, що тепер уже державний банк буде стороною в комерційному арбітражі проти Росії. Позови саме  стосувалися втрати активів банку через анексію українського півострова. Загальна сума заявлених вимог перевищує 1 млрд доларів США.

До речі, на думку Олексія Стародубова, процес супроводу в комерційному арбітражі також, ймовірно, сповільниться – саме через неповороткість державного управлінського апарату.

Нацбанк рекомендує суд — і вкладникам, і «Приватбанку».

Для з’ясування ситуації, агентство QHA звернулось до Національного банку України, який, як регулятор, має здійснювати банківський контроль, і до Мінфіну, який наразі є власником «ПриватБанку»
Відповідь Нацбанку була досить детальна, але практичного оптимізму не додавала. Пропустимо загальновідому, справедливу, але недієву у «приватно-кримському» випадку канцелярщину про те, що "Згідно зі ст.1060 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника".

Найважливішою, хоч і не новою тезою, що випливає з відповіді Нацбанку, є те, що відповідно до законодавства, наразі немає жодних підстав для неповернення кримським вкладникам їх депозитів. Більше того — Нацбанк акцентує: регулятор вже давно рекомендував всім(!) банкам (а значить і «Приватбанку» також) сприяти кримським вкладникам в розблокуванні та поверненні їхніх рахунків.

— ...з метою врегулювання ситуації у банківській сфері у зв’язку із окупацією території  АР Крим Національний банк рекомендував банкам України  розмістити на власних офіційних веб-сайтах детальну інформацію про порядок надання послуг/виконання зобов’язань перед вкладниками та іншими кредиторами, які є клієнтами підрозділів у АР Крим (лист від 18.04.2014 № 47-112/17734), а також сприяти особам, які переселяються з АР Крим на материкову частину України шляхом розблокування їх особистих рахунків та відкриття нових рахунків за місцем нового проживання/реєстрації (лист від 23.04.2014 № 25-111/18824)».

Втім, розповіді самих кримських вкладників свідчать, що результативного "сприяння" від ПриватБанку дочекатись за весь цей час так і не довелось. У соцмережах писали, що декому в банку пропонували їхати і особисто вирішувати проблеми до Дніпра (колишній Дніпропетровськ, де знаходиться головний офіс ПБ), причому, без гарантії, що це питання  вирішиться. І це якось не надихало вкладників, особливо тих, хто осів далеко від міста на Дніпрі. Принаймні, жоден кримчанин, із яким довелось поспілкуватись, не зміг пригадати випадків, коли б хтось із рідних-друзів-колег зміг таким чином отримати у ПБ свій депозит. Так само неприйнятним багато хто із вкладників вважає запропонований їм варіант "реструктуризації депозиту", а фактично його "заморозки" на п'ять років із отриманням у момент укладання додаткової угоди не більше 20% суми.
Як варіант вирішення питання із гальмуванням з виплатою депозитів, Нацбанк недвозначно рекомендував і рекомендує вкладникам вирішувати свої проблеми із банком в судовому порядку:

— ...невиконання сторонами договірних зобов’язань, а також незгода з діями банку призводить до виникнення спорів, вирішення яких не входить до компетенції та повноважень Національного банку, а здійснюється відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України в судовому порядку.

До речі, Нацбанк рекомендує суд і самому Приватбанку — як ефективний засіб для вирішення проблем із "анексованими активами".

— ...деякі банки вже пред'явити претензію до Російської Федерації у зв’язку з  незаконною окупацією і фактичною анексією цієї території РФ. Наприклад, так вчинив АТ «Ощадбанк». Вважаємо приклад АТ «Ощадбанк» гідним наслідування іншими банками.

У цьому контексті можна згадати, що «Приватбанк» вже звернувся до Міжнародного арбітражу, але процеси там тривалі, і судові розборки самого банку, в принципі, не повинні гальмувати видачу депозитів певній категорії вкладників.
Звернулись ми із запитом про плани щодо кримських вкладів і до Мінфіну – і на електронну пошту, і через ФБ, але на передноворічний момент відповіді поки не отримали.

Юристи: приватний "Приватбанк" ігнорував рішення судів.

Не лише Нацбанк, але й багато хто з юристів вважає судовий позов до Приватбанку єдиним можливим варіантом для кримчан повернути свій депозит. За ці два роки досить багато судових рішень на користь вкладників було винесено в різних містах України, зокрема, у Харкові, Запоріжжі, Луцьку, Чернігові, Сумах, а найбільше — у Києві та Дніпрі. Однак, за їх же словами, у реальності навіть виграш справи не гарантує отримання депозиту, оскільки банк увесь цей час не горів бажанням видавати кошти, системно подаючи апеляції. А пертурбації зі зміною власника банку, ймовірно, додатково віддаляють виконання вже винесених судових рішень на невизначену перспективу. Водночас, кількість задоволених позовів «кримських вкладників» збільшується і в якийсь момент ця «критична маса» вимагатиме вирішення питання.
Скажімо, цієї осені юристи громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини допомогли жінці з інвалідністю відсудити понад сто тисяч гривень, вигравши справу про стягнення коштів жінки в суді.

Якщо коротко, то у березні 2014 року до спеціалізованої громадської приймальні Української Гельсінської спілки з питань Криму звернувся онук внутрішньої переселенки з Криму, Єфросинії Михеївни Гуменюк – пенсіонерки, що має інвалідність 2-ої групи.  Єфросинія Михеївна уклала депозит вдома, на території Автономної республіки Крим, ще до російської окупації, і стала жертвою типової ситуації, у якій опинились кримські вкладники ПриватБанку – неповернення власних депозитних коштів, які банк припинив видавати після анексії півострова. 
Як зазначив юрист УГСПЛ Максим Тимочко, судовий процес тривав понад вісім місяців і остаточне рішення Києво-Святошинський районний суд Київської області виніс 19 жовтня 2016 року: повернути жінці суму у розмірі, еквівалентному тому, що значився на її рахунку – 101 тисяча гривень. Втім, за словами юриста, це лише перший етап справи, оскільки під час спілкування з'ясувалось, що Приватбанк не збирається повертати кошти та неодмінно подасть апеляцію. Зараз юристи готуються до відстоювання інтересів Є.Гуменюк в апеляційній інстанції. Далі вони очікуватимуть на виконавчий лист із рішенням суду, який буде надано державному виконавцю. Проте і тут не все так просто – останній повинен буде ще стягнути з Приватбанку суму банківського вкладу.

Якщо Приватбанк задовольнить позов, то це може стати першою видачею Приватбанком кримчанам їхніх депозитних коштів. Максим Тимочко зазначає, що подібні суди виграють по всій території України, але УГСПЛ займається цим системно і це не перший клієнт, чий позов було задоволено. На жаль, Приватбанк до останнього не виконував рішень суду і у виконавчому провадженні гроші ніхто не отримує. Більше того, в ході судових розглядів із «кримськими» позивачами, за словами юристів, банк займав малоконструктивну позицію, використовуючи всі можливі «зачіпки» для затягування процесу.
Всі ці 2,5 роки банк плачеться, що сам зазнав збитків внаслідок російської окупації Криму, втративши не лише майно своїх відділень, але й кошти в сховищах, тож нема чим здачу (тобто депозити) видавати. І спочатку треба компенсувати втрати майна і активів, а вже потім роздавати кримчанам їх депозити. За словами Максима Тимочка, гальмування виконання судових рішень саме тим і пояснюється, що «на думку Приватбанку, обов’язок щодо виплати цим громадянам належних їм коштів вони можуть виконати лише після стягнення з держави-окупанта суми збитків, які завдані їм внаслідок окупації». Тож банк зараз намагається стягнути гроші з Російської Федерації у Міжнародному комерційному арбітражі. Але чи матиме він готовність потім так само швидко переключитись на виплату депозитів – це питання зависло в просторі між «старим» і «новим» Приватбанком. Юрист акцентує, що банк у міжнародному суді вимагає саме відшкодування власних майнових збитків, а не компенсації втрат у тому числі власників депозитів. Тож відмовка із посиланням на очікування рішення міжнародного арбітражу є певною маніпуляцією і підміною понять – адже навіть якщо буде задоволений позов і (уявімо собі!) Росія компенсує банку майнові збитки, це не має прямого відношення до виплати «кримських» депозитів. Банку все одно доведеться відшукувати якесь джерело для виплат по ним. Складається враження, що в Приваті просто відкладали таким чином вирішення проблеми «на потім», у сподіванні, що якось воно буде і може й само собою вирішиться.
Разом із тим, кримські вкладники не винні в російській окупації, тож навряд чи виправдано змушувати їх очікувати на рішення міжнародного арбітражу (а він може тривати роками). Так само не є провиною вкладників те, що навесні 2014 року Приватбанк не подбав належним чином про свої матеріальні і фінансові активи в Криму.

«Потрібне вольове політичне рішення вже державного Приватбанку…»

У розмові з журналістом «Кримських новин» (QHA) юрист УГСПЛ Максим Тимочко зауважив, що часу, який минув після оголошення рішення про націоналізацію, ще недостатньо, аби зрозуміти подальші кроки Приватбанку стосовно кримських вкладів.  Разом із тим загалом у відстоюванні прав цих вкладників у суді нічого не змінюється, тому що максимум, що може статись — це заміна сторони в судовому процесі.
За його словами,  за той короткий проміжок часу, коли це все відбулося /націоналізація/, політика банку не встигла  змінитися: «Ті самі менеджери, які раніше готували відповіді від юридичного департаменту Приватбанку, дають ті ж самі шаблонні відповіді. Нема жодної специфічної відповіді, вони всі під копірку, і ставляться електронні підписи одних і тих самих осіб вже два роки поспіль».
До речі, на сайті самого Приватбанку в потоці новин за останні два тижні теж поки немає жодного рядка про наміри чи плани перейнятися "кримськими" вкладами.

Говорячи ж про найперші кроки, які мала б зробити держава, як новий власник Приватбанку, Максим Тимочко відзначив, що необхідно розблокувати рахунки кримчан, які були заблоковані після початку окупації ще навесні 2014 року.

— Найперший крок, який повинна зробити сама держава – це розблокувати рахунки. Останні два з половиною роки люди свої рахунки не бачать, вони "сліпі", вони навіть не знають скільки у них там грошей. Тільки обласне управління Приватбанку може побачити, що у людини є депозит. Всі інші філії  кажуть, що ми не бачимо ніякого рахунку, у вас немає депозиту. Тому спочатку має йти розблокування рахунку клієнта, а вже потім його видача.

Разом із тим юрист зауважив, що Приватбанк націоналізований, а не визнаний банкрутом, а держава гарантує видачу вкладів, якщо фінустанова збанкрутувала. У разі націоналізації депозитний договір продовжує діяти так, як і раніше.

— Держава гарантує видачу вкладів, але гарантує вона тільки у випадку банкрутства фінансових установ. У даному випадку держава перебрала на себе всі активи, перейшов у держвласність сам Приватбанк,  і договір від цього не розривається, він продовжує свою дію, депозит є дійсним, чинним.

Говорячи про те, чи все ж таки допоможе націоналізація розблокувати виплати депозитів кримчанам, Максим Тимочко повідомив, що всі адвокати, у тому числі і УГСПЛ, вже звернулись за роз’ясненням до Приватбанку, але наразі офіційних відповідей ще не отримано.
Водночас, Максим Тимочко наголошує, що багато в чому рішення з «кримських» вкладів Приватбанку залежить від політичної волі держави, як нового власника.

— Я вважаю, що зараз питання в прийнятті рішення власників банку, тобто потрібне вольове політичне рішення. І питання полягає в тому, чи буде політичне рішення Приватбанку державним щодо видачі цих депозитів.


Зрозуміло, що у разі наявності політичної волі набагато легше відшукати і методи вирішення проблеми, і потрібні ресурси. А от чи є така політична воля, скорше за все, з'ясується вже найближчими місяцями.

Як бачимо, наразі ситуація із розблокуванням Приватбанком  "кримських" вкладів знаходиться на переломі, але в який бік вона "переломиться", поки що сказати важко. Саме тому, що держава, як новий власник, ще навряд чи остаточно розібралась і визначилась із сценарієм вирішення цієї проблеми. Адже існують ще й такі "заморочки", як 148 мільярдів корпоративних кредитів, які "висять" на Приватбанку і реструктуризація яких має відбутись впродовж півроку. Чи відкладе держава рішення з виплати вкладів на після реструктуризації; чи таки прийме те "політичне рішення" про виплату вкладів кримчанам, про яке говорив юрист, незважаючи на цю багатомільярдну "дірку"? Яким чином будуть виплачуватись ці депозити — чи тільки у разі форс-мажорних обставин у конкретного вкладника; чи для початку зупиняться на якійсь конкретній сумі? Чи змінить державний Приватбанк свою позицію в судових суперечках і чи перестане подавати апеляції на судові рішення про стягнення депозитів? А може, держава справді прийме те саме політичне рішення і "кримські" вклади почнуть виплачуватись у рамках звичайного загальноукраїнського порядку? Адже фактично до останнього часу єдиною перепоною для їх виплат було просто небажання банку розставатись із грошима?  Відповіді на ці й деякі інші питання зможе дати лише нове керівництво Приватбанку.

Власне, з усього почутого і побаченого випливає головний висновок: для початку виплат кримчанам (як мінімум "материковим") їхніх депозитів потрібно справді просто вольове політичне рішення керівництва Приватбанку припинити пошуки відмовок і повернути стосунки банку з вкладниками-кримчанами в правове поле. Адже навіть у нинішньому непростому становищі банк без проблем видає своїм вкладникам депозити, термін яких закінчився. А "кримські" депозити нічим не відрізняються від депозитів, покладених до банку в Рівному, Києві, Харкові, Одесі чи Бердичеві.
 
Тетяна Іваневич

QHA